| сторінка 1 | сторінка 2 | сторінка 3 |

Зазгарская І.Б. Проблеми і перспективи розвитку туризму на території українських Карпат

Розділ 3: Проблеми і перспективи розвитку туристської галузі в Українських Карпатах

3.1 Стратегічні орієнтири і чинники, підтверджують пріоритетність розвитку сфери туризму в Карпатському регіоні

Аналіз географічних, природних, історичних і економічних умов показує, що Карпатський регіон має унікальний шанс стати своєрідним полігоном, де розумна економічна політика зможе успішно поєднувати регіональні, державні і міжнародні інтереси країни, забезпечивши при цьому і прогрес в його соціально-економічного життя. Отже, йдеться про виборі правильного стратегічного курсу в розвитку регіону. Якщо керуватися тим, що Карпати є географічним центром Європи, а в природному відношенні - унікальною екосистемою на Заході України, то при формуванні політики освоєння цього краю необхідно розумно використовувати його геополітичні переваги і зберегти екологічний феномен території. Інакше кажучи, майбутня туристська модель Карпат має бути економічно вигідною для України і екологічно сумісною з прилеглими територіями сусідніх країн, а так само відкритою для країн СНД, оскільки можливо "воскресіння" колишніх зв'язків і на початковий період вони будуть першої статті прибутковості в цьому регіоні.

З урахуванням наявних в Карпатському регіоні природного, економічного, наукового і технічного потенціалів а так само його історичних і географічних особливостей, стратегічна мета перспективного розвитку території полягає в тому, щоб на основі оптимального використання природи, матеріально-технічних, трудових і інтелектуальних ресурсів створити ефективну туристичну систему, яка забезпечить матеріальний добробут населення і екологічну безпеку Карпатського краю.[27].

Досягнення поставленої мети передбачається в поетапній реалізації першочергових завдань. На найближчий період основними пріоритетами Карпатського краю повинні стати галузі, супутні підняттю рівня туристського господарства:

1. АПК-проблема підвищення врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тваринництва надзвичайно актуальною в контексті забезпечення продуктами харчування не тільки місцевого населення, а й великого контингенту відпочиваючих.
2. Знизити ненаситність лісопромислового комплексу, адже запаси деревини в регіоні в розрахунку на душу населення в 4...6 разів перевищують середній показник по Україні. Однак повне ігнорування цієї галузі теж неможливо, оскільки комплекс спеціалізується на виготовленні продукції широко споживаної серед населення і гостро необхідною в туризмі, а так само важливий для зайнятості населення регіону.
3. Необхідний поштовх для більш ефективного співробітництва легкої промисловості з рекреаційною сферою, випускає різні види тканин, виробів верхнього та білизняного трикотажу, взуття та інших товарів народного споживання.
4. Можливість "конверсії" машинобудівного комплексу на побутові потреби місцевого населення і туристів, що дозволить рекреаційній системі бути більш "мобільним".
5. Помірне і по можливості екологічне розвиток в регіоні промисловості будівельних матеріалів, яке спирається на власну сировинну базу.
6. Удосконалення невиробничої сфери, особливо в гірській частині регіону.
7. Охорона навколишнього середовища, збереження і відновлення історико-культурної спадщини, а так само поліпшення законодавчої бази в цій сфері.

Створення необхідних умов для розвитку цих галузей і сфер людської діяльності забезпечить підйом його загального соціально-економічного рівня, який повинен визначатися потребами і інтересами самого регіону - суб'єктів господарювання, які тут розміщені, і населення, яке тут проживає.

У найближчі роки в основу рекреаційної політики необхідно вкласти наступні пріоритети:

1. Необхідно забезпечити державну підтримку в туристичній сфері, як одного з найбільш перспективних регіонів.
2. Створити сприятливі податкові умови для залучення іноземного капіталу в розвитку галузі. Одним з найбільш ефективних шляхів є створення спільних лікувально-оздоровчих і туристичних підприємств.[25].

