Кравців В., Матолич Б., Гулич О., Полюга В.
Регіональна економіка. - 2002. - №2. - С.134-143.

Рекреаційний потенціал Львівської області та стратегія його освоєння

Аналізується сучасний стан рекреаційного потенціалу Львівської області. Обгрунтовано концептуальні засади розвитку рекреаційно-туристичного комплексу як ефективного засобу еколого- та соціальна орієнтованої структурної трансформації господарства. Приведено основні положення Програми розвитку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку як дієвого механізму реалізації рекреаційної політики в регіоні. Ключові слова: рекреаційний потенціал, стратегія розвитку рекреаційної сфери, механізм реалізації рекреаційної політики.

Економічно розвинуті країни світу в основному завершили формування високопродуктивної ресурсозберігаючої моделі економічної діяльності, яка б створювала умови для забезпечення їх сталого розвитку. В Україні ж ці процеси ще не набули завершеного вигляду, йде інтенсивний пошук найбільш прийнятних моделей соціально-економічного розвитку не лише держави загалом, але й окремих її регіонів.

Для Львівщини таким стратегічним орієнтиром є туристично-рекреаційна сфера. Структурні трансформації господарства регіону в бік пріоритетної розбудови саме цього сектора економіки забезпечать збалансований високоефективний ресурсозберігаючий розвиток території.

Львівщина традиційно була областю, де перспективи туристично-рекреаційної індустрії були і залишаються одними з найкращих в Україні. природно-ресурсний та історико-культурний потенціал у поєднанні з вигідним географічним положенням в центрі Європи та існуючий багаторічний досвід і напрацювання у сфері рекреації є достатньо вагомою передумовою пріоритетного розвитку системи санаторно-курортного лікування, туризму та відпочинку, орієнтованої як на внутрішнього споживача, так і на обслуговування іноземного контингенту.

Рекреаційний потенціал

За наявністю рекреаційних ресурсів Львівська область займає одне з провідній місць в державі. Природні рекреаційні ресурси Львівщини представлені лікувальними мінеральними водами, лікувальними грязями, озокеритом, кліматичними, водними, лісовими. Частка природно-рекреаційного потенціалу Львівщини у сумарному природно-ресурсному потенціалі України складає 5.377%о. Серед карпатських областей за сумарним потенціалом природних рекреаційних ресурсів вона поступається лише Закарпаттю (7,036%о). 9 структурі рекреаційних ресурсів області 70% припадає на ресурси відпочинку і туризму і 30% - на ресурси санаторно-курортного лікування [1, с. 103]. У сумарному природно-ресурсному потенціалі Львівської області природні рекреаційні ресурси становлять 14 3%, що значно вище відповідного показника по Україні (9,5%) [1, с. 124].

Провідне місце в структурі рекреаційного потенціалу області займають лікувальні мінеральні води. З восьми типів мінеральних вод, що застосовуються з бальнеології, на Львівщині відомо сім, які виділяються у чотири зони їх поширення.

В зоні поширення мінеральних неспецифічних вод типу "Нафтуся" розташовані курорти Трускавець (добовий дебіт родовища складає 47,2 .м³, добу), Східниця (64,6 м³/добу), Верхньосинєвидненське родовище та близько 40 інших проявів джерел "Нафтусі" із загальними розвіданими та прогнозними ресурсами понад 5000 м³/добу.

В зоні поширення лікувальних розсолів з підвищеним вмістом сульфатів розташований курорт Моршин (79,0 м³/добу). Сумарні розвідані та прогнозні ресурси лікувальних розсолів складають понад 600 м³/добу, з яких на даний час використовується лише приблизно 1 м³/добу.

На базі мінеральних сульфатних вод функціонують курорти Великий Любінь (запаси вод - 57,6 м³. добу), Немирів (320 м³/добу), Шкло (5,0 м³/добу). Загальні та прогнозні запаси даного типу вод сягають декількох тисяч м³/добу. В даний час використовується лише приблизно 250 м³/добу.

Найбільш відомі родовища мінеральних вод без специфічних компонентів і властивостей розташовані в смт. Одеську (220 м³/добу), с. Балучині (158 м³/' добу), смт. Новому Милятині (138 м'/добу), с. Солуки (86 м³/добу). Загальні прогнозні їхні запаси складають близько 27000 м'/добу.

