Пендерецький Орест Володимирович
Актуальні проблеми сучасної науки. - 2011. - Вип. № 3(59).

Промисловий туризм Українських Карпат

Складено перелік природних об'єктів Карпатського туристичного регіону, які можуть бути задіяні для промислового туризм. На основі їх аналізу визначено промисловий туристичний потенціал краю, що стане основою для написання державної програми розвитку промислового туризму.

Ключові слова: природні об'єкти, Карпати, промисловий туризм, природні джерела, ресурси, промисли, інженерні споруди.

Введення. Постановка проблеми. У Карпатському туристичному регіоні України до об'єктів промислового туризму можна віднести споруди і явища добувної та переробної промисловості, народних промислів, які відображають, відтворюють, імітують розвиток ландшафту, пов'язаного з промислової діяльності людини, і мають ту чи іншу пізнавальну цінність. За походженням об'єкти промислового туризму досить різноманітні, але основне значення мають: промислові будівлі та споруди; техногенні форми рельєфу; машинне устаткування. Об'єктами промислового туризму можуть бути тільки ті, які являють собою техногенну цінність і є надбанням індустріальної цивілізації [1], [2]. Також об'єктами промислового туризму можуть виступати природні місця видобутку солі, мінеральних вод, озокериту, лікувальних грязей та ін. Інженерні споруди, технології промислового видобутку, переробки, фасування готового продукту і є об'єктами промислового туризму. Для оцінки туристичного потенціалу регіону, важливим завданням є визначити наявність природних джерел як об'єктів промислового туризму, створити їх систематизований перелік.

Аналіз останніх публікацій і досліджень. Вивчення природних об'єктів промислового туризму з видобутку солі присвятив свої роботи Гайко Р., Білецький Ст., Мікос Т., Похмура Я. [4], а також Грабовецький Б.В. [7]. Про дослідження джерел мінеральної води, лікувальних грязей описано в монографії Рудько Г.І. та Адаменко О.М. [5], а також ряд авторських статей [1, 3].

Визначення невирішених сторін проблеми. Незважаючи на значний науковий внесок у використанні природних об'єктів для рекреації і туризму, залишається недостатньо вивченим їх застосування для промислового туризму. Не встановлено перелік цих об'єктів по областях Карпатського туристичного регіону.

Цілі та завдання статті. Визначити туристичний потенціал промислового туризму Карпатського регіону на основі складеного переліку та аналізу природних об'єктів.

Основний виклад матеріалу. Можливості Карпатського регіону необмежені для тих, хто цінує його природу і оберігає навколишнє середовище для нащадків, для розвитку і освоєння туристичного потенціалу, збільшення його різновидів і напрямів з метою задоволення потреб мандрівників, вчених, спортсменів та інших споживачів.

Українські Карпати пролягають з північно-заходу на південний схід майже на 270 км від витоків правих приток Сяну (права притока Вісли) і лівих приток Дністра до верхньої течії річки Сучави, що впадає на території Румунії в Сірет - лівої притоки Дунаю. Ширина гірської системи близько 100 - 120 км. Інша частина Карпат належить Румунії, Словаччини, Польщі та Угорщини.

В Карпатському регіоні наявний природний, економічний, науковий і технічний потенціали, а також його історичні та географічні особливості. Стратегічна мета перспективного розвитку території полягає в тому, щоб на основі оптимального використання природи, матеріально-технічних, інтелектуальних і трудових ресурсів створити ефективну туристичну систему, яка забезпечить матеріальний добробут місцевого населення та екологічної безпеки краю.

У гірських районах чотирьох карпатських областей Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської та Чернівецької проживає близько 1,3 млн. чоловік, приблизно 20% всього їх населення, з них третина - на висоті 500 м над рівнем моря і вище [5, с.185 ]. Гори створюють специфічні, надзвичайно складні умови для проживання та господарювання, особливо в сільському господарстві, тому тут вкрай гостро стоїть проблема зайнятості, і як наслідок, низький рівень матеріального добробуту гірських жителів. Послабленню цих і інших негативних процесів, розширення сфер зайнятості і розвитку інфраструктури регіону сприятиме впровадження в краї промислового туризму з відповідною організацією обслуговування, де може бути задіяне місцеве населення.