Отже, для розвитку Карпатського регіону пріоритетним є освоєння його туристичного потенціалу. Для підтвердження обґрунтованості цього вибору можна привести наступні основні аргументи.

- Наявність природно-ресурсної бази У регіоні налічується понад 800 джерел і свердловин лікувальних мінеральних вод всіх відомих типів, багато з них - унікальні), запаси яких достатні для щорічного оздоровлення більше 7 млн. чол. Але сьогодні рівень їх використання не перевищує 15 %. Розвідані також значні запаси лікувальних грязей і озокериту. Ці ресурси - в поєднань із сприятливими кліматичними умовами - служать природною базою для розвитку санаторно-курортної справи в регіоні.
- Потужний потенціал для розвитку різних видів туризму Мальовничі ландшафти, рельєф Карпат створюють сприятливий фон для короткочасного відпочинку. Вони не мають альтернативи в Україні відносин розвитку гірськолижного спорту на рівні світових стандартів. Розрахунки показують, що одноразова гранична рекреаційна місткість регіону складає 2,2 млн. чол., тоді як річна - 8 млн. туристів та відпочиваючих, а також 12 млн. екскурсантів і туристів вихідного дня. Навіть при 50-відсотковому рівні цих показників значний діапазон для перспективного зростання туризму в регіоні зберігається.
- Вигідне географічне положення Карпатський регіон знаходиться в центрі Європи. Через нього проходять різноманітні зв'язки. Його непогана транспортна доступність є сприятливим фактором для залучення контингенту відпочивальників не лише з східних регіонів, але і з європейських країн. Карпати можуть служити своєрідним полігоном для дислокації, центрів міжнародного бізнесу, що буде стимулювати зростання комерційного і ділового туризму.
- Фактор територіального поділу праці Фактично в Україні є 2 регіони, умови яких дозволяють забезпечувати задоволення суспільних потреб в рекреаційних послугах: Чорноморсько-Азовський і Карпатський. На тлі перевантаженості першого з них і при зростаючому попиті на оздоровлення та відпочинок, Карпати виступають практично єдиною територією, яка може реалізувати незадоволений попит населення на ці послуги.
- Наслідки Чорнобильської аварії Порівняно висока екологічна безпека регіону і наявність у ньому великих запасів мінеральних вод для лікування радіаційних захворювань обумовлюють потребу в створенні в Карпатах широкої мережі спеціалізованих оздоровниць для населення, постраждалого від радіоактивного забруднення.
- Екологічний феномен території З одного боку, порівняно з іншими регіонами природа Карпат зазнала менших втрат і в багатьох місцях зберегла свій первісний стан. А це дуже важливо для різноманітних форм відпочинку і туризму. З іншого боку, виключно важливе клімато - і водорегулююче значення Карпат як для України, так і для сусідніх європейських держав обумовлює гостроту питання охорони унікальної природи краю. Якщо відкинути чисто консервативні варіанти виконання цієї задачі, то туризм і відпочинок в екологічно обґрунтованих межах можуть виступати активною формою забезпечення екологічної безпеки Карпат.
- Соціально-економічна специфіка гір В гірських районах чотирьох карпатських областей проживають близько 1,3 млн. чол. (тобто близько 20 % всього їх населення, з них третина - на висоті в 500 м і вище). Гори створюють специфічні, надзвичайно складні умови для проживання та господарювання (особливо - у сільському господарстві), тому тут надзвичайно гостро, коштує проблема зайнятості, і як наслідок - низький рівень матеріального добробуту жителів гір. Послабленню цих і інших негативних процесів за рахунок розширення сфер зайнятості та розвитку інфраструктури буде сприяти розвиток туризму з відповідною організацією обслуговування, до яких може бути залучено місцеве населення. У даному контексті розумної альтернативи рекреації просто не існує.
- Економічна конкурентоспроможність рекреаційної сфери Світовий досвід показує, що туризм є високорентабельною галуззю народного господарства. Наприклад, в Іспанії він дає 17 млрд. дол. США., що одно 30 % доходів від щорічного експорту цієї країни, в Італії туризм забезпечує 11 %, а в Данії і в Австрії -- 8 % прибутків, що поступають від експорту товарів за кордон. Безумовно, поки показники економічної результативності вітчизняного туризму далекі від зарубіжних, хоча в Карпатах є окремі центри, в господарській структурі яких рекреаційна галузь є провідною. У цілому сьогодні Карпатський регіон займає друге місце в Україні за обсягом доходів від рекреаційної сфери (22 % від сумарного показника по Україні) і поступається тільки Криму відповідно, 42 %), випереджаючи Причорномор'я (17 %) Приазов'я (13 %).