В області виявлено також вуглекислі мінеральні води (с. Климець, с. Боберка).

Лікувальні торф'яні грязі Львівщини, представлені Немирівським, Велико-Любінським, Моршинським родовищами та родовищем Щкло із загальними запасами 462 тис. м³, повністю забезпечують теперішні і перспективні потреби функціонування на їх базі санаторно-курортних установ.

На Львівщині розташоване найбільше в Україні родовище озокериту - Бориславське. Прояви озокериту є також в смт. Стара Сіль.

Крім бальнеологічних ресурсів Львівщина має інші природні рекреаційні Ресурси (ландшафтні, лісові, водні та ін.). Серед них особливий інтерес представляють гірські місцевості, придатні для гірськолижного спорту, зокрема, Славське, Тисовець, Розлуч, Турка та деякі інші.

З лісових ресурсів для розвитку рекреації та туризму найбільш придатні ліси "ерщої групи, які в області займають 271,1 тис. га, з них: ліси зелених зон - 137,7 тис. га, курортні ліси - 11,1 тис. га, ліси спеціального цільового призначення --.6 тис. га, заповідні ліси - 2,1 тис. га та інші.

Природно-заповідний фонд області станом на 1.01.2002 р. складався з 335 об'єктів загальною площею 112,9 тис. га (5,2% території області) і представлений всіма категоріями заповідності. Найціннішими з них є заповідник "Розточчя", національні природні парки "Яворівський" та "Сколівські Бескиди".

Для водних видів відпочинку, оздоровлення і туризму найбільш придатними є ріки: Дністер, Стрий, Свіча, Західний Буг, окремі штучні водойми в околицях Львова та Яворівському районі.

Таким чином, природний рекреаційний потенціал області є досить великий, проте використовується він далеко неефективно. Особливо це стосується бальнеологічних ресурсів, які навіть в Трускавці використовуються на 50 %, в інших курортах - на 2-10%. Лікувальні мінеральні води інших родовищ в кращому випадку використовуються для розливу (Солуки, Олеська, Надбужанська та інші).

Історико-культурні рекреаційні ресурси. Область є найбільшою в Україні за кількістю, різноманітністю і ступенем збереження архітектурно-містобудівної спадщини, яка представлена всіма типами будівель широкого хронологічного періоду — від Княжої доби до середини XX століття.

Пам'ятки архітектури - найбільш цінні туристичні об'єкти. Всього в області взято під охорону 3965 споруд ХІ1-ХХ століть (25 % від усієї кількості в Україні), у тому числі 512 - загальнодержавного значення. Основна частина об'єктів -2313 - зосереджена у Львові, який за їх кількістю та різноманітністю займає перше місце в державі.

На базі комплексів історико-культурної та містобудівної спадщини в області створено 5 заповідників: державні історико-архітектурні заповідники у містах Львові та Жовкві, "Нагуєвичі" в Дрогобицькому районі, "Тустань" у Сколівському районі, державний музей-заповідник "Одеський замок" в Буському районі. На основі збережених архітектурних пам'яток в Старому Селі, Свіржі, Уневі, Золочеві, Підгірцях, Одеську, Жовкві, Крехові створений туристичний маршрут "Золота підкова".

Матеріально-технічна база рекреації, У сфері санаторно-курортного обслуговування діє 81 санаторій та пансіонат з лікуванням (63,7 % від загальної кількості закладів оздоровлення та відпочинку області). На них припадає 17.6 тис. місць (93,5% від загальної кількості), де у 2001 р. оздоровилось 216,8 тис. осіб.

Заклади відпочинку Львівської області представлені пансіонатами, базами та установами 1-2 денного перебування. З трьох наявних в області пансіонатів відпочинку на 74 місця у 2001 р. діяв один, у якому відпочили та оздоровились понад 2 тис., осіб. У цьому ж році у ЗО діючих базах та інших закладах відпочинку на 2.3 тис.місць відпочило 9,2 тис. осіб та у 20 закладах 1-2 денного перебування ' 3,4 тис. осіб.

