<<< назад | зміст | вперед >>>

Шаховалов М.М. Інтернет-технології в туризмі

Розділ 2. Інтернет-комерція

2.3. Інтернет-ринок інформаційних ресурсів

Перед туристськими фірмами, що ведуть комерційну діяльність в Інтернеті, варто мету максимально використовувати наявні корпоративні ресурси (фінансові, техніко-технологічні, кадрові, інформаційні, правові та ряд інших) для забезпечення стабільного розвитку. Стратегію бізнесу слід формувати на основі оцінки ресурсів самого підприємства і стану зовнішнього середовища.

Під інформаційними ресурсами у відповідності з Федеральним законом від 20.02.1995 р. № 24-ФЗ «Про інформацію, інформатизації і захист інформації» розуміється інформація, зафіксована на матеріальному носії і зберігаються в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних та інші). Світові інформаційні ресурси формуються і підтримуються інформаційними агентствами, інформаційними центрами, інформаційними корпораціями. В даний час в світі налічується понад 3,5 тис. великих і середніх інформаційних агентств. Вони ведуть близько 10 тис. баз ділової інформації.

Характерними рисами світового ринку інформаційних послуг є:

- взаємовідносини споживача з світовим ринком ділової інформації будуються на те, що інформаційні агентства відстежують стан зовнішнього середовища, а споживачі за запитами отримують ту інформацію, яка їм в даний момент необхідна для планування і оперативного управління;
- інформаційні агентства надають споживачеві доступ до інформації в режимі безпосереднього взаємодії on-line, в режимі off-line, на магнітних носіях, у вигляді друкованих видань і консультацій;
- за допомогою світових телемереж споживач має можливість доступу до будь-яких фрагментам світових інформаційних ресурсів, тобто світові інформаційні ресурси утворюють єдиний світовий інформаційний простір;
- основний обсяг ділової інформації, що надається споживачеві на комерційній основі.

Величезні і безперервно зростаючі масштаби ринку інформаційних ресурсів створюють для споживача проблему ефективного пошуку необхідної інформації. Важливо не тільки знати, де взяти інформацію і яка її ціна, але і які технології доступу до інформації доцільно використовувати, щоб отримати інформацію в прийнятні терміни. При цьому можливість безпосереднього доступу до баз даних для споживача пов'язана з необхідністю мати не тільки технічні (комп'ютер і канал доступу), але і програмні засоби системного пошуку інформації.

Системний пошук організується на основі класифікації інформації.

2.3.1. Класифікація інформаційних ресурсів Інтернету

Класифікація джерел інформації в Інтернеті може проводитися за різними підстав.

За способами подання інформації: web-сторінки, файлові сервери, телеконференції.

За мовною ознакою. В мережі Інтернет представлені практично всі основні мови, проте головним у силу історично сформованих традицій є англійська. Ряд сайтів представляє інформацію на декількох мовах.

За територіальною ознакою. Ряд сайтів надає свою інформацію для споживачів певного регіону, хоча доступ до сайту можливий і з будь-якої точки мережі.

З точки зору споживача, вся інформація в Інтернеті може бути класифікована по телекомунікаційних інформаційних ринків.

Ринок електронної інформації включає:

- ділову інформацію, яка, в свою чергу, ділиться на біржову і фінансову, економічну і статистичну, комерційну, на довідкові дані підприємств і ділові новини;
- юридичну інформацію, до якої належать укази, закони, постанови та інструкції;
- інформацію для фахівців, представлену науково-технічної, довідкової (фізика, техніка, інформатика тощо), професійної, специнформацией з різних галузей науки, бібліографічної та реферативної інформації, а також полнотекстовыми електронними даними;
- інформацію для широкого вжитку: новини і преса, споживча інформація, відомості про погоду, програми теле - і радіопередач, розклад транспорту, інформація про готелях і ресторанах, прокаті тощо;
- ринок електронних угод представлений сервісами банківських і міжбанківських операцій, електронних бірж, аукціонів і торгів, бронювання і резервування квитків і готельних послуг, замовлення товарів;

Ринок електронних послуг представлений послугами працевлаштування, навчання та консультацій, пошуку інформації в глобальних мережах, створення інформаційних систем і виконання розрахунків на ЕОМ;

Ринок мережевих комунікацій представлений електронною поштою, телеконференціями, електронними дошками оголошень і провайдерськими послугами;

Ринок програмного забезпечення представлений системним програмним забезпеченням, системами організації даних, програмами для діловодства, медичними системами, навчальними програмами, іграми.