В Карпатському регіоні налічується понад 800 джерел і свердловин лікувальних мінеральних вод всіх відомих типів, запаси яких достатні для щорічного оздоровлення більше 7 млн. чол. Сумарний дебет їх становить 57,5 тис. м3/добу. Але сьогодні рівень їх використання не перевищує 15%. Розвідані також значні запаси лікувальних грязей і озокериту [5, с.184]. Ці ресурси в поєднанні зі сприятливими кліматичними умовами, служать природною базою для розвитку санаторно-курортної справи в регіоні, а також є об'єктами промислового туризму для ділового, пізнавального і наукового напрямків [2, с.50].

За фізико-хімічними особливостями мінеральні води регіону відносять до таких основних бальнеологічних груп:

- Мінеральні води без специфічних компонентів і властивостей, лікувальне дію яких зумовлена іонним складом та загальною мінералізацією, азот та метан містяться у них у розчиненому стані в умовах атмосферного тиску тільки у незначних кількостях. Води виведені на земну поверхню свердловинами, вивчені та використовуються на курортах Трускавця (Львівська область);
- Вуглекислі води, лікувальна дія їх зумовлена наявністю у великих кількостях розчиненого вуглекислого газу, який становить 95-100% газів, а також іонним складом та загальною мінералізацією. Ці води виведені на поверхню, вивчені та використовуються на курортах "Поляна", "Квітка полонини" (Закарпатська область);
- Сірководневі або сульфідні, фізіологічна та лікувальна дія зумовлена наявністю сульфідів (вільного сірководню та гидросульфидионов). Сірководневі води пов'язані з нафтогазовими відкладами на Прикарпатті. Найбільше курортне значення мають дуже поширені хлоридно-натрієві води. На базі цінних питних, лікувальних і лікувально-столових залізистих вод діє Шаянське санаторний комплекс у Закарпатті. Води цієї групи вивчені та використовують також курорти Любінь-Великий (Львівська область), Синця (Закарпатська область), Черче (Івано-Франківська область);
- Залізисті, мышьяковистый або миш'якові з високим вмістом марганцю, алюмінію, міді. Лікувальна дія зумовлена одним або декількома з перелічених фармакологічно активних компонентів. Ці рідкісні води вивчені та використовуються у санаторії «Гірська Тиса» (Закарпатська область);
- Бромні, йодні та з високим вмістом органічних речовин, їх виявлено і використовують на курортах Трускавця і Східниці (Львівська область), родовища типу "Нафтуся". Бромні підземні води виявлені в Карпатах, де вони використовуються як для ванн, так і для внутрішнього вживання. Терапевтичні властивості цих вод визначаються за іонно-сольовим складом або іншими біологічно активними компонентами.

Територіальний розподіл бальнеологічних ресурсів підпорядковане закономірностям тектонико-гідрогеологічного будови регіону. У зонах тектонічних порушень води вміщують значну кількість розчиненої вуглекислоти. Залишки вулканічного тепла, під впливом якого змінюються породи, створюють вуглекислий газ, який насичує під тиском підземні води. Основні ареали поширення мінеральних вод на досліджуваній території зосереджені в межах вузьких смуг (зон прогину складчастих Карпат, Прикарпаття і Закарпаття).

Найбільша кількість джерел і свердловин мінеральних вод зосереджена в Закарпатті (51% від загальної чисельності). На Закарпатті припадає також 64% загального дебету цих вод. За багатством виходів мінеральних вод в області, перш за все, виділяються гірські райони (головний - Свалявський), де зосереджено 61,4% джерел Закарпаття, на передгірську зону Закарпаття доводиться 31,4% кількості джерел, а низинна зона є відносно бідна на виходи мінеральних вод [10].

До бальнеологічної групи хлоридно-натрієвих вод і розсолів входять води околиці Солотвинського солерудника в долині річки Теребля.

Різноманітними є закарпатські вуглекислі мінеральні води. Їх чисельність обумовлена наявністю в надрах гірських складчастих систем, до яких належать і Українські Карпати. На Закарпатті є надра вуглекислих мінеральних вод типу " Боржомі " (в Свалявському районі, найбільш важливі серед них: Полянське, Новополянське, Голубинське джерела, а також пробурені на курорті Шаян), Єсентуки (Шаянське родовище, поблизу селищ Хустського, Перечинського, Міжгірського районів), Нарзан і типу Наугейм (Німеччина). Поблизу села Пасіка добувають вуглекислу воду високої мінералізації, яка є аналогом унікальної мінеральної води Зубер-3 польського курорту "Криниця". Ця вода містить високу кількість йоду, фтору і брому.

