В історії розвитку екскурсійної справи в нашій країні основна увага
приділялася методиці підготовки екскурсій та техніці їх проведення, організації
екскурсійної справи та змісту екскурсійного обслуговування населення. В той же
час мало уваги приділялося екскурсійної теорії. Ця обставина викликала
тривогу вчених-экскурсионистов.
У статті "Екскурсії по пам'яток історії та культури" Ф. Л. Курлатом і Ю. О.
Соколовський зазначають: "Теорія екскурсійної справи перебуває в стадії
становлення... Чекає велика робота в сфері екскурсійних
проблем"1.
Серед назрілих проблем ці автори називають розробку
екскурсійної пропаганди, психолого-педагогічних засад, термінології
екскурсійної справи, методів і прийомів підготовки і проведення екскурсій,
критеріїв оцінки якості екскурсій.
У дослівному перекладі грецьке слово "теорія" означає спостереження, розгляд,
дослідження. Цей термін розглядається в декількох значеннях:
1) теорія -
узагальнення досвіду, суспільної виробничої практики, у якому знаходять
відображення об'єктивні закономірності розвитку природи і суспільства; 2) теорія -
сукупність узагальнених положень, що утворюють певну науку або один з її
розділів; 3) теорія - система ідей в одній з галузей знань; 4) теорія -
найвища, найрозвинутіша форма організації наукового знання, що дає цілісне
уявлення про закономірності існуючих зв'язків певної області2.
Коли ми розглядаємо питання екскурсійної теорії, то:
а) моделюємо, який в
ідеалі повинна бути екскурсія; б) маємо на увазі механізм впливу екскурсії на
свідомість людини; в) припускаємо осмислення, використання основних
закономірностей і особливостей екскурсії; г) визначаємо критерії якості
екскурсій, засоби підвищення їх ефективності; д) формулюємо теоретичні основи
екскурсійної справи..
Для працівників туристично-екскурсійної галузі екскурсійна теорія - це загальна
сума теоретичних положень, які служать основою екскурсійної справи,
визначають головні напрями його розвитку та вдосконалення.
Екскурсійна теорія - це сукупність понять: функції екскурсії, її основні
ознаки і аспекти; особливості показу і розповіді; екскурсійний метод;
класифікація екскурсій; диференційований підхід до екскурсійного
обслуговування; методологія і методика; елементи екскурсійної педагогіки і
логіки; основи професійної майстерності екскурсовода.
В екскурсійної теорії важливе місце займають питання, пов'язані з екскурсійним
методом, методологією екскурсійної справи і методикою. Поняття метод,
методологія і методика взаємопов'язані та обумовлені. Зобразимо цей зв'язок у наступному вигляді:
Рис. 1.1. Схема зв'язку понять: метод, методика, методологія
Розвиток екскурсійної теорії, розпочате в 20-ті роки, продовжується і в даний
час. Протягом першого періоду-це розвиток базувалося на засадах шкільної
педагогіки. Класифікація екскурсій, їх ознаки і функції, сам екскурсійний
процес визначалися в розрахунку на екскурсії для школярів. При цьому
вчені-экскурсионисты і методисти виходили з задач і вимог
загальноосвітньої школи. Винятком служив розділ музейних екскурсій, де
робилися спроби осмислити екскурсійну теорію стосовно до всієї масі
екскурсантів (дорослих та дітей). Наукові співробітники музеїв і вчені
Московського науково-дослідного інституту культури в своїх публікаціях
розглядали деякі питання екскурсійної теорії, але до середини 70-х років
серйозної розробки екскурсійної теорії не було.
Відомі вчені-экскурсионисты Ф. Л. Курлатом і Ю. О. Соколовський
вищезгаданій статті називають прізвища вчених, яким належить безперечна
заслуга у постановці та розробці таких ключових проблем теорії екскурсійного
справи, як визначення екскурсій, педагогічних і психологічних основ
екскурсійної роботи, загальної і приватної методики шкільних та масових екскурсій;
класифікація екскурсій.
Потрібно погодитися з ними в тому, що теорія екскурсійної справи вже в 30-х роках
розвивалася в умовах творчих пошуків і дискусій і що в цілому теорія
екскурсійної справи перебуває в стадії становлення.
