<<< назад | зміст | вперед >>>

Розвиток туристичного бізнесу регіону

РОЗДІЛ VI. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЕКОЛОГІЧНОГО ТУРИЗМУ НА БУКОВИНІ

§6.4. Екологічний туризм - стратегічний напрямок соціально-економічного розвитку Чернівецької області

Чернівецька область дуже приваблива для розвитку туризму. Існують всі передумови для того, щоб сфера туризму стала однією зі значущих складових соціально-економічного розвитку, істотним джерелом поповнення обласного бюджету. Проведення комплексної соціально-економічної оцінки ресурсів дозволить визначити вплив різних факторів на туристичний потенціал області.

І. Соціально-економічний аналіз Чернівецької області за 2000-2005 роки (за даними Головного управління статистики в Чернівецькій області за 2005 рік).

Чернівецька область розташована на південному заході України і межує з Румунією (протяжність кордону - 226,4 км) та Молдовою (протяжність кордону - 178 км). Суміжні області - Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька та Вінницька. Це найменша область України - її площа складає 8,1 тис.км² (1,3% території держави). Область утворено 7 серпня 1940 року внаслідок возз'єднання Північної Буковини і Хотинського повіту Бессарабії. Обласний центр - м. Чернівці. Сьогодні область поділено на 11 адміністративних районів (Вижницький, Герцаївський, Глибоцький, Заставнівський, Кельменецький, Кіцманський, Новоселицький, Путильський, Сокирянський, Сторожинецький, Хотинський), нараховує 11 міст, 8 селищ міського типу та 398 сіл.

На 1 січня 2006 року в області проживало 908,2 тис. осіб, з яких 373,0 тис. осіб - міське населення (41,1%), а 535,2 тис. - сільське (59,9%). Щільність населення становить 112,2 осіб на 1 км².

На регіональному рівні узагальнюючим показником, який характеризує рівень розвитку економіки регіону, є валовий регіональний продукт (ВРП). Показниками, які застосовуються при визначенні ВРП, є випуск, проміжне споживання, валова додана вартість, податки та субсидії на продукти.

Випуск - це вартість товарів і послуг, які є результатом виробничої діяльності одиниць резидентів у звітному періоді.

Валова додана вартість відображає додатково створену вартість у процесі виробництва і визначається як різниця між вартістю вироблених (випуск) і вартістю повністю використаних у процесі виробництва товарів і послуг (проміжне споживання).

Проміжне споживання включає витрати на товари і послуги, використані інституційними одиницями для виробничих потреб.

Таблиця 6.9

Динаміка валового регіонального продукту за 2000-2004 роки

Рік	Валовий регіональнийпродукт (у фактичнихцінах), млн.грн.1	Ланцюговий приріст, %	ВРП у розрахунку наодну особу населення, грн.	Ланцюговий приріст, %
2000	1313		1411
2001	1864	41,96	2015	42,81
2002	2135	14,54	2321	15,19
2003	2539	18,92	2771	19,39
2004	3277	29,07	3589	29,52
2005	...		...

¹ - до 2004 року валова додана вартість;
... - відомості відсутні

Рис. 6.4. Динаміка валового регіонального продукту за 2000-2004 pp.

Валовий регіональний продукт за останні 5 років збільшився на 1964 млн.грн., або у 2,5 разу. У 2004 році частка Чернівецької області у випуску та валовій доданій вартості України є найменшою серед областей - 0,8% та 1,0% відповідно.

