Адаптивна функція педагогіки туризму - це комплекс ефективних педагогічних механізмів і засобів фізичної, психологічної. та інтелектуальної адаптації людини до змін у природному і со-ціальному середовищі.
Аксіологічна функція педагогіки туризму - це комплекс ефективних педагогічних заходів, спрямованих на розвиток інтересу, ціннісних орієнтацій людини завдяки атрактивності (привабливості, цікавості) природно-рекреаційних туристичних ландшафтів.
Аналіз - процедура мисленнєвого розчленування досліджуваного об'єкта з метою його більш глибокого пізнання.
Атрактивність (від лат. аttrahere - привабливість) - 1) характеристика туру, в якому ділова програма поєднується з відпочинком або розвагами; 2) важлива властивість туристичних ре-сурсів, що свідчить про їх рекреаційні цінності.
Атракція (від лат. аttrahere - привабливість) - розвага, що є елементом туристичного продукту. Для розваги туристів і мандрівників можуть використовуватися природні ресурси (пляжі, водні простори, гори тощо), культурно-історичні ресурси (історичні місця, міста, музеї, театри), рекреаційні ресурси (національні парки, заповідники, курорти тощо), найважливіші культурні події (карнавали в Латинській Америці, спортивні заходи, фестивалі мистецтв, щорічні виставки тощо), специфічний інтерес (шопінги, казино тощо).
Біогенетичний закон, "біогенетична концепція виховання" - це теоретичний фундамент, на основі якого формувались
нові методи вивчення людини у філософії, психології. Зміст біогенетичного закону було трансформовано філософами-позитивістами і зводився до винятково біологічного розвитку. Ця модернізація отримала назву "біогенетичної концепції виховання". Відповідно до позитивістської теорії, духовний розвиток дитини не тільки відповідає біологічному розвитку, але й визначається ним. Дитина проходить всі фази розвитку людського суспільства, розвиток індивіда фатально визначається шляхом, яким пройшли його пращури.
Види педагогічних досліджень: фундаментальні, прикладні, розробки. Основою такої класифікації є результат, що одержаний у процесі дослідження. Якщо мета фундаментального дослідження - розкриття та аналіз невідомих дотепер наукових явищ, закономірностей, то прикладні дослідження вирішують іншу мету - вивчення конкретних виховних проблем. Розробки, відповідно, безпосередньо втілюють результати фундаментальних і прикладних досліджень у практику туристського навчання і виховання
Враження туристські - комплекс позитивних емоцій і душевного стану туриста, що виникають чи досягаються в результаті використання туристичного продукту (послуги, товари).
Виставка музейна - музейна експозиція, що створюється на нетривалий час.
Виставка туристична - короткотерміновий захід, що періодично проводиться в одному й тому ж місці, мета якого показати, продемонструвати послуги і продукти, надати можливості для спілкування спеціалістів.
Головні завдання аксіології педагогіки туризму - це, по-перше, обґрунтування етико-естетичних засад виховання особистості в туризмі; по-друге, визначення умов педагогізації особистості ціннісними орієнтаціями інших життєвих світів, культур, історій.
Дослідна процедура - це певний комплекс пізнавальних засобів і прийомів, а також конкретні аспекти організації дослідної діяльності (наприклад, необхідний час, план дослідження, кількість дослідників, фінансові видатки).
Діагностика - розпізнавання, аргументоване визначення певного стану об'єкта (рівня, здібностей, знань, розумового розвитку, професійної придатності тощо).
Закони туристського виховання - це об'єктивні, внутрішні, суттєві та відносно стійкі зв'язки, які виявляються у туризмі, під час організації та проведення виховного процесу.
Закон соціальної обумовленості цілей, змісту, принципів і методів виховання в туризмі - об'єктивний процес визначального впливу суспільних відносин, соціального на формування основних компонентів процесу виховання у туризмі. Знання виявлень цього закону допомагає повно й оптимально перекласти соціальне замовлення на рівень педагогічних категорій.
Закон виховуючого та розвиваючого навчання. Розкриває співвідношення між опануванням знаннями про новий культурний туристичний об'єкт, здобутими при цьому уміннями, удосконаленими навичками та розвитком особистості туриста, тобто передбачає міцний виховний вплив під час туристичної подорожі.
Закон цілісності та єдності процесу виховання - це співвідношення частини та цілого у виховному процесі, необхідність гармонійної єдності всіх компонентів.
Закон єдності і взаємозв'язку теорії та практики виховання. Розкриває співвідношення між змістом, методами виховання та туристською діяльністю.