Можна привести ще ряд переконливих аргументів на користь рекреаційної орієнтації перспективного розвитку Карпатського регіону. Але це жодною мірою не означає, що, форсуючи економічні процеси в даному напрямі, ми відразу ж досягнемо бажаних результатів. Тут необхідні зважені рішення і продумані практичні дії. Тому розвиток рекреації в регіоні розглядається в контексті структурної перебудови його господарського комплексу, в перспективній моделі якого ця галузь повинна стати однією з профілюючих. Саме такі орієнтири закладені в Державну програму соціально-економічного розвитку Карпатського регіону, яка повинна на практиці реалізувати ідею забезпечення соціально-економічного прогресу його території через державну підтримку пріоритетних секторів регіональної економіки, і в першу чергу - рекреації. [24,25].
 

3.2 Тенденції і перспективи розвитку міжнародного туризму в регіоні Українських Карпат

Сьогодні можна досить впевнено стверджувати, що винятковий акцент на розвитку в регіоні промисловості навряд чи виправдає себе. Технологічний "бум" поки що не "загрожує", а отже, продуктивність праці і конкурентоспроможність продукції ще довго будуть залишатися низькими. Крім того, при нарощуванні виробництва загострюватиметься екологічна ситуація, що забиратиме і без того обмежені ресурси. Таким чином, потрібно виробити нестандартні ходи і вирішення при виборі пріоритетів у видах туризму, розвиток яких забезпечив би прогресивні зміни в економічному житті регіону, що, в свою чергу, ініціювало б приплив капіталу (і у тому числі - іноземного).

Перераховані вище аргументи про ресурсному потенціал Карпатського краю дозволяють сказати про те, що спектр видів туризму, які можна було б успішно розвивати, дуже широкий. Справа стоїть лише за інвестиціями і правильної рекламною політикою. Однак не варто забувати і про тих види туризму які вимагають лише організаційних і творчих зусиль.

Сьогодні, самим модним і, на мій погляд, найбільш "правильним напрямком в світі вважається екологічний туризм, який виник ще і із зміною пріоритетів мандрівників в цілому, а так само з наростанням негативного впливу на навколишнє середовище в результаті агресивного зростання туристичних міграцій. Екологічний туризм може розвиватися як у національних парках, в територіях, що охороняються, так і на інших територіях. Можна було б перелічити безліч фактів доводять корисність цього виду туризму, але все ж таки основним є стійкість. В умовах Карпатського краю це є чи не однією з найважливіших особливостей, тобто передбачає збереження в цілості екологічних ресурсів і традиційного укладу життя населення в місцях організації, а так само створить більшу кількість робочих місць, що в якійсь мірі вирішить проблему безробіття.

Об'єктами власне екотуризму можуть бути як природні, так і культурні визначні пам'ятки, природні і природно-антропогенні ландшафти, де традиційна культура складає єдине ціле з навколишнім середовищем.

Екологічний туризм може принести істотний дохід до державного бюджету, тим більше в регіоні країни, що розвивається. На багатьох територіях регіону екологічний туризм може стати галуззю спеціалізації (наприклад, в гірських районах), представляючи конкурентноздатну альтернативу руйнуючій природу господарської діяльності.

