Ячменева В.М., Височина М.В., Моргунская О.С.
Культура народів Причорномор'я. - 2011. - №215. - С.156-159.

Місце та сутність економічної ефективності туристичної діяльності в економіці АР Крим

Туризм в сучасному світі розглядається як соціально-економічне явище, що надає прямий і опосередкований вплив на розвиток всієї економіки регіону. При цьому сам туризм, базуючись на високому рівні розвитку транспорту, соціальної сфери і сфери послуг, є високодохідною галуззю економіки.

Туристична діяльність в АР Крим є основним стабілізуючим фактором розвитку економіки регіону. Від економічної ефективності розвитку туризму залежить рівень добробуту регіону в цілому. Збільшення туристичних потоків позитивно впливає на ефективність господарської діяльності не тільки підприємств самого туризму, але і забезпечує збільшення попиту та обсягів споживання товарів і послуг інших сфер діяльності, стимулюючи розвиток різних секторів економіки регіону. При цьому оцінка економічної ефективності туристичної діяльності є основою вироблення рішень щодо розвитку не тільки туризму, а й суміжних видів діяльності. У зв'язку з цим актуальність теми дослідження визначається потребою в теоретично обґрунтований і практично значущу підході, що забезпечує оцінку економічної ефективності туристичної діяльності в економіці Криму.

Основні положення оцінки економічної ефективності туризму відображені в дослідженнях Всесвітньої туристської організації (СОТ), Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), в роботах зарубіжних дослідників В. Флетчера [9], К. Купера [9], П. Дугласа [18], Д. Стайнса [16], Д. Фречтлинга [17]. Питання ефективності туризму досліджені в роботах вітчизняних вчених в. І. Азара [1], І. Т. Балабанова [3], В. С. Боголюбова [4], Р. А. Карпової [11], O.A. Коблова [8], О. Ю. Грачова [10], В. А. Квартальнова [7], А. В. Щербакова [13], Н. В. Волошина [14].

Незважаючи на наявний вітчизняний і зарубіжний досвід, питання вибору підходу, побудови моделі, формування системи показників оцінки економічної ефективності туристської діяльності в економіці регіону досі залишаються багато в чому не дослідженими. Рішення цих проблем здійснюється в рамках науково-дослідної роботи кафедри менеджменту Національної академії природоохоронного і курортного будівництва.

Мета статті полягає у розвитку методичного підходу до оцінки рівня економічної ефективності туристичної діяльності в економіці АРК.

Для досягнення зазначеної мети необхідно вирішити наступні завдання:

1) уточнити сутність поняття «економічна ефективність туристичної діяльності»;
2) визначити напрями впливу туристичної діяльності на економіку регіону;
3) визначити складові економічної ефективності туристичної діяльності в економіці регіону.

Першим поняття економічної ефективності запропонував В. Парето. Він стверджував, що це такий стан ринку, при якому ніхто не може поліпшити свого стану, не погіршуючи становища хоча б одного з учасників ринку.

Вчені А.Є. Саак і Ю.А. Пшеничних [12] визначають економічну ефективність як процес господарювання, результат якого виражається певною вигодою, досягнутої за певних витратах грошових, матеріальних, інформаційних ресурсів і робочої сили.

Такі автори, як А.І. Щербаков [13, c. 15], А.Б. Борисов [5], О.М. Азрилиян [2], виходять з того, що економічна ефективність - це відношення корисного (позитивного) результату - ефекту до витрат, або до величині використовуваних ресурсів, зумовив отримання результату - ефекту.

Таким чином, в науковій літературі економічна ефективність розглядається або як стан ринку, або як процес господарювання, або як результативність діяльності.

Так як об'єктом даного дослідження є туристична діяльність, яка являє собою діяльність по формуванню, просуванню і реалізації туристичного продукту, а також інша діяльність з організації подорожей [10, c. 8], то економічна ефективність буде розглядатися з позиції результативності цієї діяльності. Таким чином, економічна ефективність - це результативність економічної діяльності, економічних програм та заходів, що характеризується відношенням отриманого економічного ефекту, результату до витрат факторів, ресурсів, зумовив отримання цього результату, досягнення найбільшого обсягу виробництва з застосуванням ресурсів певної вартості.

Економічна ефективність туризму розглядається на трьох рівнях [3]:

1) у масштабах держави;
2) на рівні регіону;
3) на рівні туристської фірми.