Найбільш важливим аспектом класифікації інформаційних ресурсів мережі Інтернет є.

За змістом інформації ділова інформація, необхідна підприємницької діяльності, за цим критерієм ділиться на наступні групи:

- відомості про фірмах, організаціях. Розрізняють три типи серверів даної групи (категорії): сервери присутності в Інтернеті (рекламні та інформуватимуть); інформаційні сервери і інтерактивні магазини;
- відомості про стан світової економіки та економіки окремих країн. Дана інформація представлена досить широко в професійних базах найбільших інформаційно-аналітичних агентств світу. Сервери цих агентств входять до складу інформаційних ресурсів мережі Інтернет. Однак сама інформація, як правило, платна;
- відомості про стан галузевих ринків. Аналіз галузевих ринків здійснюють спеціалізовані маркетингові та консалтингові агентства, а також маркетингові служби фірм або організацій. Результати цих досліджень, використовуючи Інтернет, можна отримати з професійних баз найбільших світових інформаційних агентств; в самих консалтингових або маркетингових агентствах; багатопрофільних і галузевих журналах;
- ділові новини. Переважна більшість світових інформаційних агентств надають споживачам доступ до професійних баз, містить ділові новини. Із зарубіжних агентств найбільшими постачальниками ділових новин є LEXIS-NEXIS, Dialog, Reuters. Серед вітчизняних агентств слід виділити «Інтегрум-Техно»; РИА «Новости» - державне інформаційно-аналітичне агентство РФ; ИТАР-ТАСС - державне інформаційне телеграфне агентство РФ; агентство «Інтерфакс», що входить в склад міжнародної інформаційної групи Interfax Information Services.

Ряд найбільших газет має в Інтернеті електронні версії. Доступ до деяких з них платний, наприклад, до електронних версій друкованих видань Видавничого будинку «Коммерсантъ». До інших, наприклад до електронної версії газети «Аргументи і факти» - безкоштовний.

Довідкова інформація представлена в мережі Інтернет вельми широко. Це і списки web-сайтів компаній, відібраних за певним принципом, і телефонні довідники міст Російської Федерації, країн СНД і Балтії. Також в Інтернеті є інформація про розклад руху поїздів, літаків, про погоду та ін.

Будучи інформаційною системою, що Інтернет має особливі можливості для аналізу популярності інформації, розміщеної на сайтах. Завдяки цим можливостям в глобальній мережі існує достатня кількість автоматичних програм, підраховують рейтинги відвідуваності. Класифікація інформації за рейтингами в різних предметних сферах забезпечує крім високої швидкості пошуку високу ступінь гарантії достовірності знайденої інформації.

Класифікація туристських інтернет-ресурсів по приналежності до систем електронної комерції. Інтернет-ресурси підрозділяють на наступні рівні:

1. Домашня сторінка в Інтернеті. Значна кількість турфірм має подібний ресурс, на якому публікуються телефони, адреси офісів, загальна інформація про фірму, основні послуги та ін Іноді такі ресурси забезпечують засобами зворотного зв'язку - формами для заповнення заявок. Такі ресурси не відносяться до систем «електронної комерції», однак за правильної індексації пошукових машинах, реєстрації в рейтингах і каталогах, проведення рекламних кампаній в Інтернеті ці ресурси можуть сприяти збільшенню продажів агентства.
2. Електронний каталог дозволяє через спеціалізовані пошукові форми, отримувати всю необхідну інформацію про необхідні послуги. Такі ресурси, як правило, підключені до власних або зовнішніх баз даних об'єктів розміщення, до транспортних розподільних або інвентарним систем.
3. Електронний склад дозволяє здійснити споживачеві пошук по базах даних фірми, а також бронювати замовлений продукт на деякий час. Протягом часу бронювання продавець і покупець повинні off-line домовитися про способи оплати та доставки.
4. Електронний магазин дозволяє сплатити «відкладений товар» безпосередньо через систему і далі тільки дочекатися доставки або заїхати за квитками, путівками, ваучерами до офісу продавця.
5. Електронний магазин повного циклу дозволяє знайти і оплатити послугу, а також отримати всі необхідні документи, не відходячи від комп'ютера. Для цього система повинна дозволяти «підписати» договір-оферту і виписати прямо з системи ваучер.
6. Інтегрований електронний магазин повного циклу дозволяє в одному замовленні придбати цілу сукупність взаємопов'язаних сервісів: переліт (як регулярний, так і чартерний), проїзд по залізниці, розміщення, трансферт, екскурсії, лікувальні процедури, відвідування ресторанів, театрів і т.д.

