<<< назад | зміст | вперед >>>

В’їзний туризм

Розділ ІІ. Міжнародне та державне регулювання в’їзного туризму

§2.5. Прикордонно-митний та візовий режим

Особливості прикордонно-митного та візового режимів є надзвичайно важливим фактором розвитку в'їзного туризму, адже проходження митних процедур та дотримання інших формальностей є обов'язковими для тих, хто перетинає кордон і в'їжджає на територію іншої держави з будь-якою не забороненою законом метою, у тому числі, і туристичною. Від того, наскільки легко отримати візу, наскільки спрощені митні процедури для туристів, скільки часу вони тривають та інших обставин, пов'язаних з особливостями прикордонно-митного і візового режимів, залежить в певній мірі і кількість туристів, що прибувають в Україну та кількість країн, які вони представляють. Від цього ж залежать умови і швидкість роботи туроператорів.

Правове регулювання порядку в'їзду іноземців в Україну, перебування на її території та виїзду з неї регулюється законами України "Про державний кордон України" від 4 листопада 1991 р. № 1777-ХІІ, "Про правовий статус іноземців" від 4 лютого 1994 р. № 3929-ХІІ, а також відповідними постановами Кабінету Міністрів України та Митним кодексом України.

Згідно Закону України "Про державний кордон" останній визначається як лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр і повітряного простору, а його захист є невід'ємною складовою забезпечення національної безпеки. Він провадиться шляхом організації ряду заходів політичного, організаційно-правового, дипломатичного, економічного, прикордонного, природоохоронного, санітарно-карантинного, екологічного, технічного характеру [13].

Ці заходи визначають порядок перетинання державного кордону, яке здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон у пунктах пропуску. Їх перелік встановлюється Кабінетом міністрів України відповідно до законодавства України і міжнародних договорів України. Пунктом пропуску через державний кордон України називається спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна [13]. Повітряні судна перетинають державний кордон України у спеціально виділених повітряних коридорах, а морські та річкові судна - в місцях, визначених відповідними законами, постановами та правилами.

Особи, транспортні засоби, вантажі та інше майно, що перетинають державний кордон України, в обов'язковому порядку підлягають прикордонному і митному контролю. У відповідних випадках здійснюється санітарно-карантинний, ветеринарний, фітосанітарний контроль та контроль за вивезенням з території України культурних цінностей. Контроль організується і здійснюється у встановленому законодавством України порядку [13].

Пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється прикордонними військами України. Режим пропуску через державний кордон України визначається згідно з законодавством України компетентними органами за погодженням з прикордонними військами України. За порушення або спробу порушення прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску встановлюється кримінальна, адміністративна або інші види відповідальності.

Порядок в'їзду іноземних громадян в Україну, їх виїзд, а також транзитний проїзд регулюється "Правилами в'їзду іноземців в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 1995 р № 1074 [14]. Згідно цих правил в'їзд в Україну та виїзд з України іноземців може здійснюватися за паспортним документом і за наявності відповідної візи, якщо інший порядок перетинання кордону не встановлено законодавством України.

Громадяни держав, з якими Україною укладено міжнародні договори про взаємні безвізові поїздки, в'їжджають в Україну за дійсним паспортним документом. На 1 січня 2009 р. такі договори існують з Російською Федерацією, Білоруссю, Молдовою, Грузією та іншими країнами СНД. Громадяни Австрії, Бельгії, Болгарії, Ватикану, Великобританії, Греції, Данії, Естонії, Ірландії, Ісландії, Італії, Канади, Кіпру, Латвії, Литви, Ліхтенштейну, Люксембургу, Монако, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Португалії, Румунії, Сан-Марино, Словаччини, Словенії, США, Угорщини, Фінляндії, Франції, Чехії, Швейцарії, Швеції, Японії теж можуть в'їжджати в Україну без віз, якщо термін їх перебування в Україні не перевищить 90 діб. Це надзвичайно сприятливий фактор розвитку в'їзного туризму, тим більше, що у списку - країни, які є найбільшими постачальниками туристів у світі.

