МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ



Полюга В’ячеслав Олексійович

УДК 338.48:332.14

Економічні і організаційні важелі регуляторної політики розвитку туризму

Спеціальність: 08.02.03 –
Організація управління, планування і регулювання економікою



Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук



Ужгород – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України

Науковий керівник:

академік НАН України,
доктор економічних наук, професор
Долішній Мар’ян Іванович,
Інститут регіональних досліджень НАН України, директор

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор
Євдокименко Валерій Кирилович,
Чернівецький національний університет,
завідувач кафедри.

кандидат економічних наук,
Мацола Василь Іванович,
Ужгородський національний університет,
професор кафедри.

Провідна установа:

Львівський національний університет імені Івана Франка МОН України,
кафедра економіки підприємства.

Захист дисертації відбудеться 21 березня 2005 року о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К.61.051.02 по захисту дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук в Ужгородському національному університеті за адресою: 88000, м. Ужгород, пл. Народна, 3, ауд. 41.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Ужгородського національного університету за адресою: 88000, м. Ужгород, вул. Капітульна, 6.

Автореферат розісланий 19 лютого 2005 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук, доцент   О.Г.Чубарь

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Характерною рисою трансформаційних процесів, які відбуваються в економіці України, є активізація діяльності підприємств рекреаційно-туристичного комплексу. Дедалі більшого значення набуває науково обґрун­товане формування сприятливого фінансово-економічного, правового і інформаційного сере­до­­вища з метою стимулювання розвитку туризму в реґіонах України.

Особливо актуальним у сучасних умовах є алгоритм розробки, обґрун­ту­вання та прийнят­тя управлінських рішень, удосконалення методів організацій­ного та фінан­со­во-ресурсного за­безпе­чення розвитку туризму як на макро-, так і на мікрорівні. Активізація діяльності підпри­ємств туризму повинна ґрунтуватися на розширенні мо­ж­ли­востей реґі­о­нального управління інве­с­ти­ційними процесами у зазначеному напрямі та поєд­нання ефективного державного регу­лю­ван­ня еконо­міки з ринковою саморе­гу­ляцією.

Проблеми й особливості розвитку туризму знайшли своє відо­бра­жен­ня у науко­вих дослідженнях: передумови виникнення, принципи функціо­нування під­при­ємств рекреа­цій­но-туристичного комплексу, класифікація їх форм і видів, організа­ція ді­яль­ності у ринко­вих умовах, ме­то­дологія розробки і реалізації державної та реґіо­нальної туристичної політики, особливості обліку та аналізу ре­зуль­татів робо­ти, планування фінансово-господарської ді­яль­ності, світовий до­с­від організації туризму висвітлені у наукових працях таких вітчизняних і зару­біж­них уче­них як В.Азара, К.Бо­ри­сова, Дж.Боузна, В.Глава­ць­кого, Л.Гринів, Б.Да­ни­­ли­шина, М.Долішнього, В.Євдо­ки­менка, І.Зорі­на, В.Квартальнова, В.Кифяка, Ф.Котлера, В.Крав­ціва, О.Любіцевої, Дж.Май­кенза, В.Мацо­ли, А.Мельник, В.Мікловди, Н.Неда­ш­ків­ської, М.Нудель­мана, В.Пав­лова, Г.Па­пі­ряна, М.Пітюлича, В.Сеніна, С.Харічкова, О.Шаблія, І.Школи та інших.

В Україні висвітлені далеко не всі питання стосовно сучасних теоре­ти­ко-мето­доло­гічних та прикладних засад активізації діяльності підприємств рекреа­ційно-ту­рис­тич­ного комплексу. Існує потре­ба у поглибле­ному науково­му дослід­женні теоре­тичних аспектів формування методики організа­ційного та фі­нан­сово-ресурсного забезпе­чення розвитку туризму на загаль­но­­державному та реґіональному рівнях, визначенні пріори­тетів та окре­с­­ленні шля­хів підвищення ефективності управління комплексним викорис­танням багатого рекреацій­но-туристичного по­тен­ціа­лу реґіонів України.

Одним із ефективних важелів ринкового регулювання розвит­ку ту­риз­му є удосконалення механізмів фінансово-кредитної підтрим­ки суб’єктів госпо­дарю­вання га­лу­зі, залучення ін­ве­с­тицій для пожвав­лення їх діяльності. Розробка та впровадження інвести­ційних про­ектів ве­ли­кою мірою залежить від вдалого вибору об’єкта інвесту­вання, фі­нансового інструментарію, від якісної оцінки та про­гно­зу­вання інвестиційної при­­ваб­­ливості туризму (з позиції ефективності вкладання капіталу). Потребують до­слідження нові методо­ло­гічні під­хо­ди до інформаційного відображення діяль­ності під­приємств рекреа­цій­но-туристич­но­го комплексу у макроекономічних показни­ках. По­ряд з цим підприєм­ницькі структури, які належать до сфери туризму, не спро­моглися роз­ро­бити дієву так­тику, стратегію, концептуальні моделі, які змогли б опти­маль­но регла­ментувати їх відносини з державними органами, бюд­же­том, інвестиційними і кредитними інститу­ціями. Важли­вість теми посилюється ще й тим, що протягом останніх років в економіці країни питома вага таких фор­мувань стабільно зростає.

Актуальність та невідкладність вирішення проблем, пов`язаних із акти­візацією роз­­вит­­ку суб`єктів туристичного господарювання та удо­ско­наленням мето­дів органі­зацій­ного, інформаційного та фінансово-ресурсного забезпечення їх діяль­ності, виз­на­чили тему ди­сер­та­ційної роботи, зумовили зміст, мету, завдання і структуру до­слід­жень.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисерта­цій­не до­слід­ження є складовою частиною науково-дослідних робіт Інсти­ту­ту реґіональ­них до­слід­­жень НАН України, зокрема планової теми “Концептуальні основи формування по­лі­тики освоєння рекреацій­ного потенціалу реґіону та механізми її реалізації в рин­кових умовах” (номер держре­єст­рації 0102U000430) та госпдо­говірної теми “Розробка про­грами роз­витку рекреацій­ного комплексу Львівської області” (державний реєстра­цій­ний номер 0102U000432). До звітів за даними темами увійшли: аналіз сучасного ста­ну і тен­ден­цій роз­вит­ку мате­ріально-технічної бази рекреаційно-туристичного комплексу; обґрунту­вання перспек­тив та пріо­ри­тетних напря­мів здійс­нення політики розвитку туризму в реґіоні; реко­мен­дації щодо покра­щення інформа­цій­ного, розширення форм і методів інвести­цій­ного за­без­пе­чення роз­витку рекреації і туризму; ме­ха­нізм реалі­зації та очіку­вані результати Програми розвитку сана­торно-курортної сфери, ту­ризму і відпо­чин­ку у Львівсь­­кій області на 2003-2007
 роки.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є поглиб­лен­ня теоретичних і методичних підходів, вироблення практичних рекомендацій з регулювання розвитку туризму та сти­му­лювання його фінан­со­во-ре­сурс­ного забезпе­чення в реґіонах України.

Досягнення цієї мети зумовило потребу теоретичних розробок, визна­чення та послі­дов­­ного вирішення таких завдань:

- узагальнення та оцінка форм, методів та інструментів ринкового регулю­ван­ня і ак­ти­­ві­зації діяльності суб’єктів туристичного господарювання у реґіональній ту­ристичній полі­тиці;
- обґрунтування необхідності здійснення комплексної туристичної полі­ти­ки у реґіоні на основі реґіональних концепцій і програм розвитку рекреації і туризму;
- дослідження та аналіз сучасних методологічних підходів до інфор­ма­ційного відо­бра­­ження діяльності підприємств рекреаційно-туристичного комплексу у соціаль­но-еко­­­но­­мічних показниках;
- вивчення ролі і місця сфери туризму у національній економіці, визна­чен­ня його соціально-економічного впливу на суспільство і навколишнє сере­довище;
- аналіз передумов, можли­востей і мотивів розвитку рекреаційно-туристичної ді­яль­ності у Карпатському реґіоні;
- проведення оцінки стану та перспектив туристичної галузі реґіону у контексті загальнодержавних тенденцій її розвитку;
- вивчення можливостей ефективного використання нових організацій­них форм і методів фінансово-ресурсного забезпечення заходів реалізації реґіональ­ної туристич­ної політики із залученням інвестиційного капіталу;
- поглиблення концептуальних підходів щодо визначення факторів інвести­ційної привабливості туристичної галузі реґіону.

Об’єктом дослідження вибрано економічні від­но­сини, які виника­ють у процесі регулювання розвитку туризму.

Предметом дослідження є теоретико-ме­то­дичні та прик­ладні аспекти економічного регулювання і організаційного забезпе­чення розвитку туризму на за­гальнодержавному та реґіональ­ному рівнях.

