Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Отчеты ВТО Диссертации Законы
Теория туризма
Философия туризма
Рекреация и курортология
Виды туризма
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспорт в туризме
Право и формальности в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
Информационные технологии в туризме
Агро- и экотуризм
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Крым, Черное и Азовское море
Туризм в России
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, страноведение и география туризма
Музееведение
Замки и крепости
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Экскурсионное дело
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

<<< назад | зміст | вперед >>>

В’їзний туризм

Розділ ІV. Потенціал розвитку в’їзного туризму в Україні

§4.2. Туристично-ресурсний потенціал розвитку в’їзного туризму в Україні

§4.2.5. Кримський туристичний район

Кримський туристичний район представлений Автономною Республікою Крим, розташованою на одноіменному півострові. Площа району - 26,1 тис. км2, що становить 4,3% загальної території України. Тут проживає 1977,1 тис. населення, більша частина якого (63%) мешкає у містах.

Природні туристичні ресурси. Рельєф півострова характеризується надзвичайною різноманітністю і варіює від низовинного на півночі та північному сході до гірського на півдні та південному сході. З точки зору туристичної атрактивності найбільше значення має система Кримських гір довжиною 150 км, шириною 50-60 км. Кримські гори молоді, але невисокі. Найвища вершина - г.Роман-Кош - має висоту 1545 м над рівнем моря. Це теж робить їх доступними для організації різноманітних видів рекреаційної діяльності. Подекуди в каньйонах річок, урвищах оголюються породи вулканічного, осадового та метаморфічного походження. Такі відслонення можуть бути предметом туристського інтересу. Денудаційні, карстові і абразивні процеси призвели до появи екзотичних форм рельєфу: гір-останців, глибоких каньйонів, печер, гротів, ніш, арок, нагромаджень, улоговин. Вони нерідко стають об'єктами туризму. Серед найбільш відомих - скелі Ласпі, Іфігенія, Аврора, Діва, Парус, Таракташ, а також Нікітська розколина, Великий Кримський каньйон, Долина Привидів, Байдаро-Кастропольська стіна, грот Пушкіна, печери Мармурова, Трьохглазка, Скельська, Кучук-Койський кам'яний хаос та ін. До послуг спелеотуристів печерні міста Мангуп та Ескі-Кермен, Мармурова печера та ін.

Рівнинна частина Криму представлена плоским рельєфом Північно-Кримської низовини та центральної частини півострова, хвилястою поверхнею Тарханкутської височини, пасмово-горбистою рівниною Керченського півострова. Об'єктами уваги туристів можуть бути унікальні природні пам'ятки - численні абразивні форми з уступами, зсувні узбережжя Тарханкутського півострова, а також грязьові вулкани Керченського півострова.

Клімат Кримського півострова теж характеризується значною різноманітністю. На рівнинній частині він помірно-континентальний, характеризується тривалим спекотним літом (середня температура липня +23°С), короткою малосніжною зимою (середня температура січня 0…- 1°С). Безморозний період триває тут 175-225 днів. Середньорічна кількість опадів коливається від 300 до 420 мм. Клімат Кримських гір має перехідний характер з м'якою (у передгір'ї) та помірно холодною (в горах) зимою. Середня температура січня коливається, відповідно, від 0 до -4. Літо у передгір'ї помірно спекотне (+21°С), а в горах - порівняно тепле (+16°С). В осінньо-зимовий період спостерігається хмарна погода. В цей час випадає основна маса опадів. Їх кількість коливається від 500 до 1100 мм на рік. Клімат Південного берега Криму, захищеного від впливу північних повітряних мас, субтропічний середземноморський з теплою зимою (+2…+4°С) та жарким посушливим літом (+23°С). Середньорічна кількість опадів становить 350-635 мм, більшість яких припадає на зимовий період. На думку дослідників, кримський клімат є найкращим для організації рекреаційної діяльності. Тепле, насичене йодом морське повітря здавна використовувалось для лікування і профілактики хвороб дихальних шляхів.