Правила оформлення іноземцям віз для в'їзду в Україну, виїзду з України та транзитного проїзду через її територію затверджено постановою Кабінету Міністрів від 20 лютого 1999 р. № 227. Згідно цих Правил, віза - це позначка у паспортному документі, що засвідчує право іноземця або особи без громадянства на в'їзд в Україну і транзитний проїзд через її територію [15]. Візи залежно від мети поїздки поділяються на типи, що позначаються літерним кодом:

1) дипломатична (Д);
2) службова (С);
3) ділова (Б);
4) для працівників рятувальних служб (Л);
5) студентська (О);
6) для науковців (Н);
7) для працівників засобів масової інформації (М);
8) для представників гуманітарних місій (Г);
9) для представників релігійних місій (Р);
10) для в'їзду з метою культурного та спортивного обміну (К);
11) для в'їзду з метою туризму (Т);
12) приватна (П);
13) імміграційна (ІМ);
14) для обслуговуючого персоналу транспортних засобів міжнародного сполучення (ОП);
15) транзитна (ТР).

У візовій кольоровій етикетці, що приклеюється на візову сторінку паспортного документа іноземця, зазначається термін, протягом якого іноземець або особа без громадянства може в'їхати та перебувати в Україні чи здійснити транзитний проїзд через її територію. Залежно від періоду дії візи поділяються на короткотермінові (до 6 місяців) та довготермінові (від 6 місяців до 5 років). Термін дії віз залежить від їх типу. Візи типу Д та М видаються на весь період акредитації, термін дії віз типу "Б", "Л", "Н", "Р", "Г", "К", "ОП" - не більше 1 року, візи типу "Т" видаються на термін до 6 місяців.

В залежності від кратності використання та кількості осіб розрізняють разові, дворазові, багаторазові та колективні візи.

Для оформлення відповідного типу візи в дипломатичні представництва чи консульські установи України за кордоном подаються необхідні документи, що підтверджують характер поїздки. Так, для приватної візи це - запрошення встановленого зразка, для туристичної - документи, що підтверджують туристичний характер поїздки. У разі потреби працівник дипломатичного представництва чи консульської установи може затребувати інші документи, що уточнюють мету поїздки іноземця, або запросити його для додаткової співбесіди.

Підставами для відмови іноземцю або особі без громадянства в оформленні візи можуть бути [14, 15]:

- загроза інтересам безпеки держави або охорони громадського порядку;
- забезпечення охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України;
- подання для оформлення візових документів свідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;
- несплата консульського збору за оформлення візи;
- відсутність страхового полісу встановленого законодавством України зразка;
- наявність фактів порушення законодавства України під час попереднього перебування на її території;
- невідповідність паспортного документа встановленому зразку;
- відсутність коштів на перебування в Україні;
- відсутність документів про обстеження на вірус імунодефіциту людини (у разі оформлення в'їзду в Україну на термін понад 3 місяці);
- некоректна поведінка під час звернення до дипломатичного представництва чи консульської установи України щодо оформлення візи, вияв неповаги до України тощо;
- якщо від дати попередньої відмови минуло менше 1 року.

У разі відмови в оформленні візи мотиви такого рішення заявникові можуть не пояснюватися.

Віза також може бути анульована під час проходження прикордонного контролю при в'їзді в Україну, якщо іноземець або особа без громадянства перебуває у списку осіб, яким, згідно законодавства України, заборонено в'їзд на її територію, або порушує порядок перетинання державного кордону, митні правила, санітарні норми або не виконує законних вимог посадових осіб, які здійснюють відповідний контроль у пункті пропуску через державний кордон.

Віза може бути анульована під час перебування іноземця на території України у разі виявлення факту подання ним під час оформлення візи свідомо неправдивих відомостей або підроблених документів чи визнання особи, згідно із законодавством України, небажаною для перебування в Україні.