Методи дослідження. Теоретичну та методологічну ос­но­ву дослідження ста­новлять поло­жен­ня сучас­ної економічної теорії, праці вітчизняних та зарубіжних уче­них з проб­лем реґіональної еко­номіки та регуляторної політики розвитку рекреаційно-ту­рис­тичного комплексу. У про­цесі дослідження для вирішення поставлених зав­дань використані: діалектичний ме­тод дослідження процесів і явищ у їхньому вза­є­мозв’язку й розвитку, сис­тем­но-структурний аналіз (при дослідженні концеп­ту­аль­них засад та при систематизації методичних підходів що­до управління розвитком туризму); ме­то­ди групувального аналізу і статистично-про­гноз­них підходів, економіко-статис­тичні мето­ди, порівняння (при ана­лізі соціаль­но-економічних переду­мов, можли­востей і мотивів розвитку ринку туристич­них по­слуг у Карпатському реґіоні та ви­значенні пріоритетних напрямків рекреа­ційно-туристичної діяльності).

Інформаційно-нормативною базою для дисертації послужили законодав­чі акти та за­­ко­­ни України з питань роз­вит­ку туризму, курортів, готель­ного госпо­дарства; дер­жав­на ста­ти­с­тична звітність, яка ха­рак­те­ризує результати функціону­вання су­б`єк­тів ту­ристич­­ної, санаторно-курорт­ної, відпочинкової діяльності в Ук­ра­їні про­тя­гом 1996-2003 років; вітчизняні і за­рубіжні публікації з питань розвит­ку рекреації ї туризму, резуль­тати власних досліджень.

Для обробки економічної інформації, побудови таблиць, діаграм та гра­фі­ків ви­ко­ристані інформаційні технології корпорації Microsoft. Результати дослід­же­н­ня опра­цьо­вано та оформлено за допомогою сучасних пакетів статистичного аналізу та ПЕОМ типу Реntium-IV.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні теоре­тичних за­сад формування реґіональної політики державного регулювання розвит­ку туризму в умовах європейської інтеграції національної еконо­міки та об­ґрунтуванні мето­дич­них положень щодо напрямів її реалізації у контексті сти­му­лювання організаційного та фінансово-ре­сурсного забезпечення туристич­ної галузі в реґіонах Ук­ра­їни. Проведені дослідження до­зво­лили отримати такі наукові резуль­тати:

вперше:

- розроблено логіко-структурну схему та обґрунтовано доцільність впро­вад­ження аде­кват­ної комплексної системи показників статистичного обліку ту­рис­тичної діяль­ності як у межах національної економіки, так і в розрізі адмі­ністративно-тери­то­ріальних оди­ниць - реґіональних показників, до складу якої входять такі їх групи: по­каз­ни­ки еко­но­мічного потенціалу туристичної галузі, по­каз­ники фінансового стану су­б’є­к­тів турис­тич­­ної галузі, показники структури і ди­­наміки споживання туристичних послуг. Резуль­татом впровадження і роботи та­кої системи на прикладному рівні стане визначення ре­аль­ного внеску турис­тич­ної галузі в економіку реґіону (країни), аналіз ефек­тив­ності рекреаційно-туристичної діяль­но­с­ті та реалізація програмних засад розвитку туристичної галузі реґіону (країни);

- розроблено класифікацію важелів ринкового регулювання активі­за­ції діяльності суб’єктів господарювання туристичної галузі, яка охоплює: дер­жав­но-адміністра­тивні, нор­ма­тив­но-пра­вові, фінансово-кредитні, податкові та соціаль­но-­психологічні важелі. Автором обґрунтовано доціль­ність запровадження системи соці­аль­но-психологічних важелів та комплексне викорис­тання усіх важелів при роз­роб­ці механізму реалізації реґіо­нальних програм роз­витку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку;

дістало подальший розвиток:

- поглиблення суті і змісту терміну “туризм” як еконо­міч­ної категорії. Для досто­вірних розрахунків, висновків і проведення заходів, адекват­них реальному внеску галузі у національну економіку (чи еконо­міку конкрет­ного реґіону), на відміну від традицій­ного трактування і розуміння туриз­му лише як тимчасового виїзду людини з постій­ного місця проживання, статис­тич­ному обліку і економічному аналізу, за висновками автора, повинні під­ля­га­ти усі відвідувачі, які використо­вують комплексний турис­тичний про­дукт (тур) або окремі рекреаційно-туристич­ні послуги. Запропоновано трактувати ту­ризм як: галузь суча­с­ної національ­ної і реґіональної еконо­міки; сферу соціально-еконо­міч­ної по­лі­ти­ки держави та її реґіонів; технологію реалізації рекреаційних по­треб і за­пи­тів; сферу реаліза­ції прав і потреб громадян на відпо­чинок, пе­ре­сування, оздо­ровлення;

- доповнення методичних та практичних рекомен­дацій щодо методології та організації статистики туризму в реґіоні, зо­кре­ма запропо­новано: виконання комплексу робіт щодо остаточного та вірного перекодування під­при­ємств (відповідно до Стандартної міжнародної кла­сифікації видів діяльності в туризмі, рекомендованої Всесвітньою туристичною органі­зацією (ВТО)), які займа­ються всіма видами туристичної та близькими до неї видами діяльності; проведення систематизації статистичних показників, які комп­лексно характеризують туристичну ді­яльність та потенціал га­лу­зі; дослідження та впровадження нових методологічних під­ходів (зокрема си­стеми сателітних рахунків туризму) з метою повнішого інформа­цій­но-­статис­тич­ного відображення туризму у соціально-еконо­міч­них показ­никах;

удосконалено:

- модель державного регулювання розвитку туризму на за­галь­нодержав­но­му та реґіональному рівнях, яка ґрунтується на єдиній комп­лекс­ній туристич­ній політиці на основі загальнодер­жавної та реґіональних концепцій і програм роз­вит­ку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку з виділенням і систе­мати­зацією методів та інструментів реа­лі­за­ції зазначеної політики;

- методику розрахунку інтегрального показника інвестиційної приваб­ли­вості під­приємств рекреаційно-туристичного комплексу: автором запропоновано послі­довне ви­ко­­нання чотирьох етапів (1-й етап - оцінка сучасного стану та про­гно­зу­вання перспек­тив роз­витку туризму; 2-й етап - оцінка та прог­но­­зування се­ред­ньога­лу­зе­вої рента­бель­ності під­при­ємств туризму; 3-й етап - оцінка та стимулювання освоєння рекреаційно-туристичного потен­ціалу; 4-й етап - оцінка інвести­цій­них ри­зи­ків у ту­ристичній галузі) та визначення ко­мер­ційного, технічного, інсти­ту­цій­ного, со­ці­ального, фінансового та еко­но­мічного ефек­тів від інвесту­вання у туристичну галузь.

Практичне значення одержаних результатів. Комплексне застосування роз­роб­ле­ної класифікації важелів ринкового регулювання активізації діяльності підпри­ємств туризму дасть змогу впливати на стан таких підприємницьких фор­му­вань; удо­ско­на­лення моделі державного регулювання розвитку ту­риз­му сприятиме розробці єди­ної комплексної політики розвитку рекреаційно-туристичного комплексу на основі за­гальнодержавної та реґіональ­них концепцій і програм розвитку санаторно-ку­рорт­ної сфери, туризму і відпочинку з ви­діленням і систематизацією методів та ін­стру­­мен­тів реалізації зазначеної політики; за­пропонований комплекс методич­них та практичних рекомендацій щодо організації ста­тистики туризму в реґіоні сприятиме повнішому інформаційно-статис­тич­ному відображенню галузі в соціально-економічних показни­ках; за­про­понована мето­дика розрахунку інтеграль­ного показника інвести­ційної при­ва­б­ли­во­сті підпри­ємств ту­риз­му дозволить визначити комерційний, техніч­ний, інсти­ту­цій­ний, со­ці­аль­ний, фінансовий та економічний ефекти від інвестування у турис­тичну галузь.

Основні положення та пропозиції, викладені у дисертації, використані: Львівсь­кою обласною державною адміністрацією при розробці стратегії економічного та соціаль­но­го розвитку Львівської області до 2010 року та при плануванні діяльності Ради з ту­ризму Карпатського реґіону (лист від 02.04.2003 р. № 5/29-1308/8-10); у процесі запро­вадження ефективних механізмів реа­ліза­ції рекреаційної політики на Львівщині (лист від 18.12.2003 р. № 5/15-5047/8-15); при розробці Програми розвитку санаторно-курорт­ної сфери, туризму і відпочинку у Львівській області на 2003-2007 роки (затверджена рішенням сесії Львівсь­кої обласної ради від 7 березня 2003 р. № 113).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним за­вер­шеним дослідженням. Усі наукові результати, які викладені в дисертації, отрима­ні автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, викорис­та­но ті положення та ідеї, які отримані в результаті особистої роботи здобу­вача.

