<<< назад | зміст | вперед >>>

Розвиток туристичного бізнесу регіону

РОЗДІЛ V. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ НА БУКОВИНІ

§5.1. Розвиток туризму та прогнозування попиту на туристичні продукти Буковини

Визначення "Концепцією соціально-економічного розвитку Чернівецької області на період до 2011 року" туристичної галузі як пріоритетної ставить перед фахівцями й науковцями завдання розробки механізмів її реалізації та прогнозних оцінок із визначення привабливих видів заняття туризмом в краї. Насамперед йдеться про формування відповідної туристичної інфраструктури. Якщо розглянути Буковину з погляду адміністративно-територіального устрою, то за кількістю розташованих і зареєстрованих туристичних організацій і фірм, вона цілком приваблива - 76, дві з яких є спільними підприємствами з іноземними інвестиціям. Але перелік туристичних послуг, що надаються фірмами, досить одноманітний: візова підтримка, продаж зелених карток, організація турів, формування груп відпочинку тощо.

Проведення аналізу сучасного стану розвитку туристичного бізнесу на Буковині, виокремлення проблем та SWOT-аналіз, здійснений у Чернівецькій області, дає нам можливість зробити територіальну оцінку та визначити перспективність розвитку туризму і супутніх галузей на Буковині, сконцентрувати фінансові, матеріальні, трудові, інвестиційно-інноваційні кредити та інші ресурси для забезпечення подальшого розвитку туризму в регіоні. При цьому треба мати на увазі, що здійснення територіально-адміністративної реформи в Україні дасть нові, досить вагомі важелі управління розвитком регіону і, зокрема туризму.

Сьогодні став вже очевидним той факт, що без перенесення акцентів ринкової діяльності в регіони, без децентралізації влади очікувати швидких позитивних зрушень безпідставно. Відомо, що ефективною діюча влада може бути тільки при оптимальному співвідношенні між централізацією і децентралізацією, коли держава бере на себе функції управління тільки стратегічними галузями виробництва, що забезпечують життєздатність і безпеку держави. У зв'язку з цим виникла об'єктивно зумовлена проблема "регіоналізації" економічних реформ, що у свою чергу вимагає чіткої державної політики по відношенню до регіонів. Справа в тому, що особливість регіону полягає у виконанні ним не тільки виробничих, а й соціальних функцій. У цьому принципова різниця між структурними ланками національної економіки країни у відтворювальному процесі. Якщо галузь чи окреме підприємство виступають носіями виробничих відносин, то регіон є ще й носієм відносин із приводу невиробничого споживання. У результаті зміст регіонального відтворювального процесу зводиться до забезпечення добробуту населення, стану його здоров'я, створення колективних умов для продуктивної високооплачуваної праці й відпочинку людей, їх духовного розвитку. Така орієнтація відтворення потребує створення необхідних передумов для зміцнення і розвитку економічної, фінансової, правової бази системи самоуправління регіональних ланок. А це означає, що регіони повинні мати достатньо повноважень у регулюванні господарських і соціальних процесів, забезпечення комплексності їхнього соціально-економічного розвитку. Тому питання децентралізації влади, розширення соціально-економічних прав і відповідальності регіонів за розв'язання своїх проблем є сьогодні ключовими в регіональній політиці держави. Ця політика повинна базуватися на забезпеченні практичної реалізації інтересів самої держави на регіональному рівні і водночас - внутрішніх інтересів самих регіонів у межах єдиної економічної системи. Підкреслимо, що саме відсутність чіткої, законодавчо визначеної й нормативно закріпленої державної регіональної політики призвели до загострення негативних явищ і процесів не тільки соціально-економічного, а й політичного характеру. Відсутність налагодженої дієвої законодавчої бази взаємодії державних і регіональних органів влади, недосконалість фінансово-бюджетної й податкової політики зумовили малу ефективність результатів із розширення економічних прав і свобод регіонів. Тому адміністративно-територіальна реформа, проект якої сьогодні активно обговорюється в суспільстві, повинна розставити всі крапки над "і".

Визначаючи перспективи розвитку туристичної індустрії на Буковині, перш за все необхідно підкреслити, що сучасний туризм - це та сфера економіки і життєдіяльності суспільства в цілому, яка тією чи іншою мірою інтегрує практично всі галузі.

Саме цей фактор повинен стати головним у формуванні нового державного підходу до туризму як тієї галузі, яка може позитивно вплинути на економічний і соціальний розвиток регіону, стимулюючи низку важливих галузей економіки, та сприяти поверненню позитивного іміджу Буковини та України в цілому на світовому ринку туристичних послуг.