При отриманні візи або проходженні іноземцями, для яких встановлено безвізовий режим перетинання кордону, паспортного контролю перевіряється наявність у них страхового полісу, який повинен визнаватися дійсним на території України. Окрім цього, іноземець, що тимчасово перебуває в Україні, повинен обов'язково придбати страховий поліс (сертифікат) Державної акціонерної страхової компанії "Укрінмедстрах", що гарантує оплату екстреної медичної допомоги. Такий порядок страхування іноземців було встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 1997 р. № 79 "Про затвердження порядку надання медичної допомоги іноземним громадянам, що тимчасово перебувають на території України" [16]. Перелік видів захворювань і станів іноземців, які потребують екстреної медичної допомоги, затверджено Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 16 липня 1997 р. №225.

Згідно Закону України "Про правовий статус іноземців" іноземні громадяни мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов'язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачено Конституцією [17]. Вони зобов'язані в порядку, що визначається Кабінетом міністрів України, зареєструвати свої національні паспорти або документи, які їх замінюють, і виїхати з України після закінчення відповідного терміну перебування. Паспортні документи туристів реєструються у пункті пропуску через державний кордон посадовою особою Державної прикордонної служби. Така реєстрація включає в себе проставляння в паспортному документі відмітки "В'їзд" ("Виїзд"), занесення відомостей про іноземця і його паспортних даних до відповідного реєстру. Туристи, що здійснюють круїз, звільняються від необхідності реєстрації паспортних документів [14].

При перетинанні державного кордону одночасно здійснюється і перетинання митного кордону України. Як правило, він збігається з державним кордоном, за винятком меж території спеціальних митних зон. Перетин митного кордону України супроводжується реалізацією дій, які в сукупності становлять сутність митної справи: переміщенням через митний кордон України товарів і транспортних засобів, проведенням процедури митного контролю та оформлення, справлянням податків і зборів, вживанням заходів, спрямованих на боротьбу з контрабандою та порушеннями митних правил. Виключну компетенцію у веденні митної справи мають органи Митної служби України. Її діяльність здійснюється на основі Митного кодексу (МК) України, затвердженого у листопаді 2002 р. [18].

Обов'язок турагента, який здійснює продаж туристичних путівок, та представників туроператора, які працюють в місцях надання туристам послуг, попередити туристів про предмети, ввіз/вивіз яких за межі держави заборонений або обмежений. Це допоможе уникнути багатьох проблем на кордоні, що можуть виникнути через незнання туристами митних правил країни, куди вони їдуть.

Згідно ст. 40 МК митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. На основі міжнародних угод на митному кордоні України може проводитися спільний митний контроль разом з митними органами сусідніх держав. Порядок проведення митного контролю визначається Кабінетом Міністрів України у відповідності з нормами МК. Кабінетом Міністрів України визначаються також зони митного контролю, входити і заходити до яких можна лише з дозволу представників митних органів. Особливості пропуску і оподаткування товарів, що перетинають державний кордон, викладені у ст. 247-254 МК. Для товарів, що необхідні для особистого користування, передбачена спрощена схема переміщення. Наприклад, без мита можна ввезти або вивезти особистий одяг, засоби гігієни, особисті ювелірні прикраси, фото-, кіно-, радіо-, відеоапаратуру, портативний телевізор, спортивне спорядження, риболовні снасті, спорядження для підводного плавання, велосипеди, байдарки і т.ін.

Згідно ст. 250 МК оподаткуванню при вивезенні не підлягають товари:

- загальна вартість яких не перевищує 200 євро. Для підтвердження необхідно мати чеки, квитанції. За відсутності таких, оцінку здійснює сама митниця;
- предмети, які вивозяться або пересилаються у зв'язку з виїздом на постійне проживання;
- предмети, які входять у склад спадщини;
- товари, які були тимчасово вивезені із зобов'язанням повернення;
- предмети, отримані іноземцями у вигляді призів, нагород, за участь у змаганнях, конкурсах, фестивалях, що проводились на території України;
- предмети особистого користування;
- спиртні напої, тютюнові вироби та кава в обмеженій законом кількості.