Апробація результатів дослідження. Про основні результати дослід­жень допо­ві­далось: на Між­на­родній науково-ме­тодичній конфе­рен­ції “Формування нової пара­дигми еконо­міч­ної освіти в Україні " (Львів, 19-20 жовтня 2000 р.); на Всеукра­їн­ській науко­во-пра­к­тичній конфе­ренції "Формування нової па­радигми еко­но­міч­ної теорії в Укра­їні" (Львів, 23-24 лис­топада 2001 р.); на ХІV Між­на­род­ній науко­во-прак­­ти­ч­ній кон­фе­ренції “Фо­р­­му­­ва­н­ня стра­тегії розвит­ку реґіону на іннова­цій­ній осно­ві” (Чер­нів­ці,13-14 травня 2004 р.); на наукових семінарах Інституту реґіо­наль­них досліджень НАН України.

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані у 13 наукових публі­каціях (9 у фахових виданнях України) загальним обсягом 4,8 д.а., з яких особисто ав­тору належать 3,3 д.а., у тому числі 2,6 д.а. у фахових виданнях.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг роботи - 223 сторінки комп’ютерного тексту, в тому числі основний текст 208 сторінок, з яких 5 сторінок займають повністю таблиці та рисунки, 17 таблиць, 22 рисунки, 8 додатків на 15 сторінках. Список використаних джерел налічує 162 позиції і займає 13 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі – “Концептуальні засади регуляторної політики розвитку туристичної індустрії” – досліджуються теоретико-методологічні основи вивчення рекреації і туризму, науково-прикладний аспект управління розвитком туризму в реґіоні, проблеми мето­до­логії інформаційного відображення туризму у соціально-еконо­мічних показниках.

Аналіз літературних джерел як вітчизняних, так і закордонних авторів у даному напря­мі дослідження дає можли­вість встановити найбільш змістовний та точний понятійний апарат, визначити і обґрунтувати основні етапи методики дослідження ринку рекреа­ційно-турис­тичних послуг. У дисертації туризм розглядається як об’єкт наукового пізнання, який є ба­га­то­гранним явищем суспільного життя і потребує комп­лекс­ного теоретичного ос­­ми­­с­лен­ня та наукового дослідження. Запропоновано тракту­вати ту­ризм як: галузь суча­с­ної національ­ної і реґіональної еконо­міки; сферу соціально-еконо­міч­ної по­лі­ти­ки держави та її реґіонів; технологію реалізації рекреаційних по­треб і за­пи­тів; сферу реаліза­ції прав і потреб громадян на відпо­чинок, пе­ре­сування, оздо­ровлення.

Значна увага у роботі приділяється аналізу взаємодії центральних та місце­вих орга­нів державної виконавчої влади щодо організаційного забезпечення управ­ління проце­са­ми розвитку туристичної галузі в реґіоні. Обґрунтовано, що для Укра­їни, на сучасному етапі ринкових пе­ре­творень, необхідність формування конструк­тивної турис­тич­ної політики набуває дедалі більшої акту­альності. В за­леж­ності від рівня, на якому во­на визначається і реалізується, до­­ціль­но виділяти: державну, реґіо­нальну політику і полі­ти­ку окремих підприємств рекреацій­но-турис­тичного комп­лексу. Доведено доцільність мо­де­лювання туристичної полі­тики на заса­дах стратегічного планування, що відобра­жається комплексним докумен­том, який вклю­чає аналітичну і прогнозну інфор­мацію, систему заходів і проектів, пе­ред­бачених для вико­нан­ня державними орга­нами, іншими зацікавле­ними структурами - учас­ни­ками ринку турис­тич­них пос­луг. Виз­начено мету державної ту­ри­с­тичної політики - створення ко­н­ку­рен­то­спро­можного рекреацій­но-туристичного ко­мп­лексу, який всесторонньо задоволь­нятиме по­треби вітчиз­ня­них і закордонних споживачів ту­рис­тичного продукту, сприя­тиме розвит­ку економіки кра­їни шляхом збільшен­ня робочих місць, бюджетних і валютних надход­жень, збережен­ня культурної і при­род­ної спадщи­ни. Запропоно­вано детальний перелік цілей реґіо­­наль­ної туристич­ної політики та цілей турис­тич­ної політики, яка визначається на рівні підпри­ємства.

У розділі обґрунтовано доцільність згрупувати важе­лі і інструменти ринкового регулювання та активізації розвитку суб’єктів рекреаційно-турис­тич­ного госпо­дарю­вання за наступними ознаками:

- державно-адміністративні важелі – це важелі управління ринковою мо­дел­­лю з елементами державного регулювання розвитку та активізації сфери туризму на загальнодержавному та реґіональному рівнях (складові – стра­те­гічне планування, підтримка зовнішньоекономічної діяльності, наукові до­слід­жен­ня ринку рекреаційно-туристичних послуг, охорона рекреа­ційних ресурсів, га­рантування за­хис­ту та безпеки туристів, контроль за якістю послуг, кадрове забезпечення);

- нормативно-правові важелі розробляються і впроваджуються центра­ль­ни­ми та місцевими органами влади і передбачають загальну організацію і пра­вову регла­мен­тацію туристичної діяльності, створення сприят­ли­вого нормативно-пра­во­во­го по­ля для всіх суб’єктів рекреаційно-туристичного комп­лексу;

- фінансово-кредитні важелі спрямовані на створення сприятливого кре­дитного сере­до­вища для розвитку підприємницької діяльності у туристичній га­лузі (складові – за­провадження системи мікрокредитування, пільгове креди­ту­вання суб’єктів рекреа­ційно-туристичного бізнесу, державне субсидіювання, лі­зинг, тре­нінги з фінансово-кре­дитних питань для працівників га­лузі туризму);

- податкові важелі – передбачають оптимізацію кількості податків для під­при­ємств рекреаційно-туристичного комплексу, надання податкових пільг під ко­нкретні проекти, які спрямовані на вирішення реґіональних і соціальних про­блем, інвестування у туристичну галузь (до них належать: податкове регу­лю­вання, оптимізація кількості і величини податків у рекреаційній ді­яльності; ство­рення сприятливих умов для залу­чення інвестицій підпри­єм­ствами рекреа­ційно-туристичного комплексу; бюд­жетне фінансування програм розвитку рекреації і ту­ри­зму; надання податкових пільг для вирішення проблем соціального туризму);

- соціально-психологічні важелі - передбачають проведення активних пропа­ган­дистських кампаній як для зовнішнього ринку, так і для внутрішніх спо­живачів ту­ристич­ного продукту з метою формування іміджу України як держави, сприятливої для ре­креації і туризму, підвищення соціального сприйняття туризму місцевим населен­ням, збереження традиційних для українців гостинності і доброзич­ливого ставлення до при­їжджих – вітчизняних і іноземних туристів (складові – марке­тингова та рекламна ді­яль­ність, інформаційно-довід­кова діяльність, розробка імід­же­вої туристичної стра­тегії ).

У зв’язку із швидкими темпами розвитку міжнародного (зовнішнього), інозем­но­го, внут­ріш­нього, пригодницького, круїзного, екологічного, культурно-пізнаваль­ного, ре­кре­­а­ційного та інших видів туризму, вважаємо, що статистичні показники, які відо­бра­жають туристичну галузь, доцільно було б виділити у окре­му групу. З цією ме­тою у роботі обґрунтовується необ­хідність розробки аде­кват­ної системи показників ста­тистичного обліку туристичної діяльності як в межах національної економіки, так і в роз­­різі адміністративно-тери­то­ріальних одиниць - реґіональних показників. У свою чер­гу, це, по-перше, створить методоло­гічне та методичне під­ґрун­тя для формування су­час­ної статистики туризму як для країни в цілому, так і для реґіонів рекреаційної спе­ціа­лізації; по-друге, стано­витиме необхідну умову переходу до систематичної науково обґрун­­­тованої і регу­лярної статистичної оцінки рекреа­ційно-туристичного продукту, а та­кож ролі і місця туризму та реґіонів відповідної спеціалізації в економіці краї­ни; по-тре­тє, прин­ципово змінить обсяги і структуру інформації, що узагальню­ється на рівні ре­ґі­ону (держа­ви), і яка необхідна для формування цільових показ­ни­ків реґіональ­ного (загальнодержавного) плану­вання і управління.

Результатом проведених досліджень стала розробле­на система статис­тичних показників, які характеризують стан розвитку рекреації і туризму (рис.­1).