Основні ріки півострова беруть початок у Кримських горах. Річки північного схилу - Салгир, Індол, Біюк Карасу, Кача, Альма, Бельбек, Чорна - іноді пересихають в нижній течії, так і не донісши своїх вод до моря. Річки південного схилу короткі, порожисті, іноді утворюють водоспади, що є об'єктами туристської уваги, серед них - водоспади Учансу на одноіменній річці, Джур-Джур на Улу-Узень. Постійні водотоки Криму мало придатні для організації водного туризму та купання, проте, вони урізноманітнюють степові краєвиди рівнинної частини Криму та надають мальовничості гірським ландшафтам. Безперечно, найголовнішим рекреаційним ресурсом Криму є море.

В області понад 50 солоних озер, які мають значні запаси лікувальних грязей, які, за підрахунками, сягають 24 млн. м2. Найбільші з кримських озер - Сасик, Сакське, Донузлав, Узунлар. Деякі з озер використовуються в лікувальних цілях. Серед найбільш відомих - Сакське в Саках і Мойнакське в Євпаторії.

Надзвичайно зміцнює рекреаційно-ресурсний потенціал Криму наявність на півострові джерел мінеральних вод.

Об'єктами природно-заповідного фонду, що приваблюють туристів, є ландшафтний парк "Салгирка" у Сімферополі, Алупкінський, Гурзуфський та Фороський парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, дендропарк у Євпаторії, Кримський, Опукський, Казантипський та Карадазький природні заповідники, а також природний заповідник Мис-Мартьян, Нікітський ботанічний сад, Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник.

Соціально-культурні туристичні ресурси. На території Криму збереглась велика кількість унікальних пам'яток античного, середньовічного та більш нових часів: фортифікаційних, культових споруд, палацових комплексів, особняків, які мають виключно важливе значення для розвитку в регіоні рекреаційної справи.

На відміну від більшості інших обласних центрів країни, що зосереджують в своїх межах основну частину туристичних ресурсів, виникнення яких пов'язане з діяльністю людей, Сімферополь не відзначається потужним соціально-історичним ресурсним актуалом. Незважаючи на тисячолітню історію, тут збереглося мало визначних архітектурних споруд. Серед них - мечеть Кебір-Джамі ХV ст., грецькі торгові ряди, собор Петра і Павла, церква Костянтина і Єлени, палац Воронцова, господарські, житлові та адміністративні споруди ХІХ ст. Із містом були пов'язані життєві шляхи П.Палласа, Д.Мєндєлєєва, І.Курчатова, І. Айвазовського. Місто має вдале географічне положення та зручний транспортний зв'язок з іншими туристичними центрами півострова, який активно використовується приїжджими, а отже, необхідно використати таку ситуацію, активно залучаючи в обіг наявні туристичні ресурси. Як адміністративний центр автономної республіки, місто може бути привабливим для татарської діаспори.

Безперечними лідерами за кількістю соціально-історичних рекреаційних ресурсів є міста та селища Південного берегу Криму. Ялта є столицею курортного Криму, яка приваблює до себе багатьох туристів і відпочиваючих. З другої третини ХІХ ст. вона була відома як аристократичний курорт. Це позначилось на архітектурному образі міста, що в деяких районах може сприйматись як музей під відкритим небом. З-поміж визначних архітектурних споруд міста слід згадати церкву Іоанна Златоуста ХІХ ст., вірменський храм св.Репісеме, будинок чоловічої гімназії, палац еміра Бухарського (поч. ХХ ст.), костел Пресвятої Богородиці, багато особняків і вілл. В Ялті свого часу жили та працювали багато діячів зарубіжної культури: письменники Л.Толстой, А.Чехов, В.Короленко, О.Купрін, художник І. Левітан, співак Ф.Шаляпін та інші. У селищі Масандра, розташованому у передмісті Ялти, зберігся мініатюрний ажурний палац, будівництво якого було розпочато гр. Воронцовим, а продовжено Олександром ІІІ. Свого часу він не був добудований і використовувався як мисливський замок. Селище знамените далеко за кордоном винними льохами одноіменного виноробного комбінату.

Інше передмісне селище Ялти - Лівадія - відоме палацом, який належав родині Потоцьких, а потім став літньою резиденцією династії Романових, які перетворили його на цілий комплекс, що потопає у зелені одного з найкращих на узбережжі парків. Перлина Південного берегу Криму - Лівадійський палац - став місцем проведення Ялтинської конференції 1945р., на якій вирішувалась доля повоєнного світу.

