Борис Савчук, Назар Шалко
Гірська школа Українських Карпат. - 2010-2011. - №6-7. - С.115-117.

Роль громадських організацій Карпатського регіону у формуванні здорового способу життя засобами туризму (кінець XX – початок XXI століття)

Стаття розглядає вплив громадських організацій Карпатського регіону періоду кінця ХХ – початку ХХI століття на формування здорового способу життя засобом туризму.

Ключові слова: Здоровий спосіб життя, громадські організації, Карпатський регіон.

Постановка проблеми. Проблема здоров’я як в особистому, так і в суспільному вимірах набула в наш час загальнопланетарного значення і визначається як основна небезпека подальшого розвитку людства. Одним із напрямів її розв’язання - формування здорового способу життя осіб, громад, країн, світу загалом. Цей процес – складний, багатогранний і потребує спільних зусиль якомога більшої кількості людей, різних організацій і передовсім – відповідної державної політики.

Науковці зазначають, що “в нестабільні соціально-історичні періоди культура здійснює значний незалежний вплив на розвиток особистості, робить можливим вибір нею нових стратегій соціальної дії, зумовлює переорієнтацію щодо системи цінностей, уявлень про своє місце в суспільстві, спосіб життя тощо” [5, с.4].

Сучасні теорія і практика формування здорового способу життя розглядають громаду (територіальну, етнічну, релігійну тощо) і різноманітні громадські об`єднання (професійні, культурні, політичні, ін.) як провідні рушійні сили, потенціал і середовище для розробки і реалізації проектів із формування здорового способу життя. Саме тому активізація громадських організацій, посилення їхніх спроможностей до дій у напрямі здоров`я є одним з найважливіших напрямів формування “здорової політики”, створення сприятливого соціального і природного середовища, розвитку персональних умінь і навичок здорового способу життя.

Усіляке сприяння підвищенню активності громадських організацій, зміцненню їхньої дієздатності, розвитку є одним з наріжних завдань формування здорового способу життя тому, що саме завдяки активній участі громади в розробці й ухваленні рішень, визначенні пріоритетів діяльності, плануванні стратегій і впровадженні заходів для поліпшення здоров’я і здійснюється формування здорового способу життя.

Найбільш ефективний спосіб утілення світоглядних цінностей здоров’я у свідомість населення – це ініціація з боку органів державної влади і місцевого самоврядування різноманітних локальних проектів, обмежених місцевими масштабами, зокрема масштабами первинних адміністративно-територіальних структур і окремих громадських організацій. Такі проекти, якщо вони розроблені і впроваджуються з урахуванням основних положень теорії і практики формування здорового способу життя, можуть бути достатньо продуктивними, незважаючи на певну нестачу ресурсів, що має місце сьогодні в Україні.

Особливого значення набувають проекти, пов’язані з організацією туризму. Як відомо, туристично-рекреаційна галузь є стратегічним напрямом розвитку Івано-Франківщини. Адже об’єктивно область має всі передумови для інтенсивного розвитку внутрішнього та іноземного туризму: особливості географічного розміщення та рельєфу, сприятливий клімат, багатство природного, історико-культурного та туристично-рекреаційного потенціалу. “Область вирізняється диференційованою пропозицією туристичних продуктів на екологічно чистих гірських та сільських територіях, серед яких переважають гірський (гірськолижний, піший), лікувально-оздоровчий, сільський зелений, екологічний та культурно-пізнавальний туризм”, - інформують джерела [3, c. 84].

Метою статті є визначення ролі громадських організацій Прикарпаття (кінець ХХ – поч. ХХI століття) у формуванні здорового способу життя особистості засобами туризму.

Проблему формування здорового способу життя досліджували Т. Бойченко, В. Буланов, О. Вакуленко, Г. Голобородько, О. Іванашко, С.Кондратюк, С. Лапаєнко, С. Литвин-Кіндратюк, Г. Литовченко, Б. Кіндратюк, О. Рябов, С. Свириденко, Л. Сущенко, А. Чаговець, С. Юрочкіна, ін.

Основний виклад матеріалу. Поняття “здоровий спосіб життя” - це концентрований вираз взаємозв’язку способу життя і здоров’я людини. Здоровий спосіб життя об’єднує все те, що сприяє виконанню людиною професійних, громадських і побутових функцій в оптимальних для здоров’я умовах. Він орієнтує діяльність особистості в напрямі зміцнення і розвитку індивідуального й суспільного здоров’я. При цьому основним критерієм оцінки стану здоров’я є рівень здатності людини пристосовуватися до умов навколишнього середовища. Мається на увазі не тільки пристосування до шкідливих чинників довкілля, а й соціальна адаптація людини в суспільстві.