Рис.1. Система статистичних показників, які характеризують стан розвитку туризму, та їх використання в процесі розробки і реалізації туристичної політики

У дисертації розроблено практичні рекомендації щодо органі­за­ції статистики туризму в реґіоні. Зокрема:

- виконати комплекс робіт щодо остаточного та вірного перекодування підпри­ємств, які за­йма­ються всіма видами туристичної та близькими до неї видами ді­яль­ності (згідно з мето­ди­кою ВТО) з метою уточнення потенціалу розвитку ту­ризму в Україні (у тому числі в розрізі реґіонів);
- провести систематизацію статистичних показників, опрацювати спеці­альні індикатори, які комплексно характеризуватимуть туристичну діяльність та її потенціал як по країні в цілому, так і щодо окремих її реґіонів;
- у планах статистичних робіт на найближчі роки передбачити спеці­альні обсте­ження та видання статистичних збірників щодо комплексної оцінки ста­ну розвитку туризму в Україні;
- передбачити можливість ефективного та оперативного отримання заці­кав­лени­ми осо­бами та організаціями необхідної статистичної інформації з питань роз­витку ту­­риз­му, вико­ристовуючи сучасні інформаційні технології (зокрема на платній основі);
- розробити пакет нормативної документації та методичних рекомендацій щодо органі­зації збору, обробки та використання статистичної інформації, яка стосується стану розвитку рекреації і туризму;
- запровадити систему отримання оперативної інформації за вимогою органів дер­жав­ної влади та місцевого самоврядування для прийняття управлінських рішень щодо підтримки підприємств туризму, виявлення окремих тенденцій;
- залучати додаткові джерела достовірної інформації для доповнення, уточнення та порів­ня­льного аналізу даних статистичної звітності (дані податко­вої адміністрації, казначейства, кон­сал­тингових, маркетингових, соціологічних фірм, паспортно-візових, прикордонних служб).

У роботі обґрунтовано доцільність використання нових підходів до проблеми статистич­но­го вив­чення сфери рекреації і туризму. Зокрема, впровадження у практику вітчиз­няної стати­стики функціонально орієнтованих рахунків окремих видів економіч­ної діяльності (у даному випадку – туристичної), які отримали назву сателітних. Це сприятиме: забезпе­ченню вичерпною інфор­ма­цією для певних соціально-економічних потреб функ­ціо­нального чи міжга­лузевого поход­же­ння та поглибленому аналізу отри­ма­­них показ­ників і їх агре­га­тів з використанням сучас­них пакетів прикладних про­грам економіко-статистичного аналізу і прогно­зування.

У другому розділі – “Стан та перспективи туристич­ної галу­зі реґіону у контексті загальнодержавних тенденцій її розвитку ” – аналізуються соці­аль­но-економічні передумови, можливості і мотиви розвитку ринку туристичних послуг у Карпатському реґіоні, характеризуються види рекре­а­ційної діяльності у реґіоні (на при­кла­ді Львівсь­кої області) та визначаються пріоритети їх розвитку, проводиться комплекс­на оцінка фінансово-економічного стану підпри­ємств ту­рис­тич­ної галузі і її реального внес­ку в економіку області.

Зазначено, що головними мотиваційними цінностями для розвитку внутрішнього і іно­земного туризму в областях Карпатського реґіону є класичне поєднання природ­них і куль­тур­но-історичних ресурсів, підкріплене етнічною самобутністю його меш­кан­ців. Про­­те автором обґрунтовується, що основою для завоювання конкурентних по­зи­цій на ри­н­ку турис­тичних по­слуг повинна стати подальша концентрація в реґіоні інших ва­ж­ли­вих ресурсів - матеріально-техніч­них та фінансових, вкрай необхідних для створення конку­ренто­спроможного ін­но­ваційного рекреаційно-туристичного про­дукту реґіону.

Аналіз структури і динаміки розвитку протягом остан­ніх років різнопрофіль­них закладів розміщення туристів в реґіоні показує, що най­більш стабільно розвиваються установи, послуги яких користу­ють­ся попитом у населення протягом цілого року завдяки своїм якісно-ціновим характеристикам (сана­то­рії, пансіо­нати з лікуванням, готельні комп­лекси, сучасні бази відпочинку). Натомість залишаються низькими показники тих закладів, орга­нізація діяльності яких не відповідає сучасним вимогам, а також нерента­бельних закладів сезонного типу з низьким рівнем сервісу. Через це використання з метою відпо­чинкового туризму одних з найбільших та різноманітних в Україні запасів при­­род­них рекреаційних ресурсів, якими володіє Карпат­ський реґіон, на сьогодні не можна вважати достатнім.

У роботі аргументовано, що існуюча мережа закладів туризму реґі­о­ну на базі наявних та потенційних запасів природних ресурсів сана­торно-курорт­ного оздо­ровлення і відпочинку вже тепер може задовольняти удвічі біль­ший попит, а най­перспек­тивнішими пріоритетними напрямками розвитку внут­рішнього і іноземного ту­ризму є, від­по­відно, курортно-лікувальний, гірсько­лижний та сіль­ський видові турис­тич­ні ринки. Всі вони, однак, потре­бують підтримки та узгодженого розвитку у рамках всієї індустрії туризму.

Проведений у розділі статистичний аналіз ринку пропозиції послуг закладів ро­змі­щення Карпатського реґіону дозволив певною мірою співставити розвиток гостинної мережі, комфорт­ність номер­но­го фонду та ефективність його використання з іншими реґіо­нальними турис­тич­ними ринками Європи. Так, в областях Карпатського реґіону пере­ва­жає те­ри­то­ріа­ль­на концентрація закладів розміщення в окремих центрах (об­ласних, центрах ділової ак­­тивності, курортах) при загальній неефективності, недо­заванта­женості через свою низьку якість про­по­зи­ції послуг розміщення решти перспек­тивних те­риторій із незначним туристичним по­током. Як­що коефіцієнт локалізації послуг закладів розміщення у реґіоні ста­новить 85 % від середнього по Центральній Єв­ро­пі, то коефіцієнт та індекс забезпеченості ту­рис­тів потужно­стями готельних та інших під­при­ємств розміщення свідчить, що пропозиція по­ту­­ж­­ностей закладів розміщення пере­вищує наявний попит на них у Карпат­ському реґіоні в 1,6 рази.

У зростаючій конкуренції реґіональних ринків туристичних послуг Карпат­сь­кий реґіон мо­же опинитись на "марґінесі" світових туристичних потоків. Тому ситуація, яка скла­­лася в рекреаційно-ту­ри­с­тичній сфері реґіону, ви­ма­гає активно­го пошуку засобів по­до­лання кризо­вих явищ, інтенсифікації виробництва реґіональ­ного туристичного про­­дук­ту із забезпе­чен­ням необ­хід­ної його якості, розробки ефек­тивних заходів реґіо­наль­ної туристичної політики, ре­а­­лі­­за­ції активної марке­тингової стратегії, спрямованої на форму­вання позитивного туристич­но­го іміджу для областей реґіону за-для збіль­шен­ня на їх те­рени потоку іноземних та вітчизня­них туристів.

Львівщина традиційно є областю реґіону, де стан і перспективи туристично-рекре­аційної індустрії були і залишаються одними з найкращих в Україні. Частка при­родно-рекреа­ційного потенціалу області у сумарному природно-ресурсному потенці­алі Украї­ни складає 5,377 ‰, з якого 70 % припадає на ресурси відпочинку і туризму та 30 % - на ре­сурси санаторно-курортного лікування. Вже сьогодні Львівська область, маючи по­рів­ня­но розвинуту туристичну інфраструктуру і будучи здатною забезпечити досить різ­но­ма­ніт­ний попит на ринку як внут­ріш­нього, так і іноземного туризму, має найвищі в реґіоні та одні з найвищих в Укра­їні показники туристичного споживання.

Серед областей України за кількістю рекреаційних закладів (119 або 3,7 %) Львів­сь­ка область займає дев’яте місце, а за кількістю ліжко-місць у них (20,5 тис. або 4,2 %) – восьме. Із основних типів підприємств вітчизняного рекреаційно-ту­рис­тичного комплексу на території Львівщини знаходяться 66 санаторіїв та пан­сіо­натів з лікуванням (12,3 % від усіх аналогічних закладів Украї­ни), 41 (1,8 %) за­клад відпочинку довготривалого та 17 (26 %) - короткотрива­лого перебування, 185 (4,8 %) ліцензованих туристичних фірм, 78 (4,2 %) підпри­ємств готельного господарства. Підприємст­вами турис­тич­ної індустрії у 2003 р. надано тури­стичних послуг 142,6 тис. осіб (4 % до зна­чення аналогічного показ­ника в цілому по Україні), екскурсійних - 82,7 тис. осіб (3,1 %), санаторно-курортного оздо­ровлення - 247,1 тис. осіб (14,1 %), відпо­чинку - 9,5 тис. осіб (1 %), готельних - 206,2 тис. осіб (5,5 %). Можливості туристичної індустрії Львів­щини вико­ристо­вуються далеко не повністю. Так, зокрема, у 2003 році санаторно-ку­рорт­ні комп­лекси були завантажені приблизно на 67 %, заклади готельного госпо­дарства – на 21 %, відпочинкові заклади були заповнені лише на 10 %.