Алупка знаменита оригінальним палацом ХІХ ст., що поєднав у собі готичний та мавританський стилі. Розташований біля підніжжя Ай-Петрі, оточений розкішним парком, палац став одним з найбільш відвідуваних об'єктів на узбережжі.

Візитною карткою Криму стало знамените Ластівчине гніздо, розташоване поблизу селища Гаспра, в якому збереглися два палаци ХІХ ст. Чудові архітектурні комплекси, які змінюють один одного, формуючи неповторний образ узбережжя, доповнюються палацами Кореїзу - Юсупівським та Дюльбер, що оточений ландшафтним парком.

Серед інших пам'яток Південного берегу Криму, що могли б зацікавити іноземних відвідувачів, - садибний будинок, у якому гостював О.Пушкін, дача А.Чехова, оригінальний фонтан "Ніч" у Гурзуфі, широко відомий за кордоном дитячий центр "Артек" біля підніжжя Аюдагу, генуезька фортеця, православна церква ХVІІІ ст. та німецька кірха ХІХ ст. у Судаку, палац князів Гагаріних в с. Утьос, фортеця, церкви та особняки, музеї І. Айвазовського та О.Гріна у Феодосії, архітектурні пам'ятки Форосу та ін.

Визначним осередком концентрації соціально-історичних рекреаційних ресурсів західної частини півострову є місто-курорт Євпаторія. Архітектурна спадщина міста формувалась під впливом багатьох культур. Від античної епохи залишились руїни давньої Керкінітіди - саме таку назву дали їй засновники греки-колоністи, від татарського Гезлева збереглися залишки оборонних стін і брами, турецька лазня, текіє дервішів, мечеть Джума-Джамі ХVІ ст. За часів російського освоєння Криму в Євпаторії було побудовано Вірменську церкву, собор Св.Миколая, храм св. Іллі, ряд готелів, адміністративних будинків, особняків. У СРСР Євпаторія здобула собі славу дитячого курорту всесоюзного значення і зберігає його й донині. Багато відпочиваючих тут - громадяни країн СНД.

Характеризуючи соціально-історичні ресурси Кримського півострова, неможливо не згадати "місто руських моряків" - Севастополь. Відомий він, насамперед, залишками античного міста Херсонеса, заснованого наприкінці Vст. грецькими колоністами, яке останнім часом дістало статусу Національного заповідника. Історія Севастополя нерозривно пов'язана з воєнно-морським флотом, про що свідчать численні монументи та пам'ятники, найбільш відомим з яких є пам'ятник затопленим кораблям. Музей військово-морської історії Чорноморського флоту розповідає про історію підкорення Криму. В місті безліч привабливих церков, житлових та адміністративних будинків, побудованих у ХІХ ст.

За своїм історико-культурним потенціалом не поступається Севастополю м. Керч. На її території існувало кілька античних міст, найвідомішим з яких був Пантікапей - столиця Боспорського царства. Від нього збереглись залишки акрополя, до якого ведуть збудовані вже у ХІХ ст. Великі Митридатські сходи. Серед інших пам'яток Керчі - собор Іоанна Хрестителя Х-ХІVст., фортеця Ені-Кале ХVІІІ ст. З історією боротьби проти фашистських загарбників пов'язані Аджимушкайські каменоломні, про що нагадують меморіальний ансамбль "Героям Аджимушкая" та підземний музей.

Давню історію має колишня столиця Кримського ханства - м.Бахчисарай, головними пам'ятками якого є ханський палац та Велика ханська мечеть. У місті функціонують три музеї. З історією татар та караїмів пов'язане мертве місто Бахчисарайського району - Чуфут-Кале, яке свого часу теж було столицею ханства. Тут зберігся мавзолей Джаніке-Ханим ХV ст. та дві караїмські кенаси. Поблизу міста розташований комплекс споруд Успенського печерного монастиря (рис. 4.5).

Соціально-культурний ресурсний каркас території Кримського туристичного району
Рис. 4.5. Соціально-культурний ресурсний каркас території Кримського туристичного району

<<< назад | зміст | вперед >>>




Все о туризме - Туристическая библиотека
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.