Таблиця 6.10

Структура випуску та доданої вартості за видами економічної діяльності у 2004 році

Види економічної діяльності	Випуск		Валова додана вартість
	млн.грн.	% до підсумку	млн.грн.	% до підсумку
Всього	6413	100,00	3156	100,00
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство	1589	24,80	734	23,30
Рибне господарство	4	0,10	1	0,00
Добувна промисловість	5	0,10	2	0,10
Обробна промисловість	1441	22,50	337	10,70
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води	202	3,10	83	2,60
Будівництво	454	7,10	171	5,40
Оптова й роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту	817	12,70	593	18,80
Готелі й ресторани	51	0,80	22	0,70
Транспорт та зв'язок	525	8,20	311	9,90
Фінансова діяльність	136	2,10	108	3,40
Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам	225	3,50	142	4,50
Державне управління	279	4,30	176	5,60
Освіта	366	5,70	290	9,20
Охорона здоров'я та соціальна допомога	222	3,50	134	4,20
Колективні, громадські та особисті послуги; послуги домашньої прислуги; екстериторіальна діяльність	97	1,50	52	1,60

Як бачимо, найбільшу частку у випуску й у валовій доданій вартості займає сільське господарство, мисливство та лісове господарство (24,8% та 23,3% відповідно).

2. Доходи населення.

Доходи населення з 2001 до 2005 p. зросли на 3426 млн. грн., або у 2,6 разу. У грудні 2005 року споживчі ціни на товари і послуги зросли на 11,3% по відношенню до грудня минулого року.

Таблиця 6.11

Динаміка доходів населення та індексу споживчих цін за 2000-2005 роки

Рік	Доходинаселення,млн.грн.	Ланцюговий приріст, %	Індекс споживчих цін(грудень до грудня попереднього року), %
2000	...		130,0
2001	2109*		103,9
2002	2401*	13,85	100,8
2003	3198	33,19	107,2
2004	4145	29,61	109,9
2005	5535	33,53	111,3

* - без даних щодо грошових переказів, одержаних від нерезидентів через банки.
...- відомості відсутні.

Рис. 6.5. Доходи населення, млн.грн.

3. Основні показники промисловості.

Обсяг реалізованої продукції промисловості зріс з 2000 до 2005 року на 759 млн.грн., або в 1,9 разу. Випуск промислової продукції в загальному випуску з 2000 до 2004 року впав на 1,3%. У 2005 році рентабельність операційної діяльності промислових підприємств повернулася на рівень 2000 року й визначалася позитивним показником, хоча протягом 2001-2004 років була від'ємною. Позитивним є зменшення частки збиткових підприємств промисловості на 10,9% з 2000 до 2005 року.

Таблиця 6.12

Основні показники розвитку промисловості

Показники	2000	2001	2002	2003	2004	2005
Випуск промислової продукції в загальному обсязі випуску, %	27	26,6	25,1	26,9	25,7
Обсяг реалізованої продукції промисловості, млн.грн.	826,6	1023	969,3	1179	1272,7	1585,6
Основні засоби промисловості, млн.грн.	2129,7	2048,5	2143,1	2129,4	2200,4	2203,7
Рентабельність операційної діяльності промислових підприємств, %	0,3	-0,4	-0,9	-1,3	-0,6	0,3
Частка збиткових підприємств, %	46,1	45,3	44,8	42,5	39,9	35,2
Середньорічна кількість працівників у промисловості, тис. осіб	43,6	35,4	30,2	28,1	27,9	27,4
Середньомісячна номінальна заробітна плата найманих працівників у промисловості, грн.	177	260	322	412	507	654

Рис. 6.6. Розподіл обсягу реалізованої продукції промисловості за видами діяльності у 2005 році

Як бачимо, найбільшу частку (27%) у реалізації продукції промисловості займає харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів.

4. Основні показники сільського господарства.

Виробництво сільськогосподарської продукції з 2000 до 2005 року збільшилося на 137,2 млн. грн. Проте частка продукції сільського господарства в загальному випуску зменшилася на 9,4% з2001 року до 2004.

У Чернівецькій області функціонує 556 фермерських господарств, поряд з якими налічується понад 270 тис. приватних підсобних господарств.