У 2001 р. в області 189 підприємств володіли ліцензіями на організаді* іноземного, зарубіжного, внутрішнього, масового і оздоровчо-спортивного вида туризму, а також проведення екскурсійної діяльності. Протягом 2001 р. послугам* туристичних фірм скористались 110.3 тис. осіб, у т.ч. 25,8 тис. громадян Україні що виїжджали за кордон (23%), 27.6 тис. іноземців (25%), включаючи країн СНД, та 56.9 тис. осіб (52%), охоплених внутрішнім туризмом.

Все більшого розвитку набувають альтернативні форми туризму: екстре­мальний, конгресовий, елітарний, зелений. Найбільшу популярність серед них у Львівській області отримав зелений туризм, який розвивається у традиційних туристичних зонах - Карпати, Передкарпаття, Розточчя. В області діє Львівський осередок спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму. Згідно його даних, на Львівщині нараховується понад 200 власників агроосель.

У 2001 р. в області діяло 65 підприємств готельного господарства (47 готелів, 6 мотелів, 2 кемпінги, 5 гуртожитків для приїжджих, 5 молодіжних баз та гірських притулків), послугами яких скористались 146.8 тис. осіб, з них іноземців - 35.3 тис. осіб.

Станом на 1.04.2002 р. у Львівській області сертифіковано 10 готелів, в тому числі: чотиризіркові - "Гранд-готель", "Дністер", "Женева" (Трускавець); тризіркові — "Супутник", "Еней", "Гетьман"; двозіркові - "Жорж", "НТОН". Позитивною тенденцією протягом останніх років є формування цілої мережі великих комфортабельних закладів розміщення туристів (готелі "НТОН", "Еней", "Валентина", "Олена", мотелі "Вікінг", "Святослав" та ін.).

Обсяг реалізації в області санаторно-курортних (оздоровчих) та відпочинкових послуг у 2001 році становив 232.3 млн. грн., а їх частка у загальному обсязі платних послуг населенню склала 14,5%. Загальний обсяг реалізації послуг ліцензованими туристичними підприємствами області за аналогічний період склав 36,1 млн. грн., у тому числі іноземним туристам - 14,9 млн. грн., туристам, які виїжджали за межі України — 5,9 млн. грн. Доходи від надання місць для приживання у підприємствах готельного господарства Львівщини склали у 2001 році 26,4 млн. грн. Окрім того, 6,1 млн. грн. одержано від надання послуг структурними підрозділами у готельних закладах та 1.4 млн. грн. - від оренди готельних приміщень.

Стратегія розвитку рекреаційної сфери

Принциповим моментом формування стратегії розвитку рекреації в області є питання офіційного визнання місця і ролі цієї галузі в економічній структурі і. відповідно, визначення курсу практичних дій на різних рівнях державної влади. З метою вироблення науково обґрунтованих підходів та здійснення цілісної стратегії щодо розвитку рекреаційної сфери рішенням колегії Львівської обласної державної адміністрації від 1 лютого 2002 року схвалено Концепцію розвитку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку у Львівській області [2].

В якості основних мотивів необхідності та доцільності активізації розвитку Рекреаційної індустрії на Львівщині можна навести наступні аргументи.

Наявність потужного природного та історико-культурного рекреаційного потенціалу, рівень освоєння якого, за оцінками спеціалістів, не перевищує 10%. Прискорене освоєння рекреаційного потенціалу території з орієнтацією на сучасні тенденції розвитку рекреації в світі неминуче викликає позитивні зрушення в інших сферах (інфраструктура, сільське господарство, екологія) і, ^:"І самим, створює сприятливі передумови для вирішення соціальних проблем, знищення життєвого рівня населення, формування нормального ринкового середовища. Регіон стає привабливим для іноземних інвестицій. Державний і місцевий бюджети отримують надійне джерело грошових надходжень.

Розвиток рекреаційного комплексу є ефективним засобом структурної трансформації господарства в сторону його соціальної орієнтації. В цьому плані рекреація може дати відчутний соціальний ефект в першу чергу за рахунок розширення зайнятості населення.

За своєю економічною результативністю рекреація є цілком конкурентоздатною галуззю.

Ефективна політика освоєння рекреаційного потенціалу може стати дієвим інструментом екологізації господарського комплексу області, засобом підвищення рівня екологічної безпеки території.