Більшість мінеральних вод відносяться до холодних +20 0C, виявлені також і термальні води, які можна використовувати для лікування: селище Нижній росток +38 0С, а на території санаторію "Шаян" +47 0С, біля Ужгорода +60 0С.

У курортному господарстві області ефективно використовується група вуглекислих мінеральних вод типу "Боржомі" (в Свалявському районі, зокрема Полянське, Новополянське, Голубинське родовище), типу "Єсентуки" і "Нарзан" (Шаянське родовище, джерела Хустського, Перечинського, Міжгірського та Рахівського районів). З вуглекислими мінеральними водами регіону місцеве населення закріпило народні назви "кваси" і "Буркут".

Мінеральні води Передкарпаття територіально приурочені двох смуг: на стику гір і передгір'я (Розлуч, Східниця, Трускавець, Моршин, Тисів, Спаське, Суходіл, Петранка, Надвірна, Делятин, Шешори) і в зоні контакту Передкарпатського прогину і Руської платформи (Немирів , Шкло, Любінь Великий, Голова, Коршивка, Городенка). Особливу групу складають слабомінералізовані води з великим вмістом органічних речовин. До них відносяться: унікальна вода "Нафтуся", яка традиційно пов'язана з Трускавецьким і Схидненським курортами, а також мінеральні води деяких джерел Шкло, Моршин та інші. У Передкарпатті поширені сульфідні води (Немирів, Любінь Великий та ін). Наявність середньо-мінералізованих і високомінералізованих вод належить джерелам Трускавця та Моршина.

Більшість мінеральних вод Передкарпаття сірководневі. Це води курортів Любінь Великий, Немирів, Шкло і Трускавець, де кількість сірководню становить 50-160 мг / л. В курортному господарстві найбільш ефективно використовуються слабо мінералізовані води з високим вмістом органічних речовин типу "Нафтуся" (курорти Трускавець, Східниця) і сульфідні води з високим (50-160 мг / л) вмістом сірководню (курорти Шкло, Немирів, Любінь Великий).

Всі ж самими унікальними джерелами, в яких спостерігається найширший спектр видів мінеральних вод, які до всього іншого оцінюються великими запасами і де вони використовуються, це найбільш відомі курорти Моршина і Трускавця.

Бальнеогрязеви ресурси Карпатського регіону зосереджені, головним чином, у рівнинній та передгірській частині Львівської та Івано-Франківської областей. Їх сукупні запаси оцінюються на рівні 1402 тис. м3. Активно використовуються родовища торфових грязей Великого Любеня, Немирова, Шкла, Черча, Костинці, Черешеньки. Найбільше родовище лікувальних грязей знаходиться в р. Моршині, його запаси становлять 239 тис. м3 [11].

Характерною особливістю санаторно-курортного лікування в Карпатському регіоні є можливість використання озокериту (Бориславське родовище). Озокерит має низьку теплопровідність і велику теплоємність. При переході із розплавленого стану в твердий виділяє значну кількість теплоти, сприяє лікування цілого ряду хвороб. А можливість багаторазового використання цього природного лікувального засобу дозволяє забезпечити лікувальними процедурами всіх пацієнтів установ санаторно-курортного фонду регіону.

Важливими об'єктами промислового туризму виступають соляні промисли України. Географія їх простяглася зі сходу країни на захід, зберігаючи етапу науково-технічного розвитку української цивілізації [12]. Всі соляні промисли України відігравали значну економічну роль, а також були двигуном науково-технічного прогресу. Тому на сьогоднішній день вони становлять значний інтерес вчених і фахівців туристичної галузі, особливо такого напряму, як промисловий туризм. У зв'язку з чим для розробки туристичного маршруту на соляні промисли, спочатку необхідно вивчити їх екологічне і техногенний стан з метою створення безпечних умов для екскурсантів.

Унікальні солоні озера Закарпаття відомі не тільки в Україні, але і за її межами. Комплекс лікувальних факторів озера Кунікунда своїми цілющими властивостями не поступається, а за деякими параметрами перевершує оздоровчі властивості курортів Мертвого Моря [12]. Це карстове озеро наповнене цілющою водою з вмістом солі в межах 146-200 г / л та підвищеною концентрацією іонів брому. Берег і дно озера вкрито шаром лікувальної грязі аспідно-чорного кольору. Давно було помічено, що при купанні в солоній воді карстового озера Кунікунда, зменшуються болі в суглобах при ревматизмі, захворюваннях хребта, добре лікується псоріаз, легко загоюються рани. Протягом року температура води не опускається нижче 17 ° С. Ще наприкінці ХІХ-го століття на території сьогоднішньої Закарпатської обласної алергологічної лікарні був відкритий санаторій для лікування суглобів, де ванни подавалася ропа по дерев'яному жолобу. Здавна, ще за часів Австро-Угорщини, тут видобувають сіль. Свого часу медики помітили, що шахтарі, перебуваючи тривалий час в соляних шахтах, не хворіли органами дихання.

