<<< назад | зміст | вперед >>>

Філіпов З.І. Спортивний туризм. Організація і методика спортивно-туристичної роботи

7. ОСНОВИ ТОПОГРАФІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ТУРИСТА

7.5. Рух за азимутом

Азимут - кут між північним напрямком, магнітного меридіану, який проходить через задану точку (точку стояння), та напрямком на визначений об'єкт. У військовій топографії та геодезії азимути відраховуються за ходом годинникової стрілки від 0° до 360°. Магнітний азимут можна визначити за допомогою компаса або транспортира.

За допомогою рідинного компаса магнітний азимут можна виміряти на карті з точністю до 1° (ціна поділки лімба - 2°). Для цього треба прикласти компас на карту так, щоб ліва сторона плати з'єднала дві точки - точку стояння та кінцеву точку руху. Лімб компаса потрібно повертати до того часу, поки рівнобіжні лінії, нанесені на основі колби, не будуть рівнобіжними до вертикальних ліній координаційної сітки карти. Позначка 0° повинна збігатися з напрямком карти на північ. Проти серединної (червоної) лінії відчитуємо показник лімба - магнітний азимут.

Для вимірювання азимута транспортиром необхідно через точку стояння та кінцеву точку руху провести пряму лінію АБ. За ходом годинникової стрілки вимірюємо транспортиром кут від напрямку на північ (вертикальна лінія координатної сітки) до напрямку на заданий предмет (лінію АБ). Цей кут і буде магнітним азимутом нашого руху.

Визначитися з напрямом руху за магнітним азимутом за допомогою компаса Адріанова можна так: вирахувавши по карті величину магнітного азимута, прокручуємо візир компаса до поділки лімба, яка відповідає цій величині. Компас тримаємо на долоні, відпускаємо аретир і повертаємось до того часу, поки кінець стрілки компаса не сягне точки N лімба, тобто буде показувати на північ. У такому положенні компас є орієнтованим до сторін горизонту. Потім підводимо компас до рівня очей (стежимо, щоб стрілка компаса не відхилилась від точки N) і через візир визначаємося з напрямком руху.

Визначити напрямок руху (орієнтир, до якого потрібно рухатись) можна і не підводячи компас до рівня очей, а тримаючи руку з компасом на дещо опущеній додолу долоні. Перевіряємо сумісність кінця стрілки компаса з позначкою N, швидким поглядом продовжуємо лінію напрямку візирного пристосування і фіксуємо видимий вдалині чіткий одиночний орієнтир. Такий метод надійний, його застосовують спортсмени-орієнтувальники, але він вимагає тривалого тренування.

Для руху за азимутом найбільш зручним є метод визначення орієнтирів. Вибравши основний орієнтир - мету нашого руху та визначивши магнітний азимут, на лінії візування вибираємо в межах видимості будь-який виразний предмет (окреме дерево, кущ, пень, камінь тощо) та рухаємось до нього, не контролюючи азимут. Згодом, підійшовши до вибраного об'єкта, стаємо до нього спиною (по руху) та знову орієнтуємо компас з напрямком на північ і знову вибираємо в межах видимості наступний орієнтир, який знаходиться за курсом нашого азимута.

Інший метод - "рух до пастки". У такому разі вибирають не окремий об'єкт, а пересічення двох лінійних орієнтирів. Це можуть бути пересічення лінії передач з лісосікою, межі лісу з дорогою та ін. Необхідна увага, щоб не вийти за межі вибраних орієнтирів.

За відсутності орієнтирів (в тундрі, степу та закритій лісистій місцевості), а також за обмеженої видимості туристи рухаються методом "створу". Група рухається колоною по одному. Перший іде за азимутом, а відповідальний за рух турист рухається в кінці колони, контролює відхилення групи від заданого напрямку і коректує напрям руху.

Запитання для самоперевірки

1. Які картографічні матеріали та прилади застосовуються під час проходження маршруту?
2. Що таке легенда карти та яку інформацію вона надає?
3. Які види карт Ви знаєте?
4. Що таке орієнтування на місцевості?
5. Як позначається рельєф на сучасних картах?
6. Дайте опис відомих вам типів компасів та продемонструйте прийоми роботи з ними.
7. Що таке азимут та як його виміряти?
8. Що таке кут магнітного схилення?
9. Дайте визначення природним та штучним орієнтирам.
10. Опишіть основні прийоми руху за азимутом.

Література

1. Ганапольський В.І. Уроки туризму / Володимир Ганапольський. - К.: Редакції загально педагогічних газет (Краєзнавство. Географія. Туризм), 2004. - 128 с.
2. Дехтяр В.Д. Основи оздоровчо-спортивного туризму: навч. посібник / Дехтяр В.Д. - К.: Науковий світ, 2003. - 204 с.
3. Дмитрук О.Ю. Спортивно-оздоровчий туризм: навчальний посібник. / Дмитрук О.Ю., Щур Ю.В. - Київ: Альтерпрес, 2008. - 280 с.
4. Карманный справочник туриста / автор-составитель Штюрмер Ю.А. - 2-е изд. с изм. и доп. - М.: Профиздат, 1982. - 224 с.
5. Луцький Я.В. Туризм для всіх / Луцький Я.В. - Івано-Франківськ, 1996. - 142 с.
6. Меньчуков А.Е. В мире ориентиров / Меньчуков А.Е. - М.: Недра, 1973. - 320 с.
7. Петранівський В.Л. Туристичне краєзнавство: навч. посібник / Петранівський В.Л., Рутинський М.Й. / За ред. проф. Ф.Д. Заставного. - К.: Знання, 2006. - 575 с.
8. Справочник туриста / сост. Онищенко Владимир Владимирович. - Харьков: Фолио, 2007. - 352 с.
9. Турист / сост. Власов А.А. - М.: Физкультура и спорт, 1974. - 384 с. - (Библиотека туриста).
10. Усков А.С. Практика туристских путешествий / Усков А.С. - СПб.: ГЕОС, 1999. - 284 с.

<<< назад | зміст | вперед >>>