2.3.2. Класифікація інтернет-представництв e-commerce

В основі будь-якої комерційної діяльності лежить маркетинг - система управління виробничо-збутовою діяльністю фірми, орієнтована на отримання прибутку з допомогою активного впливу на ринкові умови і процеси.

В основі маркетингу лежить вирішення трьох укрупнених проблем: з'ясування сьогоднішнього стану фірми, вироблення планів на майбутнє, визначення шляхів здійснення цих планів. Звідси, основними комерційними завданнями фірми є: одержання товару (його виготовлення або придбання); з'ясування складу потенційних споживачів; з'ясування складу потенційних покупців; інформування потенційних покупців і споживачів про наявність у фірми цього товару і намір його продати (або готовність надати дану послугу); продаж товару (надання послуги) і отримання грошей за реалізований товар або послугу; доставка товару; гарантійне обслуговування.

З точки зору фахівців з e-commerce, перераховані задачі зводяться до наступного набору елементарних операцій:

- при проведенні ринкових досліджень;
- при просуванні товарів;
- при реалізації товарів.

Використовувати Інтернет при вирішенні цих завдань можна у вигляді наступних послуг:

- комунікаційні послуги;
- автоматизований пошук інформації;
- отримання інформації за допомогою електронної пошти, FTP, телеконференцій;
- використання віддаленого доступу для обробки інформації в режимі on-line;
- надання інформаційних послуг;
- розробка та розміщення в Мережі web-представництва фірми:
- для проникнення на ринок, просування товарів, інформування покупців, оформлення заявок на товари і послуги, вивчення думок покупців, споживачів, фахівців;
- для проведення інших спеціальних заходів по вивченню ринків;
- для реалізації торгового процесу (оплата товарів і послуг, їх доставка покупцеві та ін).

Серед перерахованих послуг особливе місце за своїм можливостям займають створення і ведення (експлуатація) web-представництва фірми.

Виходячи із загальних завдань комерційної діяльності в Інтернеті, web-представництво фірми може бути використано в наступних цілях:

- Web присутності в Інтернеті;
- Web для інформування клієнтів про вироблених товарах і послугах;
- Web для просування товарів і послуг;
- Web із зворотним зв'язком для вивчення думок покупців, споживачів, спеціалістів оптової і роздрібної торгівлі, промисловості;
- дослідний Web і Web віртуального співтовариства фірми по вивченню ринків;
- Web електронної комерції для приймання від клієнтів заявок на товари і послуги, оплати і доставки товарів і послуг;
- Web сервісного і гарантійного обслуговування клієнтів;
- Web внутрішньофірмового навчання співробітників;
- Web спільної реалізації проектів віддаленими виконавцями (для Web спільного проектування).

Кожен з перелічених видів web-представництв має свої особливості, які відображаються в його структурі
і функціях.

WEB присутності. Його основне завдання - оголосити світові про існування даної фірми. Таке оголошення має певний комерційний сенс, так як наявність своєї web-сторінки створює фірмі певний імідж.

Web присутності зазвичай займає одну сторінку (один-два екрани), внаслідок чого називається web-сторінкою і є основою будь-якого сайту, його головною сторінкою, яка з'являється на екрані при кожному відвідуванні цього web-сайту.

На web-сторінці фірми зазвичай розміщуються: її назва, вид діяльності, адреса електронної пошти, телефон, факс. Іноді розміщується інформація про керівний складі фірми, власний товарний знак (логотип). Наявність такої сторінки на одному з host-комп'ютерів Інтернету яких дивідендів фірмі не принесе, відвідувачів у сторіночки буде небагато, повторно відвідати таку сторінку навряд чи хто захоче. Але згодом сторінка потрапить в якій-небудь довідник ресурсів Інтернету, що збільшить кількість її одноразових відвідувачів.