Високорозвинутий ринок рекреаційних послуг є вагомим фактором прискорення інтеграції України в європейський економічний простір.

З огляду на існуючі об'єктивні і суб'єктивні передумови розвитку та наявний рекреаційний потенціал, рекреаційна галузь визнана однією із пріоритетних сфер перспективного розвитку області з чітко визначеною політикою по відношенню до неї і програмою дій. При цьому рекреація розглядається в широкому контексті розвитку, високі орієнтири якої можуть бути досягнуті не лише через різні форми стимулювання підприємницької активності в сфері рекреаційного бізнесу, залучення інвестицій і т.п., а й через забезпечення належного рівня розвитку соціальної та інженерної інфраструктури, підготовки кадрів, екологічної безпеки. При виборі стратегічних орієнтирів розвитку рекреаційного комплексу слід оптимально поєднати соціальні потреби держави на оздоровлення і відпочинок населення із економічними вигодами на рівні територій (окремих фірм, організацій), зорієнтованих виключно на прибутковість цієї галузі.

Всі плани, програми та проекти щодо розвитку рекреаційної Індустрії повинні бути максимально зорієнтовані не тільки на створення належних умов для туристів, а й на забезпечення комфортного проживання корінних жителів регіону. Іншими словами, розвиток рекреаційної галузі розглядається як сфера задоволення важливих суспільних потреб, яка до того ж є ефективною в еколого-економічному плані, виступає важливим фактором стабілізації місцевих ринків праці та розширення зайнятості населення.

Рекреаційна політика та механізм й реалізації. Інструментом практичної реалізації стратегії освоєння рекреаційного потенціалу на середньострокову перспективу є Програма розвитку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку у Львівській області на 2003-2007 роки. Програма розроблена Інститутом регіональних досліджень НАН України разом з Львівською облдержадміністрацією та з участю спеціалістів ряду наукових установ і вузів області, фахівців-практиків.

Мета Програми - забезпечити комплексне вирішення пріоритетних проблем розвитку курортів та основних туристичних центрів області, покращити якість та розширити асортимент рекреаційних послуг, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності рекреаційної сфери Львівщини на вітчизняному *• світовому ринку рекреаційних послуг.

Програма представляє собою взаємопов'язаних за ресурсним забезпеченням виконавцями і термінами реалізації комплекс науково-дослідних, матеріально-технічних, соціально-економічних, екологічних, організаційно-господарських, нормативно-правових та інших заходів, спрямованих на вирішення основних завдань розвитку рекреації в регіоні:

1. Забезпечити раціональне та ефективне використання природних та історико-культурних рекреаційних ресурсів.
2. Розробити генеральні плани та схеми забудови курортів і туристичних центрів.
3. Провести науково обґрунтоване зонування території області за показниками рекреаційної місткості відповідно до норм антропогенного навантаження на ландшафт.
4. Здійснити реконструкцію та модернізацію санаторно-курортних, відпочинкових і туристичних закладів, створити матеріально-технічну базу для розвитку зимових видів спорту та туризму в гірській частині області, реконструкцію агроосель для розвитку сільського (зеленого) туризму тощо.
5. Підвищити якість та розширити асортимент рекреаційних послуг.
6. Провести реконструкцію існуючих і будівництво нових автомобільних доріг до рекреаційно-туристичних центрів, створити інфраструктуру розвитку автотуризму (зокрема, об'єктів автосервісу), яка б за рівнем функціонування наближалася до міжнародних стандартів.
7. Піднести на якісно вищий рівень стан інфраструктури і сервісної мережі в курортно-туристичних центрах.
8. Створити сприятливі економіко-правові та організаційні умови для залучення приватного сектора в сферу рекреаційного обслуговування.
9. Здійснити систему заходів щодо науково-організаційного забезпечення розвитку рекреаційно-туристичного комплексу області.
10. Створити сприятливі умови для залучення вітчизняних та іноземних інвестицій в розвиток рекреаційної сфери.
11. Створити інформаційну базу даних щодо наявних рекреаційно-туристичних об'єктів, природно-рекреаційних ресурсів та історико-культурних пам'яток області.
12. Забезпечити популяризацію рекреаційного продукту області на вітчизняному та світовому ринку рекреаційних послуг.
13. Провести сертифікацію закладів розміщення та діючих в них об'єктів харчування.
14. Впровадити стандартизацію і сертифікацію основних видів туристичних послуг.
15. Налагодити систему підготовки висококваліфікованих кадрів для рекреаційної сфери, забезпечити систематичну перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників сфери рекреації та туризму (тренінги, курси, семінари, стажування, учбово-рекламні поїздки тощо).
16. Активізувати міжнародну співпрацю в сфері рекреації і туризму.
17. Удосконалити систему управління рекреаційною сферою на рівні області, адміністративних районів та міст.

