<<< тому | зміст | вперед >>>

Сакун Л.В. Теорія і практика підготовки фахівців сфери туризму в розвинених країнах світу

РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ДИДАКТИЧНИХ СИСТЕМ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ СФЕРИ ТУРИЗМУ В РОЗВИНЕНИХ КРАЇНАХ СВІТУ

3.5. Освітня політика Ради Європи в сфері іноземних мов

Актуальність даного дослідження полягає в тому, що вступ України до європейське співтовариство країн неможливо без серйозної реформи професійної підготовки фахівців з іноземної мови. Робота з реформування системи підготовки фахівців зі знанням іноземних мов проходить в співдружності з провідними вищими навчальними закладами України та зарубіжних країн, культурними та освітніми центрами Росії, Німеччини, Китаю, Великобританії, Франції, США, Бельгії і ПАР.

В рамках зазначеного проекту розроблено якісно новий зміст мовної підготовки студентів, які навчаються на освітньо-кваліфікаційному рівні "бакалавр". У підготовленій Програмі з іноземних мов" для університетів, інститутів та факультетів, де вивчення іноземних мов має пріоритетне значення, реалізується новий концептуальний підхід до навчання майбутніх фахівців зі знанням іноземних мов у вищих навчальних закладах.

Цей підхід відображений в принципах Програми, якими передбачено облік професійних потреб самих фахівців, потреб суспільства, в якому ці фахівці будуть працювати. Майбутні фахівці розглядаються як активні суб'єкти процесу навчання, яким властиве почуття особистої відповідальності за свій освітній та професійний розвиток. Програма забезпечує також індивідуальне та інтелектуальний розвиток студентів і сприяє формуванню в них спеціальних умінь самостійно здійснювати подальший професійний розвиток шляхом рефлексії. В Програмі також врахована тісний зв'язок навчання іноземним мовам з іншими компонентами освіти.

Якісні зміни в характері міжнародних зв'язків нашої держави та їх розширення, інтернаціоналізація всіх сфер суспільного життя робить володіння іноземною мовою нагальною необхідністю практичної та інтелектуальної діяльності людини. Це стає суттєвим фактором соціально-економічного, науково-технічного і загальнокультурного прогресу суспільства і вагомим способом міжнародної інтеграції. Все це підвищує статус іноземної мови як загальноосвітнього і професійного навчального предмета у вищому навчальному закладі туристичного профілю. Багато людей в нашій країні усвідомлюють необхідність володіння іноземними мовами.

Тому великим попитом в наші дні користуються альтернативні можливості вивчення іноземних мов. З'явилися різноманітні мовні курси та центри, багато громадян вивчають іноземну мову самостійно. Досвід останнього десятиліття свідчить, що Україна дедалі тісніше співпрацює з європейським співтовариством у різних напрямках, тому що зв'язки з країнами Європи набувають все більшого значення. Слід також відзначити, що вивчення англійської мови (який є мовою міжнародного спілкування), французької, німецької та інших європейських мов є пріоритетним в нашій країні. Рада Європи вже протягом ряду років здійснює мовну політику, спрямовану на розвиток плюролингвизма в європейських країнах. Зокрема, вона організує та фінансує різноманітні проекти в галузі іноземних мов.

Метою цих проектів є допомога країнам - учасницям у розробці та реформування своїх національних освітніх програм в галузі навчання іноземним мовам; обмін досвідом і технологіями викладання; розробці сучасних методик викладання іноземних мов тощо [120].

До цих проектів залучаються кращі фахівці в цій галузі освіти з всієї Європи. На нашу думку, відповідні освітні структури України повинні активно включатися в цей процес, намагатися найкращим чином використовувати надані можливості, а також ділитися своїм досвідом і вносити свої пропозиції щодо формування європейської мовної політики.

Можна стверджувати, що в нашій країні вже багато зроблено для реформування політики в галузі вивчення іноземних мов. Розроблено проект концепції викладання іноземних мов в Україні, проект державного освітнього стандарту з іноземної мови та навчальні програми з іноземних мов.

Політика країн Європи в галузі іноземних мов спрямована на заохочення лінгвістичного та культурного співробітництва країн - учасниць для досягнення більшої згуртованості європейського співтовариства. Зростаюча необхідність спілкування громадян у багатонаціональній Європі, незважаючи на культурні і мовні відмінності, вимагає довгостроково організованою та профінансованою підтримки компетентних органів на всіх рівнях освіти. Тому Рада Європи разом з Радою Культурного Співробітництва (СОССА) протягом ряду років здійснює проекти в галузі сучасних мов, а також проводить конференції, семінари та інші заходи, спрямовані на вирішення цієї проблеми. Відповідальними за здійснення мовної політики в Раді Європи є дві структури. Перша - це Секція сучасних мов у Раді Культурного Співробітництва і друга - Європейський Центр Сучасних Мов.