При вивезенні необхідно мати дозвіл на:

- художні твори, культурні та історичні цінності (картини, скульптури і т.п) - видається Міністерством культури і туризму України;
- товари та інші предмети, які підлягають ветеринарному, екологічному, санітарному або фітосанітарному контролю - пропускаються після проведення такого контролю відповідними службами.

Забороняється вивіз:

- предметів і товарів, на які встановлено державні дотації, окрім предметів особистого користування;
- предметів і товарів промислового призначення;
- дорогоцінних металів і каміння, виробів з них, культурних цінностей з метою відчуження;
- сильнодіючих отруйних, радіоактивних, вибухонебезпечних речовин, які можуть завдати шкоди здоров'ю або загрожувати життю населення та тваринного світу;
- анульованих цінних паперів.

Згідно митних правил, затверджених Верховною Радою України у 1996 р., валюта України пропускається через кордон за умови подання митних декларацій на вивезення цієї валюти з України. В інших випадках валюта України вилучається і передається у власність держави.

На території України діють певні правила щодо ввезення іноземної валюти. Сума до 10000 доларів США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті, перерахованої по курсу, встановленому Національним банком України, може ввозитись без документів, що підтверджують джерела походження цієї валюти. На ввезення суми від 10000 до 50000 доларів США або еквіваленту цієї суми в іншій іноземній валюті, враховуючи платіжні документи і подорожні чеки, іноземці (нерезиденти) повинні подати митні документи і заяву на ввезення валюти готівкою із зазначенням мети ввезення. На ввезення валюти в сумі, яка перевищує 50000 доларів США, потрібен спеціальний дозвіл Національного банку України.

Вивезення за межі України валюти України, іноземної валюти, цінних паперів регулюється такими правилами:

- нерезиденти України можуть вивезти валюту України, задекларовану в сумі до 85 грн.;
- без задекларування можна вивезти іноземну валюту в сумі до 3000 дол. США чи еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті на одну особу незалежно від віку;
- безперешкодно пропускається валюта, яка була раніше ввезена в Україну (впродовж 1 року), що підтверджується належним чином оформленою митною декларацією.

Для здійснення митного контролю туристи надають митну декларацію встановленого зразка. При проїзді автотранспортом надається також технічний паспорт, путівка, ліцензія, дозвіл і т.д.

Згідно ст. 55 МК з метою перевірки законності перетинання держкордону товарів і транспортних засобів митний орган має право на проведення їх огляду. Ця процедура може бути проведена за рішенням керівника митного органу або його заступника і обов'язково в присутності їх власника.

На підставі ст. 56 МК, якщо є причина вважати, що в ручній поклажі або в багажі туриста, що перетинає державний кордон, перевозяться товари і речі незадекларовані або заборонені, то митниця має право здійснити огляд, а у випадку необхідності - і перегляд ручної поклажі і багажу та їх розпакування у присутності власника.

Згідно ст. 56 МК за письмовою постановою митного органа може бути проведена виключна форма митного контролю - особистий огляд, якщо є підстави вважати, що громадянин, котрий перетинає кордон, переховує предмети контрабанди або товари, які перевозяться з порушенням або заборонені для перевезення. Перед початком такого огляду посадова особа митниці повинна подати громадянину письмову постанову керівника митниці або його заступника, ознайомити громадянина з його правами та обов'язками під час проведення такого огляду і запропонувати добровільно віддати приховані речі або товари. Особистий огляд проводиться в ізольованому приміщенні, яке відповідає санітарно-гігієнічним вимогам, посадовою особою митниці однієї статі з тим, кого оглядають, і в присутності не менше ніж двох понятих такої ж статі. Понятими запрошуються особи, не зацікавлені в результатах огляду, ними не можуть бути родичі того, кого оглядають, або працівниками митниці. Доступ інших осіб в приміщення, де проводиться огляд, виключається. Обстеження органів тіла громадянина, що оглядається, проводиться лише медичними працівниками. Після проведення особистого обстеження складається протокол встановленої форми, який підписується посадовою особою митниці, яка проводила огляд, понятими, що були присутні при цьому, а у випадку обстеження медичним працівником - також цим працівником. Громадянин, який проходив огляд, має право зробити письмову заяву в такому протоколі. Копія протоколу видається тому, кого оглядали.

