<<< назад | зміст | вперед >>>

Пендерецький О.В. Територіальна організація промислового туризму Карпатського суспільно-географічного району та основні напрямки її вдосконалення

РОЗДІЛ III. ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОГО ТУРИЗМУ КАРПАТСЬКОГО СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНОГО РАЙОНУ

В Карпатському регіоні, з урахуванням наявного природного, економічного, наукового і технічного потенціалу, а також його історичних і географічних особливостей, стратегічна мета перспективного розвитку території полягає в тому, щоб на основі оптимального використання природи, матеріально-технічних, трудових та інтелектуальних ресурсів створити ефективну туристичну систему, яка забезпечить матеріальний добробут населення і екологічну безпеку краю. Важливим завданням, при цьому, залишається виробити нестандартні ходи і рішення для визначення пріоритетів у видах туризму, розвиток яких забезпечив би прогресивні зміни в економічному житті краю, що, у свою чергу, ініціювало б приплив капіталу (зокрема – іноземного).

Природно-ресурсні можливості створюють всі умови для ефективного розвитку туристичної індустрії краю. Річна гранична місткість регіону становить 8 мільйонів туристів і відпочивальників, а також 12 мільйонів екскурсантів і туристів вихідного дня. Різноманітні мінеральні джерела вод, озокериту, рекреаційне використання лісів, з їх цілющим впливом на організм людини та сприятливим фоном для відпочинку і туризму зумовлюють високий попит на регіон. Карпатські гори є екологічно найчистішою територією України і однією з екологічно найбезпечніших частин всієї Європи. Нині цей чинник перетворився в усьому світі на головний у рекреаційній привабливості місцевості. Крім того, паводки на гірських річках Українських Карпат, зумовлені злочинним вирубуванням лісів, завдали великих збитків не лише Україні, а й сусіднім державам. Тому зростає водорегулююче значення Карпат як для нашої держави, так і для сусідніх країн. З одного боку, порівняно з іншими регіонами природа Карпат зазнала меншого негативного впливу людини і в багатьох місцях зберегла свій первісний стан. Це дуже актуально для організації різноманітних форм відпочинку і туризму.

Сприятливим чинником для залученння туристичного контингенту як із східних регіонів, так і з європейських країн є вигідне географічне положення території (Карпатський регіон розташований в центрі Європи). Через нього проходять різноманітні транспортні шляхи. Тут є всі умови для розміщення центрів міжнародного бізнесу, що стимулюватиме зростання таких напрямків промислового виду туризму як комерційного та ділового.

Широкий спектр напрямків діяльності промислового туризму передбачає залучати до вирішення поставлених завдань спеціалістів різних галузей наукової, господарської, культурної, туристичної та ряду інших сфер діяльності. Одне з основних завдань цього виду туризму – збереження та покращення екологічного стану територій та промислових туристичних об’єктів, ознайомлення з процесами і явищами, цікавими для фахівців-екологів, географів, геологів, краєзнавців, а також для пересічних громадян, які вболівають за природу та переймаються специфікою екологічних явищ.

Екологічна ситуація в рекреаційних зонах Карпатського регіону досить неоднозначна, вона реально диференційована за характером напруженості і залежна в значній мірі від розташування екологічно небезпечних промислових об'єктів. Варто відзначити, що розробки родовищ сірки в Яворові і Новому Роздолі розташовані в безпосередній близькості курортів "Немирів", "Шкло" і "Розділ". Межі Стебницького калійного родовища впритул прилягають до курорту "Трускавець", а Прикарпатський нафтогазоносний район охоплює всі курорти і курортні місцевості передгірної і низько гірської зон Карпат. Для виправлення такого становища треба в першу чергу задіяти чинники економічної відповідальності за порушення екологічних вимог господарювання.

Карпатський край, який, порівнюючи з іншими регіонами країни, зазнав меншого негативного впливу людини і в багатьох місцях природа там зберегла свій первісний стан, насичений промисловими, військовими та історичними об’єктами, які більшою мірою розташовані в занедбаному, а то і залишеному стані. Проте ці об’єкти мають значну цінність для шанувальників промислового туризму, які хотіли б ознайомитися з технічним та науковим вирішенням промислових задач, можливістю відновлення їх працездатності, створенням атракційних закладів.

Для покращення розвитку Карпатського регіону промисловий туризм має всі прерогативи для того, щоб зайняти своє визначальне місце. Організація спеціальних турів на шахти видобутку солі, дорогоцінних металів; сірчані кар’єри; свердловини видобутку нафти, мінеральної води, озокериту; об’єкти колишнього військового комплексу – ракетні шахти, сховища, складські приміщення; підприємства перероблення сировини і матеріалів; народні промисли і т.д. ціняться дуже дорого і дають високі прибутки, тому що їх відвідують науковці, промисловці, громадські та державні діячі, (VIP-туристи).

Необхідно також зазначити, що в Карпатському регіоні сформувався індустріально-аграрний тип господарського комплексу з розвинутою промисловістю та багатогалузевим сільським господарством, в якому вирощують:

- продукцію тваринництва (м'ясну, молочну);
- зернові культури;
- овочівництво (огірки, капуста, морква, редис та інші);
- садівництво (яблука, груші, сливи, виноград);
- бджільництво (набирає розвитку в окремих районах);
- птахівництво (кури, гуси, індики, качки);
- крільництво, козярство та інші напрямки діяльності.

Ці галузі сільського господарства, які мають достатньо розвинуту структуру в Карпатському регіоні, сприяють розвитку рекреації, туризму і забезпеченню регіону свіжими сільськогосподарськими продуктами харчування, а технології їх вирощування, перероблення та зберігання завжди були важливим чинником для місцевих і закордонних туристів.

