Скала-Подільська (до 1939 року - Скала-над-Збручем) - селище міського типу
Борщівського району Тернопільської області. Розташоване на правому березі річки
Збруч. У 2007 році населення становило 4 288 осіб. Поблизу Скали-Подільської
виявлено археологічні пам'ятки голіградської групи фракійського гальштату
давньоруської культури.
Перша писемна згадка - у 1210 р. про те, як у місті Скала-над-Збручем було
знищено татарами оборонний дерев'яно-земляний замок.
У 1360-1370 pp. на його основі (укріплення XII ст.) князі Корятовичі, які
правили Поділлям із 1331 p., збудували замок. Останній з Корятовичів - Федір
Подільській, у 1395 році був вигнаний із своїх володінь Вітовтом Великим, князем
Литовським, а замок у Скалі став державним. У 1516 році польський король
Сигізмунд Старий (місто входило до складу Польщі) передав місто й фортецю у
прижиттєве володіння кам'янецькому старості Станіславу Ланцкоронському.
У 1518 р. Скала-Подільська отримала право на щотижневі торги по вівторках та
щорічний ярмарок на свято Вознесіння Господнього та стала центром Скальського
староства.
Наступного року під час одного з татарських нападів місто й замок були спалені
вщент. Ремонт відбувався за допомоги й за рахунок місцевих жителів, що з цього
приводу були на 2 роки звільнені від сплати податків.
Перебудова замку завершилась у 1536 р. Новий палац був уже кам'яний, бастіонного
типу, що диктувалося найсучаснішими досягненнями фортифікаційного мистецтва.
У 1538 році він був зруйнований волоською армією. Втім і на цей раз замок
відбудували. На початку XVII ст. Скала витримала облогу турецької армії,
захопити туркам її не вдалося. У другій половині XVII століття замок у Скалі
став власністю семиградського князя Дьордя II Ракоці, втім на той час він
повністю занепав. У 1672 році туркам, що захопили Поділля після Бучацького миру,
дісталися фактично руїни колись грізної фортеці.
У серпні 1648 року замок захопили козацько-селянські загони.
У 1770 р. село охопила епідемія чуми.
В середині XVIII ст. староста Скали Адам Тарло проводить ремонт оборонних мурів
та вежі. В середині фортеці було відреставровано пишний палац із великими
підвалами.
Легенда замку
На пагорбі між костьолом і замком стоїть велика церква, яку місцеві жителі
називають Королівкою, неподалік від неї - колодязь. За переказами, ця церква
- одна з найстаріших на Поділлі. Церква й колодязь лежали на «чорному шляху» зі
Львова до Кам'янця, яким татари гнали полонених в ясир. Є легенда, що колись цим
шляхом проходив король Данило з почтом
- платити данину хану, і тут його застала зима. Слуги князя викопали колодязь, з
якого брали воду. Саме тому церкву, що стоїть біля колодязя і називають
Королівською, або Королівкою.
Все о туризме - Туристическая библиотека На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.