Відбір пріоритетних завдань щодо розвитку санаторно-курортної сфери, тризму і відпочинку в області спрямований на покращення стану рекреаційно-туристичного господарства та створення належних умов для забезпечення якісного зростання рівня рекреаційних послуг, що дасть змогу перетворити Львівщину в один із повноцінних рекреаційно-туристичних центрів не лише загально-державного значення, але й, на перспективу, - європейського і світового.

Реалізація передбачених Програмою заходів щодо розвитку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку у Львівській області на 2003-2007 роки в повному обсязі вимагатиме фінансування у 319,8 млн. грн., яке передбачається здійснити за рахунок: коштів Державного бюджету України; коштів місцевих бюджетів (обласного, районних); власних коштів підприємств, установ, організацій; іноземних інвестицій; зовнішніх і внутрішніх запозичень; грантів міжнародних організацій, благодійних внесків, коштів міжнародних програм; інших джерел, не заборонених чинним законодавством.

Найбільше коштів потребують заходи, спрямовані на модернізацію матеріально-технічної бази санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку -135,9 млн. грн. (42,5%); збереження, відновлення і раціональне використання рекреаційних ресурсів - 86,2 млн. грн. (27%); екологічне оздоровлення рекреаційних територій — 71,3 млн. грн. (22,3%). Програмою передбачена реконструкція ЗО і будівництво 13 нових рекреаційних об'єктів.

У просторовому відношенні чітко вимальовується основний центр рекреаційно-туристичного розвитку області - Дрогобицький район, і, зокрема, курортна зона Трускавець-Східниця. Загалом сюди необхідно спрямувати 192,7 млн. грн., що складає 60,2% від загальної вартості Програми. З цих коштів 81,3 млн. грн. припадає на Трускавець, 38,3 млн. грн. - на Східницю.

Іншим центром спрямування інвестицій є Жовківський район -61,6 млн. грн., з яких 60 млн. грн. становить фінансування Програми комплекс­ного відновлення історичної території м. Жовкви.

Механізм реалізації Програми. Успішність Програми багато в чому залежатиме від розробки і впровадження дієвого механізму її реалізації. В залежності від спрямування та умов виконання конкретних заходів і засобів реалізації Програми умовно можна виділити наступні їх напрями:

- наукові та нормативно-правові;
- економічні; фінансово-кредитні;
- рекламно-інформаційні та маркетингові;
- організаційно-управлінські.

В напрямку наукових та нормативно-правових засобів реалізації Програми першочергово слід забезпечити розробку та прийняття ряду наукових проектів, програм і розробок, змін і доповнень до існуючих законодавчих актів та розробку нових законів та підзаконних актів, що дасть змогу розблокувати цілу низку проблемних питань та активізувати діяльність в туристично-рекреаційній сфері. До них слід віднести:

- розробка та внесення змін до законів: "Про туризм", "Про концесії в туризмі", "Про дитячий та молодіжний туризм", "Про готельну індустрію", "Про туристичну ренту", Положення "Про захист діяльності вітчизняного туристичного підприємництва", проекту зведеного нормативного акту "Туристичний кодекс України";
- розробка нових уніфікованих схем і моделей статистичної звітності з усіх видів туризму і рекреації, підсумкових показників фінансово-економічної діяльності підприємств туристичної сфери; виділення туристично-рекреаційної галузі в окремий об'єкт статистичного обліку і аналізу;
- розробка стандартів турпродукту та суміжних з туристичною діяльністю послуг (готельні послуги, громадське харчування, перевезення, торгівлі тощо);
- розробка правил обов'язкової сертифікації туристичних послуг та введення ліцензування готельних та туристичних закладів;
- гармонізація нормативно-правової бази туризму з міжнародним законодавством;
- внесення змін і доповнень до законодавчих та нормативно-правових актів з метою залучення до розвитку туристично-рекреаційної сфери вітчизняних та зарубіжних інвесторів, підприємств малого бізнесу та приватного сектора; розробка програм розвитку сільського (зеленого) туризму, дитячого та молодіжного туризму, інших видів туризму.