Здоровий спосіб життя, поза всяким сумнівом, необхідно вважати мудрою і фундаментальною основою людського буття в його спрямуванні до тілесно-духовного вдосконалення кожної особистості. У широкому розумінні – це природний шлях до взаємовдосконалення людини в природі і природи в людині через пізнання її законів [6]. Відтак спосіб життя – це одна з найважливіших біосоціальних категорій, яка інтегрує уявлення про відповідний тип життєдіяльності людини [7].

Як відомо, змінилася система цінностей і пріоритетів українців (охорона здоров’я і, тим більше, здоровий спосіб життя посідають одне з останніх місць; до прикладу, мати можливість забезпечити дітям хорошу освіту віддають перевагу 31,8% проти 1,7%, що віддають перевагу можливості вести здоровий спосіб життя) [2].

З метою виходу з цієї складної ситуації, забезпечення національної безпеки, захисту культурної, духовно-етичної спадщини, історичних традицій і норм суспільного життя нові доктрини здорового способу життя повинні включати такі найважливіші складники, як освіченість, турботу про власне здоров’я, потребу у творчій праці, духовність і чисте навколишнє середовище. Саме розвитку цих цінностей, а особливо - поліпшенню здоров’я і безпеки суспільства сприяє розвиток туризму [8].

Проблеми туристичної індустрії досліджували зарубіжні та вітчизняні вчені: М. Біржаков, П. Горішевський, Г. Бондаренко, І. Гаврильчак, О. Дурович, Я. Кащуба, В. Квартальнов, І. Ополченов, Т. Сергеєва, А. Чечель та ін.

При раціональній організації туризму, на думку спеціалістів, можна знизити загальну захворюваність населення на 28% (за умови, що приблизно на 50% здоров’я людини визначає спосіб життя). Сучасна роль туризму визначається ефективністю впливу на якість і тривалість життя людей. Тому в теорії туризму використовуються поняття медико-фізіологічної, економічної і соціальної ефективності туризму. Під медико-фізіологічною ефективністю мається на увазі оцінка впливу туризму на профілактику захворювань населення.

Установлено, що одноденний похід на тиждень (не менше 4 походів протягом місяця) дозволяє отримати ефект підвищення фізичної працездатності і функціональних можливостей організму з таким ефектом, як під час походу першої категорії складності протягом 6 днів поспіль. Тут важливі дві обставини: по-перше, зазначені походи не вимагають значних матеріальних витрат; по-друге, вони компенсують дефіцит рухової активності і ліквідовують наслідки шкідливих впливів міського середовища, що особливо важливо для сучасних підлітків і студентської молоді.

Отже, “суспільна користь від туризму є в самому туризмі, оскільки спрямована на фізичний і духовний розвиток людини, на збереження її здоров’я і позитивного мислення” [4, с. 69].

З-поміж громадських організацій, що сприяють формуванню здорового способу життя на Прикарпатті засобами туризму, варто назвати Асоціацію економічного розвитку Івано-Франківщини (створена 1997 року), Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні (1998), Туристичну асоціацію Івано-Франківщини (2001), Івано-Франківську регіональну фундацію “Карпатські стежки” (2001), Раду з туризму Карпатського регіону (організована в серпні 2001 року Закарпатською, Івано-Франківською, Львівською та Чернівецькою облдержадміністраціями), Асоціацію готелів та туристичних підприємств Карпатського регіону (установчі збори якої відбулися 29 червня 2000 року, зареєстрована 7 листопада 2000 року), Регіональний туристично-інформаційний центр (2003).

Задля формування туристичної політики Івано-Франківщини розроблено та впроваджується "Стратегія розвитку та маркетингу туризму Івано-Франківської області на період до 2015 року", де, зокрема, відзначається, що в Івано-Франківській області «існує великий потенціал для створення нових туристичних продуктів для активного відпочинку, культурного, сільського, лікувально-оздоровчого туризму”[3, с. 81 ].

Обласна громадська організація “Асоціація економічного розвитку Івано-Франківщини” була створена 1997 року з метою сприяння економічному та соціальному розвитку Івано-Франківської області та її територіальних громад. Основними напрямами діяльності є її стратегічне планування, розробка та впровадження планів, проектів програм розвитку регіону й територіальних громад. Ураховуючи те, що туристична галузь є пріоритетною для Івано-Франківської області, Асоціація активно працює у сфері розвитку туристичної індустрії краю. За дев’ять років діяльності із 42 проектів 8 проектів реалізовано саме в туристичній індустрії [1, с.75-76].