Таблиця 6.13

Динаміка показників розвитку сільського господарства за 2000-2005 роки

Показники	2000	2001	2002	2003	2004	2005
Продукція сільськогогосподарства (у порівнянних цінах 2000 року), млн. грн.	1146,20	1264,40	1240,20	1131,10	1267,30	1283,40
Частка продукціїсільськогогосподарства,мисливства та лісовогогосподарства узагальному випуску(в основних цінах)	...	34,20	31,00	25,20	24,80	...
Частка продукціїрибногогосподарства узагальному випуску(в основних цінах)	...	0,0	0,0	0,1	0,1	...

...-дані відсутні;

5. Демографічна ситуація і зайнятість населення.

Таблиця 6.14

Динаміка демографічних показників та показників зайнятості населення за 1990-2005 роки

Показники	1990	1995	2000	2001	2002	2003	2004	2005
Кількістьпостійного населення (на кінець року), тис.	939,60	940,70	922,50	918,70	914,70	911.50	908,40	905.10
Природнийприріст, скороченнянаселення, тис.	3,60	-0,20	-2,30	-2,70	-3,00	-3.40	-2,20	-3,00
Смертність населення	10379	12003	11642	...	...	12490	11958	12870
Кількістьзайнятих (у віці 15-70 років), тис.	...	...	293,60	300,20	284,10	323,50	353,40	361,70
Кількістьбезробітних (у віці 15-70 років), тис.	...	...	60,40	65,80	47,50	36,30	49,10	39,50
Рівень безробіття населення, %	...	...	17,10	18,00	14,30	10,10	12,20	9,80
Середньомісячна номінальна заробітна плата, грн.	214,00*	55,00	157,00	218,00	271,00	344,00	441,00	621,00

... - відомості відсутні;

З 1990 року до 2005 року кількість постійного населення Чернівецької області зменшилася на 34,5 тис.осіб, а показник смертності збільшився на 2491 осіб. Зростає кількість зайнятого населення (за 6 років на 68,1 тис. осіб). Відповідно знижуються показники рівня безробіття - з 17,1% у 2000 році до 9,8% у 2005 році. Найвищий рівень безробіття за регіонами на 1 січня 2006 року зареєстровано в Кельменецькому (11,9%), Герцаївському та Заставнівському (11,2%), Путильському (9,4%) районах.

У 2005 році в області проживало 244,3 тис. пенсіонерів (27% від загальної кількості населення).

Від'ємним є сальдо зовнішньої міграції у 2005 році (-344): 4393 тих, хто прибули, проти 4737 вибулих осіб. Найбільше вибуло із Сокирянського (367 осіб), Сторожинецького (276 осіб) та Кельменецького (240 осіб) районів.

Рис. 6.7. Кількість зайнятого населення за видами економічної діяльності у 2005 році

Як бачимо з рисунка 6.7, більша частина населення області зайнята в сільському господарстві та торгівлі.

6. Транспорт

Експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування в Чернівецькій області складає 413 км, довжина автомобільних доріг загального користування - 2,9 тис. км, у тому числі з твердим покриттям 2,9 тис. км. Цікаво, що у 1940 році довжина автомобільних доріг у Чернівецькій області складала 2,8 тис. км, а 2,9 тис. км доріг із твердим покриттям - це досягнення 1980 року.

Вантажооборот за останні 5 років зріс на 166 млн. т. км і склав у 2005 році 373 млн. т. км проти 207 у 2001 році.

7. Зовнішньоекономічна діяльність.

Рис. 6.8. Динаміка експорту та імпорту товарів та послуг у Чернівецькій області за 2000-2005 роки

Як бачимо, сальдо в області у 2005 році є від'ємне: обсяг імпорту товарів і послуг більший від обсягу експорту на 61945,1 тис. дол. Найбільшу частку в експорті займає текстиль і вироби з текстилю (32,5%) та деревина і вироби з деревини (17,7%). Найбільша частка імпортованої продукції - це текстиль та вироби з текстилю (44,2%) і недорогоцінні метали та вироби з них (13,1%).

