<<< назад | зміст | вперед >>>

Філіпов З.І. Спортивний туризм. Організація і методика спортивно-туристичної роботи

7. ОСНОВИ ТОПОГРАФІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ТУРИСТА

7.4. Орієнтування на маршруті

Щоб швидко і точно знайти місце свого перебування, необхідно лінію північ-південь на карті сумістити з напрямом стрілки компаса на північ (у такому разі верхній зріз карти буде зверненим на північ). Новачки часто плутають напрям стрілки на північ з півднем і таким чином намагаються орієнтувати карту, розвернувши її на 180° від потрібного напрямку.

Коли ви зорієнтуєте карту, всі об'єкти, зображені на ній, будуть розташовані відповідно до об'єктів на місцевості. Після чого об'єкти, видимі на місцевості, відшукуємо на карті за умовними знаками.

Для визначення точки свого стояння використовують природні або штучні орієнтири: точкові, лінійні і площинні.

Точкові орієнтири - об'єкти, які зображені на топографічній карті позамасштабними умовними позначками, а на місцевості локалізуються у вигляді точки (вершини, пункти геодезичної прив'язки, домінуючі споруди, вежі, окремі скелі, групи дерев, одинокі предмети, камені, ями, обо, каплички...).

Лінійні орієнтири - об'єкти, які мають значну довжину (їхня протяжність значно перевищує ширину) і зображуються на карті позначеннями лінійного характеру (річки, дороги, стежки, залізнична колія, лінії електропередач, урвища, просіки, межі лісу тощо).

Площинні орієнтири - об'єкти, що мають чітко окреслені контури (населені пункти, озера, лісові галявини).

Точкові та площинні орієнтири сприймаються простіше та швидше, оскільки потребують звичного сприйняття на площині (карта та місцевість).

Бачити рельєф місцевості неможливо без розвитку об'ємно-просторового мислення. Цей процес набагато складніший, ніж звичне читання карти.

Тренінг з читання рельєфу та його бачення можна проводити не виходячи з дому.

<<< назад | зміст | вперед >>>