Туристическая библиотека
  Главная Книги Методички Отчеты ВТО Диссертации Законы Каталог
Теорія туризму
Філософія туризму
Рекреація та курортологія
Види туризму
Економіка туризму
Менеджмент в туризмі
Маркетинг в туризмі
Інновації в туризмі
Транспорт в туризмі
Право і формальності в туризмі
Державне регулювання в туризмі
Туристичні кластери
Інформаційні технології в туризмі
Агро - і екотуризм
Туризм в Україні
Карпати, Західна Україна
Крим, Чорне та Азовське море
Туризм в Росії
Туризм в Білорусі
Міжнародний туризм
Туризм в Європі
Туризм в Азії
Туризм в Африці
Туризм в Америці
Туризм в Австралії
Краєзнавство, країнознавство і географія туризму
Музеєзнавство
Замки і фортеці
Історія туризму
Курортна нерухомість
Готельний сервіс
Ресторанний бізнес
Екскурсійна справа
Автостоп
Поради туристам
Туристське освіта
Менеджмент
Маркетинг
Економіка
Інші

Власова Т.І.
Матеріали міжнародної науково-практичної конференції
"Роль туризму в модернізації економіки російських регіонів"
Петрозаводськ-Кондопога, 8-10 червня 2010 р. - С.49-52.

Державно-приватне партнерство - один з основних факторів динамічного розвитку індустрії туризму та гостинності

Государственно-частное партнерство – один из основных факторов динамичного развития индустрии туризма и гостеприимства У статті аналізуються можливості державно-приватного партнерства в розвитку туризму і наводиться досвід Санкт-Петербурга в реалізації спільних туристських проектів.

Сучасні економічні умови вимагають від держави і бізнесу активізувати діяльність, спрямовану на підвищення ефективності функціонування економіки. Одним з головних напрямків у зв'язку з цим стає державно-приватне партнерство.

Державно-приватне партнерство можна визначити як правовий механізм узгодження інтересів і забезпечення взаємодії держави і бізнесу. При цьому його необхідно розглядати як систему ефективної взаємодії між органами державного управління різних рівнів і бізнесом з метою реалізації суспільно значущих проектів і програм соціально-економічного розвитку територій, спрямованих на поліпшення якості життя та на досягнення цілей державного управління, як сукупність форм середньо - і довгострокового взаємодії для вирішення суспільно значущих завдань на взаємовигідних умовах.

З економічної точки зору державно-приватне партнерство цікаво органам влади як механізм, за допомогою якого можлива реалізація не тільки пріоритетних інвестиційних проектів, але і розвиток інфраструктури, а також удосконалення соціальної сфери регіону.

В даний час в Росії існує цілий ряд об'єктивних передумов для формування ефективних форм державно-приватного партнерства дозволяють залучити приватні інвестиції в економіку країни (регіону, міста), реалізувати соціально-значущих проектів, забезпечити ефективність вико-користування майна, що перебуває у власності держави:

- переорієнтація виїзних туристичних потоків на внутрішні в умовах кризи;
- створення нових особливих економічних туристсько-рекреаційних зон і комплексів, реконструкція існуючої рекреаційної інфраструктури на рівні вимог світових стандартів;
- створення системи наукового і кадрового супроводу розвитку індустрії туризму Росії;
- створення системи малого та середнього бізнесу, що забезпечує всебічний розвиток індустрії туризму;
- усвідомлення необхідності розвитку туризму і відпочинку органами законодавчої і виконавчої влади всіх рівнів.

Цьому певною мірою сприяє і нормативно-правова діяльність держави, хоч і вона в першу чергу потребує серйозного вдосконалення:

- ФЗ «Про особливі економічні зони в Російській Федерації» (додаток від липня 2006 р. про створення зон туристсько-рекреаційного типу);
- ФЗ «ПРО місцеве самоврядування» (доповнення від грудня 2008 р., що дозволяє планування і витрачання коштів місцевих бюджетів на рекреаційну та туристичну діяльність);
- ФЗ «ПРО розвиток малого і середнього підприємництва в Російській Федерації» (від 24 липня 2007 р).

В туристичній сфері реалізуються проекти на основі державно-приватного партнерства, як правило, трьох видів: комплексні (створення особливих економічних зон туристсько-рекреаційного типу, федеральні або регіональні цільові програми), цільові (за окремими напрямами або завданням розвитку туристичної галузі) і забезпечуючі (опосередковано впливають на туризм - наприклад, щодо розвитку транспортної інфраструктури).

При цьому основними формами державно-приватного партнерства у сфері економіки та державного управління, як правило, є: державні контракти, орендні відносини, фінансова оренда (лізинг), державно-приватні підприємства, угоди про розподіл продукції і концесійні угоди.