Вплив туризму на економіку регіону перебування можна розглянути за допомогою оцінки прямого й опосередкованого впливу. Оцінка економічного впливу туризму базується на витратах туристів. Тут важливо розглянути різні аспекти економіки, які відчувають на собі вплив витрат туристів. Якщо схематично зобразити туристичні витрати Буковини, то побачимо, що основні витрати ідуть на надання туристичних послуг туристам, що виїжджають за кордон України і тільки 5% витрачають на обслуговування іноземних туристів. Частина цих коштів виходить з економічного обігу на оплату товарів і послуг, придбаних за межами області, але споживаються на місці перебування і ці кошти в подальшому не відіграють значної ролі в економічній діяльності території. Решта коштів використовуються на придбання місцевих товарів і послуг, покриття власних витрат на енергоносії, оплату праці, податків та інше. В кожному циклі витрат частина коштів накопичується, частина сплачується державі у вигляді податків, і вони перестають обертатись в економіці тієї чи іншої території.

20-25% коштів витрачаються туристами на додаткові послуги, сувеніри, транспорт та інше, з яких частина продовжує циркулювати в місцевій економіці, інша частина переходить до держави та осідає в місцевих жителів у вигляді накопичення.

Отже, для підвищення ефективності туристичної діяльності необхідно вирівняти співвідношення витрат на обслуговування туристів на Буковині і за межами нашої держави.

Для цього скористаємося економіко-математичними моделями туристично-рекреаційних процесів.

Із метою прогнозування кількості потенційних рекреантів певної туристично-рекреаційної системи (далі - ТРС) широко використовуються так звані гравітаційні моделі. Класична гравітаційна модель має такий вигляд:

m^m_i  nⁿ_j
         К_ij = k ------------              (1)
r^r_ij

 де Кij кількість рекреантів j-ї ТРС, які прибули з і-го пункту попиту;
m^m_i - чисельність населення i-го пункту попиту;
nⁿ_j - ємність (максимально можлива вмістимість)j-ї ТРС;
r^r_ij - віддаль між j-тою ТРС та і-м пунктом попиту;
k - емпіричний коефіцієнт "притягання" (привабливості);
m, n, r - деякі емпіричні коефіцієнти [47].

Однак ця модель є загальною і не враховує багато чинників. Зокрема, категорії рекреантів, цінову політику ТРС, а також чинники, які впливають на "привабливість" конкретної території.

Врахувати "привабливість" цієї ТРС для конкретної категорії людей можна, згідно з теорією ймовірності, доповнивши вираз (1) множником

D_catP_cat(T)P_TPC(T),             (2)

де
D_cat - питома вага людей категорії "cat";
P_cat (Т)- імовірність того, що люди категорії "cat" будуть відпочивати в інтервалi часу Т;
Р_ТРС (Т)- імовірність того, що цей ТРС буде працювати в інтервалі часу Т.

Залежність кількості рекреантів категорії "cat" від цінової політики цієї ТРС можна врахувати згідно з такими міркуваннями: можна припустити, що ймовірність перебування рекреантів категорії "cat" на ТРС буде тим більшою, чим ближче цінова політика ТРС до потреб рекреанта. Тобто імовірність того, що студенти поїдуть на дешевий курорт більша за поїздку на дорогий. І навпаки, багаті люди навряд чи поїдуть на дешевий курорт, де гірше обслуговування і зазвичай більше рекреантів. Математично цю залежність можна відобразити так: чим менше середньоквадратичне відхилення цінової політики ТРС від потреб рекреанта категорії "cat", тим більша ймовірність перебування певної категорії людей на ТРС:

де
B_ТРС - цінова категорія ТРС;
B_cat - жадана категорія ТРС для категорії рекреантів "cat";
п_price . - нормуючий множник, який дорівнює розмірності рейтингової шкали B_ТРС та B_cat .

Кожна географічна точка має свої неповторні відмінності і набір характеристик, які впливатимуть на коефіцієнт "привабливості" певної території для різних груп населення. До таких характеристик можна віднести: інфраструктуру, оригінальну місцеву кухню, якість медичних послуг та ін.

Для врахування такого роду чинників запропоновано ввести рейтингову шкалу для оцінки кожного з параметрів "привабливості" для географічного положення ТРС, а для кожної групи населення визначити важливість конкретної "привабливості".

