Туристическая библиотека
  Главная Книги Методички Отчеты ВТО Диссертации Законы Каталог
Теорія туризму
Філософія туризму
Рекреація та курортологія
Види туризму
Економіка туризму
Менеджмент в туризмі
Маркетинг в туризмі
Інновації в туризмі
Транспорт в туризмі
Право і формальності в туризмі
Державне регулювання в туризмі
Туристичні кластери
Інформаційні технології в туризмі
Агро - і екотуризм
Туризм в Україні
Карпати, Західна Україна
Крим, Чорне та Азовське море
Туризм в Росії
Туризм в Білорусі
Міжнародний туризм
Туризм в Європі
Туризм в Азії
Туризм в Африці
Туризм в Америці
Туризм в Австралії
Краєзнавство, країнознавство і географія туризму
Музеєзнавство
Замки і фортеці
Історія туризму
Курортна нерухомість
Готельний сервіс
Ресторанний бізнес
Екскурсійна справа
Автостоп
Поради туристам
Туристське освіта
Менеджмент
Маркетинг
Економіка
Інші

<<< назад | зміст | вперед >>>

Грицак Ю.П. Організація самодіяльного туризму

1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

1.1. Терміни

У Законі України «Про туризм» і пов'язаних з ним інших офіційних документах вживаються наступні ключові терміни і визначення:

- турист (мандрівник) - особа, яка здійснює подорож по Україні або в іншу країну з різною, не забороненою законом країни перебування, метою на термін від 24 годин до шести місяців без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та із зобов'язанням залишити країну або місце перебування в зазначений строк;
- екскурсант - яка особа, яка відвідує країну з будь-якими цілями без ночівлі на термін менше 24 годин (виключаються працюють в прикордонній зоні, транзитні пасажири, дипломати, військові, біженці, особи без постійного місця проживання);
- туризм - тимчасовий виїзд людини з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних або професійно-ділових цілях без заняття оплачуваною діяльністю;
- внутрішній туризм - подорожі в межах України осіб, які постійно проживають в Україні;
- туризм виїзний - подорожі осіб, що постійно проживають в Україні, іншу країну;
- в'їзний туризм - подорожі в межах України осіб, що не проживають постійно в Україні;
- самодіяльний туризм - подорожі з використанням активних способів пересування, організовувані туристами самостійно;
- соціальний туризм - подорожі, субсидовані з коштів, що виділяються державою на соціальні потреби;
- туристські ресурси - сукупність природно-кліматичних, оздоровчих, історико-культурних, пізнавальних та соціально-побутових ресурсів відповідної території, які задовольняють різноманітні потреби туриста;
- туристська індустрія - сукупність різних суб'єктів туристичної діяльності (готелі, туристичні комплекси, кемпінги, мотелі, пансіонати, підприємства харчування, транспорту, заклади культури, спорту тощо), які забезпечують прийом, обслуговування та перевезення туристів;
- туристська діяльність - діяльність з надання різноманітних туристських послуг відповідно до вимог цього Закону та інших актів законодавства України;
- екскурсійна діяльність - діяльність по організації подорожей, які не перевищують 24 години, у супроводі фахівця-екскурсовода за заздалегідь складеними маршрутами з метою ознайомлення з пам'ятками історії, культури, природи, музеями, з визначними місцями тощо;
- суб'єкти туристичної діяльності - підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, фізичні особи, які зареєстровані в встановленому чинним законодавством України порядку і мають ліцензію на здійснення діяльності, пов'язаної з наданням туристичних послуг;
- туристичні послуги - послуги суб'єктів туристичної діяльності щодо розміщення, харчування, транспортного, інформаційно-рекламного обслуговування, а також послуги закладів культури, спорту, побуту, розваг і тощо, спрямовані на задоволення потреб туристів;
- туристичний продукт - комплекс туристичних послуг, необхідних для задоволення потреб туриста під час його подорожі;
- туристський ваучер (путівка) - документ, який підтверджує статус особи або групи осіб як туристів, оплату послуг чи її гарантію і є підставою для отримання туристом або групою туристів туристичних послуг;
- тур - туристична подорож (поїздка) за визначеним маршрутом у конкретні терміни, забезпечена комплексом туристичних послуг (бронювання, розміщення, харчування, транспорт, рекреація, екскурсії тощо);
- керівник туристської групи - особа, що є представником суб'єкта туристичної діяльності і виступає від його імені, супроводжує туристів, забезпечує виконання умов договору про надання туристських послуг, володіє фаховими знаннями про країну (місцевість) перебування і, як правило, мовою країни перебування або загальнозрозумілою там мовою;
- гід (екскурсовод) - особа, яка володіє фаховою інформацією про країну (місцевість) перебування, визначні місця, об'єкти показу, а також мовою цієї країни чи мовою іноземних туристів, яких приймають, або загальнозрозумілою для них мовою, надає екскурсійно-інформаційні, організаційні послуги та кваліфіковану допомогу учасникам туру в межах договору про надання туристських послуг. Гід-індивідуал здійснює свої функції лише на підставі ліцензії;
- ліцензія на здійснення діяльності, пов'язаної з наданням туристичних послуг, - спеціальний дозвіл, що підтверджує право його власника на здійснення відповідного виду або комплексу видів діяльності, визначених цим Законом та іншими актами законодавства України;
- сертифікат відповідності - документ, який підтверджує якість туристичних послуг та їх відповідність конкретному стандарту чи іншому нормативному документу.