Найбільш яскравим і показовим прикладом комплексних проектів з використанням державно-приватного партнерства в туризмі є створення особливих економічних зон туристсько-рекреаційного типу (ОЕЗ ТРТ). Державно-приватне партнерство в рамках даних проектів полягає в спільному вкладенні коштів бюджету і приватних інвестицій у розвиток тієї чи іншої території в інтересах розвитку туристичної галузі регіону. Як відомо, у лютому 2007 р. постановами Уряду РФ створено сім туристсько-рекреаційних зон (Республіка Алтай, Республіка Бурятія, Калінінградська і Іркутська області, Краснодарський, Алтайський і Ставропольський краї). У 2008 р. було розпочато проектування та будівництво перших об'єктів інфраструктури. Однак, у зв'язку з економічною кризою семи ТР ОЕЗ активний розвиток продовжується тільки в трьох - «Бірюзова Катунь» в Алтайському краї, «Алтайська долина» в Республіці Алтай і «Байкальська гавань» в Бурятії.

Розглядаючи державно-приватне партнерство стосовно реалізації федеральних і регіональних цільових програм, слід зазначити, що в даний час в суб'єктах РФ реалізуються 65 регіональних цільових програм розвитку туризму, фінансування яких становить за попередніми оцінками близько 37 млрд. руб. З них з позабюджетних джерел близько 32 млрд. руб., що становить майже 85% від загальної суми.

Активно розвивається державно-приватне партнерство у сфері розвитку туристської інфраструктури, коли держава через федеральні цільові програми фінансує розвиток інженерної інфраструктури, а бізнес інвестує в будівництво готелів, підйомників тощо

Якщо говорити про реалізацію цільових і забезпечують проектів у сфері туризму на основі державно-приватного партнерства, то вельми показовим може бути, як видається, приклад Санкт-Петербурга - одного з провідних економічних та туристичних центрів країни.

В даний час на основі державно-приватного партнерства в Санкт-Петербурзі реалізується цілий ряд великих інвестиційних проектів, які мають стратегічне значення для міста:

- Будівництво першої черги швидкісної платної автомобільної дороги Москва-Санкт-Петербург.
- Будівництво автодороги «Західний швидкісний діаметр».
- Модернізація аеропорту «Пулково» і будівництво третього сучасного пасажирського терміналу.
- Будівництво на Василівському острові морського пасажирського порту, здатного приймати великотоннажні круїзні і поромні судна, і намив території під забудову нерухомістю за проектом «Морський фасад».
- Створення нового виду швидкісного пасажирського транспорту «Надземний експрес».
- Будівництво Орловського тунелю.
- Створення особливої економічної зони техніко-впроваджувального типу та ін.

Зазначені стратегічні проекти мають визначальне значення для розвитку туристської галузі Санкт-Петербурга. Їх реалізація дозволить у перспективі істотно збільшити потоки зарубіжних та вітчизняних туристів, які прибувають в Санкт-Петербург автомобільним, авіаційним і морським транспортом, поліпшити туристсько-екскурсійне обслуговування гостей нашого міста.

Створення особливої економічної зони техніко-впроваджувального типу в Санкт-Петербурзі, крім того, послужить, як видається, потужним стимулом для подальшого розвитку конгрессно-виставкового туризму в місті.

Державно-приватне партнерство є ключовим механізмом у вирішенні такої стратегічної задачі для Санкт-Петербурга як залучення інвестицій у будівництво готелів усіх класів: від п'яти зірок до економічних міні-готелів, як в історичному центрі міста, так і в передмістях.

На наш погляд, вельми привабливим представляється застосування механізму державно-приватного партнерства також по відношенню до реконструкції пам'яток історії та архітектури, як основних елементів туристичної привабливості міста.

Реалізуються в Санкт-Петербурзі і, якщо можна так висловитися, «чисто туристичні проекти» на основі державно-приватного партнерства.

Насамперед, це проект «Міський водний туристсько-екскурсійний автобус», який функціонує вже з 2004 р. Для його реалізації було створено некомерційне партнерство з ідентичною назвою, до складу якого увійшли «Міський туристично-інформаційний центр» та шість провідних прогулочно-екскурсійних судноплавних компаній міста. Маршрути прямування екскурсійних судів розроблені таким чином, що дозволяють побачити з води всі прекрасні архітектурні ансамблі міста, зробити зупинки і посадку-висадку туристів у найбільш популярних об'єктів туристського інтересу. Щорічно цей проект обслуговує до 100 тис. пасажирів.