II. Природні ресурси та охорона навколишнього середовища Чернівецька область розташована в трьох природних зонах:

- лісостеповій - Прут-Дністровське межиріччя;
- передгірській - між Карпатами та р. Прут;
- гірській - Буковинські Карпати.

Клімат області помірно континентальний, середньорічна температура коливається від +8°С до +3°С. Загальна площа лісів складає 257 тис.га. Переважають хвойні (49,5%) і твердолистяні (46,2%) насадження. Основними лісоутворюючими породами є: ялина, бук, ялиця і дуб.

Територією області протікає 75 річок, найбільшими з них є ріки: Дністер (272 км), Прут (128 км), Серет (90 км), Черемош (80 км).

Структура земельного фонду області найоптимальніше відповідає цілям класичного (фермерського) агротуризму

Таблиця 6.15

Розподіл земель Буковини (на 1 січня 2006 року)

	Площа, тис.га	Відсотків до загальної площі
Всього земель	809,6	100,0
Землісільськогосподарськогопризначення	442,1	54,6
Ліси та лісовкриті площі	257,0	31,7
Забудовані землі	38,6	4,8
Землі під водою	18,6	2,3
Відкриті заболочені землі	1,2	0,2
Інші землі	52,1	6,4

На території області знаходиться один природний національний парк - Вижницький НПП, створений у 1995 році на площі 7 928,4 га з метою охорони низькогірних ландшафтів Буковинських Карпат.

Таблиця 6.16

Основні показники використання природних ресурсів

	1985	1990	1995	2000	2003	2004	2005
Порушено земель, га	1046,00	886,00	638,00	568,00	468,00	468,00	470,00
Відпрацьовано земель, га	187,00	215,00	79,00	158,00	77,00	77,00	77,00
Спожито свіжої води, млн.м3	121,00	109,30	85,40	57,10	72,00	63,60	67,70
Викиди шкідливих речовин у повітря, тис.т	150,70	133,20	35,00	35,10	36,00	34,30	33,60

Як показує табл. 6.16, наявна тенденція до зменшення порушення земель, споживання свіжої води та викидів шкідливих речовин у повітря.

III. Розвиток туризму в Чернівецькій області

Таблиця 6.17

Динаміка показників туристичної діяльності суб'єктів за 2000-2005 роки*

	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2005 до2004
							+/-
Кількість обслугованих туристів, всього осіб	44168	46455	53151	62324	61770	67303	5533
з них:
іноземних туристів	3834	4328	3538	3986	4184	5123	939
туристів, що виїжджали за кордон	12729	12518	16434	17186	18376	22871	4495
туристів охоплених внутрішнім туризмом	27605	29131	32907	40920	39210	38796	-414
екскурсантів	14888	17697	18774	18008	15491	18196	2705
Обсяг наданих туристичних послуг, тис. грн.	9319,3	10725, 33	16297,16	18107,59	17060,37	23037,06	5976,7
Середньооблікова кількість працівників	785	956	878	733	494	619	125

* - за даними управління з питань туризму облдержадміністрації

Рис. 6.9. Динаміка кількості обслуговуваних туристів за 2000-2005 роки

Позитивними є факт зростання кількості іноземних туристів на 1289 осіб та туристів, охоплених внутрішнім туризмом на 11191 осіб із 2000 до 2005 року.

Найбільшою популярністю серед громадян, що виїжджали за кордон у 2005 році, користувалися Туреччина, Італія, Польща та Єгипет. Серед іноземців, які відвідали нашу область, переважали громадяни Польщі, Німеччини, Австрії.

З 5,1 тис. іноземних туристів у 2005 році 0,8 тис. осіб відвідали Чернівецьку область зі службовою, діловою, бізнес-метою, метою навчання; 2,0 тис. осіб - з метою дозвілля, відпочинку, спортивно-оздоровчого туризму; з метою лікування - 0,0 осіб; з іншою метою -2,3 тис. осіб.

