Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Отчеты ВТО Диссертации Законы
Теория туризма
Философия туризма
Рекреация и курортология
Виды туризма
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспорт в туризме
Право и формальности в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
Информационные технологии в туризме
Агро- и экотуризм
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Крым, Черное и Азовское море
Туризм в России
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, страноведение и география туризма
Музееведение
Замки и крепости
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Экскурсионное дело
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

<<< назад | зміст | вперед >>>

В’їзний туризм

Розділ ІІІ. Специфіка організації та технології в’їзного туризму

Охарактеризуйте основні поняття організації туристичної діяльності.
Що таке туристична індустрія? Які сектори вона в себе включає?
Які організації та підприємства можуть бути залучені до обслуговування туристів?

§3.1. Особливості турпродукту у в’їзному туризмі

В'їзний туризм як вид підприємницької діяльності є найскладнішим серед усіх видів туризму з точки зору організації, але, водночас, і найбільш соціально значимим для країни та регіону, що приймає гостей. Свою специфіку має і формування турпродукту у в'їзному туризмі.

Нагадаємо, що туристичний продукт - це сукупність речовинних (предмети споживання), нематеріальних (послуги) споживчих вартостей, необхідних для повного задоволення потреб туристів, що виникають під час їхньої подорожі. Туристичний продукт складається з трьох елементів: тур, додаткові туристично-екскурсійні послуги, товари [1].

Тур - первинна одиниця туристичного продукту, реалізована клієнту як єдине ціле, продукт праці туроператора на визначений маршрут і в конкретний термін.

Частиною туру є туристичний пакет - основний (обов'язковий) комплекс послуг, наданих у подорожі за індивідуальним чи груповим планом, що має серійний характер і пропонується в широкий продаж. Тур більше або дорівнює турпакету. Туристичний пакет включає чотири обов'язкових елементи: туристичний центр, транспорт, послуги розміщення, трансфер. Розглянемо особливості кожної складової в'їзного туристичного пакету.

Туристичний центр - місце відпочинку туриста, що включає всі його рекреаційні можливості: природні, культурно-історичні, екологічні, етнічні, соціально-демографічні, інфраструктурні. Цей елемент відноситься до обов'язкових, оскільки без об'єкта інтересу неможливо організувати подорож.

Ресурсна класифікація туристичного продукту, розроблена ВТО, враховує такі чинники [1]:

- природні багатства;
- "людський чинник" - сукупність демографічних, етнічних, культурно-історичних, економічних та інших умов життя, звичаї і населення, їх привітність і сприйнятливість до відвідування місцевості туристами;
- політичні, юридичні й адміністративні аспекти;
- соціальні аспекти, соціальна структура країни, рівень життя населення, освіта, охорона здоров'я, індустрія відпочинку і розваг;
- технічний і якісний рівень транспорту, туристичних послуг;
- економічна, фінансова, митна, фіскальна політика держави щодо власних та іноземних туристів.

Туристичний центр є найвагомішим серед усіх, оскільки він є причиною, заради якої турист буде згоден подолати простір та певні побутові незручності (у порівнянні із перебуванням вдома). На відміну від виїзних операторів, які користуються вже створеним (збудованим, розрекламованим і т.д.) туристичним центром, в'їзним необхідно приділяти увагу його розвитку. Це пов'язано з тим, що виїзний оператор зайнятий пошуком курортів, які будуть продаватись на його ринку, а виїзний повинен шукати засоби продати те, що він має, за рахунок використання усіх можливих засобів менеджменту та маркетингу. Саме це обумовлює особливості в'їзного туроперейтингу, які ми розглянемо в наступному підрозділі.

Транспорт - засіб пересування, за допомогою якого можна добратися до туристичного центра. Велику частину витрат, що обумовлює вартість турпакету, складають витрати на перевезення. Найбільш широко використовується як засіб пересування, без сумніву, літак. На короткі відстані - потяг, туристичний автобус, автомобіль. Як правило, для в'їзних турів оператор або має власний транспорт, або договір з перевізником. Найчастіше в Україні організовані подорожі відбуваються автобусами: мікроавтобусами до 18 місць та великими автобусами, в середньому, на 40 місць. Рідше використовується перевезення потягом, водними судами. Туризм на легкових автомобілях, як в'їзний, так і внутрішній, в Україні майже на 100 % здійснюється самодіяльно (без участі туристичного підприємства-організатора).