Інформаційний WEB. Такий Web вже є засобом масової інформації (ЗМІ). Це означає, що він повинен працювати в реальному масштабі часу, а розташована на ньому інформація повинна відповідати реальному стану фірми. На такому Web розміщується інформація Web присутності, а також прайс-листи, номер телефону для замовлення товару і одержання додаткової інформації. На сайті також може бути розміщена більш детальна інформація про товари і послуги: технічні характеристики і споживчі властивості товару, прес-релізи та електронні каталоги щодо супутніх товарів та додаткових послуги партнерів даної фірми.

Основною трудністю такого змісту Web є необхідність постійно оновлювати виведену на нього інформацію. Ідеальним було б вказівка в прайс-аркуші кількості примірників даного товару на складі. Але це дуже швидко змінна інформація. Відстежити її зміну можна тільки в автоматичному режимі, наприклад, зв'язавши цей Веб з базою даних складу фірми. В цьому випадку клієнт, що зайшов на Web, отримує на свій комп'ютер зліпок бази даних фірми на момент з'єднання з Web.

WEB для просування товарів і послуг. Цей Web насамперед засіб масової інформації, так як основними інструментами просування товарів і послуг є:

- publicity - згадка в оповіданні, репортажі, статті про товар або послугу з зазначенням, хто реалізує цей товар або
послугу;
- advertising - більш серйозне згадка (повідомлення, оголошення) про фірму товар, послугу, побудована за певною структурою. В нашій країні advertising найчастіше ототожнюється з рекламою;
- public relations (PR) - інформація для формування громадської думки. Оскільки формувати громадську думку можна різними способами, public relations виділяється так званий чорний PR, в якому допускається обман, приховування інформації, дезінформація та ін. Фахівці PR в цілях боротьби з чорним піаром створили всесвітню організацію, яка має свій статут, в якому визначено допустимі принципи і способи впливу на громадську думку.

Оскільки Web для просування товарів і послуг є засобом масової інформації, величезне значення для нього має аудиторія, яка в даному конкретному випадку складається з відвідувачів сайту. Структура такого Web являє собою або електронну дошку оголошень, або журнал, або бюлетень, або електронну газету.

Домашня сторінка такого Web зазвичай містить зміст, з якого з допомогою гіперпосилання можна перейти до потрібного розділу даного ЗМІ.

Крім домашньої сторінки та сторінок з основним матеріалом (прес-релізи, реклама, спеціальні статті і репортажі) web-сайт може містити спеціальні розділи, залучають відвідувачів та формують у них бажання відвідати цей сайт повторно. За достовірність інформації, що публікується на Web інформації Web власник відповідальності може і не нести.

WEB зі зворотним зв'язком. Для реалізації зворотного зв'язку з клієнтами та проведення спеціальних заходів з вивчення ринків web-сайт повинен мати інтерактивний характер, тобто повинен бути не тільки джерелом, але і приймачем інформації. Причому прийматися інформація від клієнтів повинна в реальному режимі часу. Для цього деякі з web-сторінок виготовляються у вигляді анкет, тобто їх текст містить питання, а програмне забезпечення сайту дозволяє зафіксувати відповіді клієнтів у базі даних Web.

До спеціальних досліджень ринків належать заходи:

- створення джерел інформації від споживачів, покупців, фахівців промисловості, оптової і роздрібної торгівлі; співтовариств торгових кореспондентів, що дають інформацію про наявність у торговельних точках певного переліку товарів; торгових представників оптових підприємств; автоматизованих інформаційних систем тощо;
- з проведення спеціальних заходів, таких, як виставки-перегляди, виставки-продажі, аукціони та ін. До спеціальним методам дослідження ринків відносяться анкетні опитування відвідувачів сайту або спеціально підібраної аудиторії, спостереження за поведінкою покупців у торгових точках і т.д.

Використання зворотного зв'язку з клієнтами дозволяє з'ясувати, чого очікують від товару споживачі, яке положення серед споживчих переваг займає продукція конкурентів, яка частина попиту не задовольняється продукцією фірми і ін.

Електронний магазин. Web цього типу повинен містити домашню сторінку з переліком послуг, надаються відвідувачам. У числі послуг повинні бути інформація про магазин, про наявні товари, система оформлення заявок на товари. Для оплати товарів і послуг може знадобитися не тільки спеціальне програмне забезпечення, але і спеціальні технічні засоби або носії інформації (наприклад, електронні гроші).

