<<< назад | зміст | вперед >>>

В’їзний туризм

Розділ ІV. Потенціал розвитку в’їзного туризму в Україні

§4.2. Туристично-ресурсний потенціал розвитку в’їзного туризму в Україні

§4.2.6. Приазовський туристичний район

До складу Приазовського туристичного району входять Херсонська та Запорізька області. Площа району - 55,7 тис. км² або 9,2 % загальної території України. В районі проживає 2978,1 тис. населення, більша частина якого (70,3%) мешкає у містах.

Природні туристичні ресурси. Безперечно, найбільш цінним природним рекреаційним ресурсом району є Чорне та Азовське моря, які приваблюють в літній сезон багатьох відпочивальників. Приазов'я, так само як і Причорномор'я, відрізняється наявністю великої кількості лиманів, що використовуються в рекреаційних цілях. Важливе бальнеологічне значення мають джерела мінеральних вод, лікувальні грязі. Перспективним для використання в рекреаційних цілях є затока Сиваш.

Об'єктами природно-заповідного фонду, що є в полі постійної уваги туристів або можуть використовуватись в туристичній діяльності, є орнітологічний заказник "Великі й Малі Кучугури", геологічні пам'ятки природи біля с. Калайтанівка Запорізької області (скелі Кристал і Кварцитова), ландшафтний заказник "Обитічна коса", Кам'яна Могила, Азово-Сиваський національний природний парк, біосферні заповідники "Чорноморський" та "Асканія-Нова".

Соціально-культурні туристичні ресурси. На території сучасних Херсонської та Запорізької областей свого часу стикалися різні народи - носії різних культур та цінностей. Проте, безперервне інтенсивне господарське освоєння регіону тривало трохи більше двохсот років, що позначилось на його культурно-історичній спадщині. В районі збереглися нечисленні православні культові споруди ХІХ-ХХ ст., поодинокі садибні будівлі, адміністративні і громадські будівлі, особняки, меморіальні пам'ятки, присвячені історичним подіям ХХ ст.

Найбільшим містом Приазовського туристичного району є Запоріжжя. Його заснування пов'язане зі спорудженням в 1770-ті роки Дніпровської оборонної лінії, що простиралася між річками Дніпро і Берда. Одна з фортець була названа на честь князя О.Голіцина Олександрівкою (з 1921 р. - Запоріжжя). Найважливішою і визначальною в історії міста подією став початок будівництва в 1927 р. Дніпрогесу. Комплекс його споруд складається з електросилової станції, дугоподібної 760-метрової залізобетонної греблі висотою 60 м і двох мостових переходів. Серед архітектурних об'єктів м. Запоріжжя виділяється величний будинок обласного театру.

Інша знакова пам'ятка Запоріжжя - острів Хортиця, що знаходиться посередині Дніпрового річища. Це найбільший гранітний острів на цій річці, який завжди захоплював мандрівників своєю величчю та красою. Свого часу острів був свідком козацької слави. У 1965 р. на Хортиці було засновано Державний історико-культурний заповідник, територія якого займає практично всю прибережну частину острова, а в 1980-ті роки споруджений музей історії українського козацтва.

Цікавими історичними об'єктами Запорізької області є унікальна пам'ятка загальнодержавного значення - Кам'яна Могила (с.Терпіння) і скіфські кургани (с. Кам'янське). В районі Кам'яної Могили в 1890 р. відомим російським археологом М.Веселовським були відкриті древні наскельні зображення (петрогліфи), що відносяться до різних часів - від мезоліту до кінця бронзового віку. Це видатна пам'ятка первісного мистецтва на теренах України. Серед малюнків на стелях гротів і плитах зустрічаються зображення тварин (биків, коней, оленів, антилоп і хижих звірів), людей і геометричних фігур, що не піддаються інтерпретації. Поряд із Кам'яною Могилою знаходиться невеликий археологічний музей.