На основі вже наявної організаційної туристської бази перспективно було б активніше розвивати пригодницький туризм (в якості ще більш широкого поняття, що включає в себе екотуризм), передбачають пригоди в чистому вигляді. Часто екотуристів привертають особливі пам'ятки неживої природи, геоморфологічні, гідрологічні та ін об'єкти (гори і каньйони, печери, озера і річки). Тут, крім пізнавального, реалізується рекреаційний елемент екотуризму, який включає спортивний туризм, альпінізм, лижні, кінні, водні і піші походи та інші види активного і пасивного відпочинку.

Велике поширення міг би отримати агротуризм, або агроекотуризму. Туризм в сільській місцевості, при якому туристи під час свого відпочинку ведуть сільський спосіб життя на фермах, хуторах, селах. Розвиток такого виду туризму був би найбільш актуальним для регіону з великим відсотком сільських поселень, що знову ж таки зможе вирішити проблему зайнятості сільського населення. Жителі з великими доходами могли б розвивати, теж не менш популярні види туризму-horse tourism, domestic tourism та ін.

Не менш перспективним є об'єднання спеціальних засобів розміщення, таких як санаторно-курортні, лікувальні і оздоровчі заклади і об'єкти тимчасового розміщення: готелі, кемпінги, готелі, туристичні села та ін, а так само інші об'єкти сфери обслуговування. Це зможе розширити набір послуг, що надаються, сприяти появі нового туристського продукту.

Хороша транспортна доступність, вигідне економіко-географічне положення широкі міждержавні зв'язки, є безумовним стимулюючим фактором для розвитку ділового і пізнавального туризму.

Висновок

В даній роботі була зроблена спроба розкрити ресурсний потенціал, виявити існуючі проблеми та проаналізувати можливі перспективи розвитку туризму регіону Українських Карпат.

Наявний в регіоні найширший спектр: просторових явищ і процесів дозволив провести їх аналіз і синтез, домогтися найбільш глибокої інтерпретації соціально-економічних явищ, пов'язаних з туризмом. У відповідності з поставленою метою було розглянуто комплекс дослідницьких завдань, дозволив зробити наступні висновки та висновки:

1. У регіоні є всі природні передумови для організації туристичної діяльності: рельєф, кліматичні та ландшафтні ресурси, родовища мінеральних вод і лікувальних грязей.
2. Поряд з унікальними можливостями краю, є ряд проблем, що перешкоджають сприятливому розвитку сфери туризму. Зросла загроза виникнення екологічних аварій і катастроф, гостра економічна, а значить і соціальна ситуація, мають всі зростаючі тенденції до ще більшого загострення.
3. Якщо врахувати туристичну цінність цієї території, то проблема її екологічної безпеки є однією з першочергових для практичного рішення, отже, необхідно розробляти нову стратегію розвитку та організації туристської діяльності даному регіоні.
4. Розробка нових видів туризму, дозволяють зберігати природні ресурси і в той же час залучати інвесторів, частково зможе вплинути на соціально-економічний рівень у регіоні.
5. Прискорення розвитку рекреаційного потенціалу території викличе позитивні зрушення у інших сферах господарства як сільське господарство, лісова промисловість, машинобудування і ін., тим самим створить сприятливі умови для вирішення соціальних проблем, підвищення рівня життя і поліпшення соціально-економічної ситуації.
6. В основі рекреаційної політики повинна бути державна підтримка і сприятливі податкові умови і гарантії для залучення іноземного капіталу.
7. Складається туристська модель Карпат має бути економічно вигідною для України і відкритою для країн СНД зокрема Росії.
8. Аналіз географічних, природних, історичних і економічних умов показує, що спектр видів туризму, які можна було б успішно розвивати, досить широкий. Багато в чому ситуація завис від інвестицій та реклами.
9. Розвиток екологічного туризму, в умовах Карпатського регіону, може бути досить вигідним рішенням. Підтримка зруйнованої еко-системи, національних парків і заповідних територій.
10. Інтенсивно розвивати пізнавально-пригодницький туризм (сплав по гірських річках, піші походи в гори, велосипедні тури, кінні маршрути, і ін), а так само етнографічний і екзотичний туризм. Для розвитку цих видів туризму в регіоні вже існують певна інфраструктура. Однак, вона треб часткової реконструкції та оновлення матеріально-технічної бази у відповідності з міжнародними стандартами.
11. Не менш перспективним і цікавим було б створення єдиної інфраструктури між санаторно-курортними, лікувальними та іншими рекреаційними установами, для створення комплексних турів. Це може спричинити за собою розширення спектру туристського продукту.

