<<< тому | зміст | вперед >>>

Соколова М.В. Історія туризму

Введення

Туризм відноситься до того виду діяльності людства, чия історія починається задовго до виникнення цивілізованого суспільства. У кожної історичної епохи є такі елементи діяльності людей, які так чи інакше підпадають під категорію туризму.

Туризм відіграв величезну роль у становленні і розвитку локальних цивілізацій давнини, так і світової цивілізації в цілому.

Видатний німецький філософ К.Ясперс, говорячи про «осьовому часу», тобто про період, коли почався процес формування сучасної ментальності, вважав, що це явище відбулося синхронно (протягом приблизно 500 років) по всій ойкумені, включаючи Китай, Індію, Персію, Палестину і Грецію [1]. Важко уявити, щоб такий універсальний якісний стрибок міг статися «одномоментно» в абсолютно ізольованих товариства. Мабуть, мандрівники сприяли ще в середині I тис. до н.е. створення якогось єдиного ментального фону шляхом поширення передових ідей, виступаючи в якості прообразу системи комунікації.

Подорожі Геродота, Страбона, Піфагора, Демокріта, Платона, Арістотеля призвели до інтенсивного обміну науковими знаннями і возниковению європейської філософії. Значною мірою завдяки мандрам Геродотом і Страбоном були написані праці, що створили основу історії, географії, етнографії, антропології.

Олександрійський Мусейон був центром наукового туризму в епоху еллінізму*, так само як і Пергам.

Особливо слід відзначити вплив туризму на розвиток економіки. У цьому зв'язку можна назвати ім'я китайського мандрівника Чжан Цяня, чиї дипломатичні «тури» сприяли створенню Великого шовкового шляху (II ст. до н.е.), що корінним чином вплинуло на розвиток міжконтинентальної торгівлі, створивши євразійський економічний простір.

Морські подорожі з метою відкриття нових земель привели до того, що були створені світовий економічний простір та в цілому єдина світова цивілізація.

Поетом Каллимахом, який очолював Мусейон після Деметрія Фалернско-го, був створений 120-томний «Каталог Олександрійської бібліотеки». По суті, це перша в світі історико-літературна енциклопедія всього наукового простору елліністичного світу. При Каллимахе в Мусейоне працювало понад 100 науковців з різних країн.

Основоположники світових і субрегіональних релігій також багато мандрували: Сіддхартха Гаутама (Будда), Заратустра, Мойсей, Конфуцій, Махавіра, Мані.

Ще в давнину став розвиватися паломницький туризм, також сприяв інтенсифікації торгівлі, розвитку інфраструктури паломницьких центрів (Дельфи, Фіви), а також економіки не тільки цих міст, але і сусідніх регіонів. Паломництво являє собою подорож до святих місць з конкретно визначеними культовими цілями. Цим паломницькі тури відрізняються від культурно-історичних та релігійно-пізнавальних. В екскурсійних турах гранично скорочені або ж зовсім відсутні розважальні програми, але при цьому допускався і допускається оздоровчий і пізнавальний відпочинок.

У Київській Русі з'являються перші прочани - «каліки перехожі», чий духовний подвиг (паломництво) прирівнювався до ратного. Завдяки цим мандрам виникає в нашій літературі новий жанр - «ходінь» або «хожений». В основному, це були описи земель і народів шляхом у Святу землю. Але згодом у зв'язку із зростанням значущості нашої держави з'являються «Ходіння» з описом центрально - і західноєвропейських країн. Сюди, наприклад, треба віднести опис західноєвропейської життя членами російської делегації, принимав- || шими участь у Флорентійському Соборі 1439 р. Афанасій Нікітін також збільшив знання про народах і країнах від Каспійського моря до Індійського океану.

Не можна обійти увагою і спортивний туризм, що зародився в часи античності. Тут в якості історичного прикладу можна привести не тільки Олімпійські ігри Стародавньої Греції, але і гладіаторські бої Стародавнього Риму, а також ігри з м'ячем, які були прийняті у всіх цивілізаціях доколумбової Америки.

Подорожі і туризм є нерозривно пов'язаними поняттями, вони описують певний вид діяльності людини. Подорожі можуть носити як індивідуальний, так і груповий характер. Під час подорожей відбувається переміщення людей, об'єднаних якоюсь єдиною метою. Іноді подорож стає способом життя. Можна назвати імена багатьох відомих мандрівників: від Сима Цяня і Геродота до Туру Хайер-дала і Юрія Сенкевича. Є навіть народ, у якого «подорож» стало способом життя - це цигани. Трапляються й окремі племена, ведучі, по перевазі, кочовий спосіб життя: африканські і аравійські бедуїни, оленеводческие племена, що населяють північ Євразії, кочівники-скотарі в Монголії і Казахських степах та ін.