Закономірності педагогічного процесу - це відношення, що об'єктивно існують між різними педагогічними явищами і систематично повторюються, мають стійкий, необхідний і суттєвий характер.
Закономірності туристського виховання, як суспільний процес, містять ті ж закони й закономірності, що виявляються у суспільному процесі різного рівня. Найвищий рівень складають загальні закони розвитку природи, суспільства і мислення:
закон переходу кількості в якість;
закон заперечення заперечення;
закон єдності та боротьби протилежностей.
Серед закономірностей виховання в туризмі суттєвими є: визначальна роль спілкування у вихованні туриста, розвитку його особистості; цілісність процесу виховання в туризмі і взаємозалежність його компонентів; залежність результатів виховання не тільки від виховної діяльності, але і від реальних умов.
Засоби виховання - це все те, за допомогою чого впливають на учасників туристської діяльності. Засобами виховання є конкретні предмети матеріальної та духовної культури, які використовуються у педагогіці туризму.
Засоби туризму - способи організації туристської діяльності:
способи пересування або транспортного обслуговування і доставки: обмін, туристська акція, туристський транспорт;
способи туристського обслуговування: розміщення, харчування, надання додаткових послуг.
Екскурсія - 1) процес наочного сприйняття довкілля, особливостей природи, сучасних та історичних об'єктів, елементів побуту, визначних місць певного міста чи регіону; 2) тематичний маршрут з метою відвідання визначних місць, певних об'єктів та місцевостей. Е. має певні ознаки (елементи): тривалість у часі (від однієї академічної години до доби); наявність екскурсантів (групи або індивідуалів); наявність екскурсовода, що проводить екскурсії; показ екскурсійних об'єктів, первинність глядацьких вражень; пересування учасників Е. за укладеним маршрутом; цілеспрямованість показу об'єктів, розповіді екскурсовода; наявність певної теми.
Естетичне освоєння об'єктів туристами - це відношення між туристом і дійсністю, тобто між естетичним об'єктом і суб'єктом.
Етнографія - наука, що вивчає побутові та культурні особливості народів світу, проблеми їхнього виникнення та динаміку розвитку (етногенез), розселення та культурно-історичні відносини народів.
Класифікація методів виховання - це групування методів виховання за певними ознаками, встановлення зв'язків між групами. У процесі розвитку педагогічної науки мали місце різні підходи до їх класифікації. На сьогодні відомою класифікацією є підхід російського дослідника В. О. Сластьоніна, який вирізняє такі методи виховання:
методи формування свідомості особистості, в основі яких лежить слово педагога;
методи організації діяльності, спілкування та формування позитивного досвіду суспільної поведінки, які ґрунтуються на практичних діях вихованців;
методи стимулювання діяльності та поведінки, які в своїй основі мають емоційні аспекти засобів стимулювання;
методи самовиховання.
У вітчизняній педагогіці найпопулярніша класифікація методів виховання дослідника С. У. Гончаренка (Гончаренко С. У. Український педагогічний словник.-К.: Либідь, 1997 - 206 С):
методи різнобічного впливу на свідомість, почуття і волю учнів з метою формування їхніх поглядів і переконань (бесіда, лекція, диспут, позитивний приклад);
методи організації діяльності й формування досвіду суспільної поведінки (педагогічна вимога, громадська думка, вправа, привчання, створення виховних ситуацій);
методи регулювання, корекції, стимулювання позитивної поведінки й діяльності вихованців (змагання, покарання, заохочення).
Метод опитування - базується на цілеспрямованому отриманні інформації шляхом проведення бесід, анкетування за наперед розробленою методикою.
Моніторинг (англ. топіtoring) - система спостереження, контролю за станом навколишнього середовища і попередження прояву факторів, шкідливих для функціонування, відповідного процесу.
Класифікація музеїв - поділ музеїв на різні групи за визначеними ознаками. За профілем (тобто зв'язок музею з конкретною наукою, галуззю виробництва, техніки чи виду мистецтва тощо). Музеї поділяються на природнонаукові, історичні, художні та ін. Музеї також поділяються залежно від юридичного статусу на дер-жавні, суспільні та приватні. Музейні фонди можуть мати загальнонаціональне, республіканське, федеральне значення.
Класифікація педагогічних досліджень за такими критеріями: дослідження, що спрямовані на вивчення окремих сторін і функцій процесу виховання й навчання; дослідження, головним призначенням яких є вивчення процесів виховання, освіти та розвитку в
широкому плані; дослідження, в яких виховання розглядається в цілому, як система.