Все частіше зростаючий попит на послуги санаторно-курортного ліку­вання, туриз­му та відпочинку залишається незадово­леним на місцевому ринку з причини неналежної якості цих послуг та комфорт­ності проживання, поганого сервісу, непро­фесій­ності персо­налу, недостат­нього використання сучасних мето­дів менеджменту, маркетингу, досягнень інформацій­них технологій. Однак серед першопричин та­кої ситуації одними з го­лов­них слід вважати негативні чин­ники економічного характе­ру. Тому важливою з точки зору обґрун­тування пріо­ри­тет­ності фінансово-інвести­цій­ного серед інших напрямків ре­сурс­­ного забез­пе­чення туристичної галузі є наведена у роботі характеристика фінан­сово-еко­но­міч­ної ефективності функціонування суб’єктів рекреа­ційного госпо­дар­ства Львів­щи­ни та оцінка їх реального економічного внеску у госпо­дарський комплекс області.

У 2003 році туристичні підприємства, готелі, санаторно-курортні та відпочинкові заклади Львівщини реалізували власних послуг на суму 268,7 млн. грн., що дорівнює 6,5 % у загальному обсязі реалізованих послуг в області. Незважаючи на те, що протягом останніх років в області зростають обсяги рекреаційно-туристичних послуг, їх питома вага в структурі реалізованих платних послуг області зменшується (за рахунок збіль­ше­ння питомої ваги реалізованих послуг інших видів економічної діяльності).

Розрахунки сумарної валової доданої вартості туризму та її пи­томої ваги у валовій доданій вартості області дали підстави зробити певні узагальнення:

- по-перше, незважаючи на те, що відбувається щорічне стабільне зростання дохо­дів підприємств рекреаційно-туристичного комплексу та валової доданої вартості ту­ристич­ної галузі (а також зростання обсягу реалізації товарів і послуг, наданих галу­зями інфраструктури туризму), зменшується їх сумарна питома вага в економіці області. Ці тенденції водночас є свідченням того, що темпи зростання доходів та ВДВ туристичної галузі поступаються темпам зростання ін­ших галузей економіки області;
- по-друге, потужності туристичної індустрії та її внесок у економічну систему те­ри­торії явно занизькі, щоб можна було сьогодні говорити про цю галузь як профілюючу в господарському комплексі області;
- по-третє, існуючі показники внеску туризму до валової доданої вартості обла­сті досяг­нуті при використанні лише п'ятої частини місткості готелів та інших закладів розміщення.

Незважаючи на позитивні зрушення в розвитку рекреацій­но-туристичного комп­лексу Львівщини, цей сектор економіки вимагає кардиналь­ного і ґрунтовного рефор­му­вання з метою подолання цілого комплексу проблем, які знаходяться як у суто галу­зе­вій, так і дотичних до галузі площинах (еконо­мічній, фінансовій, тех­но­­логічній, екологіч­ній, організаційно-управлінській). Оскільки стра­те­гіч­ні орієнтири ре­фор­му­вання гос­по­дарства Львівської області відводять сферам са­на­­торно-курортного ліку­вання, оздоровлення, туризму та відпочинку роль прі­ори­тетних в господарському комплексі реґіону, реформування санаторно-ку­рорт­ної галузі вже сьогодні вимагає реалізації таких заходів (за напрямами), як, зокрема:

- організований туризм (формування на базі основних туристичних цент­рів, курортів та реґіонів відпочинку єдиної системи рекреаційно-туристичних зон Львівсь­кої області; створення нових туристичних продуктів (туристичної пропо­зиції) Львів­щини різнопланового тематичного характеру);
- санаторно-курортна сфера (розширення мережі сучасних лікувально-оздо­ровчих за­кла­дів; вивчення існуючих і потенційних можливостей промис­лового освоєння сверд­ловин міне­раль­них вод; проведення комплексу природоохо­ронних заходів);
- короткотривалий відпочинок (аналіз потреб в рекреаційних територіях для кож­ного з великих промислових центрів області; облаштування місць масо­вого від­починку; впорядку­вання територій, виділених під малі форми приміської ре­кре­ації; створення спе­ціальних кра­є­знав­чих маршрутів);
- готельне господарство (розбудова мережі готелів різного рівня ком­форт­ності; прове­дення робіт з реконструкції, переобладнання і оновлення існу­ючого го­тельного фонду області; впровадження міжнародних стандартів якості обслу­говування в готельних закладах; проведення сертифікації та ліцензування го­тель­них послуг);
- туристична транспортна інфраструктура (розробка генеральної схеми транспортного забезпечення туристичних маршрутів і об’єктів в ув’язці з міжна­родною транспортною мере­жею; ремонт та облаштування автошляхів; роз­бу­дова міжнародних транспортних коридорів та пунктів перетину державного кордону);
- система кадрового забезпечення рекреації і туризму (підго­товка ­ква­ліфі­ко­ваних кадрів для рекреаційно-туристичного комплексу; видання підруч­ни­­ків та навчальних посібників з туризму, готельної справи, ресторанного бізнесу);
- маркетингова діяльність, рекламне та інформаційне забезпечення (про­ве­дення реклам­них та PR-кампаній у вітчизняній і зарубіжній пресі, на радіо і теле­ба­ченні з ме­тою формування іміджу реґіону як одного з най­спри­­ят­ливі­ших для роз­витку санаторно-курортного лікування, туризму та відпочинку; підготовка, друк і розповсюдження серії рекламно-інформаційних довідників та путівників; ство­­рення туристичних сайтів і порталів в мережі Інтернет; удосконалення реґіо­нальної статистики туризму).

Розділ третій – “Розробка концептуальних засад регуляторної політики розвитку туризму” розкриває порядок розробки та суть реґіональних про­грам розвит­ку санаторно-курортного лікування, ту­ризму і відпочинку як ефек­тивного інструменту здійснення реґіональної туристичної політики, пропонує шля­хи фінансово-кредитної та інвестиційної підтримки суб’єктів туристичної га­лузі реґіону та висвітлює методику розрахунку інтегрального показника інвести­ційної привабливості підпри­ємств рекреа­ційно-туристичного комплексу.

Однією з головних умов подолання існуючих негативних тенденцій, які скла­­лись у турис­тич­ної галузі, має стати актив­на, виважена та науково обґрун­тована реґіональна по­літика роз­вит­ку туризму з ураху­ванням галузевих та реґіо­нальних особливостей цієї сфе­ри еконо­міки. Резуль­тати проведених досліджень доводять, що одним з найваж­ли­віших інструментів реалізації туристичної політи­ки в реґіоні є, зокрема, відповідні реґіональні прог­рами (обласні, місцеві то­що). Реґіональна програма розвитку рекреації і туризму є, по суті, узгодженим за ре­сурсами, ви­ко­навця­ми і термінами реалізації комп­лексом заходів, спрямованих на створення необхідних пра­вових, фінансових, соціаль­но-економічних, організа­ційних та інших умов розвитку тури­стич­ної індустрії в реґіоні.

Як приклад науково обґрунтованої реалізації стратегії освоєння рекреа­цій­ного по­тенціалу на середньострокову перспективу у роботі наводяться основні положення розроб­леної за участю здобувача Програми розвитку санатор­но-ку­рорт­ної сфери, ту­ризму і відпочинку у Львівській об­ласті на 2003-2007 роки. За­про­поновано, зокрема, ме­ханізми реалізації Програми (умовно ви­ді­лені за такими напрямами, як: наукові та нормативно-правові; економічні; фінансово-кредитні; рекла­м­но-інформаційні та марке­тин­гові; органі­заційно-управлінські); обґрунто­ва­но перспектив­ні соціально-економічні та екологічні ре­зуль­тати для області від реалізації програмних заходів.

Важливу роль при здійсненні регуляторного впливу на процеси розвитку ту­ри­стичної га­лузі у су­час­них умовах господарювання повинні відігравати фінан­сові важелі та інвестиційні за­хо­ди. Проведений аналіз фінансово-господарської ді­яль­ності суб’єктів турис­тич­ного підпри­єм­ництва засвідчує необхідність розробки та більш актив­ного впро­­вадження сучасних механізмів фінансового сприяння (пі­льгове креди­туван­ня; ці­льо­ві державні субсидії та дотації; гарантовані позики; га­рантії кредитним установам, комерційним банкам повернення кредитів, наданих під­при­ємствам туристичної галузі; страхування підприємницької діяльності та ри­зи­ків; пільги в оподаткуванні прибутків; залучення недержавних фінансово-кре­дит­них і госпо­дар­ських установ до надання фінансової допомоги підприємствам ту­ризму; залу­чення можливостей міжнародних організацій та фондів підтримки роз­витку рекреа­ційного підприємництва).

