<<< тому | зміст | вперед >>>

Попчиковский В.Ю. Організація і проведення туристських походів

ОРГАНІЗАЦІЯ САМОДІЯЛЬНОГО ТУРИЗМУ В СРСР

Туристське рух в Росії виникло в кінці минулого століття. На початку XX століття окремі, розрізнені суспільства і об'єднуються у клуби Російське суспільство туристів (РОТ) і Російське гірське товариство (РГТ), членами яких поступово стають багато тисячі любителів подорожей.

У перші роки Радянської влади, роки громадянської війни і розрухи було не до туризму. Але вже і тоді при Наркомосі створюються Бюро шкільних екскурсій і Об'єднане лекційно-екскурсійне бюро. У 1929 р. перетворюється в РОТ Товариство пролетарського туризму (ОПТ) РРФСР, а в 1930 р. на його базі створюється Всесоюзне добровільне товариство пролетарського туризму та екскурсій (ОПТЭ). Очолив його нарком юстиції, соратник в. І. Леніна, чудовий і турист альпініст Н. Ст. Криленко. Завдяки великої організаційної та агітаційної роботу, виконану цим товариством, вже до 1932 р. його членами стали сотні тисяч чоловік, працювали 92 туристські бази всесоюзного значення. Створена в ці ж роки Центральна дитяча екскурсійно-туристська станція (ЦДЭТС) стала активно розвивати туризм серед школярів.

Надаючи велике значення розвитку туризму і екскурсій, а також з метою зміцнення матеріальної бази та структурної організованості ЦВК СРСР 1936 р. прийняв рішення про передачу туризму профспілкам. У ВЦРПС створили туристсько-екскурсійне управління (ТЕУ), яке покликане було займатися організацією масового туризму, місцевих і далеких мандрівок та екскурсій. Спортивний (самодіяльний туризм увійшов в систему добровільних спортивних товариств. У Всесоюзному комітеті фізичної культури і спорту при РНК СРСР була створена Всесоюзна секція туризму. Почали створюватися секції туризму в ДЗГ та колективах фізкультури великих підприємств і навчальних закладів. Був розроблений статус значка «Турист СРСР» (номерний, з посвідченням), введені інструкторські звання по туризму.

Все це сприяло масовому розвитку туризму.

У передвоєнний рік у самодіяльних походах вихідного дня і далеких брало участь майже 3 млн. осіб, на туристських базах було обслуговано понад 200 тис. туристів.

Війна перервала діяльність туристських організацій. Знадобилося 10 років для досягнення довоєнного рівня. У 1949 р. була проведена класифікація спортивного туризму, введені спортивні розряди і звання «Майстер спорту СРСР» туризму.

У 1962 р. спортивний туризм був повністю переданий радам профспілок. Центральним органом управління і розвитку туризму став утворений при ВЦРПС Центральний раду з туризму (згодом - по туризму та екскурсіях). Такі поради незабаром були створені у всіх республіках, краях, областях і ряді міст. Поряд з туристсько-екскурсійним обслуговуванням населення їм були доручені організація та розвиток самодіяльного туризму в країні. При радах почали працювати секції за видами туризму та комісії по розділах роботи.

В 1972 р. у системі Центральної ради по туризму та екскурсіях (ЦСТЕ) була створена туристська контрольно-рятувальна служба. Її підрозділи - служби (КСС) і загони (КСВ) - є практично у всіх туристських районах зі складним рельєфом. Служба покликана проводити профілактичну роботу по попередженню насчастных випадків, здійснювати контроль за проходженням маршрутів як плановими, так і самодіяльними туристськими групами, а також надавати їм, разі необхідності, кваліфіковану допомогу, організовувати пошуково-рятувальні роботи.

У 1976 р. Секретаріат ВЦРПС прийняв постанову про створення єдиного громадського туристського органу - Федерації туризму ЦСТЕ і про освіту відповідних органів на місцях. З кінця 1985 р. федерація стала називатися Всесоюзної, а федерації на місцях - республіканськими, крайовими і обласними. Поради федерацій і їх президії обираються самими туристами.

Їх діяльність будується на принципах широкої демократії і гласності. Основними завданнями та напрямками роботи федерацій є: об'єднання зусиль всіх громадських комісій і секцій для подальшого розвитку і вдосконалення масового самодіяльного туристського руху, його планування, активізація розвитку туризму в ДФСО, створення нових і зміцнення існуючих туристських секцій колективів фізкультури, забезпечення пропорційного розвитку видів туризму, пропаганда туризму, координація роботи рад по туризму і екскурсіям і ДФСО.

У систему управління спортивним туризмом в СРСР входять також поради ДФСО, при яких повинні утворюватися секції туризму. Свою діяльність вони покликані здійснювати в тісному контакті з федераціями туризму і радами з туризму та екскурсіям. Органи управління спортивним туризмом є в системі народного освіти (ЦДЭТС та станції юних туристів) і в системі Міністерства оборони СРСР (Управління і відділи по туризму та екскурсіях у військових округах).

