Великі Межирічі - село Корецького району Рівненської області. Населення
становить 2 192 осіб. Перша писемна згадка - у 1544 році. Назва пішла від
розташування села між річками (межи річок). Наприкінці XV - на початку XVI ст.
поселенням володіли князі Корецькі, які збудували оборонний замок зі кам'яними
мурами. У 1648 та 1660 роках його завойовували козаки. Магдебурзьке право
містечко отримало в 1590 році. Від середини XVII ст. містечко належало
Лещинським. У 1650 році воно переходить у власність Любомирських. За Домініка
Єжи Любомирського в містечку з'являється колегіум ордену піарів.
На місці старого дерев'яного храму, зведеного Костянтином Острозьким і
згорівшого в 1601 р., у 1702 р. починається будівництво нового кам'яного
костьолу Св. Антонія, яке закінчили в 1727 р. на кошти власника Межирічів Єжи
Любомирського. Зводили храм за проектом архітектора Войцеха Ленартовича. Храм і
дотепер вражає своєю масивністю, він має дві квадратні за планом вежі-дзвіниці.
Храм прикрашено трьома фронтонами пізньоба-рочного характеру. Після ліквідації
піарського кляштора в 1853 році храм перетворили на простий парафіяльний
костьол.
В різні часи власниками були родини Острозьких, Корецьких, Лещінських, з 1706 р.
- Любомирських. Потім містечко належало Яблонським, доки в 1773 році власник
програв його в карти (разом з околицями) волинському хорунжому і овруцькому
старості Яну Отецькому, який на місці руїн замка побудував у 1789 р. палац.
Після 1814 року маєток перейшов до Яна Юзефа, відомого мецената Юзеф допомагав
місцевим школам, ретельно підбираючи для них вчителів. Мав Юзеф Отецький навіть
власну капелу, яка виконувала для нього улюблені музичні твори. В першій половиш
XIX століття Тадеуш Чацький перетворив колегіум піарів на гімназію, яку уряд
царської Росії закрив у 1832-му році.
Після відомого польського повстання 1831 року уряд царської Росії конфіскував у
Отецьких і маєток, і містечко. З 1965 р. село отримало назву Великі Межирічі.
Палацовий комплекс Великих Межиріч був зведений у класичному стилі за проектом
архітектора Домініка Мерліні. Палацовий комплекс має два фасади. Парадний вхід
прикрашає портик іонічного ордеру, колони його поставлені в два ряди - шість у
внутрішньому й чотири в зовнішньому. Симетрично до нього з обох боків
прибудовані галереї-переходи, які є дугоподібними й з'єднують палац та флігелі.
З внутрішнього боку галереї прикрашені колонами тосканського ордеру. Палац має
французьку систему розташування кімнат. Парадна зала знаходиться на другому
поверсі; на сходах стіни розмальовані видами руїн старого замка, а стелю
прикрашає зображення нового палацу. Головна зала - в бароковому стилі, тут
збереглася ліпнина й архітектурні деталі. За часів сина Яна Стецького, Юзефа,
було засновано ботанічний сад. Діяла музична капела. Зараз у приміщенні палацу
знаходиться школа-інтернат.
Збереглася дерев'яна Петропавлівська церква, зведена в 1848 p., тобто за
панування царської Росії. Пам'ятка архітектури побудована в класичному стилі з
елементами неоруської стилізації. Пам'ятник представляє собою твір дерев'яної
архітектури Рівненщини середини XIX ст.
Все о туризме - Туристическая библиотека На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.