У дисертаційному дослідженні виділено та детально висвітлено переваги таких потен­ційних джерел інвестування рекреації і туризму, як:

- концентрація власних коштів підприємств для впровадження інновацій, прогре­сив­них технологій обслуговування та модернізації обладнання;
- застосування прискореної амортизації для збільшення амортизаційних від­ра­ху­вань та інтенсифікації формування інвестиційних ресурсів;
- цільове використання накопичень, отриманих під час приватизації об’єк­тів тури­стичної галузі за умови дотримання встановленої спеціалізації цих підприємств;
- залучення фінансових ресурсів місцевих бюджетів для будівництва пріо­ри­тет­них для розвитку реґіону об’єктів туристичної інфраструктури відпо­відно до со­ціально обґрунтованих та екологічно регламентованих нормативів роз­вит­ку ре­кре­а­ційної сфери у районах з високим рівнем інвестиційної привабли­вості та ре­креа­ційних зонах;
- корпоратизація підприємств туризму та відповідна емісія і організація вто­рин­ного обігу цінних паперів, надання інвестору права власності на земельні ділянки під роз­мі­щення туристичних закладів;
- концентрація ресурсів у спеціальних інвестиційних та інноваційних фон­дах за рахунок капіталізації прибутків суб’єктів підприємницької діяльності, у тому числі ство­рення інноваційних і благодійних фондів розвитку окремих видів туризму (сільського, агро­туризму, зеленого, екотуризму), проведення екологічних та інших соціально важ­ли­вих програм за участю підприємницьких структур;
- залучення іноземних інвестицій та кредитних ліній з державним посе­ред­ництвом і гарантіями для розбудови і освоєння привабливих для іноземних туристів рекреаційних зон;
- ефективне використання ресурсів комерційних банків, страхових компа­ній та інших су­б’єктів фінансового ринку у формі інвестицій в статутні фонди під­при­ємств галузі туризму.

Усі розглянуті вище форми залучення фінансових ресурсів без винятку мо­жуть бути за­стосовані при залученні реґіональними господарюючими суб'єк­тами вітчизня­ного та іноземного підприємницького капіталу. Проте цей процес по­ви­нен бути керо­ва­ним з боку органів держав­ної влади та місцевого самовря­дування і мати необхідний комплекс механізмів реалізації.

Враховуючи особливості туристичної галузі, пропонується проводити оцін­ку її ін­вести­цій­ної привабливості за наступними основними етапами (рис.2), які є агрего­ваними (синтетичними) та включають конкретні аналітичні показники, розрахунок яких здійс­ню­ється на основі даних статистичної звітності суб’єктів туристичної галузі за певний період часу і експертних оцінок.

Рис. 2. Характеристика основних етапів оцінки інвестиційної привабливості туристичної галузі реґіону

Етап 1. Оцінка сучасного стану та прогнозування перспектив розвитку туризму здійснюється за допомогою наступної системи показників та характеристик: значимості галузі в економіці реґіону; стійкості галузі до економічного спаду; соціального зна­чен­ня галузі; забезпеченості розвитку підприємств галузі власними фінансовими ресурсами; ступеня державної підтримки розвитку рекреації і туризму.

Етап 2. Оцінка та прогнозування середньогалузевої рентабельності діяль­но­сті під­приємств рекреаційно-туристичного комплексу здійснюється на основі наступних по­каз­ни­ків: коефіцієнта рентабельності активів, коефіцієнта рентабельності власно­го капіта­лу; коефіцієнта рентабельності наданих послуг; коефіцієнта рентабель­нос­ті поточних витрат.

Етап 3. Оцінка освоєння ресурсного потенціалу галузі туризму пе­ред­­бачає оцінку природно-ресурсного рекреаційного потенціалу та ступінь його вико­рис­­тан­­ня; аналіз ма­теріально-те­х­ніч­ного забезпечення підприємств галузі; аналіз турис­тич­них по­токів; оцін­ку наявності та якіс­ну характеристику об’єктів тури­стичної інфра­структури. Стиму­лювання освоєння ресурсного по­тен­ці­а­лу включає: роз­робку пропо­зицій щодо покра­щення ресурсного забезпечення під­при­ємст­в туристичної галузі реґіо­ну; прогно­зування ко­­што­­рисних витрат щодо оновлення морально та фізично заста­рілої мате­ріальної скла­дової окремих видів ресурсів; прогнозування витрат на роз­виток туристичної інфра­структури; ро­боту над пер­спек­тивами міжнародного співро­бітництва (навчання пе­р­со­на­лу, обмін до­свідом, візова політика, реклама); роз­роб­ку найбільш перспективних напрямів залучення інвести­ційних ресурсів у галузь.

Етап 4. Оцінка інвестиційних ризиків в туристичній галузі проводиться з ураху­ванням результатів аналізу за наступними показниками: коефіцієнта варіації середнього по­каз­ника рентабельності власного капіталу підприємств галузі за окремими роками пе­ріоду, який аналізується; коефіцієнта варіації показників рентабельності в розрізі окремих підприємств сфери рекреації і туризму; рівня конкуренції; рівня інфляційної стійкості на послуги підприємств рекреації і туризму; рівня соціальної напруги в туристичній галузі.

Виходячи із висновків, зроблених на 4-х етапах аналізу (синтетичних оцінок на­веде­них характеристик), та рангового значення кожного із етапів у загальній характе­ристиці інвестиційної привабливості, розраховується інтегра­льний показ­ник рівня інвестиційної привабливості туристичної галузі реґіону.

На першому етапі розрахунків визначається рангове значення галузі туризму за кожним етапом оцінки. У процесі такої оцінки аналітичні показ­ники кожного етапу розглядаються як рівнозначні (за необхідністю можна вико­ристовувати диференціацію та враховувати експертну оцінку). Рангове значення туристичної галузі за кожним етапом оцінки визначається як середнє рангове його значення за всіма аналітичними показни­ка­ми, які входять у даний етап.

  (1)

де РЗСі - середній ранговий показник туристичної галузі за і-м етапом;
РЗк - рангове значення к-го аналітичного показника;
n - кількість аналітичних показників і-го етапу.

На другому етапі розрахунків на основі рангового значення за кожним етапом розраховується інтегральний ранговий показник оцінки інвестиційної привабливості. Враховуючи те, що окремі елементи оцінки відіграють різну роль у прийнятті інвестиційних рішень, їх значимість диференціюється експертним шляхом.

Розрахунок інтегрального рангового показника оцінки інвестиційної приваб­ли­вості туристичної галузі здійснюється за формулою:

  (2)

де ІРПін.пр. - інтегральний ранговий показник інвестиційної привабливості галузі туризму ;
ЗЕі -    значення і-го етапу у загальній оцінці галузі, десятковий дріб.

На третьому етапі розрахунків визначаються комерційний, технічний, інсти­туційний, соціальний, фінансовий та економічний ефекти від інвестування у галузь туризму.

ВИСНОВКИ

Результати виконаних у дисертаційній роботі досліджень дозволили сформулювати такі основні висновки і пропозиції:

1. Актуальною проблемою сучасної економічної науки є поглиблення теоре­тич­них засад регулювання розвитку туризму в реґіонах України з використанням системного (га­лу­зевого) і проблемного (як провідного) принципів проведення наукових досліджень.

2. У дисертаційній роботі запропонована класифікація важелів та інстру­ментів акти­візації роз­вит­ку суб’єктів рекреаційно-туристичного господарювання, обґрунтована до­ці­ль­ність моделювання держав­ної туристичної політики на засадах стратегічного плану­ван­ня, що відобража­ється комп­лекс­ним документом, який включає аналітичну і прогнозну ін­форма­цію, систему захо­дів і проектів, передбачених для виконання державними органа­ми, іншими зацікавле­ними структурами ­- учасниками ринку турис­тич­них послуг.

