<<< назад | зміст | вперед >>>

Легендарні села України

Трипілля

Трипілля - село Обухівського району Київської області.

Розташовані на правому березі Дніпра, тут сходяться три родючі долини, три поля, розмежовані річками Стугною, Червоною та Бобрицею, - звідки і походить назва села. В цілому вживається як назва археологічної культури (трипільської).

При в'їзді в село Трипілля височіє Дівич-гора, на якій було розкопано жертовник богині-діви зарубинецької культури (III ст. до н. є. - II ст. н. є.) та залишки давньоруського городища. Трипільська культура - найстародавніша цивілізація людства.

Біля р. Бобриці було знайдено три поселення трипільської культури, одне з них виявив і досліджував у 1897 та 1901 р. Вікентій Хвойка.

Трипілля згадане в літописі від 1093 р. як вже існуюче. Вірогідніше за все, побудоване воно було близько 1032 p., коли Ярослав Мудрий, укріплюючи кордони Русі, ставив міста на Стугні.

Місто Треполь відігравало значну роль у Київській Русі. Вже у другій половині XI ст. воно було одним із центрів ремесел і торгівлі та вважалося «водяними воротами». Біля нього знаходилися стоянки торгових суден, що ходили по Дніпру. У місті розвивалося гончарство. Вироби місцевих майстрів вивозилися далеко за межі Київської землі.

Треполь був також важливим укріпленням, що захищало Русь від нападів печенігів, а пізніше - половців. Згідно з літописом, у 1177 р. тут будується фортеця, Трипілля оточує подвійний, а де-не-де і потрійний вал. Місто було збірним пунктом для військ руських князів, які вирушали на боротьбу з кочівниками. У Трипіллі жили свої удільні князі. Відомо, що в 1196 р. в Трипіллі осіли сини Всеволода Юрійовича, князя Володимирського.

Згадується Треполь у літописах і в 1205 р. Протягом монголо-татарської навали, наприкінці 1240 p., місто було пограбоване й спустошене, але вже в 1300 р. Треполь згадується як одне з відроджених міст Київської землі.

<<< назад | зміст | вперед >>>