Доставка товарів та послуг покупцю може проводитися різними способами. Безпосередньо з web-сайту можна доставити лише обмежене коло товарів і послуг (наприклад, електронна книга, оцифроване музичний твір або відеоролик, консультація фахівця і ін). Для товарів і послуг, які потребують фізичного переміщення (наприклад, доставка документів на тур), web-сайт може організувати доставку: прийняти адресу, узгодити час і т.д. Для цього на web-сайті повинна міститися своя база даних.

WEB сервісного і гарантійного обслуговування клієнтів. Сервісне і гарантійне обслуговування клієнтів може здійснюватися з web-сайту побудованого аналогічно сайтів, розглянутим вище. Але може знадобитися і спеціальна функція Інтернету типу chatting. В цьому випадку web-сервер, повинен мати спеціальне програмне забезпечення і (іноді) технічні засоби. Оскільки на сайт цього типу звертаються вже відбулися клієнти фірми, то його можна розглядати як місце збору цільової аудиторії Природно бажання фірми зробити такий сайт оперативно информирующим, надавати на ньому свіжу інформацію, щоб утримати людей, які цікавляться даною тематикою.

WEB внутрішньофірмового навчання співробітників. Web-сайти для внутрішньофірмового навчання працівників мають спеціальну організацію, в якій значне місць займає захист від несанкціонованого доступу. Web-сайт робиться закритим, тобто доступ до нього можуть мати тільки зареєстровані користувачі. Програмне забезпечення сайту передбачає надання навчальних матеріалів, контроль засвоєння матеріалу, консультування, обговорення на семінарах (в реальному часі) і телеконференціях (кожен учасник зобов'язаний висловити свою точку зору, наприклад, протягом тижня).

WEB віртуального співтовариства фірми. У західних компаніях вводяться спеціальні посади для відстеження цільової аудиторії. Таку аудиторію потрібно знайти, сформувати, привернути на свій сайт. Після цього її можна використовувати для проведення спеціальних досліджень з цікавить фірму тематиці.

Створення віртуального співтовариства фірми можна вести відкрито, анкетируя відвідувачів, влаштовуючи їм формальну реєстрацію при відвідуванні сайту, і закрито - з допомогою фільтрації відвідувачів через спостереження. Фільтрація передбачає вивчення протягом деякого часу, які сторінки сервера переглядає той або інший відвідувач, які кнопки найчастіше натискає. Аналіз зібраної інформації дозволяє зробити висновок про інтереси користувача. Одне з найбільш важливих переваг Інтернету, порівняно з іншими ЗМІ - персоналізація змісту, продуктів і реклами, яка може бути реалізована після виявлення інтересів відвідувача. Web в цьому випадку працює з відвідувачем активно і може залучити відвідувача на співробітництво, в результаті якого користувачі самі вказують на свої уподобання, визначають рейтинги різних частин вузла, пропонованих товарів або послуг і т.д.

За допомогою спостереження можна ідентифікувати користувачів зі схожими інтересами. Для них можна організувати знайомство, зустрічі, листування, клуби за інтересами. Проявляється турбота про відвідувачів завжди приємна і залучає на сайт, в якому цікаво. Мета виходу в Інтернет у будь-якої фірми - брендінг, створення враження, іміджева презентація компанії. Вона особливо вдається, якщо компанія по-справжньому піклується про створення свого віртуального співтовариства.

Вивчення інтересів цільової аудиторії допомагає фірмі структурувати зміст своїх сайтів і будувати політику по відношенню до рекламодавцям і конкурентам. Знання особливостей цільової аудиторії допомагає залучити рекламодавців і правильно планувати рекламні акції.

В результаті створення віртуального співтовариства фірми формуються списки розсилки (адресна книга), що сприяють створенню цільової аудиторії компанії з допомогою електронної пошти.

WEB для спільного проектування. Призначений для організації спільної роботи фахівців, які перебувають на значній відстані один від одного. Для спільної роботи необхідно мати спільний, узгоджений з усіма план дій.

На такому Web розміщується оперативна інформація, пов'язана із загальною роботою. Якщо при виконанні проекту необхідно спільне використання наявних у наявності ресурсів, Web розміщуються засоби, що дозволяють погоджувати, хто, коли, в якому обсязі буде використовувати ці ресурси.

Для спільної реалізації проектів віддаленими виконавцями використовується спеціальна організація web-сайту і може знадобитися спеціальне програмне забезпечення типу персональних інформаційних менеджерів (Personal Information Manager).

