Пендерецький О.В. Територіальна організація промислового туризму Карпатського суспільно-географічного району та основні напрямки її вдосконалення
РОЗДІЛ V. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОМИСЛОВОГО ТУРИЗМУ КАРПАТСЬКОГО СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНОГО РАЙОНУ
5.3. Природоохоронні заходи щодо впливу твердих побутових відходів на довкілля у Прикарпатському регіоні
В умовах структурної перебудови економіки України, впровадження нових способів, методів та форм господарювання призведе до зростання кількості сучасних промислових та продовольчих товарів для населення і, відповідно, до зростання утворення твердих побутових відходів (ТПВ). Проблема впливу ТПВ, які формуються у містах і селищах, є доволі складною у більшості регіонів України, зокрема Прикарпаття, з його природоохоронними, рекреаційними та санаторно-курортними територіями і пов’язана з переважанням населення у промислово-міських агломераціях (до 75 %).
В загальному плані ТПВ притаманним є комплекс факторів негативного впливу на навколишнє середовище (НС):
- забруднення поверхневого стоку;
- забруднення ґрунтів та, у подальших наслідках, харчового ланцюга;
- забруднення порід зони ненасиченої фільтрації (зони аерації) і ґрунтових (іноді напірних артезіанських) водоносних горизонтів;
- виділення токсичних (в т.ч. так званих тепличних) газів, які забруднюють приземний шар атмосфери, негативно впливаючи на стан біосфери та безпеку життєдіяльності (БЖД) людини.
Звалища побутових відходів утворюють високий ступінь ризику для здоров'я населення, що мешкає поблизу цих звалищ, адже вони є місцями розмноження комах, гризунів, бродячих тварин, що переносять збудників інфекцій. Полігони ТПВ є найсприятливішим середовищем для розвитку домашньої мухи (Мusса domestіса), яка активно переносить бактеріальні забруднення з відходів на їжу людини та предмети побуту. Також у такому середовищі гарно почуваються пацюки, які є носіями збудника інфекційного захворювання – лептоспірозу. За даними експертів ВООЗ, незадовільний стан цієї галузі комунальної гігієни призводить до захворюваності на інфекційні та інвазійні хвороби, а фінансові витрати за 2-3 роки дорівнюють загальній сумі витрат, потрібних на капітальні заходи щодо організації раціонального очищення населених пунктів
Проте, незважаючи на значну кількість публікацій на тему природоохоронних заходів щодо впливу ТПВ на довкілля та безпеку життєдіяльності, ця проблема залишається ще не повністю вирішеною і тому потребує подальших наукових досліджень.
Прикарпатський регіон (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька обл.) має розвинуту структуру міст і селищ (загальна кількість 136), які переважно розташовані у басейні р. Дністер, що характеризується активним взаємозв’язком поверхневих і підземних вод.
Даний фактор обумовлює підвищену вразливість водоносних горизонтів Прикарпаття техногенному забрудненню з поверхні, в тому числі під впливом полігонів ТПВ. Значна розчленованість рельєфу Прикарпаття сприяє також прискореному руху забруднень ґрунтів, в тому числі в зонах впливу полігонів ТПВ. Аналіз даних моніторингу поверхневих і підземних вод (Держводгосп, Держгеолслужби Мінприроди) свідчить, що в умовах гірсько-складчатих структур Прикарпаття водно-екологічний вплив полігонів ТПВ може підсилюватися завдяки сейсмо-тектонічному тріщиноутворенню та утворенню в їх межах систем “прискореної“ фільтрації. В цілому сучасний стан поводження з ТПВ у структурі більшості промислово-міських агломерації (ПМА) можна визнати таким, який вже сформував складну еколого-техногенну проблему, в першу чергу, водно-екологічного напряму.
Таблиця 5.1.
Відомості щодо кількості міст та селищ ПМА Прикарпаття на 1 січня 2010 року за даними ОДА
№
Адміністративна одиниця
Площа, тис. км2
Кількість міст та селищ
Чисельність населення, тис. осіб
загальна
міст та селищ
% населення міст та селищ
1
Львівська
21,8
78
2550
1548
60,7
2
Івано-Франківська
13,9
39
1380,7
596,4
43,2
3
Чернівецька
8,1
19
904,4
379,3
41,9
Всього
43,8
136
4835,1
2523,7
Незадовільний стан геологічного і суміжних з ним середовищ у зоні впливу полігонів і неорганізованих звалищ пов'язаний з тим, що місця видалення відходів не відповідають санітарно-гігієнічним нормам і експлуатуються без застосування превентивних і надійних заходів ізоляції їх від підземних вод. З атмосферними водами від звалищ відходів у ґрунти потрапляє велика кількість забруднювальних речовин, які потім надходять до підземних (особливо ґрунтових) вод і у відкриті водойми, що призводить до забруднення джерел водопостачання населення. Крім того, внаслідок розчеплення органічних речовин відходів, особливо тих, що легко загнивають, утворюються гази з неприємним запахом (аміак, сірководень, індол, скатол, меркаптани), які забруднюють атмосферне повітря. Ці негативні прояви впливають на утворення гідрохімічної небезпеки, а також небезпеки забруднення атмосферного повітря.