В сфері економічних відносин слід зосередитися на пошуку шляхів і засобів вирішення існуючих проблемних питань, а саме:

- підвищення ефективності функціонування закладів санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку шляхом створення більш сприятливих умов господарювання; зниження податкового тиску; запровадження гнучких систем платежів за природні, в тому числі рекреаційні, ресурси; надання їм більшої фінансової незалежності;
- запровадження ефективних схем роздержавлення нерентабельних об'єктів та об'єктів незавершеного будівництва туристично-рекреаційної сфери, в тому числі тих, що згідно із законодавством (стаття 26 Закону України "Про курорти") приватизації не підлягають;
- розробки механізму захисту прав власників,  зокрема, державних корпоративних прав відповідно до принципів, закладених в "Основних принципах корпоративного управління ОЕСР", та включених до Переліку світових стандартів фінансової стабілізації;
- проведення сертифікації та ліцензування закладів, що надають туристично-рекреаційні послуги;
- забезпечення підготовки висококваліфікованих кадрів для закладів туристично-рекреаційної сфери, для чого слід створити нові учбові заклади або відкрити нові спеціальності у існуючій системі державної та недержавної освіти в області, формувати наукові кадри для проведення науково-дослідних робіт у цій сфері, налагодити міжнародне співробітництво для підготовки та обміну досвіду працівників рекреаційного комплексу; доведення якісних та кількісних характеристик об'єктів інфраструктури, що працюють на туристично-рекреаційну галузь (дороги, транспортне обслуговування, готельне господарство, громадське харчування, зв'язок, сфера торгівлі та побуту, культура і мистецтво, спорт, страхування тощо) до рівня світових стандартів;
- впровадження нових форм рекреаційного підприємництва: будівництво приватних готелів, будинків відпочинку, санаторіїв, пансіонатів; створення приватних туристичних підприємств, спільних підприємств і т. ін. До фінансово-кредитних важелів реалізації Програми слід віднести: запровадження гнучкого стимулюючого податкового механізму, зокрема, введення єдиного фіксованого податку для підприємств туристично-рекреаційної галузі;
- запровадження єдиного податку для підприємців з сільського туризму на рівні мінімальної суми оподаткування;
- визначення умов надання пільг або звільнення від сплати податку за землю та рекреаційні ресурси об'єктів господарювання рекреаційно-туристичної сфери;
- визначення умов надання короткострокових (від 3-х місяців до 1 року) та довгострокових інвестиційних (від 1 до 5 років) податкових кредитів, в тому числі з податків, які зараховуються у місцевий бюджет для підприємств, які здійснюють чи спонсорують проведення Програмних заходів, а саме:

а) інвестують засоби в основні фонди закладів розміщення туристів та відпочиваючих;
б) інвестують засоби в основні фонди підприємств туристичної інфраструктури, розташованих в з'онах пріоритетного розвитку рекреації;
в) фінансують заходи туристично-рекреаційного характеру, включені у дану Програму;
г)  здійснюють проектно-пошукові та будівельні роботи, пов'язані із створенням об'єктів розміщення туристів і об'єктів туристичної інфраструктури, включених у Програму, в межах поступлень від спорудження зазначених об'єктів;

- використання норм прискореної амортизації для тих підприємств сфери туризму та рекреації, які в рамках Програми здійснюють інвестиції у створення і модернізацію місць для розміщення туристів, у створення об'єктів рекреації і розваг для туристів, а у зонах пріоритетного розвитку рекреації і для підприємств громадського харчування.