1.2. Туристський бізнес

За законом України у разі надання платних туристичних послуг туристська діяльність виходить за рамки самодіяльної і стає комерційною. Таку діяльність, пов'язану з наданням платних туристичних послуг, фізичні особи, підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, здійснюють лише за наявності ліцензії.

Ліцензуванню підлягають такі види туристичної діяльності:

- організація прийому та обслуговування іноземних туристів в Україні (іноземний туризм);
- організація прийому та обслуговування вітчизняних туристів в Україні (внутрішній туризм);
- організація туристичних поїздок за межі України (зарубіжний туризм);
- екскурсійна діяльність; організація масового та оздоровчо-спортивного туризму.

Ліцензуванню на здійснення туристичної діяльності підлягають туристичні агентства, бюро подорожей, бюро екскурсій, екскурсійні бюро, бюро по прийому туристів, туристичні оператори, готелі, мотелі, кемпінги, туристські комплекси і бази, інші юридичні особи незалежно від форм власності та фізичні особи, які здійснюють туристичну діяльність, передбачену їх статутами або положеннями.

Ліцензії видаються Державним комітетом України по туризму, який встановлює порядок їх видачі, умови і правила здійснення туристичної діяльності та контроль за їх дотриманням. Державний комітет України по туризму може делегувати право видачі ліцензій місцевим органам державної виконавчої влади в галузі туризму.

З метою обліку суб'єктів туристичної діяльності ведеться Державний реєстр. Державний реєстр суб'єктів туристичної діяльності веде Державний комітет України по туризму.

Доходи від туристичної діяльності формуються за рахунок надходжень від: основний діяльності; проживання туристів у готелях, мотелях, кемпінгах тощо; обслуговування підприємствами харчування; транспортного обслуговування; додаткові послуг, інших видів діяльності. Прибуток (доход) суб'єктів туристичної діяльності підлягає оподаткуванню

Готельні послуги та послуги харчування, які надаються суб'єктами туристської діяльності, підлягають обов'язковій сертифікації, що підтверджує рівень якості послуг.

Під час здійснення групової подорожі суб'єкт туристичної діяльності зобов'язаний забезпечити групу туристів кваліфікованим керівником, а у разі необхідності, за згодою групи, - гідом.

Страхування туристів (медичне та від нещасного випадку) є обов'язковим і здійснюється суб'єктами туристичної діяльності на основі угод зі страховими компаніями, які мають право на здійснення такої діяльності. Компенсація шкоди, заподіяної життю чи здоров'ю туриста або його майну, здійснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

1.3. Типи, види і форми туризму

Типи туризму виділяються за метою, мотивами і результатами занять туризмом:

- спортивний (спортивне вдосконалення в подоланні природних перешкод, участь у спортивних заходах);
- рекреаційний (відновлення фізичних і психічних сил людини засобами туризму);
- реабілітаційний (лікування певних захворювань засобами туризму);
- професійно-прикладної (удосконалення професійних знань, умінь, навичок засобами туризму);
- навчальний (поїздки для навчання на короткотермінових курсах, лекціях, семінарах тощо);
- релігійний (паломництво, ознайомлення з релігійними пам'ятками, історією релігії і релігійною культурою);
- культурно-пізнавальний (етнографічний, географічний, краєзнавчий, сільська тощо);
- культурно-розважальний (поїздки на фестивалі мистецтв, виставки, свята, спортивні змагання тощо);
- екскурсійний (відвідування та ознайомлення з пам'ятними місцями та пам'ятками культури, історії, природи);
- краєзнавчий (вивчення природного і культурно-історичного надбання свого краю);
- пригодницький, (полювання, рибальство тощо);
- експедиційний (виконання завдань туристських, наукових та інших організацій);
- діловий (відвідування об'єктів за професійним інтересом);
- комерційний (шоп-тури, відвідування виставок, ярмарків, оптових ринків, розпродажів тощо);
- програмний (подорож за спеціальними програмами для інвалідів, людей з обмеженими можливостями тощо);
- комбінований.