Таблиця 6.18

Готелі та інші місця для короткотермінового проживання за регіонами

	Кількість				У них номерів
	1995	2000	2004	2005	1995	2000	2004	2005
Чернівецька область	21	18	15	12	1048	943	825	758
М.Чернівці	10	7	7	5	812	773	705	662
м.Новодністровськ		1	1	1		8	11	10
Вижницький	2	2	2	2	25	25	18	18
Герцаївський	-	-	-	-	-	-	-	-
Глибоцький	1	1	-	-	28	28	-	-
Заставнівський	1	1	-	-	12	4	-	-
Кельменецький	1	1	-	-	18	12	-	-
Кіцманський	1	1	1	1	6	2	2	2
Новоселицький	-	-	1	1	-	-	12	14
Путильський	1	1	1	1	69	63	63	63
Сокирянський	2	-	-	-	38	-	-	-
Сторожинецький	1	1	1	-	6	6	6	-
Хотинський	1	2	1	1	34	22	8	16

Таблиця 6.19

Місткість підприємств готельного господарства та їх використання

Показники	1995	2000	2004	2005
Одноразова місткість, місця	2131	1793	1457	1398
Обслужено приїжджих, тис.	…	52,9	46,1	50,9
Коефіцієнт використання місткості	0,25	0,21	0,21	0,2

Негативною є тенденція зменшення кількості готелів, номерів та їх місткості в області. Коефіцієнт використання місткості низький (у світі середнім вважається 0,6).

В області працює 3 театри, 4 музеї, 419 бібліотек. У 2005 році 27 зі 100 жителів відвідали музеї, 7 - театри, 8 - концертні організації. В області у 2005 році було проведено 5 виставкових заходів, які відвідали 64 тис. осіб.

У Чернівецькій області працює 6 санаторіїв і пансіонатів із лікуванням, 4 санаторії-профілакторії, 4 бази відпочинку, в яких у 2004/05 роках було оздоровлено 1943 особи.

На основі проаналізованих даних можемо зробити висновки, що одним зі стратегічних напрямків розвитку Чернівецької області є екологічнй туризм. Для підтвердження правомірності цього вибору наведемо такі аргументи:

1. Наявність природно-ресурсної бази.

Наявність річок, ставків, озер, гір, вкритість 32% території області лісом - все це визначає напрямок розвитку краю.

Нині на Буковині під охороною перебуває 286 заповідних територій та об'єктів, у тому числі 7 заказників і 8 пам'яток природи загальнодержавного значення, а також 136 пам'яток природи, 40 парків - пам'яток садово-паркового мистецтва та 39 заповідних урочищ місцевого значення. Загальна площа природно-заповідного фонду Чернівецької області займає 56 389,5 га, що становить 6,9% території області. Цей показник майже вдвічі перевищує загальнодержавний. До складу державних заказників входять ландшафтні заказники в Лужках, Стебнику, Цецино, орнітологічний заказник Дарницький, лісові заказники Лунківський та Петровецький. До пам'яток природи державного значення належать урочище Білка, печери Буковинка, Попелюшка, Баламутівська, Шилівський ліс, Тисовий яр.

Серед геолого-геоморфологічних атракцій Буковини найвідомішими для екотуристів є печера Довбуша, скелі "Кам'яна багачка" та "Чорний Діл", відслонення "стінки" Дністровського каньйону біля сіл Василів і Звенячин. Велетенські гіпсові печери краю - Попелюшка, Буковинка-1 та Буковинка-2 мають виняткове значення для популяризації масового спелеотуризму.

Тваринний світ Буковинських Карпат налічує 303 види хребетних тварин. Серед них під час своїх подорожей екотуристи можуть побачити оленя благородного, козулю європейську, бурого ведмедя, рись звичайну, вовка, черепаху болотну, тетерука тощо.

Основним екотуристичним репрезантом Буковинських Карпат є Вижницький національний парк. У парку для потреб екотуристів створена мережа пізнавальних стежок, якими охоплено найцікавіші природні атракції району.

