Туристическая библиотека
  Главная Книги Методички Отчеты ВТО Диссертации Законы Каталог
Теорія туризму
Філософія туризму
Рекреація та курортологія
Види туризму
Економіка туризму
Менеджмент в туризмі
Маркетинг в туризмі
Інновації в туризмі
Транспорт в туризмі
Право і формальності в туризмі
Державне регулювання в туризмі
Туристичні кластери
Інформаційні технології в туризмі
Агро - і екотуризм
Туризм в Україні
Карпати, Західна Україна
Крим, Чорне та Азовське море
Туризм в Росії
Туризм в Білорусі
Міжнародний туризм
Туризм в Європі
Туризм в Азії
Туризм в Африці
Туризм в Америці
Туризм в Австралії
Краєзнавство, країнознавство і географія туризму
Музеєзнавство
Замки і фортеці
Історія туризму
Курортна нерухомість
Готельний сервіс
Ресторанний бізнес
Екскурсійна справа
Автостоп
Поради туристам
Туристське освіта
Менеджмент
Маркетинг
Економіка
Інші

<<< тому | зміст | вперед >>>

Воскресенський В.Ю. Міжнародний туризм

Розділ 1. Теоретичні і практичні основи міжнародного туризму

1.4. Соціально-психологічні чинники в туризмі

Соціально-психологічні аспекти розвитку туризму. Поняття туристичної мотивації; типологія туристів.

1.4.1. Соціально-психологічні аспекти розвитку туризму

Туризм можна розглядати як фактор вдосконалення якості життя. В даному випадку туристична діяльність пов'язана не тільки з прямим економічним ефектом у вигляді додаткових доходів, створення нових робочих місць, розвитку інфраструктури, але і з впливом туризму на соціально-психологічний стан людини, поліпшення його здоров'я та рівня добробуту.

Психологами відмічено, що особливу прикрість для людини представляють гомогенні і «агресивні» поля міста. Це голі стіни з бетону і скла, глухі паркани, одноманітні переходи і асфальтові покриття, переважання однакових елементів, наприклад, одноманітні ряди вікон на стінах висотних будинків.

Подібні елементи одноманітного міського ландшафту сприяють розвитку стресів, появи депресії. У цьому зв'язку туризм забезпечує можливість зміни місцеперебування людини і можливість попадання його в більш комфортну багатолику середу, позитивно впливає на його соціально - психологічний стан [8].

До елементів такого середовища можна віднести ландшафтні та геоморфологічні особливості території (наприклад, «скелястий берег» на північному сході Іспанії, фіорди Норвегії), архітектурні пам'ятники (наприклад, будинки з химерними хвилеподібними стінами, А. спроектовані Гауді в Барселоні), пізнавальний потенціал території (наприклад, наявність в курортних зонах тематичних парків). Наш стрімко мчить століття занадто мало залишає людині часу, щоб спокійно подумати про життя. Але іноді виникає бажання розірвати коло звичних життєвих турбот і - нехай не надовго, - але перенестися в світ інших реалій» Побувати там, де повітря наповнене спокоєм і спокоєм, де мудро і величаво, вже тисячоліття дивляться гори на довгу і важку історію людства, ласкаво перебирає гальку морський прибій, добрі і гостинні люди називають свою землю країною молока і меду.

Таким чином, можливість зміни обстановки, гарантованою мозаїчної різноманітністю країн і регіонів - одне з найважливіших переваг туристичної діяльності, що сприяє зміцненню тіла і духу людини.

Але сучасний турист не задовольняється тільки зміною обстановки. Тепер крім розміщення і харчування він став включати й інші елементи, спрямовані на задоволення потреб у розвагах, веселому проведенні дозвілля, в емоційному розвантаженню. Тому в побуті туристичної діяльності і технології готельного обслуговування з'явилося таке поняття, як анімація - вид діяльності, що забезпечує поліпшення психологічного стану туриста, поліпшує його фізичний стан.

Поняття «анімація» має латинське походження і означає «наснага, одухотворення, стимулювання життєвих сил, залучення в активність». Як відзначають М.І. Гарін і І.І.

Булигіна [15], рекреаційна анімація включає досугову анімацію (з місцевими жителями); анімаційні туристські маршрути; готельну анімацію (ігри, вікторини тощо); додаткові анімаційні послуги в технологічних перервах.

Аніматорами є, як правило, молоді люди, які як би передають свою енергетику гостям. Аніматори задають настрій відпочиваючим, намагаються контактувати з туристами, грають ключову роль у розважальних програмах. Ці люди відповідальні за покращення соціально-психологічного клімату серед відпочиваючих.

