<<< назад | зміст | вперед >>>

Легендарні села України

Сатанів

Сатанів - українське селище міського типу в Городецькому районі Хмельницької області У 2001 населення становило 2 609 осіб. Селище розташоване на річні Збруч (притока Дністра), на території національного парку Подільські Товтри Відоме з 1404 року. Магдебурзьке право отримало в 1641 році. Статус смт має з 1938 року. Перша літописна згадка про Сатанів відноситься до 1385 року.

Історики вважали, що місто було засноване на початку II сторіччя н.е. Проте різні історичні знахідки, зокрема кам'яні сокири, залишки курганів, могил і печер, свідчать про більш ранній період заснування поселення. Поблизу Сатанова збереглися насипні «Троянські вали». їх назву іноді пов'язують з ім'ям римського імператора Марка Трояна (98-117 pp. н.е.), який підкорив Дакію та розширив свої володіння до Дністра, діставшись до річок Збруч і Смотрич.

Легенди та перекази про назву міста

За твердженням істориків, назва походить від слова «Сат» - велике село. За іншою версією, в 105 році н.е. на північ від Дністра просувався легіон під проводом легата Тонілія. На високому березі невідомої річки полководець звернувся до своїх воїнів: «Sat an non»?» («зупинимося, чи підемо далі?»). «Сат!» - одноголосно вигукнуло стомлене військо. З тієї пори, як розповідає легенда, виникло тут поселення, яке назвали Сатанів.

За іншою легендою Сатанів названо від слова «сатана». Сатаною прозвали це місце турки, думаючи, що болотами й лісами їх водила нечиста сила, і турки часто там зникали.

У давнину ця територія була заселена слов'янськими племенами тиверців та уличів.

За історичними даними, на околицях Сатанова на берегах Збруча в Х-ХІ ст. був побудований Звенигород, яким, з 1125 р. правив Володимир - син князя Галицького.

Письмова згадка про Сатанів датується 1404 p., коли польський король Володислав II Ягайло віддав Петру Шафранцю Сатанів із околицями та Зіньків, зобов'язавши його за це виставляти на королівську службу загін озброєних людей, таким чином обороняючи прикордонні землі, у тому числі й Сатанів.

Через деякий час великий князь Литовський Вітовт викупив у Петра Шафрання ці маєтки, а в 1431 р. Ягайло передав їх Петру Одровонжу.

Сатанів XV-XVI століть був одним із прикордонних селищ, які виступали укріпленою оборонною лінією польсько-литовської держави на її південному кордоні.

Для забезпечення захисту жителів містечка його власники Одровонжі побудували на високому березі над Збручем замок.

У місті створювалися сприятливі умови для розвитку торгівлі й ремесел, Одровонжі надавали пільги тим, хто селився на їх землях, привертали нових жителів. Сатанів швидко зростав і в 1442 році одержав статус міста. До міста приїжджали купці з Вірменії, Польщі, Греції, Німеччини.

У 1611 р. власниця Сатанова Катерина Сенявська надала місту привілей на самоврядування - магдебурзьке право. Разом з тим власниця міста зобов'язала міщан будувати й підтримувати міські кріпосні споруди.

Наприкінці XVI століття в трьох верстах від Сатанова виник Свято-Троїцький монастир, в стінах якого почав свою діяльність Арсеній Сатанівський, видатний релігійно-просвітницький діяч свого часу.

У XVII столітті Сатанів пережив багато лиха У1618 р. татари спалили й пограбували містечко. У період національно-визвольної війни українського народу 1648-1654 років Сатанів неодноразово переходив із рук в руки: у 1648 р. його захопили козаки, у 1651 р місто спалили татари.

За Андрусівським мирним договором 1667 року, Сатанів відійшов до Польщі. У 1676 р. місто, після кривавого бою, в якому загинуло 4 тисячі жителів, захопили турки. У 1699 р. Сатанів, як і все Поділля, було повернено Польщі. У 1702 р. в Сатанові та його околицях спалахнуло селянське повстання, яке було жорстоко придушене.

Каральний загін був розташований в Сатанівському Свято-Троїцькому монастирі, там же здійснювалися тортури й страти повсталих.

У 1711 році в Сатанові зупинився Петро І, який саме повертався з турецького походу, і жив у будинку на околиці містечка.

З 1772 р. по річці Збруч проходила межа між Австро-Угорщиною і Росією, а пізніше - Польщею, замок був реставрований польським гетьманом Сенявським.

<<< назад | зміст | вперед >>>