При цьому, основними напрямками подальшої співпраці з боку владних структур є:

- розвиток нормативно-правового поля (проект Закону СПб «Про водному транспорті в Санкт-Петербурзі»);
- забезпечення безпечного судноплавства та розвиток причальних комплексів для внутрішньоміського водного транспорту (ГУ «Управління водного транспорту Санкт-Петербурга»);

З боку бізнесу:

- розвиток флоту прогулочно-екскурсійних судів (будівництво, модернізація);
- розвиток причальних комплексів (будівництво, модернізація);
- створення нових водних екскурсійних і прогулянкових маршрутів;
- розширення і поліпшення якості пропонованих послуг.

Ще один приклад реалізації принципів державно-приватного партнерства в туристичній галузі міста - діючий проект «Міської екскурсійний автобус «Сіті тур». Оглядові автобусні екскурсії по центральних районах міста у відповідності з проектом організовані на шести двоповерхових автобусах марки «Вольво», три з яких обладнані відкритими майданчиками на другому поверсі. Всі автобуси оснащені багатоканальним лінгафонним обладнанням, що забезпечує переклад екскурсійного супроводу на вісім іноземних мов.

Важливим перспективним напрямком реалізації державно-приватного партнерства в Санкт-Петербурзі є розвиток яхтенно-катерного туризму.

Взаємодія держави, бізнесу, громадських структур у цьому випадку має проявлятися в самих різних областях:

- приватна ініціатива повинна забезпечити формування флоту вітрильних, моторних та парусно-моторних яхт;
- державні структури спільно з бізнесом повинні забезпечити створення і функціонування берегової та портової яхтової інфраструктури (будівництво марін), навігаційного обладнання фарватерів і внутрішніх водних шляхів;
- держава покликана реалізувати нормативно-правове забезпечення яхтенно-катерного туризму;
- державні структури спільно з бізнес-спільнотою, спираючись на громадську ініціативу повинні забезпечити підготовку кваліфікованих яхтових судноводіїв та судноводіїв маломірних суден;
- безпосередньо бізнес-структури організують чартер (оренду) яхт;
- органи державної влади спільно з бізнес-спільнотою, із залученням широкої громадськості повинні забезпечити популяризацію яхтингу серед населення, особливо молоді (через проведення регат, фестивалів, виставок, інтернет, спеціалізовані журнали).

Аналіз світового досвіду реалізації державно-приватного партнерства показує, що найбільшого поширення воно досягло в країнах з розвиненою ринковою економікою. Існує кореляція між рівнем соціально-економічного розвитку країни та пріоритетними галузями для застосування в них проектів державно-приватного партнерства. Так, наприклад, у країнах «Великої сімки» більше уваги приділяється соціальній сфері (охорона здоров'я, освіта, інфраструктура туризму), а в країнах - транспортної інфраструктури.

З точки зору економічної вигідності слід зазначити, що проекти державно-приватного партнерства більш ніж на 30% частіше опиняються в рамках заявлених обсягів фінансування, ніж традиційні проекти. Середнє збільшення вартості виконання контракту ДПП становить 4,3%, для традиційного контракту - 18%.

А якщо говорити про часові параметри, то різниця між традиційними проектами та проектами державно-приватного партнерства ще очевидніше. Середні часові затримки складають:

- на проектній стадії для проектів ДПП - 14,8%, для традиційних проектів - 18,1%;
- на стадії виконання для проектів ДПП - 2,6%, для традиційних проектів - 19,4%;
- на будівельному стадії для проектів ДПП - 2,6%, для традиційних проектів - 25,9%.

Безумовно, сучасні реалії, в яких опинилася світова економіка, економіка країни і регіонів накладають певні обмеження на реалізацію великих інвестиційних проектів. Це, однак, не означає згортання будівництва, а лише відсуває терміни їх реалізації. У державно-приватному партнерстві існують певні переваги, які необхідно використовувати, у тому числі з метою подолання кризових явищ і в умовах скорочення інвестицій в економіку та інфраструктуру.

Таким чином, взаємодія держави і бізнесу в державно-приватне партнерство може стати одним із перспективних напрямів інтенсифікації розвитку індустрії туризму і гостинності в сучасних умовах. Це можливо на основі подальшого вдосконалення законодавства, збереження діалогу між органами влади і діловими колами, творчої і продуктивної роботи всіх нас у цій сфері.

Vlasova T.I. Public-private partnerships - once the main dynamic development tourism and hospitality

The article analyzes the possibility of public-private partnershi p in tourism development and provides the experience of St. Pe ters-burg in the joint implementation of tourism projects.






Все о туризме - Туристическая библиотека
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.