У травні 1998 року Кабінет Міністрів Ради Європи знову підтвердив, що обидві структури необхідні для досягнення цілей Ради Європи в області розвитку сучасних іноземних мов, але підкреслив, що їх функції повинні бути більш чітко розмежовані, щоб уникнути дублювання.

Секція сучасних мов займається розробкою стратегічної європейської політики у цій галузі та її першочергові завдання: проводити політику міжнародної координації та діалогу; встановлювати стандарти; надавати сприяння різноманітному і якісного викладання мов у Європі, розробляючи способи і методи викладання та вивчення іноземних мов; розробляти рекомендації, загальні напрямки міжнародних стандартів мовної політики [162]. Політика Європейського Центру Сучасних Мов повинна бути практично орієнтованою. Основна діяльність центру включає: розробку навчальних програм, підготовку семінарів та заходів з дидактичною спрямованістю; організацію діалогів і обмінів між учасниками; здійснення спільних дослідницьких проектів; поширення досягнень і досвіду викладання іноземних мов.

Рада Культурного Співробітництва разом з Європейським Центром Сучасних Мов і багатьма іншими європейськими організаціями розробляють проекти в області сучасних мов, в яких відображені всі напрямки політики Ради Європи з цього питання. Перші проекти (кожен проект-це детальний план на певний термін зі своїми цілями, темами, методами роботи і робочими групами) визначали структури міжнародного співробітництва. Такі проекти розвивали основи лінгвістичних та освітніх принципів, які потім визначали напрямки розвитку різних галузей і застосовувалися на практиці, допомагаючи країнам ¦- учасницям реформувати свої мовні освітні програми.

Проект "Вивчення мов громадянами Європи" (1990-1996 рр.) завершився міжурядової конференції "Викладання мов в оновленій Європі". Конференція була організована Радою Європи і проходила в Страсбурзі з 15 по 18 квітня 1997 р. На ній були присутні 300 учасників з 41 країни.

Вони провели огляд результатів проекту і дали їм оцінку, а також виробили загальні рекомендації щодо подальших дій урядів країн - учасниць. Результати проекту відображені в документах, які визначають загальноєвропейські стандарти викладання та вивчення іноземних мов. Серед них "Загальноєвропейський стандарт для користувачів". "Європейський мовний портфоліо" та "Опис початкових рівнів".

Рада Культурного Співробітництва провів 31 міжнародний семінар, на якому обговорювалися культурний і освітній питання. Більше 2000 учасників з 47 країн ділилися своїм досвідом і розробляли нові підходи до вивчення і викладання мов. На семінарах також заслуховувалися звіти за проектом "Вивчення мов громадянами Європи" [163].

В галузі мовної політики Ради Європи також тісно співпрацює з Європейською комісією, міжнародними неурядовими організаціями, культурними інститутами та іншими партнерами.

Нові країни - учасниці Ради Європи, і серед них Україна, активно беруть участь у здійсненні таких проектів. Для цих країн були швидко розроблені спеціальні програми, заходи, включаючи низку спеціалізованих семінарів.

Робоча група проекту "Вивчення мов громадянами Європи", беручи до уваги результати проведених акцій і досвід, отриманий під час проведення проекту і, у зокрема, рекомендації проведених семінарів, дала свої рекомендації викладачам іноземних мов країн - учасниць і офіційним організаціям у галузі освіти. Звичайно, кожна європейська країна розглядає застосування цих рекомендацій виходячи зі своєї власної ситуації. Ці рішення не універсальні і не прості для всіх країн. У деяких випадках фінансові або інші проблеми можуть ускладнювати негайне виконання окремих рекомендацій, змінювати пріоритетні галузі розвитку тощо.

