Перспективні напрями розбудови рекреаційної інфраструктури курортної столиці Українських Карпат – м. Яремчі

* За даними Івано-Франківської обласної державної адміністрації (www.gov.if.ua)

До головних переваг відпочинку в приватних агрооселях Карпатського національного природного парку треба зачислити можливість безперешкодного збирання лікарських трав, ягід і грибів у навколишніх лісах, рибальства, набуття навиків власноручного приготування карпатських страв з домашньої сировини, посильна фізична праця й опанування сільськими ремеслами (навики сінокосіння, заготівлі дров, розкладання гуцульської ватри, теслярства тощо).

Висококонкурентним потенційним турпродуктом, який у найближчій перспективі може запропонувати асоціація агроосель Яремчанщини, є транзитний кінний туризм початкового рівня складності (дво-семиденні кінні переходи мальовничим лісистим середньогір’ям Карпатського НПП з ночівлями в комфортабельних агрооселях) та ускладнений гірськими стежками з елементами робінзонади.

Стаціонарна рекреація на курорті Яремче в літньо-осінній період має насичену туристично-екскурсійну програму. На вибір клієнта пропонують до двох десятків різноманітних туристичних походів та екскурсій. Найбільшою популярністю серед гостей міста-курорту користуються такі:

Комбіновані автобусно-пішохідні екскурсії:

- у заповідне ядро Карпатського НПП зі сходженням на найвищу вершину Українських Карпат г. Говерлу (2061 м);
- курортами краю з відвіданням дерев’яних гуцульських храмів – пам’яток народної архітектури XVІІІ–ХІХ ст.: церкви Різдва Богородиці 1620 р. з дзвіницею 1785 р. в с. Де-лятин, церкви Різдва Богородиці (XVII cт.) та Святих Апостолів Петра і Павла (1930-ті роки) у смт Ворохті, церки Св. Димитрія та її дзвіниці (XVIII ст.) у с. Кремінці, церкви Пресвятої Трійці 1868 р. та її дзвіниці у с. Микуличині, церкви св. пророка Іллі (1930-ті роки) та Архистратига Михаїла (XIX ст.) в Дорі, церкви Успення Богородиці в Яремчі (XIX ст.), церкви св. Івана Милостивого з дзвіницею в Ямній (1840), Ганнозачатіївської церкви 1746 р. з дзвіницею 1922 р. та церкви св. Димитрія з дзвіницею 1835 р. в с. Білі Ослави, церкви св. Іоанна Хрестителя 1820 р. з дзвіницею 1720 р. в с. Назавиків, Успенської церкви з дзвіницею 1739 р. в с. Гвізд та церкви св. Юрія з дзвіницею 1924 р. в с. Бистриця; до високогірного Яблуницького перевалу (931 м) через Яблуницький хребет Ґорґан. Через перевал у Західну Європу 1242 р. проходила орда хана Батия, звідки з’явилася друга назва цього прадавнього шляху – Татарський перевал. Екскурсію на перевал традиційно завершують щедрим карпатським обідом у фешенебельному ірському ресторані “Беркут”; неподалік працює сувенірний ринок;
- у середньовічний гірський монастир Манявський скит (1611) з оглядом руїн Пнівського замку XІV ст.;
- кільцевий маршрут “По Гуцульщині” через Коломию – Косів – Криворівню – Верховину;
- кільцевий маршрут “Музеї Гуцульщини” через Яремче (Карпатський крайовий музей визвольних змагань), Надвірну (Історичний музей), Коломию (Музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського, музей “Писанка”), Космач Музей Олекси Довбуша), Косів (Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини) і Криворівню (садиба-музей І.Я. Франка).

Пішохідні походи:

- вершинами-двохтисячниками Українських Карпат; до унікальних Ґорґанського і Свидовецького резерватів;
- сходження екологічними стежками на наймальовничіші вершини НПП: гори Магура, Хом’як, Синяк, Явірник;
- на г. Пожижевську (1822 м) до найвисокогірнішої метеостанції України; маршрут: м. Яремче–г. Синячка (1400 м)–держзаказник “Садки”–г. Довбушанка 1754 м)–с. Паляниця–перевал Яблуницький;
- маршрут: м. Яремче–с. Ямна–г. Явірник (1431 м)–г. Синяк (1665 м)–г. Довбушанка 1754 м)–держзаказник “Садки”–г. Синячка (1400 м)–м. Яремче;
маршрут: м. Яремче–г. Синячка (1400 м)–Бердулецький заказник–заказник “Садки”– . Березовачка (1500 м), на вершині якої є легендарний “Бункер ”Грома” – пам’ятка извольних змагань УПА;
- екскурсії до “Скель Довбуша”, гірських водоспадів та інших природних і тнографічних атракцій національного парку.

