Пендерецький О.В. Територіальна організація промислового туризму Карпатського суспільно-географічного району та основні напрямки її вдосконалення
РОЗДІЛ V. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОМИСЛОВОГО ТУРИЗМУ КАРПАТСЬКОГО СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНОГО РАЙОНУ
5.4. Наукові напрямки оптимізації процесу інвестування промислового туризму з урахуванням екологічних факторів
Екологічні проблеми в туристичній сфері, які на сьогоднішній день яскраво проявляються в такому напрямку як промисловий туризм, є наслідком відсутності ефективної політики екологізації цієї галузі діяльності. Закинуті шахти військового комплексу, Чорнобильська атомна електростанція, ряд збанкрутілих підприємств стають сьогодні об’єктом туристичного попиту. Використання цих об’єктів без попереднього оцінювання їх екологічного стану, не врахування взаємовідносини людини, суспільства і природи, охорони навколишнього природного середовища, що є гострою і актуальною проблемою сучасності, призводить до негативних наслідків [45].
Урбанізація, індустріалізація, зростаючий ритм життя зумовлюють гостру потребу у відновленні фізичних і психологічних сил людини. Тому все більшим попитом починають користуватись різні види туризму. Розвиток туризму і
рекреації збільшує споживчий ринок послуг, сприяє розвитку соціальної інфраструктури. Це, в свою чергу, зумовлює необхідність вивчення антропогенно-туристичного впливу на навколишнє середовище. Дослідження екологічних проблем туристично-рекреаційного обслуговування населення має важливе прикладне значення. Туризм повинен бути екологічно орієнтованим на довготривалу перспективу, економічно життєздатним, а також відповідати етнічним і соціальним інтересам місцевих громад. Необхідність розвитку екологічно орієнтованого туризму як одного з важливих принципів стійкого екологічно безпечного розвитку суспільства в цілому – основна складова процесу інвестування в туристичну галузь, особливо в новий напрям – промисловий туризм.
Інвестиційна привабливість підприємницьких структур, які спеціалізуються на розвитку промислового туризму, в першу чергу вимагає оперативного визначення екологічного стану на вибраній території чи об’єкту. Встановлення критерію оцінювання соціально-еколого-економічної результативності інвестиційної діяльності в сфері туризму, який би встановлював відповідність нормативним екологічним показникам компонентів навколишнього середовища. Встановлював інвестиційну привабливість проекту на перспективу з врахуванням екологічної складової.
Ефективним шляхом вирішення проблем екологічного розвитку у сфері промислового туризму є активізація інвестиційної діяльності з метою фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих технологій, проведення заходів для збереження довкілля. Важливу роль у цьому процесі відіграє оцінювання екологічної ситуації території, її прогноз та управління з метою збереження навколишнього середовища, природних ресурсів та їх раціональне використання, зменшення антропогенного навантаження на довкілля та екологізація підприємницької діяльності.
Забруднення ландшафтів від різноманітних джерел техногенного впливу призводить до комплексної трансформації їх біогеохімічних та екологічних параметрів. Оцінити ці зміни кількісно, тобто визначити екологічний стан того чи іншого компоненту екосистеми (ландшафту) або її в цілому, можна аналізуючи геохімічні коефіцієнти, або сумарні показники забруднення. Різними авторами запропоновано кілька методичних підходів до оцінювання екологічного стану через коефіцієнти, але усі вони залежать від повноти аналітичного матеріалу, який характеризує ступінь геохімічної вивченості тої чи іншої території. Чим більше аналізів ґрунтів, води, повітря, рослинності ми маємо, тим точніше можемо оцінити екологічний стан місцевості, що є досить важливим для об’єктивного грошового оцінювання земельної ділянки. Серед показників такої оцінки виділяються коефіцієнти концентрації, кларки концентрації, сумарні показники забруднення і т. д. Розрахунки цих кількісних показників дозволяють оцінити ступінь екологічних змін довкілля, який може бути: нормальний (сприятливий), задовільний, напружений, складний, незадовільний, передкризовий, критичний і катастрофічний [55].
В кожному компоненті ландшафту (ґрунтах, воді, повітрі і т.д.) можна знайти велику кількість різних хімічних елементів, які до певних концентрацій не є шкідливими для людини, а навіть корисними, необхідними. Значною мірою це пов’язано з тим, що грунти є головним «депо» природних та техногенних надходжень хімічних елементів та сполук. Середній вміст елементів у земній корі (літосфері) називають кларком. Такі ж кларки розраховані для ґрунтів, води і т. д. Але в кожному регіоні, залежно від геологічної будови, типу ґрунтів, мінералогічного складу підстиляючих порід, географічної зональності та інших чинників, будуть свої, характерні тільки для цього регіону, середні вмісти того чи іншого елементу. Такий середній вміст називають регіональним фоном. Він може бути більшим за кларк, а може бути і меншим.