3. Органам державної статистики запропоновано розробити та впровадити аде­кват­ну систему показників статистичного обліку рекреаційно-туристичної діяльності як в ме­жах національної економіки, так і в розрізі адміністративно-територіальних оди­ниць – ре­ґіо­нальних показників. Обґрунто­вано, що це, по-перше, створить методо­логічне та мето­дичне підґрунтя для форму­вання сучасної статистики туризму як для країни в цілому, так і для реґіонів рекреа­ційної спеціалізації; по-друге, становитиме необ­хідну умову переходу до система­тичної науково обґрун­тованої і регулярної стати­с­тичної оцінки рекреаційно-ту­рис­тич­ного продукту, а також ролі і місця туризму та реґіонів відповідної спеціа­лізації в економіці країни; по-третє, принципово змі­нить обсяги і структуру інформації, що уза­галь­­нюється на рівні реґіону (держави), і яка необхідна для формування цільо­вих показ­ників реґіонального (загально­дер­жавного) планування і управління. Окрім того у дисер­тації за­про­поновано комплекс практичних рекомен­дацій щодо організації статистики туризму в реґіоні.

4. Результати проведених у аналітичному розділі дисертаційної роботи дослід­жень дали можливість обґрунтувати прогнозну модель етапного процесу подальшого станов­лення рекреації і туризму в реґіоні, побудовану на засадах де­тального вивчення основних проблем розвитку рекреаційно-туристичного комп­лек­су та наявних позитив­них галузе­утво­рю­ючих факторів. Послідовне вико­нання за­пропонованих у дисертації стратегічних орієнтирів та кон­крет­них пропозицій з реформування са­на­торно-ку­рорт­ного оздоров­лен­ня, туризму та відпочинку, як одного з пріо­ритетних напрямів реґіо­наль­ної по­лі­ти­ки, сприятиме у майбутньому утвердженню провідних позицій ­турис­тичної галузі у господарсь­кому комплексі реґіону з усіма позитивними нас­лідками.

5. Системний підхід до розробки та реалізації реґіональних цільових комплексних програм розвитку галузі, впроваджений у ході проведення дисерта­ційного дослідження на прикладі Програми розвитку санаторно-курортної сфе­ри, туризму і відпочинку у Львівсь­кій області на 2003-2007
 роки, допоможе об’єд­нати зусилля райдержадміністра­цій, орга­нів місцевого самовряду­вання, профспіл­ко­вих організацій, організацій під­при­­ємців, полі­тич­них кіл, ту­рис­тичних підпри­ємств та асоціацій, молодіжних органі­зацій, установ науки та освіти, засобів масової інформації, релігійних центрів для вирішення проблем, які сьо­годні не до­зво­ляють повною мірою реалізувати значний рекреаційно-туристичний потен­ціал, як один з вагомих факторів соціально-еконо­міч­ного розвитку Львівської області.

6. При залученні реґіональними господарюючими суб'єктами туристич­ної галузі віт­чизня­­ного та іноземного інвестиційного капіталу доцільно викорис­товувати систе­му пріо­ри­тетних по­тен­ційних джерел забезпечення інвестиційної полі­тики у галузі. Основні із них, запропоновані автором, - концентрація власних коштів підприємств для впровад­ження іннова­цій, прогресивних техноло­гій обслуговування та модернізації обладнання; засто­сування приско­ре­ної амор­тизації; залучення фінансових ресурсів місцевих бюджетів для будівництва пріо­ри­тетних для розвитку реґіону об’єктів турис­тичної інфраструктури; концен­трація ресурсів у спе­ці­альних інвести­цій­них та інно­ваційних фон­дах за рахунок капіталізації прибутків суб’єктів під­при­єм­ниць­кої діяль­ності, у тому числі ство­рен­ня ін­но­ваційних і благодійних фондів розвит­ку окре­мих ви­дів туриз­му, прове­дення еколо­гіч­них та інших соціально важливих програм за учас­тю підприєм­ницьких структур; залучен­ня іноземних інвестицій та кредитних ліній з держав­­ним посередництвом і гарантіями для розбудови і освоєння привабливих для іно­зем­них туристів ре­кре­а­ційних зон; ефективне використання ресурсів комерційних банків, страхових компа­ній та ін­ших суб’єк­тів фінан­со­вого ринку у формі інвес­ти­цій в статутні фонди під­при­ємств турис­тичної галузі.

7. Пропозиції економічного та організаційного плану, які стосуються фор­му­вання методики розрахунку інтегрального показника інвестиційної приваб­ливості туристич­ного галузі та оцінки ефективності її інвестування, сприятимуть:

- розробці економічно обґрунтованої стратегії інвестиційної підтримки турис­тичної галузі;
- економічну обґрунтуванню доцільності інвестиційних вкладень;
- прогнозуванню величини комерційного, фінансового, інституційного, со­ці­­аль­ного, технічного та економічного ефектів від інвестування у галузь туризму;
- розробці алгоритму прийняття управлінських рішень щодо покращення інвестиційного клімату в реґіоні загалом;
- координації інвестиційних процесів у галузі туризму.

Список опублікован праць за темою дисертації

Публікації у фахових виданнях

1. Полюга В. Аспекти статистичного вив­чення стану туристичної галу­зі реґіону // Реґіональна еконо­міка. -2001.- № 2.- С. 176-180.
2. Полюга В. Методи активізації діяль­ності суб’єктів турис­тич­ного господарю­вання на рин­ку рекреаційних послуг / Науковий вісник Чернівецького тор­говельно-еко­но­міч­ного інсти­туту КНТЕУ– Вип. 1. Еко­номічні науки. Ч.2. – Чернівці: АНТ Лтд., 2004. - 393 с. - С. 38-41.
3. Полюга В. Стан та перспективи турис­тичної освіти у Львівській області в контексті загаль­нодержавних тенденцій її становлення // Реґіональна еконо­міка. -1999.- № 3. - С. 117-121.
4. Полюга В. Фактори, що визначають спе­цифіку маркетингу під­приємств тури­с­тичної сфе­ри // Зб. наукових праць “Формування рин­кової економіки в Україні. Пере­хідна економіка: пробле­ми теорії і практи­ки”, Центр ринко­знав­ства “Інтереко”, ЛДУ ім. І.Франка. Львів – 1999 р. С. 345-349.
5. Полюга В., Полюга Д. Методологічні засади роз­ра­­хунку інтеграль­ного по­каз­ни­ка інвестиційної при­вабливос­ті підприємств ту­ристично-рекре­а­цій­ної сфери // Нау­ковий збірник “Формування рин­кової економіки в Україні. Спецвипуск 8. Формування нової парадигми економічної теорії в Україні”, Центр ринко­знав­ства “Інтереко”, ЛДУ ім. І.Франка. Львів – 2001 р. С. 461-466. (Автору належить 0,4 д.а.). [Особистий внесок: обґрунтовано основні етапи роз­ра­­хунку інтеграль­ного по­каз­ни­ка інвестиційної при­вабли­вос­ті підприємств ту­ристично-рекре­а­цій­ної сфери].
6. Полюга В., Полюга Д. Аналіз сучасного стану використання матеріально-техніч­ної ба­зи рекреації і туризму у Львівській області// Науковий вісник Ужго­род­ського націо­нального уні­вер­ситету. Серія "Економіка". Випуск 11. – Ужгород, 2002. C. 20-22. (Автору належить 0,2 д.а.). [Особистий внесок: аналіз матеріально-технічної бази роз­вит­ку туризму у Львівській області].
7. Кравців В., Матолич Б., Гулич О., Полюга В. Рекреаційний потенціал Львівсь­кої області та стратегія його освоєння // Реґіональна еконо­міка.-2002.- № 2.- С. 133-143. (Автору належить 0,3 д.а.). [Особистий внесок: обґрунтування механізмів здійснення по­лі­ти­ки розвитку рекреації у Львівській області].
8. Кравців В., Полюга В., Гулич О. Науково-методичні підходи та алгоритм роз­роб­ки реґіональних програм розвитку рекреаційної сфери // Соціально-економічні до­слід­­­ження в перехідний період. Ринкова трансформація України: проблеми та перспек­тиви (Збірник наукових праць) / НАН України. Інститут реґіональних досліджень. - Львів, 2004. - Вип. 1 (XLV) - 623 с. - С. 9-17. (Автору належить 0,2 д.а.). [Особистий вне­сок: обґрунтування організаційних механізмів розробки та реалізації реґіональних про­грам розвитку рекреаційної сфери].
9. Кравців В., Полюга В., Полюга Д. Проблеми методології ста­тистичного оці­ню­вання роз­витку туризму в при­кор­донному реґіоні // Соціально-еконо­мічні дослід­ження в пере­хід­ний період. Стати­стичне оцінювання со­ціально-економіч­них явищ у реґіоні: мето­дологічні підходи (Що­річник наукових праць). Випуск 4’2004 /НАН України. Інсти­тут реґіональних до­слід­жень. Львів, 2004. - 545 с. - С. 76-87. [Особистий внесок: обґрун­то­вано проблеми статистичного вив­чення стану туристичної галу­зі реґіону].