Безпосередньою організацією та проведенням туристських походів займаються туристські клуби рад по туризму і екскурсіям, колективи фізкультури підприємств, організацій, установ, колгоспів, радгоспів а навчальних закладів, станції юних туристів, загальноосвітні школи, Палаци і Будинки піонерів, туристські бази. В системі рад по туризму і екскурсіях у всіх республіках, краях і областях створено 950 міських я районних туристських клубів, які мають свої приміщення, прокат спорядження, бібліотеки, штатних робіт-піків і об'єднують кваліфікований туристський громадський актив. Туристські секції і клуби туристів створені і працюють до 90 тис. колективах фізкультури. Займаються в них 8 млн. чоловік.

Цими організаціями розроблено понад 20 тис. туристських маршрутів по рідному краю. За цими маршрутами щорічно здійснюють походи, в основному вихідного дня, понад 20 млн. туристів. За останні роки на різних семінарах і школах без відриву від виробництва підготовлено понад 700 тис. інструкторів туризму, керівників походів, суддів туристських змагань та інших категорій громадського туристського активу.

Але якщо говорити про спортивному туризмі, то показники набагато нижчі. За даними державної статистичної звітності і відомостей, що надходять від маршрутно-кваліфікаційних комісій, зареєстрованих в спортивних походах I-VI категорій складності щорічно беруть участь не більше 200 тис. туристів (не багатьом більше 20 тис. туристських груп). З урахуванням того, що не всі групи оформляють або можуть оформити маршрутні документи на свої походи і що не всі туристи-спортсмени ходять у походи кожен рік, можна стверджувати: регулярно займаються спортивним туризмом 400-500 тис. осіб.

З найбільш досвідченого активу при федераціях, в туристських клубах і великих туристських секціях колективів фізкультури створюються комісії з видів туризму та розділами роботи. Їх число і необхідність визначаються в залежності від рівня розвитку того чи іншого виду туризму, напрямків роботи.

Видові комісії сприяють розвитку свого виду туризму, надають практичну допомогу нижчестоящим комісіям, туристським секціях, ДФСО, здійснюють підготовку і підвищення кваліфікації громадських туристських кадрів, організовують і проводять зльоти і змагання, займаються питаннями підвищення безпеки, розробленням нових зразків туристського спорядження і сприяють їх впровадження.

Серед міжвидових комісій найбільш важливими є: маршрутно-кваліфікаційні, за громадським туристським кадрів, по слетам і змагань, організаційно-масові. Можуть бути й комісії по пропаганді і агітації, охорони природи, шкільного та юнацького туризму, походів вихідного дня і здачі туристських нормативів комплексу ГПО, походів по місцях революційної, бойової і трудової слави Комуністичної партії і радянського народу та ін.

Комісії по громадських туристських кадрів і за слетам і змагань не повинні підміняти і дублювати практичну діяльність видових комісій за цим напрямками роботи. Їх завданнями є координація цієї діяльності, її планування, допомога в підборі інструкторських та суддівських кадрів та їх облік, розгляд подань на присвоєння інструкторських та суддівських звань, вироблення єдиного напряму у справі підготовки кадрів та проведення змагань. Ці комісії повинні надавати практичну допомогу туристським секціям ДФСО і колективів фізкультури в організації шкіл та семінарів з підготовки інструкторів та керівників походів, в проведенні зльотів і змагань.

Значення туристських маршрутно-кваліфікаційних комісій (МКК) у структурі самодіяльного туризму важко переоцінити. Як кажуть самі туристи, похід починається і закінчується в МКК. Тут туристській групі нададуть кваліфіковану допомогу у виборі і розробці маршруту, підборі спорядження, продуктів харчування і медикаментів, організації та проведенні походу, допоможуть схемами і описами найбільш складних ділянок маршруту. В МКК оформлять маршрутні документи, а потім розглянуть звіт про скоєний поході і видадуть довідки про його заліку, оформлять спортивний розряд з туризму. В цих громадських комісіях працюють досвідчені і авторитетні фахівці з усіх видів туризму, керівники багатьох походів вищих категорій складності, майстра спорту. МКК удосконалюють правила проведення походів, нормативи спортивних розрядів, класифікацію туристських маршрутів. Вони розробляють положення та методику проведення чемпіонатів з туризму, утворюють суддівські колегії для підведення їх підсумків. Їм належить основна робота з профілактики нещасних випадків туризм, вони визначають, чи готова група до проходження запланованого маршруту.

Практично МКК може бути створена в будь-якому колективі фізкультури, де є туристична секція. Але доцільність її створення не завжди виправдана. Якщо груп, щороку вирушають у походи, небагато, а в місті (районі) діє МКК, створювати комісію у своєму колективі недоцільно.

МКК федерацій туризму є вищестоящими на території республіки, краю, області. Вони здійснюють контроль і допомогу в діяльності туристських МКК клубів, рад ДФСО і колективів фізкультури. Вищим туристським маршрутно-кваліфікаційними органом є МКК Всесоюзної федерації туризму. При інших організаціях всесоюзного масштабу (а також республіканського - в республіках, що мають обласний поділ) МКК не створюються.