На підставі розглянутої класифікації інтернет-представництв e-commerce можна зробити наступні висновки.

Основне призначення бізнесу в Інтернеті - знаходити споживачів, різноманітними способами утримувати їх увагу на змісті сайтів різних видів web-представництв і перетворювати потенційних споживачів у покупців. Правильна організація e-commerce повинна будуватися на системному підході, який включає систему збору та аналізу інформації (для якої необхідні пошукові системи, СУБД, пакети статистичного аналізу та ін), систему проведення рекламної кампанії (для якої необхідні e-mail, www-сервер, телеконференції), інтерактивну систему фіксації вступників замовлень, систему розрахунків з клієнтами, систему післяпродажного сервісу.

2.3.3. Пошук інформації в Інтернеті

Пошук необхідних відомостей у великому обсязі достатньо різноманітної інформації - завдання, яку людство вирішує вже багато століть. По мірі зростання обсягу інформаційних ресурсів Інтернету були розроблені досить ефективні пошукові засоби і прийоми, що дозволяють знайти необхідний документ. Ефективність пошукових засобів визначається системою семантичних показників, в основі яких - оцінка релевантності між документами і запитами.

Релевантність - об'єктивно існуюче семантичне або смислову відповідність між змістом документа і запиту. Об'єктивність оцінок релевантності забезпечується тим, що вони встановлюються експертним шляхом, а не автором запиту.

Семантичними показниками є повнота видачі, втрати інформації, точність видачі та інформаційний шум.

Іншою групою показників оцінки ефективності є прагматичні показники. Ці показники можна визначити тільки у процесі експлуатації пошукової інформаційної системи.

Пертинентностъ - це суб'єктивно оцінювана відповідність змісту документів або текстів інформаційним інтересам споживача. Пертинентность може оцінити тільки автор запиту, який працює з інформаційною системою.

Інформаційно-пошукові системи. Основними пошуковими засобами в Інтернеті є інформаційно-пошукові системи (ІПС) трьох типів: класифікаційні, словникові та предметні.

Класифікаційні ІПС використовують ієрархічну організацію інформації, яка описується з допомогою класифікатора. Розділи класифікатора називаються рубриками. Класифікатор розробляється і вдосконалюється колективом авторів. Потім його використовує інший колектив фахівців, званих систематизаторами, які, знаючи класифікатор, читають документи і приписують їм класифікаційні індекси, що вказують, до яких розділів класифікатора ці документи відповідають.

Приклади класифікаційних ІПС: Excite, Look Smart Yellow Web, «Сузір'я Інтернет» та ін.

Недоліки класифікаційних ІПС. Класифікатори створені різними колективами у різних країнах, сильно розрізняються. Крім того, у систематизатор виникають труднощі з інтерпретацією матеріалів, написаних на іноземних мовах. Оскільки абсолютно суворої класифікації не вдається зробити нікому, завжди існують документи, які можна віднести до кількох розділів класифікатора.

Словникові ІПС використовують базу даних, побудовану з слів, що зустрічаються в документах Інтернету. У базі при кожному слові зберігається список документів, з яких воно взято. Оскільки всі морфологічні одиниці у словнику упорядковані, пошук потрібного слова може виконуватися досить швидко, без послідовного перегляду. Кожна словникова ІПС має свою мову запитів, дозволяє комбінувати слова найбільш повно характеризують шукану інформацію. До словниковим ІПС Інтернету відносяться :AltaVista, Rambler, Яндекс, Апорт.

Словникові ІПС здатні видавати списки документів, що містять мільйони посилань. Навіть простий перегляд таких списків скрутний. Тому багато словникові ІПС надають можливість ранжирування результатів пошуку - найбільш важливі документи поміщаються в початок списку. Rambler і Яндекс дозволяють вказати вагу кожного з термінів, що дозволяє досить точно налаштовувати порядок прямування знайдених документів.

У предметних ІПС з пошуковим образом зв'язані списки ресурсів Мережі, які містять потрібну інформацію і посилання на близькі до тематики сайти. У таких створюються ІПС кільцеві посилальні структури. Так, сервер www.webring.org містить кілька десятків тисяч тематичних кілець. Поки кільця були невеликими, пошук інформації труднощів не уявляв. Для полегшення пошуку на вказаному сервері використовуються свої класифікаційна і словникова ІПС, що допомагають знайти необхідну інформацію.