Класифікація методів туристського виховання:
методи безпосереднього виховного впливу (бесіда, лекція, позитивний приклад);
методи опосередкованого виховного впливу (педагогічна вимога, громадська думка, створення виховних ситуацій);
методи самовиховання. Кінцева мета в туризмі:
збагачення особистості моральними, етичними цінностями;
поповнення та закріплення знань з культурології;
оздоровлення, розвиток адаптивних можливостей організму. Класифікація екскурсій - розподіл за такими критеріями:
змістом, складом учасників, місцем проведення, засобами пересування, формою проведення. За змістом Е. поділяються на оглядові (багатопланові), тематичні. Тематична Е. присвячена розкриттю однієї теми. Тематичні Е. підрозділяються на шість груп: історичні, виробничі, природознавчі, мистецькі, літературні, архі-тектурно-містобудівні. За змістом Е поділяються на: історико-краєзнавчі, археологічні, етнографічні, військово-історичні.
Контроль - процес з'ясування рівня засвоєння навчального матеріалу і визначення результатів навчання.
Мета аксіології виховання в туризмі - це орієнтація особистості, котра освоює "чужий" життєвий світ і культуру, на цінності, повагу до іншого, його прав, задовольняючи внутрішні мотиви туриста та орієнтуючи на потреби інших.
Мета виховання - це наперед визначені результати у формуванні, розвитку і постійному самовдосконаленні особистості, яких намагаються досягти в процесі виховання.
Метод (від грецького теthods, що означає "шлях дослідження, теорія, вчення") - це засіб досягнення будь-якої мети, вирішення конкретного завдання; сукупність прийомів або операцій практичного чи теоретичного засвоєння (пізнання) дійсності.
Методи виховання у туризмі - це способи і прийоми спільної взаємопов'язаної діяльності між суб'єктами туризму, що спрямовані на оволодіння культурними інтенціями, нормами і правилами
гідної поведінки, на різнобічний розвиток особистості, формування загальнолюдських, національних рис, що визначено цілями педагогіки туризму.
Моделі досліджень класифікують на: експериментальні, діагностичні, монографічні. Діагностичні дослідження спрямовані на визначення наявного стану педагогічної дійсності та формування на цій основі відповідних рекомендацій для внесення в цю дійсність певних змін. Дослідження цього виду дозволяють відповісти на такі запитання: "Чому так?", "Які причини цього явища?". Ці дослідження можна назвати описовими, тому що вони проводяться з метою опису фактичного стану педагогічної дійсності. Монографічні дослідження реалізуються у двох принципових напрямах:
для характеристики та з'ясування одиничного педагогічного явища в туристській дійсності (з дослідно-пізнавальної точки зору це представляє значний інтерес і може бути використано для характеристики подібних явищ);
опис і з'ясування педагогічного явища в туристській дійсності з метою відкриття його основних закономірностей, рис і засобів реалізації.
Методологія (грецького походження і означає "вчення про метод") - система принципів і засобів організації та побудови теоретичної та практичної діяльності, а також учення про цю систему. В науці термін "методологія" розуміється у широкому і вузькому значенні. В широкому - філософська вихідна позиція наукового пізнання для всіх наукових дисциплін. Універсальною науковою методологією, що вивчає закони розвитку природи, суспільства і мислення, є філософія. Поняття "методологія" у вузькому значенні означає теорію наукового пізнання в конкретних наукових дисциплінах.
Методологія дослідження проблем туризму - туризмологія - система принципів і засобів організації та побудови теоретичної та практичної діяльності, а також учення про цю систему, що вирішує, насамперед, стратегічні проблеми і включає в себе принципи й методи пізнання в теорії туристського виховання.
Методологія педагогіки туризму - це система, що охоплює:
загальнометодологічну основу теорії та практики туристської освіти та навчання;
наукову дисципліну;
самостійну науку, що характеризується специфічною педагогічною дійсністю та предметом дослідної діяльності;
конкретні методи, що використовуються, та стратегію їх застосування;
діяльність дослідника щодо практичних і пізнавальних проблем, які визначають розвиток теорії та методики туристської освіти та виховання.
Методологічні функції педагогіки туризму: виховна - формування відчуття колективізму, моральних та етичних цінностей, розвиток умінь діалогічної взаємодії;
освітня - отримання, поповнення та закріплення знань з історії, культурології, рекреалогії, природознавства тощо;
оздоровча - дотримання оптимального режиму фізичних навантажень, використання сприятливого впливу природних факторів на стан організму, дотримання правил особистої та громадської гігієни, розвиток адаптивних можливостей.
