<<< назад | зміст | вперед >>>

Ємельянов Б.В. Екскурсознавство

РОЗДІЛ 3. ПРОФЕСІЙНА МАЙСТЕРНІСТЬ ЕКСКУРСОВОДА

3.4. Вміння та навички екскурсовода

Основу професійної майстерності екскурсовода складають його вміння і навички. "Уміння - освоєний суб'єктом спосіб виконання дій, який забезпечується сукупністю набутих знань і навичок".

Для формування професійного вміння необхідні глибокі знання і вміння володіти методичними прийомами (тобто вміння скористатися конкретними практичними навичками для приведення прийому в дію). Відомі різні шляхи набуття вмінь екскурсоводами: при повторенні досвіду інших екскурсоводів, виконання навчальних вправ, прослуховуванні екскурсій та ін. Одним з важливих вмінь екскурсовода є компонування підносили екскурсантам знань у будь-якій комбінації, у тому поєднанні, в якому вони необхідні для даної аудиторії.

Навичкою називають уміння виконувати певну дію. Це вміння досягається неодноразовим повторенням одного і того ж вправи. В результаті у працівника набуваються звички, що дозволяють йому виконувати цю роботу більш якісно. Для екскурсовода такими діями є процеси підготовки і проведення екскурсій. Його звичками стають образ дій, порядок і послідовність "операцій" в ході проведення екскурсій. На основі придбаних звичок формуються і удосконалюються навички. Таким чином, навичка - це відпрацьовані практикою дії екскурсовода, які виробляються за однією і тією ж схемою (спрямованість, послідовність, однакові витрати часу та ін). Навичка може бути визначений як більш висока ступінь уміння. Навичка є дією, здійснюються автоматично. Свідомий контроль самого виконавця роботи за такими діями зведений до мінімуму. Придбати навичка означає не тільки зробити роботу більш швидкою і точною, але і виконувати її більш впевнено.

Навички екскурсовода можна розділити на кілька груп: навички розробки нової теми екскурсії; навички показу об'єктів в екскурсії; навички екскурсійного розповіді; навички техніки ведення екскурсії; навички демонстрації експонатів "портфеля екскурсовода"; навички роботи з екскурсійною аудиторією; навички мовленнєвого етикету; навички роботи з книгою, у музеї, на виставці, в архіві; навички підготовки до ведення екскурсії; навички реклами екскурсій; навички послеэкскурсионной роботи; навички прослуховування екскурсії. Вони можуть бути поділені за ступенем складності, рівнем автоматичності, наявності творчих елементів і т. д.

У ході практичної діяльності має місце процес взаємодії різних навичок (наприклад, навичок мовлення та демонстрації об'єктів, показу пам'яток і використання наочних посібників). Взаємодія навичок виражається в комплексному використанні методичних прийомів, їх вплив один на одного.

Підвищення ефективності екскурсії пов'язане з формуванням екскурсійних навичок і постійним вдосконаленням.

В засвоєнні методичних прийомів і вдосконалення навичок їх використання існують два основних шляхи. Перший з них - стихійний шлях проб і помилок, він більш тривалий і менш ефективний. Екскурсовод використовує прийоми, самостійно аналізує рівень їх дієвості, удосконалює навички, вносить зміни до процес їх застосування, виявляє і виправляє недоліки та помилки. Другий - керований шлях припускає постановку і рішення конкретних завдань - засвоєння певних навичок і в певній послідовності. При цьому відбувається формування навичок, що володіють властивостями, які необхідні для практичної діяльності екскурсовода як фахівця певної галузі знань (історика, філолога, ботаніка, інженера-механіка, архітектора). При керованому шляху формування навичок використовуються різні форми навчання: навчальні вправи на маршруті біля екскурсійного об'єкта, вивчення методичної літератури, відвідування екскурсій, прослуховування магнітофонних записів екскурсій, засвоєння методичної документації і т. д.