Створенню позитивного туристично-рекреаційного іміджу Львівщини і загальній поінформованості про стан на ринку туристичних та рекреаційних послуг повинні сприяти рекламно-інформаційні та маркетингові засоби;

- комплексний підхід та підтримка державними виконавчими структурами рекламування туристичного продукту області на внутрішньому та міжнародному ринку туристичних послуг;
- створення єдиної інформаційної системи із повним банком даних переліку туристичних послуг, маршрутів, об'єктів, закладів розміщення туристів, транспортного забезпечення та інших послуг, в тому числі із вказанням цін;
- розроблення карт, схем туристично-рекреаційних об'єктів і схем розміщення пунктів сервісу в туристично-рекреаційних зонах за напрямками національної мережі міжнародних транспортних коридорів;
- розширення випуску рекламної продукції та якісного інформаційно-довідкового матеріалу (довідників, путівників, карт та картосхем, періодики, теле- і радіопередач тощо);
- створення мережі інформаційних туристичних і курортних порталів в інформаційному просторі Інтернет;
- участь та використання можливостей міжнародних та національних салонів, ярмарок, фестивалів, конференцій, симпозіумів, форумів тощо для пропагування туристично-рекреаційного продукту області, обміну досвідом, створенню позитивного іміджу туристично-рекреаційних закладів і центрів Львівщини;
- проведення маркетингових досліджень з метою вивчення попиту на туристично-рекреаційний продукт на внутрішньому та міжнародних ринках.

Ефективність організаційно-управлінської складової механізму реалізації Програми забезпечується, насамперед, узгодженою взаємодією відповідних структур (переважно різновідомчих) на рівні області, координацією проведена усіх компонентів рекреаційної політики між державними виконавчими органам обласного та національного рівнів. Необхідно також сприяти формуванню нових та підтримувати існуючі регіональні інституції, зацікавлені в інтенсифікації соціально-економічного розвитку курортних, туристичних та рекреаційних територій: господарські товариства, школи управління та бізнесу, центри підтримки підприємництва, агентства та фонди сприяння локальним ініціативам та ін.

Представницькі органи влади і державні адміністрації на місцях в межах своїх повноважень і компетенції здійснюють комплексне управління розвитком території і через відповідні нормативно-правові та адміністративні важелі регулюють процеси рекреаційного освоєння її потенціалу та хід виконання конкретних заходів Програми на місцях.

Реалізація рекреаційно-туристичної політики на регіональному рівні вимагатиме від управлінських структур та туристично-рекреаційних закладів налагодження більш тісних міжрегіональних і міждержавних зв'язків з метою не лише надання оздоровчих, відпочинкових і туристичних послуг жителям інших областей і країн чи взаємообміну рекреантами, але й залучення вільних коштів від вітчизняних та зарубіжних інвесторів на взаємовигідній основі, обміну досвідом тощо.

У результаті реалізації Програми можна очікувати: в соціальній сфері - більш повне задоволення потреб населення у санаторно-курортному лікуванні та відпочинку; збереження та відновлення історико-культурної спадщини; створення нових робочих місць; в економічній сфері - збільшення щорічного потоку туристів на 5.5 - 6 %, який в 2007 році має досягти 720-750 тис осіб; ріст доходів від обслуговування туристів і відпочиваючих до 370-390 млн. грн. в рік; зростання бюджетних надходжень - до 85 - 90 млн. грн. в рік; в екологічній сфері - загальне покращення стану довкілля; збільшення чисельності основних видів мисливської фауни; збереження рідкісних видів флори та фауни, які перебувають на межі зникнення.

Практичні кроки по реалізації Програми розвитку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку висвітлять не лише вузькі місця, але й вкажуть на можливі реальні засоби їх усунення. Адже розвиток рекреаційної сфери визначається суспільно-економічною системою, невід'ємною складовою якої вона є. Тому будь-які зміни, які відбуватимуться у цій системі, вимагатимуть застосування нових "ідходів, як стратегічних, так і тактичних, в організаційній, управлінській, Фінансовій та інших складових механізму реалізації регіональної рекреаційної політики.

Список використаних джерел

1. Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. У 3-х частинах: Підручник. - К.: ВД "К. - М.Академія" - Чернівці: Зелена Буковина, 1999. - 568 с.
2. Концепція розвитку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку у Львівській області. - Львів, 2002. - 43 с.