Значну небезпеку утворюють фільтрати, тобто розчини, що утворюються внаслідок розчинення солей відходів атмосферними опадами і конденсаційною вологою, які фільтруються до ґрунтового покриву, забруднюючи породи зони аерації і підземні, особливо, ґрунтові води. З фільтратами в геолого-геоморфологічне середовище потрапляють солі натрію, калію, кальцію, магнію, а також хлориди, кислі карбонати, сульфати тощо. Крім того, у відходах тривалий час зберігаються бактерії та мікроорганізми, що можуть викликати інфекційні захворювання. Проникнення фільтратів до горизонтів ґрунтових вод може спричинити розповсюдження і потрапляння цих мікроорганізмів до питного водопостачання, що утворює ризик для здоров’я населення.
На наш погляд, на методичному рівні, зону екологічного впливу полігону ТПВ на НС доцільно розглядати як складну природно-техногенну геосистему (ПТГС), де головним депонуючим елементом щодо забруднень є геологічне середовище (ГС). Таким чином, провідною системою ПТГС “полігон ТПВ-НС” є техногенно-геологічна система (ТГС) “полігон ТПВ-ГС”. Здається, що даний підхід дозволяє більш вірогідно типізувати полігони ТПВ за їх екологічним впливом на НС, бо його головними чинниками є забруднення ґрунтів і формування фільтратних вод, які по суті є міграційно здатним високотоксичним забруднювачем. Підвищенню забруднюючого впливу полігонів ТПВ в умовах Прикарпаття сприяє їх розташування у понижених формах рельєфу з неглибоким заляганням рівня ґрунтових вод, еродованими водотривкими шарами та підвищеним поверхневим стоком. В окремих випадках такі ділянки розташування полігонів ТПВ перебувають в умовах тимчасового або стійкого підтоплення, що підсилює їх негативний ековплив. Крім того, в останні роки, внаслідок глобальних змін клімату, збільшується кількість опадів, що активізує поверхневий стік та процеси підтоплення, які погіршують екологічний стан значної кількості полігонів ТПВ Прикарпаття.
Без сумніву, темпи накопичення ТПВ на Прикарпатті, як і в усій Україні та світі, в останні роки стрімко зростають. За існуючими даними, в ПМА держави щорічно формується біля 35 млн м3. ТПВ, в т.ч. на Прикарпатті ≈ 3,0 млн м3.
Головний комплекс екологічних впливів полігонів ТПВ Прикарпаття, як свідчить проведений аналіз, пов'язаний з розташуванням більшості міст і селищ в межах річкових долин, де поверхневі і підземні води мають мінімальну захищеність від забруднення з денної поверхні.
Якщо оцінити показник уразливості підземних вод КУПВ забрудненням як зворотний показник захищеності, то можна запропонувати таку залежність:
КУПВ = (УЗ% + НЗ%) / ЗПВ
де ЗПВ, УЗ, НЗ – відсоток території області з захищеними, умовно захищеними та незахищеними підземними водами.
Показники уразливості підземних вод Львівської, Івано-Франківської і Чернівецької областей, складуть, відповідно, 9,0; 9,0 та 1,0 (по Україні КУПВ≈1,5), тобто в регіоні Прикарпаття ТПВ здатні сформувати високий водно-екологічний ризик.
Слід відмітити, що такі первинні і доволі ефективні заходи поводження з ТПВ, як попереднє сортування або компактування, практично відсутні, обсяги утилізації також незначні. Все це обумовлює зростання екотехногенних навантажень як на існуючі полігони ТПВ, так, доволі часто, виникнення стихійних звалищ. За існуючими даними, кількість облаштованих полігонів ТПВ не перевищує 10 % від їх загальної кількості, що може свідчити як про нагромаджений, так і зростаючий негативний вплив полігонів ТПВ на БЖД більшості ПМА України, а також і населення прилеглих територій.
В умовах Прикарпаття формуванню екоризиків у зонах впливу полігонів ТПВ можуть сприяти такі фактори:
- наявність депресій водозаборів, в межах яких відбувається прискорена низхідна гідрогеофільтрація і підвищена міграція забруднень з ґрунтів та порід зони аерації;
- розвиток ерозійних, просадкових та інших екзогенних геологічних процесів, які погіршують захисну здатність ГС та еколого-геологічного станів ТПВ.