Послуги розміщення надаються конкретним готелем, що обслуговує туриста в туристичному центрі під час подорожі. Розміщення в готелях розрізняється відповідно до типу послуг гостинності, що пропонують туристу. Це можуть бути готелі, мотелі, вілли, апартаменти, ботелі, кемпінги і т.д. Послуги харчування не включаються окремим елементом у туристичний пакет, оскільки в туризмі вони складають частину послуг розміщення. В туризмі прийняті наступні комбінації розміщення і харчування:

- ВВ - розміщення + сніданок;
- НВ - напівпансіон: розміщення + сніданок + вечеря;
- РР - повний пансіон: розміщення + сніданок + обід + вечеря.

Трансфер - доставка туриста від місця прибуття, розташованого в країні перебування (аеропорт, гавань, залізнична станція), до місця розміщення (готель), де він буде проживати, і назад. Особливе значення як прояв гостинності та піклування про туриста, що опинився в незнайомому оточенні, трансфер має у в'їзному туризмі. Трансфери здійснюються з використанням автобусів, іноді таксі чи лімузинів, якщо такого типу трансфери включені в турпакет чи замовлені туристом. Можна сказати, що трансфер - це і будь-яке перевезення туриста в межах туристичного центра. Тому сюди відносять також поїздки з готелю в театр і назад, у музей і т.п. Але ці трансфери звичайно не включаються в туристичний пакет, оскільки клієнти їх не завжди сприймають як обов'язкову послугу. Як правило, трансфер забезпечує рецептивний туроператор (на прийомі).

Детально туристичний пакет характеризується так: дата, час вильоту (виїзду) і номер рейсу з аеропорту (вокзалу залізниці, автовокзалу, порту) або дата і час виїзду автобусу із зазначенням місця зустрічі; дата і час прильоту (приїзду) до аеропорту (вокзалу) пункту призначення; назва фірми чи ім'я особи, що зустрічає; проїзд від аеропорту (вокзалу) до готелю; розміщення в номері готелю; дата і час виїзду з готелю в аеропорт (до вокзалу); дата, час вильоту (виїзду) і номер рейсу з аеропорту (вокзалу залізниці, автовокзалу, порту) або час і певне місце посадки на автобус в пункті призначення. Додаючи до даного переліку гарантії щодо отримання певних обов'язкових послуг на маршруті, отримуємо тур, як одиницю продажу. Ці обов'язкові умови в туризмі прийнято називати комплексом послуг на маршруті [1].

Обов'язкову програму турпакету і комплекс послуг на маршруті, тобто тур, туроператор оформляє у виді туристичної путівки (документа, який підтверджує факт передання туристичного продукту, і є первинним документом обліку турагента чи туроператора), договору на туристичне обслуговування (за яким одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату зобов'язується забезпечити надання за замовленням іншій стороні (туристу) комплексу туристичних послуг (туристичного продукту) [3]) чи ваучера (форми письмового договору на туристичне або на екскурсійне обслуговування [3]).

Додаткові туристично-екскурсійні послуги - послуги, які не передбачені ваучером чи путівкою, і доводяться до споживача в режимі його вільного вибору. Додаткові послуги не входять в основну вартість путівки. До них відносяться: прокат, телефон, побутове обслуговування, пошта, обмін валют, додаткове харчування, громадський транспорт, рент-кар, збереження речей, розваги, резервування місць, комерційне ТV, відео, придбання квитків, користування міні-баром і т.п. Ці послуги надаються туристам за додаткову плату [1]. Організацію споживання додаткових туристично-екскурсійних послуг туристичного продукту частково забезпечує в'їзний туроператор, пропонуючи туристам послуги, які не включено до туру.

Товари туристського призначення - специфічна матеріальна частина туристичного продукту, що включає туристичні плани і карти міст, листівки, буклети, сувеніри, туристичне спорядження і т.п. Це і специфічна частина туристичного продукту, куди входить велике число продукції, що є дефіцитною чи більш дорогою в місцях постійного проживання туристів. Дуже часто цей фактор стає причиною розвитку так званого шопінг-туризму, який може носити й міжнародні масштаби. Товари тривалого користування, що купуються за більш дешевими місцевими цінами для власних потреб, можуть вивозитися туристами із країни, тим самим сприяючи експорту звичайних товарів.