Повноваження МКК при розгляді походів тієї чи іншої категорії складності, оформленні розрядів з туризму а залежно від досвіду її членів визначають вищестоящі МКК. Безумовно, не всі, навіть обласні і республіканські МКК можуть розглядати заявочні документи на походи будь-якої категорії складності по всіх видами туризму для туристських груп на своїй території. Тому ряд обласних в РРФСР, Української РСР і республіканських МКК отримав статус зональних. Цим МКК доручено обслуговувати туристські групи сусідніх областей і республік.

Найбільш широкими повноваженнями по більшості видів туризму мають МКК Російської, Литовської, Казахської, Естонською, Українською, Латвійською, Білоруської республіканських, Московської та Київської міських, Ленінградської, Харківської, Свердловської, Пермської, Московської, Ростовської, Новосибірської, Томської, Куйбишевської, Башкирської обласних, Красноярської і Алтайської крайових федерацій туризму.

Документи на походи до V категорії складності включно можуть зараз розглядати: з пішохідного туризму-33, водного-33, по гірському-31, лижному - 19, автомото - 15, по велосипедному - 11, спелео - 4 МКК.

Висновки по походам VI категорії складності, крім МКК Всесоюзної федерації туризму, дають МКК Російської, Української республіканських, Ленінградської обласної та Московської міської федерацій туризму.

В країні налічується близько 900 маршрутно-кваліфікаційних комісій, у роботі яких бере участь майже 15 тис. осіб. Відповідальними секретарями МКК республіканських, крайових і обласних федерацій туризму, а також більшості туристських клубів є штатні працівники. Всі МКК мають свій штамп встановленого зразка, в якому позначені приналежність МКК, шифр і повноваження по кожному виду туризму.

На розвиток самодіяльного туризму ради профспілок виділяють порад туризму та екскурсіях значні кошти. У 1986 р. сума цих коштів склала близько 9 млн. рублів. Ради по туризму та екскурсіях витрачають їх на роботу і зміст туристських клубів і КСС, на масові туристські заходи (зльоти, змагання та ін), підготовку туристських кадрів, пропаганду туризму, проведення нарад, забезпечення безпеки подорожей. Витрачання цих засобів регламентується спеціальними нормативними документами. Так, асигнування на зльоти, змагання, чемпіонати визначені Положенням про порядок проведення спортивних заходів профспілок та матеріального забезпечення їх учасників і суддів, затвердженим постановою Секретаріату ВЦРПС від 2 вересня 1983 р. В атом документі встановлені норми витрат на оплату проїзду, добових в дорозі, роботу суддів, харчування і розміщення в дні проведення заходів.

Норми витрат на проведення навчально-тренувальних походів по підготовці громадських туристських кадрів встановлюються на підставі листа ЦСТЕ від 24 січня 1974 р., а відрядження учасників до місця їх проведення здійснюється на загальних підставах.

Фінансування туристських експедицій, проведених щорічно радами з туризму та екскурсій, проводиться у відповідності з Інструкцією, затвердженою постановою президії ЦСТЕ від 19 листопада 1974 р. і постановою бюро ЦСТЕ «Про асигнування на харчування учасників походів по підготовці громадських туристських кадрів та учасників експедицій при розробці нових туристських маршрутів» від 19 липня 1974 р.

Активно беруть участь у фінансуванні туристської роботи фізкультурно-спортивні організації. Вони проводять масові туристські заходи, готують громадські туристські кадри. Профспілкові комітети виділяють колективам фізкультури засоби на розвиток самодіяльного туризму з відрахувань підприємств на культурно-масові та спортивні заходи.

Самодіяльні туристські походи проводяться у вільний від роботи і навчання час, під час відпусток і в основному за рахунок коштів самих туристів.

Матеріальним забезпеченням, як бачимо, користуються тільки учасники зльотів, змагань, чемпіонатів та навчальних заходів. Але не всі можуть або хочуть здійснювати свої походи і цих рамках. Туристи, які працюють на своїх підприємствах або навчаються в навчальних закладах, практично ніколи не користуються правом отримання пільгових, а то і безкоштовних путівок у санаторії, будинки відпочинку, на туристські і альпіністські бази. І те, що проводячи свою відпустку активно, в спортивному поході, вони позбавлені можливості отримати матеріальну допомогу, - слід розглядати як тимчасове прикре непорозуміння. Спроби, правда боязкі, поправити положення робляться. Ряд рад по туризму і екскурсіям і туристські клуби для бажаючих здійснити гірський, піший похід певної категорії складності в якомусь цікавому районі організовують туріади (так частіше всього називаються подібні заходи). Визначається вартість з урахуванням оплати керівників груп і випускаються путівки, які можуть придбаватися підприємствами і навчальними закладами і видаватися на пільгових умовах працюючим в них туристам.

<<< тому | зміст | вперед >>>