Методика - це конкретні форми та засоби використання методів, за допомогою яких здійснюється глибше пізнання різноманітних проблем педагогіки. Порівняно з методологією методика вирішує тактичні питання, її завдання - розробка певного алгоритму дослідницької діяльності в конкретних умовах, з конкретним об'єктом дійсності з використанням певної системи засобів тощо. Тобто вона містить опис сукупності методів, системи прийомів і засобів, що застосовуються для дослідження різних виховних явищ. Методика відповідає на запитання: як, яким способом організувати та проводити дослідження? її основна функція - організація дослід-ної діяльності.
Методика дослідження проблем педагогіки туризму - це сукупність систематизованих прийомів і засобів наукового пошуку в теорії туристського виховання, правил і технології їх застосування, порядку інтерпретації одержаних результатів. Розробка методики є обов'язковою, тому що вона визначає процесуальні можливості різноманітних методів дослідження проблем туристського виховання для досягнення поставленої дослідницької мети.
Міжпредметні зв'язки педагогіки туризму - це зв'язок із багатьма науками: філософією, естетикою, педагогікою, психологією, анатомією і фізіологією людини, економічними науками, етнологією тощо. Філософські науки допомагають педагогіці туризму визначити основні напрями наукових пошуків, правильно врахувати дію загальних закономірностей людського буття і мислення, забезпечують оперативною інформацією про зміни в науці й суспільстві, визначають методологічні засади. Психологія вивчає закономірності розвитку психіки людини, потреби й інтереси особистості, а педагогіка дозволяє сформулювати принципи, форми і методи навчання і виховання, ефективність виховних впливів, які зумовлюють зміни у внутрішньому світі й поведінці особистості. Анатомія і фізіологія є основою для розуміння біологічної сутності людини, можливостей організму та його витривалості, оптимальної кількості навантажень на організм людини. Економічні науки дають змогу простежити вплив закономірностей розвитку туристської інфраструктури, навчання й виховання. Етнологія вказує на національні особливості людей як представників різних етнічних груп.
Науковий метод у теорії туристського виховання - це система основних підходів й засобів дослідження, що відповідають предмету і завданням цієї науки.
Неперервна професійна освіта - це процес, спрямований на всебічний розвиток особистості, на систематичне поповнення знань, пов'язаних з розвитком науково-технічного прогресу.
Об'єкт естетичної свідомості - це явище будь-якого класу дійсності. Всі об'єкти естетичного освоєння, незважаючи на їх різнохарактерність і різномасштабність, можна систематизувати з позиції туризму таким чином:
а) природні об'єкти і явища; б) продукти і предмети людської діяльності; в) вчинки, дії людей, їх ставлення, тобто соціальна поведінка
людини; г) твори мистецтва.
Педагогіка туризму - наука, що вивчає процеси виховання, навчання і розвитку особистості у контексті гуманітарно-соціальних функцій туризму.
Предмет педагогіки туризму - особлива сфера суспільної свідомості з виховання (складовими частинами якої є освіта і навчання) людини під час перебування її в оздоровчих, пізнавальних або професійно-ділових цілях на іншій території та виховання професіонала для туризму.
Предмет методології дослідження проблем туристської освіти та виховання - це процес цього дослідження, а результат - система правил, рекомендацій щодо його проведення.
Проблеми вивчення процесу пізнання туристської дійсності: методи дослідження у туристському вихованні, їх особливості та взаємозв'язок, співвідношення якісних і кількісних характеристик, змістових і формалізованих методів, наукових фактів і гіпотез, типи та рівні досліджень, методологічні проблеми прогнозування розвитку теорії та практики туристського виховання та ін.
Прийом виховання - це частина методу виховання, необхідна для ефективнішого застосування методу в умовах конкретної педагогічної ситуації. Будь-який метод виховання складається з певної сукупності однорідних прийомів і способів виховного впливу.
Принципи туристського виховання - вихідні положення, що випливають із закономірностей виховання, туристського виховання й визначають загальне спрямування виховного процесу у процесі туристської діяльності, основні вимоги до його змісту, методики та організації.
Підготовка екскурсії - етап добору і формування методики та змісту Е. Ведеться за двома основними напрямами: а) розробка нової теми екскурсії; б) підготовка екскурсовода до проведення Е.
Рекреація - розширене відтворення сил людини (фізичних, інтелектуальних та емоційних). Деякі дослідники вважають Р. масивом часу, за який відбувається відновлення продуктивних сил людини, або діяльності, спрямованої на їхнє відновлення.