Таким чином, тільки ті вмісти елементів, які перевищують кларк, а потім і фон, можуть бути аномальними, а значить і шкідливими для нормального розвитку геоекосистем.
Аномальний вміст Са визначають за формулою [55]:
Са = Сі – Сф – Ск
де: Сі – вміст елемента в досліджуваному компоненті ландшафту;
Сф – його природний фон;
Ск – кларк елементу.
Тобто, щоб елемент вважався аномальним, необхідно, щоб його вміст відповідав умові:
Сі > Сф + Ск
Кларки елементів нам відомі, а фон розраховують, виходячи з конкретного фактичного матеріалу.
Дослідження, які ми проводили в Рогатинському районі Івано-Франківської області на виконання теми, затвердженої обласною радою на створення географічної інформаційної системи екологічного моніторингу, дали нам можливість відібрати проби та проаналізувати вміст свинцю в ґрунтах (табл. 5.2) і визначити регіональний фон та аномальний вміст цього хімічного елемента. На його основі ми розробили рекомендації щодо перспектив використання даної території в рекреаційних цілях, видобування мінеральної води, а також визначили інвестиційну привабливість даної території за екологічними показниками.
Таблиця 5.2.
Стан природної захищеності підземних вод Прикарпаття від забруднення з поверхні
№
Адміністративна одиниця
Рівень захищеності підземних вод, % території*
Захищені (ЗПВ)
Умовно захищені (УЗ)
Незахищені (НЗ)
1
Львівська
10
28
62
2
Івано-Франківська
10
8
82
3
Чернівецька
50
4
46
Середні показники в Україні
40
24
36
* за критеріями ВСЕГІНГЕО (проф. В.М. Гольдберг, 1986 р.)
Хоча ґрунт і має деякі особливості біологічного самоочищення - розщеплює і мінералізує відходи, які в нього потрапили, однак механізм такого самоочищення внаслідок його перевантаження (фізичного, хімічного, механічного) порушується, що призводить до деградації.
Для насипних ґрунтів характерне також ущільнення, що погіршує повітряний обмін, пригнічує діяльність ґрунтових мікроорганізмів і призводить до азотного голодування зелених насаджень. Насипні ґрунти через велику кількість уламкового матеріалу характеризуються підвищеною дренажністю, що призводить до порушення водно-теплового режиму і погіршення живлення рослин, особливо дерев.
Фоновий вміст Сф характеризує 2/3 від загальної кількості проб, а аномальним важається вміст, що перевищує фон у 3 рази:
Ca = 3 Cф.
Для Pb він дорівнює: 3,42 х 3 = 10,3.
Таблиця 5.3.
Визначення фонового вмісту (Сф) свинцю (Pb) у ґрунтах на прикладі Рогатинського району Івано-Франківської області
Але найгірше ґрунти справляються з токсичними хімічними елементами - Hg, As, Cu, Pb, F, Mn та іншими, які накопичуються поблизу промислових джерел викидів, а також поступово розповсюджуються по площі всього ґрунтового покриву. Сірка і хлориди підкислюють ґрунти, а сода, аміак і сполуки магнію - олужують. Під впливом кислотних опадів відбувається заміщення основних катіонів на іони водню й алюмінію та переміщення заміщених катіонів у ґрунтовому профілі. У ґрунтах із рН нижче 5,0 підвищується мобільність Al, As, Cu, Cd та інших.
Деякі мікроорганізми ґрунтів можуть перетворювати солі важких металів в інші форми - розчинні або нерозчинні, тим самим впливають на порушення трофічних зв’язків, іноді до повного усунення з ґрунту безхребетних. Негативно впливають на ґрунти нафтопродукти, феноли, радіонукліди, пестициди. Надлишки мінеральних добрив, особливо на приватних ділянках і дачах, швидко розповсюджуються по території, різко погіршуючи умови розвитку зелених насаджень. Значне навантаження ґрунтів транспортом і населенням приводить до значного ущільнення: при нормі 10 кг/м2 воно зростає в місцях активного відпочинку до 30-40 кг/м2 і сягає глибини 30 см. Це значно знижує якість ґрунтів. Всі ці особливості необхідно враховувати при екологічних дослідженнях ґрунтового покриву території та техніко-економічних і екологічних оцінюваннях промислового туризму.
