<<< назад | зміст | вперед >>>

Пуцентейло П.Р. Економіка і організація туристично-готельного підприємництва

4. Маркетингові аспекти туристичних послуг

4.1. Показники туристичної діяльності

Економічний аналіз і маркетингові дослідження ґрунтуються на використанні показників туристичної діяльності. У практиці систематизації економічних показників застосовуються різні підходи.

Відповідно до рекомендацій статистичної комісії ООН, для оцінювання загального масштабу економічного впливу туризму можуть бути використані такі показники:

- вироблений доход від туризму та його частка у валовому національному (внутрішньому) продукті;
- надходження іноземної валюти від міжнародного туризму; на державному рівні розрахунок включає валові доходи в іноземній валюті (загальна сума витрат іноземних туристів), а також чисті доходи у валюті (іноземна валюта, що залишається в країні, за винятком величини витрат на імпорт товарів і послуг, використовуваних у туризмі у вигляді продуктів харчування, готельного устаткування і постачання матеріалів, експатріації заробітків працівників-іноземців і прибутку об'єктів, що знаходяться в іноземному володінні і т. п.); на регіональному рівні розраховують валові і чисті надходження, отримані з джерел поза відповідним регіону;
- робочі місця, створені завдяки туризму за такими видами зайнятості:
o пряма зайнятість на туристичних підприємствах (у готелях, ресторанах, турагентствах і т. п.);
o непряма зайнятість на підприємствах, що постачають товари і послуги туризму (сільське господарство, рибальство, промисловість);
o генерована зайнятість у вигляді додаткових робочих місць, підтримуваних завдяки витраті доходів, отриманих працівниками прямої і непрямої зайнятості;
o приріст зайнятості в будівництві туристичної інфраструктури;
- ефект мультиплікації - він може бути обчислений як величина витрат, здійснюваних туристами на придбання послуг і товарів суміжних галузей (транспорт, зв'язок, сільський господарство, розваги, фінансова, культурне та інше обслуговування) у розрахунку на кожну грошову одиницю реалізованого турпродукта;
- внесок у державний бюджет за допомогою туристичних, митних, аеропортових зборів з туристів, податкові надходження з туристичних підприємств і доходів, зайнятих на них працівників.

Галузевий підхід у вимірі результатів туристичної діяльності ґрунтується на застосуванні системи показників: обсяг туристичного потоку, стан і розвиток матеріально-технічної бази, фінансово-економічні показники і показники розвитку міжнародного туризму.

У системі показників виділяють три групи:

- показники ресурсів;
- показники виробництва турпродукта (обсяг, структура, динаміка туристичної-екскурсійних послуг);
- показники соціально-економічної ефективності (динаміка рівня продуктивності праці, ефективність використання капітальних вкладень, основних фондів і оборотних коштів, матеріальних, трудових ресурсів, рентабельність).

Для характеристики туристичної діяльність застосовують показники:

- кількість місць у засобах розміщення, в тому числі в готелях, мотелях, гуртожитках для приїжджих, туристичних базах;
- кількість туристичних підприємств (туроператоров і турагентств);
- чисельність пасажирів на туристичній і ексурсійно-прогулянковій транспортній лініях, їхня частка в загальній чисельності пасажирів.
Крім того, для країнознавчих і регіональних зіставлень доцільно обчислювати "представницькі характеристики":
- число іноземних туристів на одного жителя країни, кількість поїздок внутрішнього і виїзного туризму на одного жителя країни для оцінки інтенсивності туризму;
- частку зайнятих у туристичній індустрії в загальній чисельності зайнятих в економіці галузі (регіону);
- частку витрат на туристично-екскурсійні та санаторно-оздоровчі послуги в загальному обсязі платних послуг населенню країни.

Особливе місце в системі економічних показників займають специфічні показники, що характеризують виробництво і споживання туристичних послуг.

Туристичний продукт як економічний показник може бути обчислений на мікро- й макрорівні, а також використаний для характеристики внутрішнього і міжнародного туризму. На мікро-рівні (агентська чи операторська туристична фірма) може бути представлена величиною туристичного продукту, реалізованого за конкретний період часу.

На макрорівні вироблений туристичний продукт може бути визначений як вартісний показник комплексу послуг туристам, запропонований ним відповідно до мети подорожі. Він містить у собі: витрати на покупку послуг, наданих туристам іншими підприємствами і галузями (транспорту, культури, медицини і т. п.), вартість вироблених товарів туристичного призначення, приватні й державні інвестиції в туристичну індустрію, а також перевищення експорту туристичного продукту з країни над його імпортом.

Реалізований туристичний продукт- це валовий доход від продажу (виторг) товарів і послуг туристичного призначення, що включає в себе також прибуток від туристичної діяльності.

Обсяг туризму прийнятий також визначати в натуральних (кількісних) показниках. Як натуральні показники, як у внутрішньому, так і в міжнародному туризмі використовують чисельність туристів. Однак цього показника виявляється недостатньо для визначення реальних обсягів туризму й обґрунтування потреби в матеріально-технічній базі.

Оскільки кожен іноземний турист знаходиться в іншій країні визначений час, то від середньої тривалості перебування іноземних туристів у країні залежить обсяг іноземного туризму в цілому. У зв'язку з цим у внутрішньому й у міжнародному туризмі поряд із загальною чисельністю туристів важливим натуральним показником служить кількість днів, проведених туристами в країні - туристичні дні (туродні). У практиці більшості країн цей показник називають "кількість ночівель".

Кількість туроднів визначається за формулою

Т = УхД,

де Т - кількість туроднів;
У - загальна чисельність туристів;
Д - середня тривалість перебування одного туриста в країні.

Вартісні показники в іноземному туризмі залежні від цін і тарифів, що діють на послуги туристам, а також від інших форм витрат, вироблених іноземними туристами в країні тимчасового перебування. При цьому, як правило, з цих витрат виключаються витрати на міжнародні перевезення.

У ряді країн прийнято виділяти як вартісні показники середній доход на один туродень і як похідний показник - середній доход на турпоїздку. Загальний обсяг валютних надходжень країни визначається за формулою

S=YхAхS1

де S - загальна величина валютних надходжень;
У - загальна чисельність туристів;
А - середня тривалість перебування одного туриста в країні;
S1 - середній доход від одного туриста в день.

<<< назад | зміст | вперед >>>