Однак, передбачається, що ці рекомендації є послідовним набором досяжних цілей для гнучких узгоджених програм міжнародного співробітництва під егідою СВСС на певний строк. Аналіз основних загальних цілей і завдань європейської мовної політики, рекомендацій, які стосуються вивчення іноземних мов у вузах, і рекомендацій, спрямованих на вдосконалення підготовки вчителів іноземних мов, свідчить, що європейська освітня політика в галузі сучасних мов повинна прагнути: полегшення вільного пересування людей та ідей в межах Європи; до зростання взаєморозуміння всіх громадян Європи; до якісного і кількісного підвищення рівня європейського співробітництва; до усунення і запобігання упереджень і нетерпимості щодо людей інших культур і національностей; посилення демократичних структур і норм. Для виконання цих цілей Рада Європи вважає необхідне дати всім громадянам Європи можливості спілкуватися на різних мовах; вивчати більше однієї мови в період обов'язкової освіти, додатково до своєї рідної мови; вивчати інші країни, шляхи їх розвитку, вживаючи прямі зв'язку, особистий досвід, отриманий в результаті обмінів, і доступ до оригінальним текстів; використовувати набуті навички та досвід спілкування іноземною мовою у спільно організованій діяльності; дати собі звіт значущості зв'язків рідної мови і куль-

тури з іншими європейськими мовами і культурами; підвищувати роль міжнародного компонента у національних навчальних програмах, учительських та учнівських документах освітніх установ; застосовувати методи навчання, які роблять аванси самостійності учнів у думках і вчинках, підвищують їх спроможність керувати навчанням і контролювати його, а також розвивають в них почуття соціальної відповідальності [164].

На основі підсумкового звіту робочої групи проекту "Вивчення мов громадянами Європи" та беручи до уваги інші заходи, проведені в цій області, кабінет міністрів Ради Європи ухвалив рекомендації країнам - учасницям, які стосуються сучасних мов. Рекомендації повинні бути представлені до уваги компетентних державних та громадських органів країн - учасниць, а також країн, які не є членами Ради Європи, але підписали Європейську Культурну Конвенцію.

Урядам країн - учасниць рекомендовано: вживаючи всі доступні способи забезпечити виконання наведених нижче принципів і заходів в освітній і культурної національної політики. Рекомендації повинні виконуватися виходячи з національних та місцевих особливостей, а також особливостей освітніх систем країн - учасниць. Перераховані в рекомендаціях основні заходи та принципи спрямовані на розвиток плюролингвизма в європейських країнах:

- сприяти всім європейцям в досягненні різних рівнів спілкування декількох мовах і заохочувати вивчення мов упродовж усього життя;
- розширити число досліджуваних мов, спираючись на пропозицію встановити відповідні цілі для кожної мови;
- підтримувати навчальні програми, що використовують гнучкий підхід на всіх рівнях, включаючи основні курси для отримання часткової кваліфікації, з урахуванням їх місця в національної кваліфікаційної системи;
- підтримувати використання іноземних мов у викладанні нелингвистических дисциплін (наприклад, історії, географії, математики), створювати сприятливі умови для такого навчання;
- підтримувати застосування комунікаційних та інформаційних технологій для розповсюдження навчальних матеріалів для всіх національних і регіональних європейських мов;
- підтримувати розвиток зв'язків і обмінів з установами і окремими людьми в інших країнах на всіх рівнях освіти, для набуття мовних і культурних звичок на основі автентичного матеріалу.

Україна не є повноправним членом Ради Європи із-за нестабільності економічної і кадрової політики. Тому участь українських фахівців у різних проектах дуже обмежена. Незважаючи на відомі бар'єри і причини, все ж традиції вивчення іноземних мов у нашій країні дуже сильні. Наукові працівники та практики мають значні розробки моделей і методології методів навчання мовам, підготовки та підвищення кваліфікації вчителів.

Рада Європи зацікавлений у залученні до роботи в проектах цих фахівців і висловлює думку, якщо найближчим часом ситуація в Україні зміниться на краще, Рада буде сприяти позитивному вирішенню цієї проблеми. Рада Європи розглядає широке коло питань, які стосуються розвитку плюролингвизма в європейських країнах. В пропозиціях, які були названі Комісією по Культурній Співпраці, пріоритетними для вузів є:

- високий рівень середньої освіти;
- професійно-орієнтоване мовне навчання;
- освіту для дорослих;
- двомовна освіта;
- використання інформаційних і комунікаційних технологій;
- програма "вчити вчитися";
- автономія у навчанні;
- освітні зв'язки та обміни;
- оцінка знань;
- участь в програмі розвитку мов для міжнародного спілкування, в тій мірі, в якої дозволяє національна система освіти;
- кожен вчитель країн - учасниць повинен мати можливість проходити тренінги, для яких розроблені ефективні спільні програми, з урахуванням національної політики і структур освіти [165].