Необхідність реформування й розвитку рекреаційної індустрії Карпатського краю має бути усвідомлена на всіх рівнях державного управління, оскільки це єдиний найперспективніший шлях розв'язання соціально-економічних проблем цієї території. Однак для досягнення бажаних результатів необхідні виважені рішення і продумані практичні дії. Тому запровадження промислового туризму в регіоні розглядається у контексті структурної перебудови його господарського комплексу, в перспективній моделі якого галузь туристичної індустрії має стати однією з профільних.

Головні чинники промислового туризму Карпатського регіону:

- чинник територіального поділу праці (фактично в Україні є 2 регіони, умови яких дозволяють забезпечувати задоволення суспільних потреб в рекреаційних послугах: Причорноморсько-Азовський та Карпатський. Але в зв’язку з перевантаженістю першого з них і дедалі зростаючого попиту на рекреацію та відпочинок, Карпатський туристичний регіон залишається практично єдиною територією, яка може задовільнити попит населення на ці послуги);
- вигідне географічне положення території (Карпатський регіон розташований в центрі Європи, через нього проходять усі сполучення із країнами Заходу як транспортними засобами (автомобільний, залізничний), так і повітряне та трубопровідне, що міцно поєднує регіон з сусідніми країнами);
- Карпати можуть служити своєрідним полігоном дислокації центрів міжнародного бізнесу, що стимулюватиме ріст комерційного та ділового напрямків промислового туризму;
- висока екологічна безпека регіону (порівняно з іншими регіонами природа Карпат зазнала менших втрат і в багатьох місцях зберегла свій первісний стан, а це дуже важливо для розвитку туризму і відпочинку);
- соціально-економічна специфіка гір (в гірських районах чотирьох карпатських областей проживає близько 1,3 млн осіб, а гори створюють специфічні, надзвичайно складні умови для проживання і господарювання, тому тут надзвичайно гостро стоїть проблема зайнятості, і, як наслідок – низький рівень матеріального добробуту населення);
- наявність необхідної природно-ресурсної бази разом із спорудами і устаткуванням з видобутку і переробки сировини (в регіоні налічується понад 800 джерел і свердловин лікувальних мінеральних вод всіх відомих типів, багато з них – унікальні; родовища озокериту; нафти і газу; солі; сірки; дорогоцінних металів; деревини; будівельних матеріалів і ін. );
- шахти і складські приміщення колишнього військового комплексу;
- споруди і устаткування діючих і зупинених підприємств;
- трубопровідне транспортування нафти і газу, соляної ропи та інших продуктів;
- народні промисли та місця декоративно-прикладного мистецтва;
- економічна конкурентоспроможність рекреаційної сфери.

Наявність чинників промислового туризму зумовлена як природними багатствами краю, так і творіннями людей, втіленням інженерної думки в розвиток регіону. Економічна криза дала певний поштовх до пошуку нестандартних підходів до вирішення соціально-економічних завдань сьогодення, що і посприяло початку розвитку промислового туризму, залучення відповідних спеціалістів до вирішення проблем реконструкції і модернізації діючих туристичних і санаторно-курортних об’єктів, відновлення закинених та збанкрутілих підприємств.

Широкий спектр чинників промислового туризму, які наявні в Карпатському туристичному регіоні, стали визначальними при виборі території запровадження цього нового виду туризму у нашій країні. Можна навести ще ряд переконливих аргументів на користь розвитку промислового туризму в Карпатського регіону, але це не означає, що форсуючи процеси в даному напрямі, ми відразу ж досягнемо бажаних результатів. Тут необхідні зважені рішення і продумані практичні дії. Саме такі орієнтири треба закласти в державні програми соціально-економічного розвитку Карпатського туристичного краю, які мають на практиці успішно поєднувати регіональні, державні і міжнародні потреби країни, забезпечивши при цьому прогрес у всіх сферах життєдіяльності на основі комплексного поєднання державної підтримки, ринкових механізмів і структур та підприємницької діяльності. Несумісність поєднання туристичної діяльності і промислових об’єктів, яка існувала раніше, на сьогоднішній час стає конструктивною реальністю, додатковим джерелом бюджетних надходжень для місцевих громад.

Для виробників впровадження туристичних маршрутів та екскурсій є оригінальним способом представити свою продукцію, поліпшити імідж компанії і галузі в цілому. А для туристів – це можливість побачити своїми очима виробничі потужності, познайомитися з історією промисловості.

Багато мандрівників, що приїжджають в регіон – це бізнес-мандрівники. Багатьом з них було б цікаво зазирнути у виробничий процес значно глибше. У зв’язку із цим постає питання про розвиток такого виду туризму на теренах краю, оцінювання його перспективності, ресурсної бази й напрямків. Дана пропозиція здатна закласти основи розвитку промислового туризму в регіоні, причому, як внутрішнього, так й зовнішнього. Слід зазначити, що в останній час мешканці інших регіонів України й іноземці все більше цікавляться екскурсіями нашими підприємствами, тож цей напрям відкриває нові можливості для туристичних фірм.

Крім того, є ціла категорія студентів технічних, економічних, природничих спеціальностей, котрим екскурс на виробництво не просто цікавий, але й корисний для майбутньої роботи. Особливо корисними будуть такі екскурсії для студентів геолого-географічних спеціальностей з метою ознайомлення зі структурою, особливостями діяльності підприємств, виявлення виробничих зв’язків підприємств із постачання сировини та збуту продукції, встановлення основних напрямів діяльності підприємств в галузі охорони навколишнього середовища; комплексного вивчення територіальних природно- та антропогенно-географічних комплексів тощо.

<<< назад | зміст | вперед >>>