Проведені дослідження та отримані висновки свідчать про те, що Карпатського регіону необхідна туристська галузь як основне джерело доходу, а так само для здійснення інтеграційних процесів України, як з іноземними державами, так і з країнами СНД.

Список джерел

1. Александрова А.Ю " Географія світової індустрії туризму" Вид. МДУ 1998 р.
2. Александрова А.Ю " Економіка і територіальна організація міжнародного туризму." Изд. МДУ 1996 р.
3. Андріанов М.С. "Кліматичні зони Українських Карпат", Київ 1993р.
4. Болтарович З.Е., Глушко М., Глоубец Н. та ін. "Українські Карпати", Чернівці 1989р.
5. Бондарчук І.Т., Тымчинский В.І. "Досвід оцінки ландшафтів Українських Карпат для рекреаційно-курортологічних цілей", Київ, 1972р.
6. Варивода І.М., Кушнір В.В. "Курорти Прикарпаття", Київ 1985р.
7. Дмитрієвський Ю.Д. "Туристські райони світу" Вид. Смоленськ. 2000 р.
8. Йожеф Галамбош. "Дослідження і оцінка природно-територіального комплексу з метою рекреаційного використання", 1981р.
9. Квартальнов В.А. "Іноземний туризм" М., Вид. "Фінанси і статистика" 1999 р.
10. Мінц А.А." Природно-економічна класифікація рекреаційних ресурсів Українських Карпат", Київ 1994р.
11. Мілько Ф.Н., Гвоздецький М.О. "Фізична географія РСР", Москва, 1986р.
12. Недашківська Н.Ю. "Рекреаційна система Радянських Карпат", Київ 1983р.
13. Нудельман Н.С., Долішній М.І., Ткаченко М.С. "Карпатський рекреаційний комплекс", Львів 1984р.
14. Папирян Г.А. "Економіка туризму" М., Вид. "Фінанси і статистика" 2000 р.
15. Приходько М.М. "Районування регіону Карпат і прилеглих територій за небезпеки забруднення", Київ 1971р.
16. Рогач І.М. "Мінеральні води Карпатського рекреаційного регіону", Ужгород 1994р
17. Руденко В.П. "Потенціал природних ресурсів Українських Карпат і Поділля",Чернівці 1987р.
18. Сенін В.С. " Введення в туризм" М.,- 1993р.
19. Рибін М.М. "Природні умови і ресурси Карпат", Чернівці 1982р.
20. Стойко С.М. "Специфіка і стан охорони природи Українських Карпат", 1971р.
21. Тирохтин М.Д., Денисюк В.Г. "Здравниці Карпат", Ужгород 1975р.
22. Тарас Я.М. "Економічні аспекти розвитку рекреації в Карпатському регіоні", Чернівці 1980р.
23. Чубатий О.В. "Головні рубки, як фактор зміни водоохоронних і водорегулюючих властивостей гірських лісів (на прикладі букових лісів Карпат)", Львів 1979р.
24. журнал "Капітал" за 1996р.,1998р.
25. журнал "Економіка України" за 1993р.№ 12, 1994р.№ 23,1995р.№ 8.
26. під. ред. Глухенького Т.Т. "Курорти Прикарпаття", Львів ЛДУ 1957р.
27. http://www.saslib.ru

Додаток

Таблиця 2