Спеціальні тренінги з методики викладання іноземної мови повинні проходити разом з заходами, які гарантують, що вчителі мають достатню кваліфікацію фахівців у галузі іноземної мови, щоб ефективно поєднувати своє знання мови та методи викладання у вузах. Для цього розробити відповідні форми оцінки знань на початковому етапі навчання; аналізувати і порівнювати результати програм в галузі сучасних мов на місцевому, національному і міжнародному рівнях, для того щоб зміцнювати основи політики і методики навчання. З метою повного використання ресурсів органи влади, інститути, відповідальні за розвиток національних програм освіти вчителів та їх практичну підготовку, повинні вибирати і визначати ясні і послідовні цілі навчання вчителів. Ці цілі повинні бути представлені в вигляді набору ключових компетенцій в загальній структурі відносин, на основі яких будуть будуватися програми, стандарти, плани, матеріали та оцінки. Ключові компетенції повинні включати лінгвістичний міжкультурний, освітній і психологічний компоненти; роль, форму і зміст предметних дисциплін (наприклад, лінгвістика, культурні та регіональні дисципліни, література) на початковому етапі освіти майбутніх учителів, повинні бути критично переглянуті і модернізовані, там, де це необхідно, у світлі змінюваних пріоритетів та потреб суспільства і особистості. В університетах освіта майбутніх учителів вимагає особливої уваги, так як менша частина випускників університетів обирає кар'єру вчителя. Потрібно налагоджувати чіткий баланс між теорією і практикою у професійній освіті. Підготовка вчителів має давати їм можливість удосконалювати наукові знання, розуміння структури і вживання мови, а також практичні навички вживання мови під час роботи в аудиторії. Студенти повинні розуміти механізми вивчення другої мови.

Професійна підготовка повинна допомагати у розвитку особистих якостей, які необхідні кваліфікованого вчителя у розвитку інтернаціональних поглядів, вільних від упередженості та нетерпимості.

Майбутнім вчителям потрібно прищеплювати знання, поняття і навички, які допоможуть їм розвивати розумові та творчі здібності, незалежність суджень, для того щоб вони могли приймати рішення по ходу навчального процесу самостійно, відповідально і творчо. Програми також повинні передбачати міцну базу для розвитку здібностей вчителі спостерігати, критично оцінювати і в деяких ситуаціях експериментувати під час роботи в аудиторії. - Майбутні вчителі повинні мати і використовувати в подальшій роботі з учнями особистий досвід вивчення іноземних мов [25].

Програми освіти і практичної підготовки майбутніх викладачів сучасних іноземних мов повинні містити соціокультурний компонент, для щоб розвивати соціокультурну компетенцію студентів, яка містить в собі знання про країні або країнах, мова яких буде викладатися; знання соціокультурних характеристик суспільства, особливо в порівнянні з рідною для студентів або для майбутніх учнів культурою; сприйнятливе ставлення до різноманітності і мінливості культур; звички, необхідні студентам для спостереження і аналізу соціокультурного феномену. Особливе місце у сфері підготовки фахівців у сфері туризму займає новий напрямок "Іноземна філологія у туристської діяльності". У другій главі ми докладно розглянули навчальні програми на ступінь: "бакалавр", "магістр" і "доктор філософії" у вищих навчальних закладах, які готують фахівців сфери туризму. Слід ще раз акцентувати увагу на тому факті, що практично у всіх цих навчальних закладах туристського профілю найпильніша увага приділяється вивченню іноземних мов.

У Міжнародному інституті менеджменту в місті Ессекс (велика Британія) спеціалізації "Управління готельної галузі" іноземні мови (англійська, німецька, іспанська) входять у число обов'язкових предметів.

В Інституті гостинності та туризму Le Monde в Афінах (Греція) на спеціалізації "Готельний менеджмент", "Туристський менеджмент", "Розваги в готелях" обов'язковим є вивчення англійської мови. В Університеті в богазічі Туреччини на спеціалізації "туристичний менеджмент" в перелік обов'язкових предметів входять іноземні мови: англійська, німецька, французька та іспанська.

Лінкольн Університет у Новій Зеландії приділяє багато уваги міжнародним контактів з європейськими країнами, Францією, Іспанією, Німеччиною. У зв'язку з цим в цьому університеті студенти мають можливість проходити практику (інтернатуру) в цих країнах, а для цього необхідне знання іноземних мов. Тому під час вивчення навчальних курсів спеціалізації "Туристичний менеджмент", "Туристські послуги" і "Туристська середовище" в магістратурі обов'язково вивчення французької, іспанської та німецької мов.

У школі готельного і туристичного менеджменту в Гонконзі і в школі професійної підготовки і підвищення кваліфікації в сфері туризму в Макао (Китай) всі лекції читаються англійською мовою. Обов'язковими елементами вивчення є японський і мандариновий. Поєднання іноземних мов і туризму в Іспанському Університеті за спеціалізацією "Англійська філологія та туризм" містить у собі щось нове, що може запропонувати Іспанський Університет.