До природних об'єктів промислового туризму необхідно віднести і таке явище як соляний карст, що розвивається в товщах кам'яної солі. В середині соляних покладів карстові процеси проходять повільно, що зумовлено незначною циркуляцією підземних вод в слаботрещинуватых і пластичних солях. В приповерхневій зоні вивітрювання і на контурах соляного покладу швидкість циркуляції і карстоутворення можуть бути значними. Активізація соляного карсту викликають і антропогенні фактори. В Солотвинському районі, Закарпатської карстової області, соляної поклад міоценового віку залягає поблизу денної поверхні. Тут сформувався своєрідний карстовий ландшафт. Активізації соляного карсту при розробці поклади сприяла його розкриттю, підземне видобування та систематичний дренаж надсолевих вод.

Карст - явища та процеси хімічного і частково механічного впливу поверхневих і підземних вод на розчинні гірські породи. Прояви карсту поширені у вапняках, доломітах, гіпсах, ангидритах, кам'яної та калійної солі. В результаті дії карстових процесів виникають поверхневі і підземні карстові форми рельєфу, карстові порожнини, а також утворюються карстові відкладення. Передумовами розвитку карстових процесів є наявність рухомого агресивної води і порові або тріщинні водопроникності розчинних гірських порід. Оснащений «холодний» карст, який утворюється при температурі рухомої води нижче +20 ° С. Карст виділяється своєрідним режимом і циркуляцією підземних вод, річок і озер. По потужності гірських порід розрізняють карст глибокий і неглибокий. Залежно від ступеня покриття гірських порід, виділяють наступні типи карсту: задернованный, покритий, броньований і похований (викопний). Карст з відсутнім грунтово-рослинним покривом називають голим. З карстовими порожнинами іноді бувають пов'язані поклади корисних копалин (нафти, газу, бокситів, залізних руд). Карст істотно ускладнює інженерно-геологічні умови території. Деякі з карстових порожнин використовують з лікувальною метою (спелеотерапія) і як об'єкти туризму.

Не менш цікавим природним об'єктом промислового туризму є Грязьовий вулкан в с.Старуня, Богородчанського району на Івано-Франківщині. Геологічна пам'ятка природи - єдиний і унікальний не тільки у Карпатському регіоні, але і у світі. Своїм виникненням він зобов'язаний насамперед людям. Понад століття тому тут почали розробляти нафтові та озокеритні родовища. Ґрунтові води, насичені киснем, тепер проникають углиб землі на тисячу метрів, викликають окислення нафти, і дають приплив теплової енергії, що живить вулкан. Вперше вулкан проявив себе у 1977 році після землетрусу в горах Вранча в Румунії та сягав висоти 3 м. Тоді на конусоподібному пагорбі діаметром близько 50 м з'явилися перші кратери, з яких выплескивались рідина, грязі та газ. З тих пір вулкан «дихає» через десятки менш активних міні-кратерів і зараз на рельєфі нагадує грязьове пляма. Сьогодні вулкан має 8 кратерів і 12 непостійних микрократеров, які виділяють газ, воду, глинисту пульпу, інколи нафту або її складові.

На території Старунского вулкана є озокерит, гарячі грязі, воду високої мінералізації, які володіють цінними лікувальними властивостями. Вчені мають декілька точок зору на причини виникнення цього геологічного дива. За однією з гіпотез, вулкан утворився на так званій антиклінальної складки, тобто опуклою структурі, яка має кілька розломів земної кори. І завдяки певним фізико-хімічним процесам, що проходять на глибині 600-1000 метрів, відбуваються виверження грязей, мінеральної води, розсолів, тут утворюються сполуки свинцю, цинку, є прояви новітньої тектоніки, молодих рухів земної кори. За перші 7 років ця територія піднялася на 1 метр.