Економічна ефективність туристичної діяльності є складовим елементом загальної ефективності суспільної праці і виражається певними показниками і відповідними критеріями. Тому проблеми оцінювання економічної ефективності туристичної діяльності доцільно розглядати за допомогою системного підходу, який припускає встановлення різних критеріїв і певних показників для різних рівнів управління, сформованих ієрархії цілей і відповідні їм критерії ефективності.

Щоб сформулювати весь комплекс системи критеріїв ефективності туристичної діяльності регіону, необхідно показати, як загальна мета діяльності системи вищого порядку на рівні держави розпадається на приватні цілі діяльності систем більш низького порядку у рамках ієрархії (рис. 1).

Рис. 1. Цілі та критерії ефективності на рівні держави, регіону та підприємства.

Виходячи з представлених цілей можна говорити про те, що туристична діяльність створює не тільки економічний, але і соціальний ефект, формуючи специфіку економіки регіону.

Прямий вплив туристичної діяльності на економіку регіону сьогодні визначається у вартісному вираженні через суму витрат на придбання послуг і товарів туризму. Пряма ефективність визначається відношенням доходу від туристичної діяльності до витрат на ресурси. При цьому дохід туристичної діяльності регіону визначається кількістю підприємств сфери розміщення, харчування, надання послуг, кількістю місць розміщення, обсягом туристичного потоку, фінансовими показниками діяльності підприємств туристичної діяльності, а на рівні регіону дохід від туристичної діяльності являє собою суму надходжень до місцевого бюджету.

Непрямий вплив туристичної діяльності проявляється в генерації вторинного попиту на товари і послуги регіону - так званий ефект мультиплікації. Мультиплікаційний вплив туризму проявляється в тому, що в результаті ланцюгової реакції «витрати - доходи» дохід, одержуваний від одного туриста, перевищує суму грошей, витрачених ним в місці перебування на купівлю товарів і послуг.

Економічна ефективність туристичної діяльності формується в результаті взаємодії бізнес-середовища, соціально-економічної системи і ресурсообразующей середовища (рис. 2). При цьому формуються основні показники оцінки ефективності: збільшення зайнятості населення, покращення якості життя, зміна рівня заробітної плати, зміна кількості природних ресурсів, компенсація на їх відтворення, зниження рівня захворюваності, зміна екологічного стану.

Рис. 2. Формування економічної ефективності в результаті взаємодії бізнес-середовища, соціально-економічної системи і ресурсообразующей середовища.

На підставі вищевикладеного сформулюємо наступне визначення: економічна ефективність туристичної діяльності являє собою результативність процесу формування, просування і реалізації туристичного продукту, що виражається у відносно кінцевих результатів від туристичної діяльності до витрат на неї, а також у формуванні непрямого ефекту, який проявляється у створенні додаткових робочих місць, гуманізації суспільства, розвитку суміжних сфер діяльності.

Таким чином, економічна ефективність туристичної діяльності економіці регіону включає в себе дві складові:

1) пряма ефективність;
2) непряма ефективність.

В даний час в економічній літературі приділено достатньо уваги вивченню прямої економічної ефективності туристичної діяльності, яка розглядається як співвідношення доходів регіону до витрат на ресурси. Дохід від туристичної діяльності включає в себе:

- прямі доходи від в'їзного туризму у вигляді різних регіональних податків, що виплачуються турфірмами та іншими учасниками туристичного бізнесу;
- доходи від витрат туристів на обслуговування (проживання, харчування, транспорт та інші види послуг);
- доходи від завантаження готелів, барів, ресторанів, розваг, відвідування історичних і культурних центрів;
- доходи від оподаткування туристської діяльності по відправці туристів, виплачуваного турфірмами та іншими учасниками бізнесу;
- доходи від додаткового завантаження транспортних засобів та інших об'єктів сфери послуг, що залучаються при відправці туристів.

Витрати складаються з прямих витрат туристичних підприємств; витрати на створення програм розвитку туризму і розробка законодавчих актів; витрат на створення нових і підтримування старих компонентів інфраструктури; витрат, пов'язаних з просуванням турпродукту.

Акцент тільки на прямому ефекті від туристичної діяльності в економіці регіону не забезпечує отримання комплексної оцінки економічної ефективності. Необхідно враховувати також непрямі результати туристичної діяльності. Розвиток туризму в регіоні сприяє розвитку суміжних видів діяльності, він дозволяє отримати непрямий ефект в економіці регіону. Цей непрямий ефект виявляється в:

- створення додаткових робочих місць;
- збільшення доходів населення;
- поліпшення якості життя регіону;
- гуманізації суспільства;
- формуванні непрямих доходів від створення додаткових робочих місць;
- збільшення платоспроможного попиту місцевого населення;
- вплив на споживчий ринок через розвиток нових форм і розширення наявного споживчого попиту;
- розвиток суміжних галузей соціально-культурної сфери регіону;
- збільшення зайнятості в регіоні;
- формуванні непрямого доходу від використання місцевими жителями послуг і товарів, що надаються туристам;
- розвитку віддалених і індустріально слаборозвинених районів;
- досягнення цілей регіональної політики щодо формування та функціонування інфраструктури.