Внаслідок цього виникла необхідність створення факультету, який включає в себе туризм та іноземні мови, і який в сучасному суспільстві має дуже велике значення, так як його фахівці затребувані на сучасному ринку праці. Мова йде про двох назвах, які доповнюють один одного в своєму значення (зміст), так і в наступному реченні підвищити свою кваліфікацію для подальшого розвитку своєї професійної діяльності. З одного боку - вивчення англосаксонської філології (іноземної мови) та культури, знання яких широко застосовуються в галузі туризму. З іншого боку - в даний час, туристська діяльність підтримує широкі міжнародні відносини, що вимагає від майбутніх фахівців глибоких знань інших мов і культур. Майбутні випускники факультету іноземних мов та туристської діяльності (філологія і туризм) отримують необхідну освіту, яке сприяє розвитку їх подальшої професійної діяльності. Вони також отримують знання, вміння та навички, як відповідальні за зв'язок (комунікацію) і суспільні відносини в мережі готельного господарства та авіакомпаній, для того, щоб активізувати туристську діяльність громадських і державних організаціях. До загальних предметів, що вивчаються на факультеті філології в цьому університеті, пропонуються предмети з області туризму, для того, щоб доповнити освіту, а саме:

- готувати професіоналів з чудовим (вільним) володінням англійською мовою і знанням англосаксонської культури. Студенти відвідують заняття англійською мовою з першого курсу для того, щоб гарантувати свою здатність роботи з цим мовою;
- давати студентам міцні знання другої іноземної мови (французької або німецького);
- надавати студентам можливість страховки за кордон.

Для цього третій курс навчання студенти проводять в англійських або американських університетах;

- готувати професіоналів, здатних виконувати свої професійні обов'язки у будь-якій сфері туризму, а також здатних керувати таким процесом як комерція, особливо у міжнародному значенні;
- поєднувати вивчення іноземної філології та туризму з тим, щоб формувати міцні знання в гуманітарній сфері та у сфері управління підприємством;
- вдосконалювати знання навчанням на виробництві і формувати вкрай необхідні вміння, навички і здібності для розвитку трудової діяльності: інформаційної та техніко-комунікативної.

Така спеціалізація є поки деяким винятком, хоча і знаходить своїх прихильників у багатьох країнах і в деяких вищих навчальних закладах, спеціалізуються на підготовці фахівців сфери туризму. Однак, досвід Іспанського університету показує, що у даної спеціалізації великі перспективи. Тому ми можемо взяти на озброєння всі розробки даного університету та впровадити їх у найкращих вузах України, які традиційно мають великі напрацювання в галузі професійної підготовки фахівців з іноземним мовам.

Підготовка з іноземних мов в Інституті туристичного менеджменту всесвітньої туристської організації включає в себе вивчення іноземних мов, яке займає друге місце після вивчення предметів з менеджменту. У цьому інституті вивчаються англійська, французька, німецька та іспанська мови.

Англійська мова: цілі навчання. Так як всі лекції читаються англійською мовою, то передбачається відмінне володіння цією мовою. Особливо підкреслюється важливість правильної і логічної аргументації, ясності і точності викладу думок, методи викладу інструкцій і протоколів.

Французький, німецький, іспанський: цілі навчання. Розуміння способу мислення і досягнення здатності проживання у франкомовній (німецько - та іспаномовному середовищі. Постійне навчання навичкам читання і розуміння французької (німецької, іспанської) літератури в контексті сучасного життя і сфери туризму та переклад текстів з французької мови (німецької, іспанської) на англійська мова. При навчанні французької (німецької, іспанської) мови необхідно володіння великим обсягом лексичного матеріалу для комунікативного спілкування в повсякденному житті і в службових відносинах, а також слід накопичувати пасивний лексичний запас для розуміння текстів загального і професійно спрямованого змісту. При вивченні французької (німецького, іспанської) мови слід також звернути особливу увагу на вивчення його структури і правильне його вживання, так як необхідні уміння користуватися кореспонденцією французькою, німецькою, іспанською) мовою. Таким чином, з повною впевненістю можна сказати, що однією з основних характеристик професійної підготовки фахівців сфери туризму є підготовка за іноземної мови. Теорія і практика сучасної освіти повинні бути перетворені: професійна іншомовна компетентність стає найважливішим якістю фахівця сфери туризму.

<<< тому | зміст | вперед >>>