Публікації, що додатково відображають наукові результати дисертації

10. Полюга В. Особливості функціонування курортно-рекреаційних зон у Карпат­сь­кому реґіоні в сучасних умовах господа­рю­вання // Тези доповідей між­на­родної науко­вої сту­­­дентсько-аспі­ран­­­т­­­сь­кої конферен­ції “Економічна сис­тема України: євро­пейський вибір. Львів, 3-5 травня 2000 р. С. 115-116.
11. Полюга В. Підготовка сучасних спеціа­лістів у галузі туризму як один з на­прямів націо­нальної освіти // Тези доповідей між­на­родної науково-ме­тодичної ко­н­фе­­рен­­ції “Форму­вання нової парадигми еко­номічної освіти в Україні". Львів, 19-20 жовтня 2000 р. С. 46-47.
12. Полюга В. Залучення інвестицій в рек­реаційну галузь у спеці­альних еко­но­міч­них зонах Львівщини // Тези доповідей між­на­родної наукової сту­­дентсько-аспі­ра­нт­­ської конфе­ренції “Україна в ХХІ ст.: Формуван­ня еко­но­мі­чної сис­теми". Львів, 2001 р. С. 274 – 275.
13. Полюга В. Проблеми організації рек­реа­ційної діяльності в кон­тексті укра­їнсько-польсь­ко­го при­кордонного співро­біт­ництва // Реґіональна еко­но­мі­ка. Додаток "Реґіони України. Еко­номіко-статис­тич­ні порів­нян­ня. – 2001. - № 6-7. С. 101-106.

АНОТАЦІЯ

Полюга В’ячеслав. Економічні і організаційні важелі регуляторної політики розвитку туризму. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 - Організація управління, планування і регулювання економікою. – Ужгородський національний університет, Ужгород, 2005.

Дисертацію присвячено питанням поглиблення теоре­тичних аспектів фор­му­ван­ня мето­дики організа­ційного та фі­нан­сово-ресурсного забезпе­чення туризму як на мак­ро-­, так і на мік­ро­рівні та пошуку ефективних методів її впровадження. Для досягнення по­став­леної мети у роботі запропоновано класифікацію важелів ри­н­кового регулю­ван­ня ак­ти­в­і­за­ції діяльності су­б’є­ктів господарювання тури­с­тич­ної галузі, яка розглядає: дер­жав­но-адміністративні, нор­ма­тив­но-пра­вові, фіна­н­сово-кредитні, податкові та соці­аль­­но-психологічні важелі. Обґрунтовано до­ціль­ність впро­­вад­­ження аде­кват­ної комп­лекс­ної системи показників статистичного обліку ту­рис­тичної діяльності як у межах національної економіки, так і в розрізі адмі­ністра­тивно-тери­то­ріаль­них одиниць - реґіональних показників. Доповнено комплекс мето­ди­ч­них та пра­ктич­них реко­мендацій щодо методології та організації статистики ту­ризму в реґіоні. Уто­ч­нено понятійний апарат, а саме: переглянуто змістове наванта­же­н­ня терміну “ту­ризм”, як категорії, насамперед, економічної. Удосконалено модель дер­жав­ного регу­лю­вання роз­витку туризму на за­галь­нодержав­ному і реґіональному рівнях, запропо­новано автор­ський підхід щодо методики розрахунку інтегрального по­каз­ника інвестиційної приваб­ли­вості підприємств рекреаційно-туристичного комплек­су.

Ключові слова: туризм, механізм державного регулювання розвитку туризму, державна і реґіональна рекреаційна політика, інвестиційна привабливість підприємств рекреаційнотуристичного комплексу.

АННОТАЦИЯ

Полюга Вячеслав. Экономические и организационные рычаги регуляторной политики развития туризма. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по спе­ци­альности 08.02.03 – Организация управления, планирования и регулирования эконо­микой. – Ужгородский национальный университет, Ужгород, 2005.

Диссертацию посвящено вопросам углубления теоретических аспектов фор­ми­ро­ва­­ния методики организационного и финансово-ресурсного обеспечения туризма как на макро-, так и на микроуровне, а также поиску эффективных ме­тодов ее использо­вания. Для дости­же­ния поставленной цели в работе предложено классификацию рыча­гов ры­ночного регу­ли­рования активи­за­ции деятельности субъектов хозяйствования ту­ристи­­ческой сферы, ко­то­рая включает: государст­венно-административные, нор­ма­тив­но-пра­во­вые, финансово-кре­дит­ные, налого­вые и социаль­но-­психологические рычаги. Разработано логико-струк­тур­ную схе­му и доказано целе­соо­бразность использования адэ­кват­ной комп­лекс­ной систе­мы показателей статистического учета ту­рис­тической деятельности как в рамках нацио­нальной экономики, так и в разрезе адми­нистративно-терри­то­риальных еди­ниц - регио­нальных показателей. Уточнено терминологичес­кий аппа­рат, а имен­но: пере­смот­рено смыс­ло­вую нагрузку термина “туризм”, как катего­рии, в первую очередь, эко­номической; предложено характеризовать туризм как: сферу совре­мен­ной национальной и региональ­ной экономики; сферу социально-экономи­чес­кой по­ли­ти­ки госу­дарства и его регионов; технологию реализации рекреационных по­требностей; сферу реали­зации прав потребнос­тей граждан на отдых, пе­ре­меще­ние, оздоровление. В диссер­тации отмечено актуальность раз­ра­ботки теорети­ческих основ функциони­рования рекреации и туризма с исполь­зова­нием системного (отра­с­ле­вого) и проблем­ного (как основного) принципов проведения научных исследо­ваний. Выде­ляются такие основные направления исследования рекреаци­онно-ту­ри­сти­ческого комп­лекса: истори­ческое, экономическое, географическое, социаль­ное, по­ли­ти­ческое, ку­ль­турное, эколо­ги­ческое и психологическое. Определен и дополнен комп­лекс методи­ческих и практи­ческих рекомендаций по методологии и организации ста­тистики туризма в регионе. В диссерта­ционном исследовании предложено органам госу­дарст­венной статис­тики и региональным органам госу­дарст­венной власти проводить ре­гу­лярные исчисления валовой добавленной сто­имости туризма и его части в валовой добавленной стоимости области. Усовер­шенствовано мо­дель государственного регулиро­вания развития туриз­ма на госу­дар­ственном и региональном уровнях на примере разрабо­танной при участии соискателя Программы развития санаторно-курорт­ной сферы, туризма и отдыха во Львовс­кой области на 2003-2007
 годы. Предложено авторский подход каса­тель­но методики расчета инте­граль­ного показателя инвестиционной привлека­тель­ности пред­при­ятий рекреационно-туристического комп­лекса, который включает: эконо­мичес­кое обосно­ва­ние необходи­мости инвестиционных вложений; прогнозиро­вание величины коммер­ческого, финансо­вого, институционного, социального, технического и эконо­ми­чес­кого эффектов вложения капитала в сферу туризма; разработку алгоритма принятия управ­ленческих решений каса­тельно улучшения инвестиционного климата в регионе; коор­ди­нацию инвестиционных процессов в сфере туризма; моделирование величины ожи­да­емой нормы прибыли от дея­тель­ности предприятий - субъектов туристической отрасли в регионе.

Ключевые слова: туризм, механизм государст­вен­ного регу­лиро­вания развития туризма, государственная и региональная рекреаци­он­ная поли­тика, инвести­ционная привлекательность предприятий рекреационно-туристического комплекса.

SUMMARY

Poliuha Viacheslav. Economic and organizational levers of tourism development regulatory policy. - Manuscript.

Thesis for obtaining scientific degree of candidate of economic sciences in speciality 08.02.03 – Оrganization of management, planning and regulation of economics / Uzhgorod National University. – Uzhgorod, 2005.

The thesis is devoted to the questions of a deepening the theoretical aspects of for­mation the technique for organizational and financial-resource maintenance of tou­rism both at macro- and microlevel, and also to the search of effective methods of its use. For achievement the goal in the work it is offered classification of levers of market regulation of activization of the tourist sphere subjects activity which includes: administrative, legal, financial and credit, tax and social - psychological levers. It is developed the logical-block diagram and pro­ved the resonability of use of complex system of the statistical accounting parameters of tourist activity both within the framework of national economy and at the level of administrative-terri­torial units - regional parameters. Improved the terminology namely it is reconsidered semantic loading of the term "tourism" as, first of all, economic category. The complex of the methodical and practical recommendations on methodology and organization of tourism statistics in a region are determined and complemented. The model of tourism development regulation at the state and regional levels is advanced. The author's approach concerning the technique of account of an integrated parameter of a recreation-tourist complex enterprises investment appeal is offered.

Key words: tourism, state and regional recreational policy, tourism deve­lopment state regulation mechanism, investment appeal of the recreational-tourist complex enterprises.