Розв'язання проблем поводженням з відходами ґрунтується на застосуванні організаційно-методичного підходу, що потребує:
- здійснення системного аналізу екологічних проблем, що утворюються на території міст;
- групування міст за рівнем техногенно-екологічних навантажень на геолого- геоморфологічне середовище;
- картографування об'єктів з підвищеним екологічним ризиком і техногенно-екологічних навантажень на геолого-геоморфологічне середовище;
- створення системи моделей чинників та екологічних наслідків надрокористування на території міст;
- проведення поглибленого екологічного аудиту місць видалення відходів.
В той же час, досвід окремих ПМА (м.м. Івано-Франківська, Дніпропетровська, Києва) дозволяє розробити єдиний концептуальний підхід до вирішення проблемних питань поводження з відходами як сукупності складових:
- орієнтація на мінімізацію небезпечного впливу на навколишнє середовище;
- врахування місцевих природних та соціально-економічних умов;
- регулярний облік матеріальних потоків відходів;
- недопущення знищення відходів, що мають ресурсну цінність.
Сутність концептуального підходу до розв'язання проблем відходів на території техногенно навантажених міст Прикарпаття полягає в застосуванні комплексної еколого-економічної стратегії сталого управління твердими побутовими відходами, яка має ґрунтуватись на таких основних аспектах:
1) соціально-екологічному – забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності населення в результаті формування й підтримання безпечного стану геологічного і суміжних з ним середовищ;
2) ресурсно-економічному – отримання економічного ефекту на основі реалізації комплексу технічно-технологічних заходів з підвищення ефективності використання сировинних і енергетичних ресурсів і оптимізації вторинного ресурсокористування.
Таким чином аналіз екологічного впливу ТПВ на безпеку життєдіяльності міст і селищ та зберігання рекреаційного потенціалу Прикарпаття дозволяє також зробити висновок, що в сучасних умовах оздоровлення економіки регіону може сформуватися дворівнева проблема: збільшення відходів – з одного боку, та зростання екологічних вимог щодо поводження з ними – з іншого. Уявляється, що першочерговими заходами щодо зниження ризиків БЖД цього походження можуть бути наступні:
- впровадження маловідходних та безвідходних (енергозберігаючих) технологій;
- утилізація та знешкодження ТПВ за еколого-небезпечними технологіями.
Беручи до уваги переважно еколого-геологічний (водно-екологічний) вплив полігонів ТПВ, їх подальша реконструкція або будівництво, на нашу думку, повинна враховувати техногенні зміни річкових басейнів та басейнів підземних вод. В першу чергу це стосується регіонів Прикарпаття, Закарпаття, зон живлення водоносних горизонтів, зони активного водообміну, в межах якої формуються основні ресурси прісних підземних вод.
В цілому виконаний аналіз стану екобезпеки полігонів ТПВ міст та селищ Прикарпаття та їх впливу на БЖД дозволяє сформулювати такі рекомендації щодо першочергових природоохоронних заходів:
1) удосконалення системи моніторингу зон впливу полігонів ТПВ, в т.ч. з використанням технологій ДЗЗ та ГІС;
2) удосконалення обліку обсягів та складу ТПВ, впровадження їх первинного сортування та утилізації на підприємствах міст та селищ з метою використання як вторинних сировинних ресурсів;
3) еколого-технологічна реконструкція полігонів ТПВ, в т.ч. обладнання системами водно-екологічного захисту (нагірні водоперехватні канави, фільтраційні екрани та завіси);
4) розробка та реалізація програм з урахуванням вимог та положень міжнародних стандартів серії ISO, Водної Рамкової Директиви ЄС 2000/60/ЄС, Директиви Європейського Парламенту 2000/76/ЄС;
5) оцінка рівня ризиків транскордонного екологічного впливу полігонів ТПВ Карпатського регіону на р.р. Дністер, Західний Буг, Тиса, у басейнах яких розташовані чисельні промислово-міські агломерації, відбувається закриття значної кількості нерентабельних шахт та кар’єрів переважно шляхом затоплення з активізацією підтоплення полігонів ТПВ прилеглих міст та селищ (м.м. Калуш, Стебник, Трускавець та ін.);
6) сприяння підвищенню рівня екологічної культури населення міст.
Як антропогенний процес, сучасна технологія формування твердих побутових відходів у процесі функціонування міст та селищ має тенденцію до збільшення негативного впливу на безпеку життєдіяльності та довкілля в цілому. Запровадження розроблених нами природоохоронних заходів дасть можливість скоротити кількість твердих побутових відходів шляхом їх переробки, вести контроль за станом полігонів, зменшити вплив на навколишнє середовище та збільшити площі природоохоронних та рекреаційних територій.
Все о туризме - Туристическая библиотека На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.