Види туризму визначають за характером туристського маршруту:

А. Включені в спортивну класифікацію:

- пішохідний;
- лижний;
- гірський;
- водний (плоти, гребні суду);
- велосипедний;
- автомобільний;
- спелеологічний;
- вітрильний (розбірні суду);
- кінний;
- комбінований.

Б. Виділені як самостійні види спорту:

- альпінізм;
- скелелазіння;
- спортивне орієнтування;
- водний слалом та ін.

В. Не включені в спортивну класифікацію:

- гірськолижний;
- водно-моторний;
- підводний та ін.

Форми туризму виділяють з характерним відмітним ознаками:

- організаційним основам туризму (організований та неорганізований, плановий (путевочный) і самодіяльний);
- складом учасників (індивідуальний і груповий, шкільний, молодіжний, сімейний тощо).
- фізичної навантаженні на туристському маршруті: активний (походи, подорожі тощо) і пасивний (транспортний, стаціонарний тощо);
- місця занять туризмом (міжнародний і внутрішній, далекий і місцевий);
- рівнем доступності та соціальної значущості туризму (соціальний, масовий, елітарний);
- туристської програмі (традиційний, екзотичний і екологічний);
- сезонність туристських маршрутів (літній, зимовий та міжсезонний);

За характером організації туризм поділяють на плановий (організований) і самодіяльний (неорганізований).

Плановий туризм - це подорож за маршрутами, розробленими і організованими відповідними туристичними організаціями, з наданням туристам певного комплексу послуг (екскурсійне обслуговування, транспортне перевезення, забезпечення місцями проживання, харчування тощо).

Короткочасний туризм (туризм «вихідного дня») передбачає перебування людей у туристичній подорожі не більше трьох діб. Він є масовою формою, нього втягнуті широкі прошарки населення.

Подорож визнається груповою, якщо кількість її учасників становить не менше 10 туристів.

1.4. Самодіяльний туризм

Самодіяльний (неорганізований) туризм - специфічний вид суспільної туристської діяльності, здійснюваний на добровільній самодіяльній (аматорської) основі. Туристи самі вибирають і розробляють маршрути своїх подорожей. Самодіяльність є вищою формою соціальної активності, це «внутрішнє самовираження особистості, групи».

Самодіяльний туризм об'єднує на добровільних засадах аматорів пішохідних, спелеологічних, велосипедних, автомобільних, гірських та інших походів різної кваліфікації.

Самодіяльний туризм базується на діяльності добровільних туристських об'єднань, спілок і туристських клубів, які створюють власні нормативні акти, регулюючі туристську діяльність, проводять походи, туристські зльоти та змагання, видають власну туристську методичну літературу та періодичні видання.

Відпочинок під час самодіяльних походів не обмежується оздоровленням і відновленням сил, а спрямований також на активне пізнання довкілля, охорону природи, вивчення пам'яток історії та культури, ознайомлення з минулим і сучасним місця подорожі.

Самодіяльний туризм поєднує форми краєзнавчої та екскурсійної діяльності, суспільно корисну роботу за дорученням науково-дослідних, природоохоронних та інших організацій, а також організацію і проведення туристичних зборів і змагань, самодіяльну і технічну творчість, навчання туристичних кадрів.

Самодіяльний туризм має програмно-нормативні основи, що визначають напрями, характер, зміст туристської суспільної практики, вимоги по оволодінню туристськими вміннями та навичками («Кодекс мандрівника», «Правила організації самодіяльних туристських подорожей» та ін). Всі самодіяльні походи відбуваються згідно з правилами проведення туристських спортивних походів. Обмеження правилами і нормами необхідні для створення керованої системи самодіяльного туризму.

Контрольні запитання та завдання

1. Дайте визначення основних термінів: турист, екскурсант, тур, ваучер, гід, ліцензія, сертифікат.
2. Які види туристської діяльності підлягають ліцензуванню?
3. Які туристські підприємства підлягають ліцензуванню?
4. На якій основі виділяються типи, види і форми туризму?
5. Які типи туризму виділяють?
6. Які види туризму виділяють?
7. Які форми туризму виділяють?
8. У чому відмінність самодіяльного туризму від спортивного?
9. Критерій групового туризму.

<<< назад | зміст | вперед >>>






Все о туризме - Туристическая библиотека
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.