Отже, структуру туристичного продукту можна схематично зобразити наступним чином (рис. 3.1.):

 Структура туристичного продукту
Рис.3.1. Структура туристичного продукту

Як свідчить статистика, структура вартості туристичного продукту при ексклюзив-турах становить:

ТПр (100%) = Т (30 %) + ДТЕП (40%) + Тв (30%),

де ТПр - вартість турпродукту.;
Т - вартість туру;
ДТЕП - вартість додаткових послуг;
Тв-вартість куплених товарів.

Таким чином, туроператор отримує 1/3 вартості турпродукту. Набагато більше туристи залишають безпосередньо в місцевій туристичній індустрії, оминаючи послуги туроператора. Значна частина витрат туристів закордоном надходить до місцевого бюджету через торгівлю. Саме ця специфіка туристичного продукту і визначає актуальність розвитку в'їзного туризму для країни чи регіону.

Можна виокремити наступні рівні туристичного продукту:

Національний туристичний продукт- сукупність товарів та послуг туристичного призначення, які виробляються та споживаються в країні;
Регіональний туристичний продукт - сукупність товарів та послуг туристичного призначення, які виробляються та споживаються в певному регіоні країни.

На відміну від турпослуг, туристичний продукт приймає форму товару. Туристичний продукт як товар - власне результат діяльності туроператора.

В широкому розумінні, турпродукт - це економічне благо, яке призначене для обміну. В міжнародному туризмі такий обмін приймає форму "невидимого" експорту або імпорту, що має свої особливості. Туристський "товар" (нові враження, знання, ділові контакти, покращений стан здоров'я - словом, все те, заради чого здійснюється закордонна поїздка) не підлягає збереженню, складуванню або поверненню. Тому виробник цього товару повинен планувати його просування більш ретельно, враховувати необхідний час, потужності, ресурси. Для його отримання споживач турпродукту їде до країни-експортера, а це означає, що вона не витрачає кошти на транспортування, страхування, оформлення вантажу та інші операції. В'їзний туризм відбивається на торговому балансі країни, оскільки обслуговування туристів на звичному для них рівні може потребувати імпорту для них відповідного продовольства, води та інших напоїв, медикаментів, транспортних засобів, туристського спорядження та інших товарів. Це є особливо актуальним для країн, що розвиваються.

Дуже важлива відмінність турпродукту від турпослуги полягає в тому, що турпослуга може бути куплена та спожита в місці її виробництва, а турпродукт можна придбати за місцем проживання, але споживати тільки в місці виробництва туристичних послуг. Цю кардинальну відмінність і використовують туристичні підприємства, коли продають путівку на подорож. Адже, купуючи путівку, клієнт ще не отримує послуги, хоча вже заплатив гроші. Поки що придбано тільки гарантії відпочинку.

Туристична послуга - це матеріальні або нематеріальні блага, призначення яких - задовольнити основні або додаткові туристичні потреби.

Туристичні послуги мають ряд характерних особливостей:

- не зважаючи на те, що вони орієнтуються на клієнта, що подорожує, окремо одна від одної вони не мають цінності для нього. Наприклад, для людини абсолютно некорисна послуга іноземного готельного підприємства, якщо відсутні транспортні послуги, і, таким чином, турист навіть за сильного бажання не зможе дістатись до даного готелю і спожити послугу розміщення;
- вони невіддільні від туристичних ресурсів, оскільки останні є невід'ємним фактором виробництва туристичних послуг;
- як і будь-яка послуга, вони володіють такими характеристиками, як неможливість зберігати, складувати, динамічність якості (в залежності від суб'єктивних характеристик споживача, так і від професіоналізму продавця).

Турпродукт як товар визначається споживчою вартістю, тобто корисністю або здатністю задовольняти певні рекреаційні потреби людей. Корисність туристичного продукту визначається його цінністю для суб'єкта. Тому підприємства, які займаються організацією подорожей, повинні створювати такий турпродукт, який був би цінним для максимальної кількості людей, тобто розраховувати на масове споживання, використовувати індустріальні технології для виробництва турпродукту [1].

<<< назад | зміст | вперед >>>




Все о туризме - Туристическая библиотека
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.