Найдоступніші та найрізноманітніші інтереси туристи можуть задовольнити в місцях народних промислів [8]. Упродовж століть десятки й сотні тисяч майстрів - килимарниці, вишивальниці, ткачі, гончарі, різьбярі по дереву, кістці та рогу, майстри декоративного розпису, склороби-гутники, ковалі, майстри лозоплетіння і художньої обробки шкіри та багатьох інших професій - створювали речі, які завжди викликали інтерес у місцевих та іноземних туристів. Під впливом кліматичних, природних умов, особливостей побуту українців, властивостей місцевої сировини та історичних чинників у кожному етнографічному регіоні України виробляли локальні предмети художньої образності, орнаментики, формотворення.

Значними нафтогазовими промислами славиться Прикарпаття з минулих століть. Від перших копалень, коли нафту добували відкритим способом, до сучасних глибинних установок, об'єктів переробки та транспортування завжди цікавилися вчені, бізнесмени, фахівці державних структур. Новітні технології розробки, видобутку, переробки і транспортування нафтогазових продуктів завжди цікаві для любителів промислового туризму.

Висновки і перспективи. Карпатський регіон знаходиться у центрі Європи. Через нього проходять різноманітні зв'язки. Його непогана транспортна доступність є сприятливим чинником для залучення контингенту відпочивальників не лише з східних регіонів, але і з європейських країн. Карпати можуть служити своєрідним полігоном для дислокації центрів міжнародного бізнесу, що буде стимулювати розвиток промислового туризму за пізнавальним, наукових, комерційних, ділових та іншими напрямками.

Перспективи цього нового виду туризму в нашій країні очевидні. Залишається на державному рівні створити «Програму розвитку промислового туризму в Україні», а також внести відповідні зміни і доповнення в закон України «Про туризм». Популяризація промислового туризму може значно допомогти у вирішенні економічних, соціальних та екологічних проблем країни.

Список літератури

1. Пендерецький О.В. Екологічні аспекти розвитку промислового туризму у нафтогазовидобувних регіонах України. / Пендерецький О.В. / / - Івано-Франківськ.: Науковий вісник ІФНТУНГ. - 2009. Вип.4 (22). С.148-152.
2. Пендерецький О.В Промисловий туризм в Україні: стан, перспективи розвитку. Український географічний журнал. - 2010. - №3. - С.48-51.
3. Пендерецький О.В. Концептуальна інформаційна кадастрова система об'єктів промислового туризму. Науковий збірник КНУ ім. ТГШ, № 8. 2010. С. 59 - 64.
4. Гайко Р., Білецький Ст., Мікос Т., Похмура Я. Гірське й підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії). - Донецьк.: УКЦентр, Донецьке відділення НТШ, "Редакція гірничої енциклопедії", 2009. - 296 с.
5. Рудько Г.І., Адаменко О.М. Конструктивна геоекологія - К.: ТОВ "МАКЛАУТ", 2008. - 320 с.
6. Арістов Н. Я. Промисловість Давньої Русі. - СПб., 1866
7. Грабовецький Б. В. Солеварні промисли Прикарпаття в період Київської Русі // Київська Русь: Культура, традиції. - К., 1982.
8. Пендерецький О.В Географія народних промислів Західній Україні як об'єктів промислового туризму. / О.В. Пендерецький // Науковий збірник КНУ імені Тараса Шевченка. Економічна і соціальна географія. - 2010. - № 1 (61). - С. 122-128.
9. Рутинський М.І. Туристичний комплекс Карпатського регіону України. / М.І. Рутинський, А.В. Стецюк // Навчальний посібник. - Чернівці: Книги - XXI, 2008. - 440 с.
10. Рогач І.М. Мінеральні води Карпатсько рекреаційного регіону. - Ужгород, 1994. - 169 с.
11. Руденко В.П. "Потенціал природних ресурсів Українських Карпат і Поділля", Черновцы.1987г.
12. Пендерецький О.В Сіль туризму. / О.В. Пендерецький // Науковий збірник КНУ імені Тараса Шевченка. Географія туризму. - 2010. - №6. - С.158-161.

O. Penderetskyy, INDUSTRIAL TOURISM UKRAINIAN CARPATHIAN

An inventory of natural sites Carpathian tourist region, which can be employed for the tourism industry. Based on their analysis vviznacheno industrial tourism potential of the region that will form the basis for writing the state program of development of industrial tourism.

Key words: natural objects, the Carpathians, the tourism industry, natural sources, resources, crafts, engineering structures.