У районі с. Кам'янське розкидано близько 10 скіфських курганів (IV ст. до н.е.). У результаті розкопок двох курганів знайдено золоті прикраси. В 1906 р. на березі річки був виявлений Янчокрацький скарб (срібні і золоті прикраси, кінська збруя), який зберігається в Державному історичному музеї Москви.

Серед музеїв Запорізької області слід виділити художній музей м. Бердянська, основу якого склала колекція творів мистецтва, подарована місту художником І.Бродським; а також краєзнавчі музеї Бердянська (підходи до якого нині охороняють численні половецькі кам'яні статуї), Гуляйполя (експозиція міститься в одному з найстаріших збережених будинків міста і розповідає про найзнаменитішого городянина - Нестора Махна) і Мелітополя.

Курортним містом області є Бердянськ. За радянських часів він мав статус курорту загальносоюзного значення. Нині на Бердянській косі та в місті знаходяться санаторії, десятки пансіонатів, будинків відпочинку.

Чимало цікавих об'єктів соціально-культурної спадщини Приазовського туристичного району знаходиться в Херсонській області, зокрема, в її центрі - м. Херсон. З 1878 р. дотепер збереглися фрагменти насипаних вручну валів фортеці і врізані в них монументальні Очаківські ворота, пороховий льох і великий будинок Арсеналу. На кріпосній території зберігся один з найстаріших міських храмів (побудований на місці дерев'яної Михайлівської церкви) - Свято-Катерининський собор і дзвіниця. Найстарішим обеліском міста, що зберігся до наших часів, є пам'ятник на честь англійського громадського діяча, філантропа Дж.Говарда, який брав активну участь у боротьбі з епідемією тифу, заразився і помер 1790 р. у Херсоні. З XIX ст. у місті зберігся ряд культових, громадських і житлових споруд. З культових виділяються Святодухівський кафедральний собор поч. ХІХ ст., Миколаївська церква, церква Святої Олександри (XIX ст.) і церква Різдва Богородиці (поч. ХХ ст.). З дореволюційних часів збереглися будинок бібліотеки, кілька складських будівель і житлових будинків.

Серед культових споруд Херсонської області чи не найцікавішою є дерев'яна Введенська церква (1726 р.) (первісна назва - Воскресенська) у м. Берислав. Вона на півстоліття є старшою за Берислав - найрідкісніший випадок в історії української архітектури. Церква була перевезена Дніпром із запорозької фортеці Переволочної (за версією місцевих жителів - церква була змита весняною повінню і припливла по річці до міста). У церкві зберігається стародруковане Євангеліє 1695 р.

Біля с. Червоний Маяк у вапняках дніпровських круч до наших днів збереглися фрагменти печер, видовбаних у ХVІІІ ст. ченцями Софронієвої пустині. На їх місці пізніше був заснований Григоріє-Бізюков (або Пропасний) чоловічий монастир, що на початку ХХ ст. був одним із найбагатших монастирів на півдні Російської імперії. Однак, вся створена монастирська архітектурна велич не пережила атеїстичних часів. Збереглися лише в'їзні ворота, невеликі фрагменти кам'яних стін з трьома башточками, другорядні службові приміщення і поступово відновлювана в роки незалежності України Покровська церква.

Херсонська область, зокрема, м. Каховка, стало в роки незалежності України місцем проведення гучного і найвідомішого в країні пісенного фестивалю під відкритим небом "Таврійські ігри", що влаштовується кожної весни на невеликому майданчику, розташованому на набережній водосховища. Каховка також відома своїми монументами та пам'ятниками - "Легендарна тачанка", "Дівчина в шинелі" тощо.

Курортним центром області є м. Генічеськ, через яке пролягає шлях на найдовший (майже 100 км) пляж Азовського моря, розташований на Арабатській Стрілці (рис.4.6).

Рис 4.6. Соціально-культурний ресурсний каркас території Приазовського туристичного району

<<< назад | зміст | вперед >>>