Рекреаційна функція педагогіки туризму - це комплекс ефективних педагогічних механізмів, спрямованих на поновлення, розвиток фізичних, інтелектуальних та емоційних сил людини.
Розробка екскурсії методична - документ, що визначає технологію застосування методичних прийомів відповідно до особливостей екскурсійного маршруту. Охоплює такі елементи Е.: маршрут, зупинки, об'єкт показу, тривалість, назва підтем та перелік основних питань, організаційні вказівки, методичні вказівки.
Спеціальні функції педагогіки туризму класифікують на: рекреаційну; адаптаційну; аксіологічну.
Способи туристського виховання - це конкретні форми організації життєдіяльності особистості у туризмі, які мають виховне забарвлення і несуть виховне навантаження.
Стандарт вищої освіти - сукупність норм, що визначають зміст вищої освіти, навчання, засоби діагностики якості вищої освіти та нормативний термін навчання
Структура методики дослідження - це система, що охоплює упорядковані основні елементи:
концепція, на якій ґрунтується методика;
конкретні туристсько-педагогічні явища, ознаки, параметри, які підлягають науковому вивченню;
зв'язки, залежності та взаємозв'язки між ними;
методи, які використовуються для вивчення даного предмета дослідження;
правила застосування методів, методичних прийомів та їх алгоритм;
алгоритм і процедура узагальнення результатів дослідження; ? склад, роль і місце дослідників у процесі науково пошуку;
враховує основні елементи всіх відносин.
Структура підвищення кваліфікації фахівців сфери туризму:
Підвищення кваліфікації в рамках практичного введення в професійну діяльність проводиться для фахівців, які працюють у цій галузі, однак не повністю відповідають вимогам професійної діяльності.
Підвищення кваліфікації в рамках поглиблення спеціалізації має на меті збереження та покращення фахового рівня працівника. Найбільше уваги тут приділяється професійній практиці та набуттю нових знань.
Підвищення кваліфікації з метою переведення на інше адекватне робоче місце (ротація) забезпечує полегшення зміни
робочого місця з аналогічними обов'язками або потребу наявності спеціальних знань.
Підвищення кваліфікації з метою досягнення підвищення професійного рівня - курси, що орієнтують фахівців на більш вищий рівень професійної діяльності.
Система післядипломної освіти фахівців сфери туризму - це цілеспрямована, спеціально організована і керована цілісна система перманентного формування у фахівців туристської галузі соціально-культурологічного досвіду, потреб для розвитку професійних характеристик відповідно до соціальних потреб.
Тест - стандартизована психодіагностична система завдань, яка призначена для встановлення кількісних і якісних індивідуально-психологічних властивостей.
Фундаментальні дослідження в теорії туристської освіти і навчання відкривають закономірності навчання і виховання особистості у туризмі, загальнотеоретичні концепції туристського виховання, розробляють її методологію, а також створюють базу для прикладних досліджень і розробок.
Функціональна грамотність визначаються залежно від міри соціально-економічного розвитку країни. Для високорозвинутих країн розуміння цього поняття таке: на першому рівні передбачається удосконалення особистості, її світовідчуття, моралі, відповідальності, інших особистісних якостей; на другому рівні - особистісно-професіографічна готовність людини, її здатність професійно, якісно виконувати всі функції, пов'язані з обраною професією; на третьому - виробничо-технологічна підготовка особистості, повне оволодіння і обов'язкове виконання всіх вимог професійної технології.
Функції педагогічних досліджень класифікують на: соціальну, комунікативну, науково-практичну, конструктивно-технічну. Дескриптивна функція відстежується у дослідженнях діагностичного типу, що ґрунтуються на методі спостереження. Пояснювальна функція належить до досліджень експериментального типу. Прогностичну функцію виконують дослідження, якщо вони відповідають на запитання "Як є?" та "Що буде?". Оціночна функція зорієнтована на передбачення майбутнього стану речей, прогноз.
Практична функція є наслідком попередніх функцій, тобто спрямовані на вивчення педагогічної дійсності, на наукове обґрунтування її проблем, на опрацювання дієвих рекомендацій і висновків для практики, на конкретне застосування отриманих рекомендацій і висновків.
Якість вищої освіти - сукупність якостей особи з вищою освітою, що відображає її професійну компетентність, цілісну орієнтацію, соціальну спрямованість і обумовлює здатність задовольняти як особисті духовні матеріальні потреби, так і потреби суспільства.
Якість освітньої діяльності - сукупність характеристик системи вищої освіти та її складових, яка визначає її здатність задовольняти встановлені і передбачені потреби окремої особи або суспільства.
Все о туризме - Туристическая библиотека На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.