Водний сплав р. Прутом на байдарках, каное, катамаранах, плотах, а також маршрут портивного водного слалому р. Прут-Ямнянський.

Для неорганізованих туристів на території Яремчанської міської ради на початку ХХІ ст. рекреаційно облаштовано зони відпочинку “Воротищі”, “Женець”, “Ребровач”, Говерла”, “Трамплін”. Промарковані й обладнані малими архітектурними формами популярні еколого-пізнавальні стежки: “На гору Говерла”, “На озеро Несамовите”, “На зеро Марічейка”, “Стежка Довбуша”, “Женець–Явірник”, “Женець–Хом’як”, “Женець– Гук” (веде від контори Женецького лісництва до водоспаду Гук висотою 15 м), “На Маковицю” (з Яремче сходження на г. Маковиця), “Наш друг – природа” (від санаторію
“Прикарпаття” до Карпатарію з типовими представниками карпатської флори). Необладнані екостежки ведуть на г. Синячку (1402 м). Туристам радять неодмінно відвідати вольєрне господарство Яремче, в секціях якого розводять оленів, козуль та диких свиней.

Упродовж останніх років Яремчанська міська рада проводить інвестиційну політику, спрямовану на подальший розвиток й модернізацію туристичної інфраструктури з метою зміцнення лідируючих позицій на національному ринку.

З 2004 р. розпочалася реалізація масштабного інвестиційного проекту “Туристичне селище “Маєток Святого Миколая” (вартістю 2 млн дол.). Цей проект передбачає організацію в зоні приміського парку на площі 50 га колоритного розважального комплексу – Туристичне селище “Маєток Святого Миколая” – з дитячою залізницею, атракціонами, поштою Святого Миколая та іншими атракційними спорудами.

Реалізація цього проекту дасть змогу створити принципово новий для регіону загальнонаціональний туристичний продукт. За умови успішної реалізації, український проект туристичного селища “Маєток Святого Миколая” посяде гідне місце серед таких відомих міжнародних проектів, як “Рованіємі – батьківщина Санта-Клауса” у Фінляндії та “Великий Устюг – батьківщина Діда Мороза” в Росії.

З суто економічного ракурсу, Маєток не лише забезпечить місцеве населення новими високооплачуваними робочими місцями, а місцевий і обласний бюджети новою статтею надходжень податкових платежів, а й сприятиме зростанню відвідуваності території Яремчанської міськради у 2,0–2,5 рази, що дасть потужний поштовх для подальшого розвитку сільського зеленого туризму та розбудови інфраструктури організованої рекреації.

У туристичному селищі заплановано таке: туристичний комплекс “Маєток Святого Миколая”, готельні котеджі з комфортабельними номерами сімейного типу та суто дитячими номерами, будинок пошти “Святого Миколая”, спортивний комплекс, льодова ковзанка, майданчики для ігор на свіжому повітрі, забав та атракціонів, тематичний парк зі скульптурними зображеннями казкових персонажів, дитячу залізницю.

Спортивний комплекс передбачатиме надання послуг з катання та організації походів на конях, снігоходах, лижах, ковзанах, санях (взимку); на велосипедах, конях, плотах, човнах та байдарках (влітку). Також у межах лісопаркової зони передбачають архітектурне формування території для таких видів ігор: теніс, волейбол, хокей, футбол, городки, більярд, бадмінтон, гольф, боулінг, пейнтбол, стендова стрільба, стрільба з лука як у закритих приміщеннях, так і на повітрі [12].

Серед інших інвестиційно-туристичних проектів подальшої розбудови рекреаційної інфраструктури Яремчанської територіальної рекреаційної системи назвемо ще два: фунікулер на г. Маковиця та “Полонина Рокита”.

У 2004 р. в Яремчі затверджено розроблену проектну документацію (в рамках Муніципальної інвестиційної програми розвитку малого підприємництва міста Яремче) для будівництва туристичного фунікулеру протяжністю 5 км з долини р. Прут на гору Маковиця над м. Яремче. З цієї вершини відкривається чудова панорама масиву Чорногори та Покутсько-Буковинських Карпат. Фунікулер із комфортними швидкісними кабінками дасть змогу підніматися на одну з найгарніших карпатських вершин курортникам середнього і похилого віку, родинам з малими дітьми, людям з фізичними вадами та ін.