Для вирішення проблеми пошуку потрібної інформації в Інтернеті існує окремий вид мережного сервісу. Мова йде про пошукових серверах, або пошукових машинах.

Пошукові сервери досить численні і різноманітні. Прийнято розрізняти пошукові індекси і каталоги.

Сервери-індекси працюють наступним чином: регулярно прочитують зміст більшості web-сторінок Мережі («індексують» їх), і поміщають їх повністю або частково в загальну базу даних. Користувачі пошукового сервера мають можливість здійснювати пошук по базі даних, використовуючи ключові слова, що відносяться до теми, яка їх цікавить. Видача результатів пошуку зазвичай складається з витягів рекомендованих до уваги користувача сторінок і їх адрес (URL), оформлених у вигляді гіперпосилань. Працювати з пошуковими серверами цього типу зручно в тому випадку, якщо є чітке уявлення про предмет пошуку.

Сервери-каталоги по суті справи представляють собою багаторівневу класифікацію посилань, побудовану за принципом «від загального до часткового». Іноді посилання супроводжуються коротким описом ресурсу. Як правило, можливий пошук у назвах рубрик (категоріях) та описах ресурсів за ключовими словами. Каталогами користуються тоді, коли не цілком чітко знають, що саме шукають. Переходячи від найбільш загальних категорій до більш приватним, можна визначити, з яким саме ресурсом Мережі слід ознайомитися. Пошукові каталоги доречно порівнювати з тематичними бібліотечними каталогами або класифікаторами. Ведення пошукових каталогів частково автоматизовано, але досі класифікація ресурсів здійснюється головним чином уручну.

Пошукові каталоги бувають загального призначення та спеціалізовані.

Пошукові каталоги загального призначення включають в себе ресурси самого різного профілю. Спеціалізовані каталоги об'єднують тільки ресурси, присвячені певною тематикою. Їм часто вдається досягти кращого охоплення ресурсів з своєї області та побудувати більш адекватну рубрикацію.

Останнім часом пошукові каталоги загального призначення і индексирующие пошукові сервера інтенсивно інтегруються, успішно поєднуючи їх переваги. Пошукові технології теж не стоять на місці. Традиційні индексирующие сервера шукають в базі даних документів, які містять ключові слова з пошукового запиту. При такому підході дуже складно оцінити значення і якість ресурсу, видаваного користувачеві. Альтернативний підхід - шукати такі web-сторінки, на які посилаються інші ресурси по даній тематиці. Чим більше посилань на сторінку існує в Мережі - тим більше шансів, що ви її знайдете. Такий своєрідний мета-пошук здійснює пошуковий сервер Google (www.google.com), з'явився зовсім недавно, але вже відмінно себе зарекомендував.

Робота з пошуковими серверами. Робота з пошуковими серверами не становить великої праці.

В адресному рядку браузера набираєте його адресу в рядку запиту набираєте на потрібною мовою ключові слова або фразу, відповідні ресурсу або ресурсів Мережі, які ви хочете знайти. Потім натискаєте мишею на кнопку «Пошук» і в робоче вікно браузера завантажується перша сторінка з результатами пошуку.

Зазвичай пошуковий сервер видає результати пошуку невеликими порціями, наприклад, по 10 на одну сторінку видачі. Тому часто вони займають більше однієї сторінки. Тоді під списком рекомендованих посилань буде знаходитися посилання, пропонує перейти до наступної «порції» результатів пошуку (див. рис. 9).

Рис. 9. Результати пошуку браузера

В ідеальному випадку той ресурс, який ви шукаєте, пошуковий сервер помістить на першу сторінку результатів пошуку, і ви відразу впізнаєте потрібну посилання короткого опису. Однак часто доводиться переглянути кілька ресурсів, перш ніж виявляється підходящий. Як правило, користувач переглядає їх у нових вікнах браузера, не закриваючи вікно браузера з результатами пошуку. Іноді пошук і перегляд знайдених ресурсів ведеться в одному і тому ж вікні браузера.

Формування запитів. Успіх пошуку інформації безпосередньо залежить від того, наскільки грамотно ви склали пошуковий запит.