Припустивши, що за рахунок "привабливості" можна досягти максимуму подвоєння кількості рекреантів, у першому наближенні визначимо "модифікований коефіцієнт привабливості":

де
к - емпіричний коефіцієнт "притягання" (привабливості) (1);
l - тип "привабливості";
Att_l ^TPC - рейтингова оцінка l-ї "привабливості" географічного положення ТРС;
Att_l ^cat - нормований ваговий множник, що визначає важливість 1-і "привабливості" для рекреанта групи "cat";
n_Att  - максимально допустиме значення Att_l ^TPC .

Отже, для оцінки кількості потенційних рекреантів групи населення "cat", що відвідають ТРС протягом часового інтервалу Т, отримаємо формулу

Усі коефіцієнти в (5), за винятком к, т, п, r, мають статистичний характер і можуть бути визначені шляхом соціологічного анкетування груп населення, а також за допомогою рейтингової оцінки конкретної ТРС.

Для апробації (5) ми провели аналіз доцільності розташування ТРС, що спеціалізується на наданні послуг гірськолижного туризму в с.Мигово Чернівецької області. Базовими параметрами гравітаційної моделі були вибрані:

- населення м.Чернівці - 250 000;
- ємність ТРС - 1 000;
- віддаль до обласного центру - 50 км.

У роботі використовувались такі емпіричні параметри: k = 1.7; m = 1.11;  n = 0.71;  r = l,53 [17].

Для аналізу вибрано 4 групи населення: діти-школярі, студенти, середній клас, багатий клас. Згідно зі статистичними даними по м.Чернівці, відносна кількість мешканців складає:

- студенти - 23%;
- середній клас - 41%;
- багатий клас - 11%;
- діти - 25%.

Можна припустити, що помісячна ймовірність відпочинку цих категорій рекреантів розподіляється згідно з табл. 5.1.

Таблиця 5.1

Категорії людей

Категорії людей	Місяці
	1-й	2-й	3-й	4-й	5-й	6-й	7-й	8-й	9-й	10-й	11-й	12-й
Студенти	0,8	0,4	0,1	0,1	0,3	0,9	0,9	0,9	0,1	0,1	0,1	0,5
Середній клас	0,9	0,9	0,3	0,3	0,5	0,9	0,9	0,9	0,7	0,5	0,3	0,9
Багатий клас	0,9	0,9	0,5	0,5	0,5	0,9	0,9	0,9	0,9	0,5	0,3	0,9
Діти	0,4	0,1	0,4	0,1	0,1	0,9	0,9	0,9	0,1	0,1	0,4	0,1

Проаналізувавши показники середньомісячної температури протягом останніх 3 років по Чернівецькій області, можна зробити висновок, що без застосування спецтехніки, гірськолижний курорт протягом року буде працювати згідно з наведеним у табл. 5.2 розподілом.

Таблиця 5.2

Місяці
1-й	2-й	3-й	4-й	5-й	6-й	7-й	8-й	9-й	10-й	11-й	12-й
100%	100%	60%	20%	-	-			-			60%

Цінова категорія ТРС оцінювалася за п'ятибальною рейтингового шкалою, де курорту найвищого ґатунку класу "Люкс" відповідав бал "1"; курорту середнього класу - "З", найнижчої цінової категорії - "5". Як відомо, економіка України знаходиться в "перехідному періоді". Тому, на нашу думку, Чернівецькі бізнесмени надаватимуть перевагу курортам класу "Вищий за середній", тобто класу "2". Середній клас надаватиме перевагу курортам класу "Нижче за середній" - "4". А студентам і дітям будуть до вподоби недорогі ТРС класу "5".

Показники "привабливості" території були вибрані згідно з міжнародними стандартами експертної оцінки території. Оцінювання проводилося за допомогою п'ятибальної рейтингової шкали як для груп населення, так і для конкретної ТРС (табл. 5.3).

Таблиця 5.3

	Студенти	Середній клас	Багатий клас	Діти		Мигово
Забезпечення під'їздами (авто) (стан дороги)	3	4	5	5		5
Забезпечення під'їздами (залізниця)	5	3	0	5		0
Віддаленість від магістралей	3	4	5	3		5
Оригінальна місцева кухня	1	2	3	3		2
Якісні і недорогі медичні послуги	3	4	5	5		3
Екологічно чиста їжа	5	5	5	5		5
Розвинута промисловість та виробництво сувенірної продукції	0	2	3	3		0
Розвинута мережа торгівлі. Наявність груп товарів, особливо привабливих в категорії ціна-якість	3	3	3	3		3
Мережа якісних побутових послуг	2	4	5	3		1
Виноробство	3	4	4	0		1