Рекомендації
Для території України характерні формування «повітряні викиди в атмосферу - осад на поверхні ґрунтів». Динамічна рівновага концентрацій аерозолів металів і радіонуклідів в приземному шарі забезпечується високою швидкістю їх осаду (до 1 см/с). В результаті на поверхні і в верхній зоні ґрунтів (до глибини 0,1-0,2-0,3 м) формуються високі концентрації металів і радіонуклідів - ареали техногенних змін або аномалій геохімічного поля, які негативно впливають на довкілля і безпеку життєдіяльності людей, оскільки здатні суттєво погіршити їх біогеохімічний баланс.
1. У грунтах повинна бути деяка кількість важких металів, необхідних для росту рослин. Якщо їх концентрація перевищує визначений рівень, починають розвиватися процеси накопичення (забруднення), що веде до погіршення якості грунтів – табл. 5.4 [42]. Після визначення рівня забруднення грунтів намічають заходи щодо їх подолання. При надходженні в грунти доз важких металів, що не обумовлюють перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК), рекомендується проведення профілактичних заходів та здійснення моніторингу стану грунтів і рослин. У таких випадках, коли в грунтах і в деяких рослинах перевищуються ГДК та існує небезпека для здоров’я людей, рекомендується застосовувати меліоративні, агродинамічні, селекційні заходи та розробляти організацію раціонального використання забруднених земель.
Таблиця 5.4.
Екологічні норми валового вмісту важких металів у грунтах, мг/кг
Pb
Cd
Zn
Cu
Ni
Hg
Рівень вмісту
Дуже низький
<5
<0,05
<15
<5
<10
<0,05
Низький
5-10
0,05-0,10
15-30
5-15
10-20
0,05-0,10
Середній
10-35
0,10-0,25
30-70
15-50
20-50
0,10-0,25
Підвищений
35-70
0,25-0,50
70-100
50-80
50-70
0,25-0,50
Високий
70-100
0,50-1,00
100-150
80-100
70-100
0,50-1,00
Дуже високий
100-150
1-2
150-200
100-150
100-150
1-2
Рівень забруднення
Низький (ГДК)
100-150
1-2
150-200
100-150
100-150
1-2
Середній
150-500
2-5
200-500
100-150
150-300
2-5
Високий
500-1000
5-10
500-1000
150-250
300-600
5-10
Дуже високий
>1000
>10
>1000
>500
>600
>10
2. Для зменшення рухомості важких металів і переходу їх до фітоценозів кислі грунти вапнують, лужні гіпсують, використовують фосфорні і органічні добрива, вносять іонообмінні речовини (цеоліти, гранули полістиролу, кремнійорганічні сполуки), підбирають рослини, які найменш вбирають важкі метали, наприклад – льон, конопля. Найбільш забруднені грунти відводять під заліснення.
3. Соціальні результати іноді мають свій прояв не відразу, а через лаг. Крім того, вони формуються опосередковано, через рослинний та тваринний світ, а останні – на людину через продукти споживання. Запропонований комплекс заходів на основі оцінювання екологічної ситуації заданої території або об’єкта, значно покращить інвестиційну привабливість екологічно орієнтованих підприємницьких структур.
4. Нами пропонується визначити критерій оцінювання соціально-еколого-економічної результативності інвестиційної діяльності в сфері туризму за формулою
Ке = Ет х Еек
де Ет – абсолютна економічна ефективність інвестицій в ресурсний потенціал [5];
Еек – екологічний коефіцієнт, який функціонально залежить від ступеня екологічних змін довкілля і може приймати значення від “0“, коли екологічний стан критичний або катастрофічний і до “1“ – нормальний (сприятливий).
Запропоновані заходи екологічного розвитку туристичних структур дозволяють визначити їх потенціал, який забезпечує досягнення цілей підприємства в майбутньому з урахуванням екологічної складової.
Оптимальним варіантом інвестування туристичної галузі буде такий проект, який відповідає вимогам критеріїв оцінювання соціально-еколого-економічної ефективності.
Створення сприятливого інвестиційного клімату в туристичній сфері та активізація інвестиційної діяльності всіх господарських суб’єктів потребують вирішення завдань якісної зміни підходів до становлення промислового туризму в цілому, його адаптації до ринкових умов. Тому концепція розвитку промислового туризму повинна повною мірою враховувати екологічні чинники, критерії, вимоги, стандарти й обмеження. Вона повинна базуватися на всебічній екологізації природо-, ресурсо- і енергозберігаючих безвідходних технологій та екологобезпечної організації виробничих процесів.
Все о туризме - Туристическая библиотека На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.