Розглянемо простий приклад. Припустимо, ви хочете купити комп'ютер, але не знаєте, які модифікації сьогодні існують і які їхні характеристики. Щоб отримати необхідну інформацію можна скористатися Інтернетом, задавши запит пошуковій машині. Якщо поставимо в рядку пошуку слово «комп'ютер», то результатом пошуку буде більше 5 мільйонів (!) посилань. Звісно, серед них є і сторінки, що задовольняють нашим вимогам, однак знайти їх серед такого кількості не представляється можливим.

Якщо ж написати «які модифікації комп'ютерів існують сьогодні», то пошуковий сервер запропонує вам переглянути близько двохсот сторінок, але жодна з них не буде строго відповідати запитом. Іншими словами, зустрічаються у них окремі слова із вашого запиту, але мова може йти зовсім не про комп'ютерах, а, скажімо, про існуючі модифікаціях пральних машин або про кількість комп'ютерів, наявних в наявності на складі якоїсь фірми на цей день.

Взагалі з першого разу вдало задати питання пошуковому серверу не виходить завжди. Якщо запит короткий і в ньому присутні тільки часто вживані слова, може бути знайдено дуже багато документів, сотні тисяч і мільйони. Навпаки, якщо ваш запит виявиться занадто деталізованим або в ньому будуть використані дуже рідкісні слова, ви побачите повідомлення про те, що ресурсів, відповідають вашому запиту, в базі сервера не знайдено.

Поступове звуження або розширення фокусу пошуку через збільшення або зменшення списку ключових слів, заміна невдалих пошукових термінів на більш вдалі допоможуть вам поліпшити результати пошуку.

Крім кількості слів важливу роль у запиті грає їх зміст. Ключові слова, складові пошуковий запит, зазвичай просто розділяються пробілами. Необхідно <>пам'ятати, що різні пошукові сервера по-різному інтерпретують це. Деякі з них відбирають за таким запитом тільки документи, що містять всі ключові слова, тобто сприймають пробіл у запиті як логічну зв'язку «і». Деякі інтерпретують пробіл як логічне «або» і шукають документи, містять хоча б одне з ключових слів.

При формуванні пошукового запиту більшість серверів дозволяють в явному вигляді вказати логічні зв'язки, що поєднують ключові слова, і задати деякі інші параметри пошуку. Логічні зв'язки зазвичай позначаються з допомогою англійських слів «AND», «OR», «NOT». На різних пошукових серверах при формування розширеного пошукового запиту використовується різний синтаксис - так званий мова запитів. З допомогою мови запиту ви можете вказати, які слова обов'язково повинні зустрітися в документі, яких бути не повинно, які бажані (тобто можуть бути, а можуть не бути).

Як правило, сучасні пошукові машини використовують при пошуку всі можливі словоформи використаних слів. Тобто, незалежно від того, в якій формі ви вжили слово в запиті, пошук враховує всі його форми за правилами російської мови: наприклад, якщо задано запит «йти», то в результаті пошуку будуть знайдені посилання на документи, що містять слова «йти», «йде», «шел», «йшла» і т.д.

Зазвичай на титульній сторінці пошукового серверу присутнє посилання «Допомога», звернувшись за допомогою якої користувач може ознайомитися з правилами пошуку і мовою запитів, які використовуються на даному сервері.

Ще один дуже важливий момент - це вибір відповідного для ваших завдань пошукового сервера. Якщо ви шукаєте який-небудь певний файл, то краще скористатися спеціалізованим пошуковим сервером, який індексує не Web-сторінки, а файлові архіви в Інтернеті. Прикладом таких пошукових серверів може служити FTP Search (http://ftpsearch.lycos.com), а для пошуку файлів за російським архівів краще скористатися російським аналогом - www.filesearch.ru.

Для пошуку програмного забезпечення використовують архіви програмного забезпечення, такі як www.tucows.com, www.windows95.com, www.freeware.ru.

Якщо Web-сторінка, яку ви шукаєте, розташована в російській частині Мережі, можливо, варто скористатися російськими пошуковими серверами. Вони краще працюють з російськомовними пошуковими запитами, забезпечені інтерфейсом російською мовою.

В табл. 1 наведено список деяких найбільш відомих пошукових серверів загального призначення. Всі ці сервера в даний час пропонують і повнотекстовий пошук, пошук за категоріями, поєднуючи в собі, таким чином, гідності індексуючого сервера і сервера-каталогу.

Таблиця 1.