Рис.5.1. Кількість відпочиваючих протягом року для ТРС "середньої" цінової категорії

Рис. 5.2. Кількість відпочиваючих протягом року для ТРС класу "люкс"

На рис.5.1 подано результати розрахунку кількості відпочиваючих протягом року в розрізі груп населення для ТРС "середньої" цінової групи. Помітно, що переважну частину відпочиваючих складатиме так званий середній клас, значно менша кількість "бізнесменів", що зумовлено невеликою кількістю цього прошарку (11%). Незважаючи на те що кількість студентів та школярів більш ніж удвічі перевищує кількість "бізнесменів", цінова політика ТРС перешкоджає цій групі населення активно відпочивати на даній базі відпочинку Слід відмітити збільшення кількості школярів у березні. Це спричинене весняними канікулами в школі.

Цікава картина спостерігається для ТРС класу "люкс" (рис. 5.2). Видно, що високі ціни унеможливлюють активний відпочинок студентів та школярів. Однак незважаючи на те, що курорт розрахований на людей із достатком, кількість відпочиваючих середнього класу буде дещо вищою за кількістю багатих людей. Це відбувається за рахунок чотирьохкратного перевищення чисельності середнього класу над бізнесменами.

Рис. 5.3. Кількість відпочиваючих протягом року для ТРС 5-го класу

Значне зменшення цінової політики ТРС приводить до різкого зростання відпочиваючої студентської молоді та школярів (рис. 5.3). Отже, кількість студентів перевищує найчисленніший середній клас в січні (за рахунок сесії). У лютому переважатиме середній клас, що зумовлено початком навчання в школах та ВНЗ. Спостерігаємо також, що кількість "бізнесменів" спадає практично до нуля. Це підтверджує той факт, що багаті люди не будуть відпочивати на дешевому курорті й вистоювати довгі черги на підйомники.

Середньорічна кількість відпочиваючих у залежності від цінової політики ТРС наведена на рис. 5.4. Для ТРС від середньої до нижньої цінової категорії переважну кількість відпочиваючих складатиме середній клас. Максимум відпочиваючих середнього класу буде при цінах, нижчих за середні. Для ТРС цінової категорії "люкс" та "вище середньої" основна кількість відпочиваючих буде складатися з бізнесменів та середнього класу рівномірно. Кількість студентів та учнів поступово зростатиме зі зменшенням цінової політики ТРС. Кількість бізнесменів, навпаки, досягатиме максимуму при ціновій політиці ТРС - вище за середню, та поступово спадатиме при зменшенні цін.

Рис. 5.4. Середньорічна кількість відпочиваючих

Припустивши, що доход ТРС прямо пропорційних добутку кількості відпочиваючих й ціновій політиці, яка практикується, можна спрогнозувати оптимальну цінову політику ТРС (рис. 5.5). З рисунка видно, що максимум відпочиваючих буде на ТРС класу "нижче за середній", за рахунок різкого зростання відпочиваючих середнього класу (рис. 5.4). Однак, незважаючи на чисельність рекреантів, приблизно однаковий доход можна одержати для ТРС класу 2 та 4. Високий рівень доходу ТРС категорії 2 зумовлений вищими цінами в порівнянні з ТРС категорії 4. Отже, вибір цінової політики середньої дороговизни приведе до значного зменшення доходу, що спричинене різким зменшенням відпочиваючих середнього класу і не достатньою кількістю бізнесменів. Зменшення доходу для ТРС класу "люкс" пояснюється малою кількістю відпочиваючих, а малий доход ТРС класу 5 - низькими цінами.

Отже, можна зробити висновок, що для ТРС, яка знаходиться на стадії становлення, та при відсутності конкуренції найбільш оптимальною буде цінова політика "нижча за середню". Це дасть змогу сподіватись на велику кількість відпочиваючих, що позитивно вплине на імідж ТРС. У подальшому оптимально буде перейти до цінової групи "вище за середню", що не змінить величину доходу, однак дозволить збільшити якість запропонованих послуг.

Рис. 5.5. Середньорічна кількість відпочиваючих та доход ТРС

На розглянутому прикладі можна зробити висновок про можливості прогнозування будь-якої туристичної галузі чи надання туристичних послуг. Це дає підстави прораховувати всі існуючі види туристичної діяльності в області й організувати реальну програму формування туристичної інфраструктури Буковини.

<<< назад | зміст | вперед >>>