Для здійснення митного контролю в порядку, встановленому законодавством України, можуть бути використані технічні і спеціальні засоби, безпечні для життя і здоров'я громадян, тварин і рослин, і які не можуть завдати шкоди товарам або транспортним засобам. Може також застосовуватись спрощений митний контроль для тих громадян, у т.ч. туристів, які провозять товари або речі, що не підлягають декларуванню і оподаткуванню, і які не відносяться до заборонених чи обмежених для перевезення через кордон. Цей вид контролю застосовується, як правило, там, де обладнані зони (коридори) спрощеного митного контролю. Громадяни, які проходять через ці "зелені" коридори, звільняються від представлення митної декларації. Але це не означає звільнення їх від обов'язкового виконання порядку переміщення товарів і речей через митний кордон України. Предмети, валюта і цінності, що підлягають декларуванню, але не були вказані в декларації, а знайдені під час митного контролю, вважаються контрабандою. Те ж стосується предметів, не задекларованих усно.

За порушення митних правил ст. 322 МК передбачено такі покарання:

- попередження;
- штраф (в залежності від виду порушення) до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- конфіскація товарів і транспортних засобів пересування.

Ст. 88 Кодексу України "Про адміністративні порушення" передбачає відповідальність громадян (штраф від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) за незаконне вивезення з України або ввезення на її територію об'єктів тваринного або рослинного світу, у тому числі, зоологічних і ботанічних колекцій, видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України.

Правила переміщення речей, товарів, валюти через державний кордон України можуть змінюватись, як і в інших країнах, в залежності від економічної ситуації в країні.

Іноземці, які тимчасово перебувають в Україні, можуть проживати в готелях або в інших місцях. Приймати іноземців можуть зареєстровані в установленому порядку українські, спільні чи іноземні підприємства, установи й організації, а також фізичні особи, які постійно або тимчасово проживають в Україні. Юридичні і фізичні особи, які приймають іноземців, забезпечують роз'яснення їм прав, свобод і обов'язків, передбачених законодавством України, ведуть відповідний облік цих осіб, а також несуть відповідальність за своєчасне оформлення документів на право їх перебування на території і виїзд з України після закінчення визначеного терміну їх перебування. У разі, коли іноземець та особа без громадянства прибув на запрошення однієї організації, інша організація за письмовим дозволом тієї установи, де зареєстрований паспортний документ іноземця (органів внутрішніх справ або Міністерства закордонних справ), має право приймати іноземця в Україні по своїй лінії, при цьому вона виконує стосовно до нього ці ж обов'язки і несе відповідальність. При цьому туроператорам та іншим організаціям, що надають послуги туризму, треба мати на увазі, що згідно "Правил в'їзду іноземців в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію" юридичні і фізичні особи не мають права приймати іноземців та осіб без громадянства, які незаконно в'їхали в Україну, втратили підстави для подальшого перебування в Україні або пред'явили документи, оформлені з порушенням цих Правил, та надавати їм послуги [14].

Під час перебування іноземця на території України з ним можуть статися неприємні події, наслідком яких є втрата документів, що підтверджують його право на перебування в Україні. Обов'язком приймаючої сторони є пояснити іноземцеві порядок дій в такій ситуації та допомогти йому негайно письмово повідомити органи внутрішніх справ про цей факт. Останні на прохання іноземця зобов'язані видати йому про це довідку та надіслати відповідне повідомлення в Держкомкордон. Після отримання у дипломатичному представництві чи консульській установі своєї країни паспортного документа на підставі особистої заяви іноземця та клопотання приймаючої сторони, органом внутрішніх справ вирішується питання про продовження терміну його перебування в Україні чи виїзду з неї.

За порушення іноземцями встановленого порядку перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію до них застосовуються санкції відповідно до законодавства України.

<<< назад | зміст | вперед >>>