Чернівецька область добре забезпечена бальнеологічними ресурсами. Тут розвідано понад 60 родовищ мінеральних вод. З 15 родовищ здійснюється промисловий розлив столових і лікувальних вод.

Усі ці ресурси в поєднанні зі сприятливими кліматичними умовами є природною базою розвитку всіх форм екологічного туризму.

2. Вигідне географічне і геополітичне положення.
Чернівецька область розташована в центрі Європи. У природному відношенні Карпати є унікальною екологічною системою на заході України. Отже, при формуванні політики освоєння цього краю необхідно розумно використати його геополітичні переваги і зберегти екологічний феномен території.

3. Екологічний феномен території.
З одного боку, природа Чернівецької області в порівнянні з іншими регіонами України зазнала менших втрат і в багатьох місцях зберегла свій первісний стан. А для розвитку екологічного туризму - це є найважливішим моментом. З іншого боку, враховуючи виняткове значення Карпат як для України, так і для сусідніх Європейських держав, гостро стоїть питання збереження унікальної природи цього краю. Екотуризм може виступати активною формою забезпечення екологічної безпеки Чернівецької області.

4. Соціально-економічна специфіка області.
Із проведеного соціально-економічного аналізу області робимо висновки, що в цілому спостерігається розвиток економіки області, що виражається зростанням валового регіонального продукту, доходів населення. Буковина - аграрний регіон: більше половини землі Буковинського краю має сільськогосподарське призначення, більше 29% населення зайняті в сільському господарстві, мисливстві, лісовому та рибному господарстві. Сьогодні в Чернівецькій області спостерігається щорічне збільшення обсягів іноземного та внутрішнього туризму.

В області спостерігається погіршення демографічної ситуації, продовжується процес від'ємного природного приросту населення. Населення краю активно від'їжджає на заробітки за кордон (офіційні дані про чисельність заробітчан відсутні) в пошуках роботи та високих заробітків.

Гори створюють специфічні надзвичайно складні умови проживання та господарювання. Тому гостро стоїть проблема зайнятості населення гірських районів, і як результат - низький рівень матеріального добробуту жителів гір. Стабілізації цих процесів за рахунок розширення сфер зайнятості, розвитку інфраструктури сприятиме екологічний туризм з відповідним сервісом та організацією обслуговування, в яких буде задіяне місцеве населення. У такому контексті альтернативи екотуризму просто не існує.

5. Історико-культурні передумови.
В етнографічному плані Чернівеччина - це чи не найунікальніший край України, в якому поєднані історичні долі Північної Буковини та Північної Бессарабії. Цей клаптик української землі внаслідок свого геополітичного становища довгий час перебував у складі інших держав. Після занепаду княжої Галицької держави землі сучасної Чернівецької області потрапили під владу Угорщини. Згодом, у середині XIV ст., тут виникло Молдовське князівство, яке невдовзі стало васалом Туреччини. У кінці XVIII - на початку XIX ст. ці землі входили до складу Австро-Угорської (Буковина) та Російської (Бессарабія) імперій. Така складна історична доля не могла не вплинути на етнографічні особливості місцевих мешканців. Архітектура, побут, говірки, повір'я, традиції, вбрання, господарські навички мешканців гірських районів Буковини досі помітно відрізняються від етнокультури корінних мешканців рівнинної бессарабської частини області.

Чи не кожне село на Буковині може похвалитися своїми співочими традиціями та художніми народними промислами (вишивка, виготовлення килимів, обробка деревини, писанкарство).

Аналіз географічних, природних, історичних, соціально-економічних умов засвідчує, що Чернівецька область має унікальний шанс стати своєрідним полігоном екологічного туризму, який, по-перше, зможе забезпечити прогрес у соціально-економічному житті області, а по-друге, бути формою забезпечення екологічної безпеки краю.

<<< назад | зміст | вперед >>>