Асоціацією впроваджено низку проектів, які опосередковано стимулювали формування громадської думки про дотримання здорового способу життя. Серед них відзначаємо проект “Створення комплексної системи розвитку туристичної індустрії Івано-Франківщини” (термін впровадження проекту: 2006-2007), проект “Екскурсійне намисто Івано-Франківщини (розробка та запровадження новітніх форм управління й організації екскурсійної діяльності в Івано-Франківській області)” (2009), “Розвиток сталого сільського туризму. Зміцнення спроможності лідерів сільського туризму” (2005-2007).

Івано-Франківська обласна організація “Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні” була зареєстрована як громадська неприбуткова організація 28 квітня 1998 року. Її головні завдання полягають:

а) у відроджені ідеї відпочинку в гостинних садибах Карпатського регіону України, яка має більш, аніж сторічні традиції;
б) популяризація та збереження існуючого культурного та історичного надбання Карпатського краю як невід’ємного чинника туристичної привабливості регіону;
в) сприяння підвищенню зайнятості сільського населення шляхом створення нової сільської інфраструктури;
г) ліквідація проблеми відсутності відкритої і доступної інформації щодо відпочинкових можливостей для туристів [3, с. 95-96].

Вона займається створенням мережі туристичних маршрутів та екологічних стежок, проведенням тренінгів та навчальних програм для господарів, власників гостинних садиб.

Основною метою “Туристичної асоціації Івано-Франківщини” (створена 2001 року) є:

- об’єднання зусиль працівників туристично-рекреаційної та екологічної галузей для спільних дій із захисту своїх законних прав,
- задоволення професійних і соціальних інтересів,
- сприяння соціально-економічній, освітній, правовій та психологічній адаптації населення області в ринкових умовах, особливо в гірських районах області,
- проведення екологічної та освітньої діяльності.

Головною метою Івано-Франківської регіональної фундації “Карпатські стежки” є пропагування активних видів туризму та відновлення інфраструктури активного туризму в Карпатському регіоні України.

Висновки. Таким чином, здоровий спосіб життя - це цілісна система життєвих цінностей людини. При цьому фіксується активна життєва позиція суспільства щодо ставлення до свого здоров’я. Необхідним є об’єднання зусиль суспільних і державних владних структур з метою формування здорового способу життя, збереження великого культурного надбання України, її історичної спадщини. Основою прогресивного розвитку суспільства є здоровий спосіб життя населення. Важливу роль у його формуванні відіграють всі види туризму, організації і розвитку якому сприяють громадські організації Прикарпатського регіону.

Література

1. Атаманюк Я.Д. Діяльність туристської самодіяльної організації / Я.Д. Атаманюк, Т.Д. Атаманюк, П.А. Горішевський. – Івано-Франківськ: Галицька академія, 2008. – 280 с.
2. Гаца О.О., Змійов А.О. Перспективи туризму як засобу розвитку здоров’я та безпеки суспільства / О.О. Гаца, А.О. Змійов // Туризм: Теорія і практика. – №1. - 2005. – С.34-41.
3. Ділова Івано-Франківщина: рейтингове видання / Упорядник Г. О. Соляник. – Випуск 2. – Івано-Франківськ: ДП «Видавничий дім “УКРПОЛ”, 2009. – 271 с.
4. Кудін Д.П. Туризм Карпатського регіону: Навчально-методичний посібник / Д.П. Кудін. – Івано-Франківськ: Приватний вищий навчальний заклад “Галицька Академія”, 2009. – 252 с.
5. Литвин-Кіндратюк С. Народознавство та організація здорового способу життя школярів / Світлана Литвин-Кіндратюк, Богдан Кіндратюк – Івано-Франківськ: Видавництво Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника “Плай”, 1997. – 279 с.
6. Литовченко Г.О. Екологічне виховання та формування здорового способу життя засобами туризму / Г.О. Литовченко, О.М. Рябов, В.В. Буланов // Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. - 2005. - №20. - С.42-50.
7. Психология здоровья / Под ред. Н.С. Никифорова. – Киев, Харьков, Минск, 2003. – 607 с.
8. Чекан І.А., Мігущенко Ю.В. Туризм як фактор розвитку здоров’я людського капіталу [Електронний ресурс] / І.А. Чекан, Ю.В. Мігущенко. - http://infotour.in.ua/statti_ukr/chekan.htm.

The article examines the impact of NGOs in the Carpathian region from the end of XX - beginning of the XX1 century a healthy lifestyle.

Key words: Healthy Living, NGOs, the Carpathian region.