Дослідження зазначених аспектів дозволить сформувати систему показників оцінки економічної ефективності туристичної діяльності в економіці АР Крим, яка буде об'єднувати показники прямої ефективності та показники непрямого ефекту.

Подальші дослідження дозволять виявити тенденції розвитку туристичної діяльності в регіоні і сформулювати основні заходи по підвищенню економічної ефективності туристичної діяльності, що позначиться на економіці регіону АРК в цілому.

Висновки:

1. Економічна ефективність туристичної діяльності являє собою результативність процесу формування, просування і реалізації туристичного продукту, що виражається у відносно кінцевих результатів від туристичної діяльності до витрат на неї, а також у формуванні непрямого ефекту, який проявляється у створенні додаткових робочих місць, гуманізації суспільства, розвитку суміжних сфер діяльності.
2. Економічна ефективність туристичної діяльності в економіці регіону включає в себе дві складові - пряму ефективність і непряму ефективність.

Джерела та література

1. Азар В.І. Економіка туристичного ринку / В.І. Азар, С.Ю. Туманів. - М, 1998. - 274 с.
2. Азрилиян О.М. Великий економічний словник / О.М. Азрилиян. - М.: Ін-т нової економіки, 2004. - 916 с.
3. Балабанов І.Т. Економіка туризму: учеб. посібник / Балабанов І.Т., А.І. Балабанов. - М: Фінанси і статистика, 2003. - 176 с.
4. Боголюбов В.С. Економіка туризму / В.С. Боголюбов, В.П. Орловська. - М: Академія, 2005. - 192 с.
5. Борисов А.Б. Великий економічний словник / А.Б. Борисов. - М: Книжковий світ, 2003. - 895 с.
6. Карпова Г.А. Концепція сталого розвитку туризму і рекреаційна діяльність на охоронюваних природних територіях / Г.А. Карпова, А.В. Водоводу // Матеріали науково-практичної конференції. - СПб., 1997. - 98 c.
7. Квартальнов В.А. Туризм: теорія і практика. Вибрані праці / В.А. Квартальнов. - М: Фінанси і статистика, 1998. - 192 c.
8. Коблова А.А. Рекреаційно-туристський комплекс як об'єкт регіонального управління / А.А. Коблова // Збірник наукових праць СевКав ГТУ. Серія «Економіка». - 2005. - № 2. - С.25-29.
9. Купер К. Економіка туризму: теорія і практика: учеб. посібник / К. Купер, Д. Флетчер, Д. Гільберт. - СПб.: Омега, 1998. - 5 c.
10. Грачова О.Ю. Організація туристичного бізнесу: технологія створення турпродукту / О.Ю. Грачова, Ю.А. Маркова. - М.: Науковий вісник, 2007. - 213 с.
11. Палаткин А.С. Оцінка економічної ефективності готельних послуг / А.С. Палаткин, ТОБТО Гварлиани // Вісник СГУТиКД. - 2011. - № 2. - С.16.
12. Саак А.Є. Маркетинг в соціально-культурному сервісі і туризмі / А.Є. Саак, Ю.А. Пшеничних. - СПб.: Пітер, 2007. - 480 с.
13. Щербаков А.І Сукупна продуктивність праці і основи її державного регулювання / А.І. Щербаков. - М: РАГС, 2004. - 395 с.
14. Міжнародний туризм: Правові акти / упоряд. М.І. Волошин. - М: Фінанси і статистика, 2000. - 400 с.
15. Економіка сучасного туризму / під ред.: Г.А. Карпової, В.Г. Воронцова, М. В. Нотарова та ін - СПб.: Герда, 1998. - 358 с.
16. Daniel J. Stynes. Guidelines for measuring visitor spending: [Electronic resource] / Daniel J. Stynes. - 1999. - Mode of access: http://www.msu.edu/course/prr/econ/impact/methodos.htm
17. Frechtling D.C. A brief treatise on days and nights / D.C. Frechtling // Journal of Travel Research. - 1978. - 18 (Fall). - Р.18-19.
18. Pearce Douglas. Tourist development / Douglas Pearce // Longman Group UK Limited. - 1989. - Р.341.