Мета інвестиційного агропроекту “Полонина Рокита” – створення повного комплексу полонинського господарства на горі Рокита в с. Микуличин. Цей проект передбачає не лише функціонування високопродуктивного замкнутого господарського циклу, більшу частину продукції якого (м’ясо, сири, вовняні вироби) споживатимуть рекреанти, а й активне ознайомлення та залучення туристів у процес полонинського ґаздуваня.

Передбачаю, що проект дасть змогу суттєво збільшити обсяги потоків сільських туристів у межах Яремчанської ТРС, створить понад півсотні нових робочих місць, “Полонина Рокита” щорічно прийматиме до 150 тис. екскурсантів (курортників і транзитних туристів).

Отже, схарактеризований яремчанський досвід розгортання рекреаційного-господарського комплексу та названі напрями широкої турпродуктної диверсифікації послуг міста-курорту завдяки активізації всіх видів активного гірського туризму, стимулювання розвитку приватного агротуристичного газдування, впровадження багатобюджетних інвестиційно-туристичних проектів розбудови рекреаційної інфраструктури м. Яремче – визнаного лідера курортно-туристичного сервісу в Українських Карпатах – надзвичайно актуальний і вартий уваги для запозичення рекреаційних інновацій на інші гірські курортні центри Каратського регіону.

Література

1. Гетьман В.І. Курортно-рекреаційні системи Українських Карпат // Укр. геогр. журн. – 1999. – № 3. – С. 34–37.
2. Гринів Л., Мацола В. Розвиток рекреаційного підприємництва в Українських Карпатах // Проблеми регіональної політики: Зб. наук. праць. – Львів, 1995. – С. 109–118.
3. Євдокименко В.К. Регіональна політика розвитку туризму (Методологія формування, механізм реалізації). – Чернівці: Прут, 1996. – 288 с.
4. Зінько Ю.В. Організаційно-господарські аспекти розвитку сільського туризму в Карпатському регіоні // Аграрний екологічний туризм в країнах Центральної та Східної Європи: Матеріали І Міжнар. наук.-практ. семінару. м. Стрий, 2004 р. – Стрий, 2004. – С. 38–43.
5. Зінько Ю., Лозинський Р., Мальська М. та ін. Розробка інвестиційної програми розвитку туризму у Карпатському регіоні України // Візовий режим між Україною і Польщею: коментарі, аналіз, прогноз: Зб. аналіт. матеріалів. – Львів: Каменяр, 2004. – С. 59–65.
6. Кравців В.С., Євдокименко В.К., Габрель М.М., Копач М.В. Рекреаційна політика у Карпатському регіоні: принципи формування, шляхи реалізації. – Чернівці: Прут, 1995. – 72 с.
7. Кравців В.С., Жук П.В. Концептуальні основи перспективного розвитку рекреаційної індустрії в Карпатах // Економіка України. – 1993. – № 12. – С. 57–62.
8. Кубійович В. Туристика в Карпатській Україні // Наша Батьківщина. – 1939. – Ч. 1. – С. 4–8.
9. Рутинський М.Й. Івано-Франківщина: територіальна організація туристичного комплексу та структура сучасного турпродукту регіону // Наук. зап. Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. Сер. географія. – 2004. – Вип. 7. – С. 177–184.
10. Inwestycje turystycne na Ukrainie Zachodniej. Katalog projektow inwestycijnych / J. Zinko, R. Szcecinski, A. Jagusiewicz, W. Kowesnikow, R. Lozynskij, M. Malska. – Warszawa, 2004. – 40 s.
11. Poluga J., Rutynski M., Zinko J. Zasoby turystyczne Ukrainy Zachodniej // Potencjal turystyczny Ukrainy Zachodniej / Projekt PAUCI nr 00-0195-056 Potencjal turystyczny Ukrainy Zachodniej: Kierunki i mozliwosci inwestowania w sektorze turystyki w swietle polskich doswiadczen / R. Szczecinski, J. Zinko, R. Lozynski i dr. – Warszawa: Instytut Turystyki, 2005. – С. 81–110.
12. Офіційна web-сайт Івано-Франківської обласної державної адміністрації // www.gov.if.ua

PERSPECTIVE DIRECTIONS OF DEVELOPMENT RECREATION INFRASTRUCTURE IN YAREMCHE

M. Rutynski, Ivan Franko National University of Lviv, Doroshenka Str., 41, UA – 79 000 Lviv, Ukraine

It characterizes the modern situation of development of recreation tourist branch in Yaremche Sity Counsil territory. The perspective and efficiency of the priority investment projects of development of a recreation infrastructure in Yaremche.

Key words: tourist, tourist complex, tourist region, tourist product specialization