Туризм можна поділити на види і різновиди. До видів міжнародного туризму, згідно з типологією, прийнятої Всесвітньою туристською організацією (ВТО), відносяться: рекреаційний, науковий, конгресний, спеціалізований, соціальний, молодіжний, «третього» віку». До підвиду туризму можна віднести, наприклад, активний і пасивний туризм. Активний туризм включає в себе і сафарі, альпінізм, плавання на плотах по річках, однією з його різновидів можна назвати екстремальний туризм, який зобов'язує мандрівного мати відмінну спортивну форму. До пасивного туризму можна віднести відпочинок на різних курортах, круїзні подорожі, тури для всієї родини тощо

Подорожі також поділяються за способами пересування на піші тури, маршрути з пересуванням на тварин, по залізниці, на автобусах або в автомобілі, на човнах, плотах, катамаранах, вітрильниках і упорядкованих морських і річкових лайнерах, а також авіатури. До 2000 р. людиною скоєно понад 200 пілотованих польотів у космос різної тривалості. На Місяці побували 12 осіб. Понад 350 осіб з 20 країн працювали в космосі, багато зробили за два польоту і більше. Проведено безліч унікальних наукових і технічних експериментів, а з весни 2001 р. почався космічний туризм. У загальній складності в навколоземному просторі люди провели понад 30 людино-років. Абсолютним лідером по тривалості космічного подорожі став космонавт В.В.Поляков, який провів на навколоземній орбіті 679 сут., з яких 438 діб. другого польоту залишаються поки абсолютним світовим рекордом.

До різновидів туризму відносяться подорожі, що розрізняються за своїм головним цілям. Це можуть бути тури оздоровчі, розважальні, для задоволення, пізнавальні, для відпочинку, ознайомлювальні, а також екотуризм чи сільський (сільський), паломницький та ностальгічний, ритуальний і кладоискательский, тури на місця катастроф, секс-тури та ін.

Мандри, таким чином, завжди носили різний характер. Так, наприклад, з незапам'ятних часів існували жебраки та бродяги, чиї натовпу, збіговиська, процесії, ходи, часом масові переміщення по великих сільських дорогах і вулицях міст розглядалися майже як стихійні лиха. Завдяки цим «гощениям» спалахували пожежі, скоювалися злочини. Міста боялися цих візитерів-чужинців і проганяли їх при найменшій можливості. Але ті, «обірвані, вкриті паразитами» [2], вийшовши через одні ворота, тут же поверталися через інші. Образ бідного мандрівника, як божого посланця зазнав згодом серйозні метаморфози. Вже в середньовіччі їх образ малювався у вигляді ледачих, небезпечних і мерзенних особистостей, які ніяк не можуть викликати почуття жалю або, тим більше, поваги.

Проти бродяжництва та публічного жебрацтва приймалися спеціальні закони. Бродяжництво стало злочином у країнах Західної Європи. Тому аж ніяк не всяке переміщення, мандрівка може вважатися туризмом або стояти біля його витоків. Адже відмітною рисою туризму є його гуманний характер, що відзначається в багатьох міжнародних документах, а на конференції 1988 р. у Ванкувері навіть було прийнято «Кредо миролюбного мандрівника».

Про масштаби сучасного туризму свідчить той факт, що у 1997 р. [3] подорожувало більш 612 млн осіб. Самий «непосидючий» народ в Європі - сучасні німці. Вони, наприклад, складають до 80 % іноземних туристів, відвідуючих Австрію, часті гості вони і в Іспанії, Туреччини, Югославії. Улюбленими маршрутами північноамериканців є європейська класика - Рим, Париж, Амстердам. За прогнозом ВТО, в XXI ст. людям доведеться пережити туристичний бум, так як кількість подорожуючих в 2020 р. наблизиться до 1,6 млрд осіб.

Змінюються часи, змінюється ментальність, змінюється і ставлення до подорожей. Але при всіх його трансформаціях туризм був, є і буде невід'ємною частиною людського соціуму.

У навчальному посібнику, яке розраховане в першу чергу на студентів, чия спеціальність буде пов'язана з туризмом, і яке повинно стати теоретичною основою при подальшому вивченні спеціальних і загальноосвітніх дисциплін, зроблена спроба розглянути феномен туризму в ретроспективі і показати його перспективи у XXI ст.

Для самоконтролю і перевірки засвоєння матеріалу в кінці кожного параграфа наводяться контрольні запитання, а також дається список рекомендованої літератури.

<<< тому | зміст | вперед >>>