Крім аніматорів у деяких готелях функціонує служба «паблік рілейшнз», працівники якої вирішують проблеми, що виникають у відпочиваючих. Хороша робота цієї служби є запорукою впевненості і сталого соціально-психологічного стану туристів. Враховуючи, що в туристичному, готельному бізнесі доводиться спілкуватися з іноземними туристами з багатьох країн, фахівці відзначають важливість володіння соціально - психологічними засобами спілкування, зокрема, міжкультурними комунікаціями, знанням звичаїв, особливостей різних релігій.

Велика увага приділяється вмінню користуватися вербальними і невербальними засобами спілкування. Вербальна культура характеризується тим, що основна інформація про значеннях реалій і намірів передається за допомогою слів і пропозицій, а контекст має менше значення. У контекстуальної (невербальної) культурі саме контекст і те, що стоїть за словами, мають набагато більше значення, ніж самі слова, тобто велике значення надається жестам, зоровому контакту.

Не останню роль психологічні прийоми відіграють при безпосередньому обслуговуванні клієнтів. Так, в теорії гостинності виділяють поняття сугестивного сервісу (сугестія значить навіювання), тобто вміння персоналу схилити клієнта до споживання тієї чи іншої послуги [63]. Так, уміння офіціанта ресторану вселити відвідувачу ідею замовити ту чи іншу страву або напій - потужний засіб підняти валовий прибуток.

Сугестивний сервіс широко використовується представниками зарубіжних туристичних фірм. Для того щоб збільшити обсяг продажів, фірма використовує такий метод зворотного зв'язку, як підтримання контакту з клієнтом після закінчення туру: посилка туристам різдвяних листівок, подарунків, ведення переписки з туристами і т.п.

До психологічним методам, застосовуваним у туризмі, можна віднести психотехнологию продажу турпродукту, тобто дії турагента (туроператора), засновані на знанні соціально-психологічних закономірностей взаємодії з клієнтом, умінні керувати ним в інтересах діяльності фірми.

1.4.2. Поняття туристичної мотивації; типологія туристів

Туристичну мотивацію можна визначити як спонукання до подорожі. Але що ж спонукає людину відправитися в подорож? Мотиви, якими керується турист, різноманітні. Мотиви насамперед визначаються цілями подорожі. Мети подорожі можуть бути найрізноманітнішими: відпочинок, дозвілля, розвага, пізнання, спорт, лікування, паломництво, ділові цілі і т.д.

Можна виділити наступні мотиви подорожей.

Турбота про збереження здоров'я. В даному випадку поїздка пов'язана з лікуванням, пляжним відпочинком, заняттям оздоровчими видами спорту. Під час таких поїздок з'являється можливість регулярно займатися тими видами спорту, які доступні лише епізодично протягом року, а також систематично отримувати медичні процедури.

Освітні цілі. Практикуються тури з метою вивчення іноземних мов, отримання бізнес-освіти (менеджмент, маркетинг та ін); поширеними стають навчальні тури за інтересами (кулінарія, мистецтво, екологія та ін).

Важливим мотивом є можливість для самовираження і самоствердження. Це так звані пригодницькі тури: підкорення гірських вершин, кругосвітні подорожі, підводне полювання, різні експедиції і т.д.

Стимулом поїздки також може стати можливість зайнятися улюбленою справою (хобі) в середовищі однодумців. Такі туристи воліють спеціальні тури (для автолюбителів, спортивних уболівальників, паломників і т.д.).

Діловий туризм. Сюди можна віднести ділові і конгрес-тури.

Поширені поїздки з метою розваг та потреби спілкування з іншими людьми. Такі поїздки часто здійснюються у святкові дні.

Важливою складовою міжнародних подорожей є поїздки з метою підвищення культурного рівня. Так, організовуються тури по знаменитих містах, столицях, історичним та культурним центрам.

Подієвий туризм передбачає поїздки з метою відвідування певних заходів.

Мотиви також визначаються і типом особистості туриста: вік, освіта, соціальна належність, менталітет, релігія, дохід, сімейний стан. Можна також виділити антимотивы - бар'єри, що перешкоджають подорожі. До їх числа варто віднести вартість турпродукту, дефіцит часу, обмеження по здоров'ю, життєвий цикл сім'ї, дефіцит інтересів, страх і безпека.

В залежності від тих чи інших мотивів подорожі, а також способів організації поїздки можна різним чином класифікувати туристів: організований, вливающийся в масу людей; масовий турист, який користується послугами турфірм за заздалегідь спланованим турам; індивідуальний турист, який використовує туристичну інфраструктуру, але самостійно організовує свою поїздку; турист-дослідник, мандрівний переважно з пізнавальними цілями; турист-бродяга, у якого відсутня фіксований маршрут і який звик розраховувати тільки на себе. Не менш важливо типологізувати туристів в залежності від їх національної приналежності і, отже, звичаїв і пристрастей.

<<< тому | зміст | вперед >>>






Все о туризме - Туристическая библиотека
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.