Більш інтенсивний розвиток екскурсійної теорії почалося в 70-х роках. Це
пояснюється передачею екскурсійної справи профспілок, які створили
спеціалізований підрозділ - Головне екскурсійне управління, Центральну
науково-дослідну лабораторію по туризму та екскурсіях і Центральні курси
навчання туристсько-екскурсійних працівників.
Розвиток екскурсійної теорії пов'язано також з розширенням екскурсійного
обслуговування, зміною ролі екскурсії, тобто перетворенням її з форми відпочинку і
розваги в невід'ємна частина ідейно-виховної і культурно-масової
роботи з населенням. У екскурсії з'явилися нові функції, уточнились ознаки,
підвищився науковий рівень екскурсійних заходів, визначилися
психолого-педагогічні основи екскурсійної пропаганди, більш цілеспрямовано
став використовуватися принцип наочності, з'явилася нормативна методологія,
виросли кадри організаторів, методистів і екскурсоводів.
Розвитку екскурсійної теорії сприяли розробка і читання курсу лекцій
"Теорія і практика екскурсійної справи" на Центральних туристських курсах і в
Інституті підвищення кваліфікації працівників туристсько-екскурсійних організацій.
Паралельно викладачі ІПК протягом п'яти років вели названий курс для
студентів денного і вечірнього відділень факультету підготовки кадрів
туристсько-екскурсійних організацій Вищої школи профспілкового руху їм. Н. М.
Шверника. Зміст цього навчального курсу було викладено у навчальних посібниках,
написаних Б. В. Ємельяновим і виданих Центральним рекламно-інформаційним бюро "Турист": "Основи екскурсознавства" (1981, 1985); "Методика підготовки і
проведення екскурсії" (1980); "Організація роботи екскурсійного закладу"
(1979, 1987); "Туристичне обслуговування населення" (1983); "Екскурсія
- невід'ємна частина ідейно-виховної роботи" (1984 р.); "Професійна майстерність екскурсовода" (1986).
Вся система методики підготовки і проведення екскурсій, а також окремі
питання екскурсійної теорії знайшли висвітлення в методичних посібниках,
підготовлених і виданих ІПК працівників туристсько-екскурсійних організацій і
Головним екскурсійним управлінням Центральної ради по туризму та екскурсіях в
період з 1971 по 1988 рр.
Постійна увага до питань екскурсійної теорії кафедра приділяла
екскурсійної роботи Російської міжнародної академії туризму (раніше ІПК
працівників туристсько-екскурсійних організацій). Результатом цієї роботи було
опублікування в 1992 р. навчального посібника в трьох частинах "Екскурсознавство". Перша частина цього посібника "Основи екскурсійної теорії" більш повно, ніж у попередніх виданнях, висвітлює питання теорії.
Однак і в даний час екскурсійна теорія не стоїть на місці. Важливі
явища в житті туристсько-екскурсійних організацій, бюро подорожей і
екскурсій, державних і відомчих музеїв - це нові форми обслуговування
споживачів, досвід ентузіастів, який, стаючи надбанням екскурсійних
установ, тисяч методистів, екскурсоводів, викладачів навчальних закладів,
призводить до того, що окремі положення екскурсійної теорії розвиваються,
замінюються новими, більш досконалими. Виникнення і розвиток теорії є
результатом узагальнення пізнавальної діяльності, повсякденної праці тисяч
екскурсоводів. "Теорія виникає на основі практики, але вона не просто узагальнює
практичний досвід, а йде значно далі, розкриває нові зв'язки, сторони
предмета"2.
Висновки
Екскурсійна теорія являє собою комплекс поглядів, ідей, положень, які лежать в основі екскурсійної справи в країні. З найбільшою повнотою і визначеністю екскурсійна теорія відображена у такої навчальної дисципліни, як екскурсознавство. Саме ж екскурсознавство являє собою комплексну наукову дисципліну, що розкриває теорію, методологію і методику екскурсійної діяльності, історію екскурсійної справи та узагальнюючу практику туристично-екскурсійних установ, функції, виконувані екскурсією.
В даний час робота по подальшому розвитку основних положень екскурсійної теорії перемістилася в стіни Російської міжнародної академії туризму.
Контрольні питання
1. Поняття про теорії.
2. Екскурсознавство як наука.
3. Роль екскурсійної практики в розвитку екскурсознавства.
4. Видання, що відображають питання екскурсійної теорії.
5. Значення теорії в розвиток екскурсійної справи.
Все о туризме - Туристическая библиотека На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.