Система навчальних вправ. В ході своєрідних репетицій без участі екскурсійної групи багаторазово повторюються певні елементи конкретної екскурсії. Зазвичай - це методичні прийоми показу об'єктів і розповіді, в основі яких лежить той чи інший методичний прийом піднесення словесного матеріалу. Заняття проводять методисти або досвідчені екскурсоводи. При цьому відбувається, наприклад, відпрацьовування прийому використання експонатів з "портфеля екскурсовода" або варіантів розміщення екскурсантів на місці показу об'єкта спостереження. У ході подібних вправ засвоюються, уточнюються і автоматизуються дії екскурсовода.

Не менш важливе місце займають вправи в ході роботи екскурсоводів, при яких використовується певна методика. Спочатку вони проводяться в уповільненому темпі. Потім темп прискорюється по мірі засвоєння навичок екскурсоводом. Багаторазове повторення одного і того ж вправи веде у виробленні їм автоматизму у своїх діях.

Існують різні форми організації цієї роботи - навчальні екскурсії, виїзні заняття в об'єкта, ділові ігри. На навчальній екскурсії ставиться завдання вичленувати окремі навички, які використовують екскурсовод при викладі матеріалу в конкретної екскурсії. Учасникам заняття пропонуються запитання: Які навички при показі об'єктів використовував екскурсовод? Яка ефективність використання навичок? Який з навичок, на вашу думку, більш складний для засвоєння? Яка ступінь автоматичності у використанні навичок? Можуть зауважити екскурсанти певні прийоми, що використовуються екскурсоводом?

Вдосконалення навичок дозволяє екскурсоводові використовувати варіанти ведення екскурсій для людей з різним рівнем підготовки.

Певну складність представляє розвиток навичок спостережливості у екскурсоводів. Мета вправи - вироблення у них швидкості сприйняття спостережуваного об'єкта. Ось зміст одного з таких вправ: екскурсоводам на 20-30 секунд показується кілька предметів. Потім задаються питання: Що кожен з вас побачив? Як показані предмети виглядають? Який з них найбільш цікавий? Вправа повторюється кілька разів. Час його проведення (у секундах) з кожним повторенням скорочується, а кількість побачених деталей збільшується.

Інша група вправ спрямовує увагу екскурсоводів на порівняння схожих один з одним предметів. Перед початком вправи дається завдання назвати ознаки, деталі, які відрізняють спостережувані предмети. Учасники вправ, порівнюючи спостережувані об'єкти, формулюють, що саме відрізняє один предмет від іншого. Таким чином формуються навички спостережливості. В залежності від змісту екскурсій, характеру і особливостей об'єктів для екскурсоводів організовуються та інші вправи. Однак мета їх залишається незмінною - формування практичних навичок ведення екскурсій.

Домашні завдання. Велике місце в підвищенні професійної майстерності екскурсовода, формуванні і закріпленні навичок займає виконання домашніх завдань. Характерна риса цього виду занять - конкретність. Екскурсоводу, наприклад, дається завдання відпрацювати техніку використання прийому реконструкції при показі пам'ятника в міській екскурсії, прийом використання жестів і т. д.

Ефективність екскурсії залежить не тільки від знань і вмінь екскурсовода, але й від умінь екскурсантів володіти навичками спостереження об'єктів, від їхньої уваги до розповіді екскурсовода, вміння сприймати фактичний матеріал, робити необхідні висновки. Тому важливим завданням екскурсії є навчити екскурсантів бачити і сприймати об'єкти, тобто прищепити їм певні навички спостереження і вивчення об'єктів.

Висновки

Навичка - це певні, відпрацьовані практикою дії, в силу звички здійснюються автоматично. Ці дії завжди проводяться за однією і тією ж схемою. Методичний прийом ведення екскурсії і навик нерозривно пов'язані, так як навик є способом використання методичного прийому на практиці. Закріплення прийомів можливо з допомогою неодноразових вправ. Схема: методичний прийом - спосіб подачі матеріалу і навичка - уміння досконало використовувати методичні прийоми - в ході екскурсії повинна діяти в автоматичному режимі.

Контрольні питання

1. Уміння - правильне виконання певних дій.
2. Поняття "навик". Взаємозв'язок умінь і навичок.
3. Класифікація навичок. Основні групи навичок.
4. Формування умінь і навичок.
5. Використання навичок в екскурсіях.

<<< назад | зміст | вперед >>>