Володимир Монастирський
Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини.
2008. - Вип.24. - C.208-211.

Туристичні ресурси Долинського району Івано-Франківської області

Розглянуто питання використання туристично-ресурсного потенціалу Долинського району Івано-Франківської області, характеризується рекреаційний потенціал району та економічна ефективність туристичної індустрії.

Ключові слова: туризм, туристична індустрія, туристично-ресурсний потенціал.

З кожним роком у світі зростає кількість людей, які користуються послугами туризму та рекреації. Це спонукає туристичну індустрію до пошуку нових видів туристичного продукту і просуванню їх на ринку. Це вигідно не лише туристичним підприємствам і споживачам туристичного продукту, а й державі, оскільки дає змогу ефективно трансформувати економічну систему з урахуванням нових вимог часу та можливостей, суттєво поповнювати державний бюджет. Розвиток економіки в нашій країні вимагає розробки принципово нових підходів до створення ефективних механізмів використання і розвитку саме в галузі туризму.

У вітчизняній та зарубіжній науковій літературі з означеного проблемного кола питання розвитку туризму, шляхи та механізми створення нових привабливих туристичних маршрутів і туристичних комплексів широко висвітлюються, зокрема в працях М.П. Мальської, В.В. Худо, В.І. Цибуха, Л.І. Нечалюка, М.Й. Рутинського, Н.О. Телеша, аналізуються аспекти розвитку гірського туризму, його розвиток в Україні та за кордоном [2;3].

У формуванні і функціонуванні туристично-ресурсної системи важливу роль відіграють природні фактори. Поряд з використанням природних ресурсів людиною безпосередньо для потреб, велике значення мають природні туристичні ресурси, які впливають на естетичне сприйняття людини, або необхідні для зміцнення її здоров'я, працездатності.

Долинський район Івано-Франківської області, туристично розвинений ще недостатньо, хоча зосереджений досить великий туристично-ресурсний потенціал і його фізико-географічні характеристики аналогічні Яремчанському району.

Долинський район розташований у північно-західній частині Івано-Франківської області, в Карпатському передгір'ї і гірській частині Карпат. Площа району – 156 тис. га. Північно-східна частина району належить до передгірської частини і характеризується слабохвилястим і рівнинним рельєфом. Абсолютні позначки коливаються від 250 до 400 м над рівнем моря. Схили передгір’я переважно пологі, поверхневий стік слабо виражений, окрім схилів крутизною більше 5° і вузьких вододілів.

Південно-західна частина району належить до району зовнішніх Карпат, названих Ґорґанами, і характеризується переважно вузькохвилястим і гірським рельєфом сильно піднятих територій. Висота хребтів коливається від 500 до 1000 м над рівнем моря. Тут розвинена густа мережа вододілів, які розчленовують територію, з переважанням схилів над плато.

За характеристикою рельєфу територія району чітко ділиться на дві морфологічні області: Передкарпатську рівнину і Зовнішні Карпати. Передкарпатська рівнина на досліджуваній території має горбистий характер на фоні загального пологого нахилу поверхні на північ. Вододільні простори Стрий-Свічське і Свіча-Лімницьке порівняно вузькі і витягнуті в субмеридіональному напрямку [1, с.98]. Як свідчать ці фізико-географічні характеристики, територія району придатна для розвитку туристичної індустрії і приваблива для туристів.

Долинський район має хороші природні умови для розвитку туризму. Адже половина території району розміщена в гірській місцевості, достатньо заліснена, з мальовничими краєвидами, горами різної висоти і крутизною схилів, що дає змогу використовувати природні ресурси району цілорічно. Слід також зауважити, що туристично-рекреаційні ресурси Долинщини представлені ще й лікувальними мінеральними водами, лікувальними грязями, кліматичними і водними ресурсами.

У Долинському районі є багато привабливих історико-культурних туристичних ресурсів, до яких належать пам'ятки історії, архітектури, художні промисли, етнографічні пам'ятки та пам'ятки народної творчості. Всі вони мають повсюдне розташування, але у більшості випадків прив'язані до поселень як центрів суспільного життя.

У Долинському районі інфраструктура, орієнтована на туристичну індустрію частково вже розвинена. На території району функціонує кілька відомих санаторних закладів. Насичене киснем повітрям і лікувальна мінеральна вода становить основу відпочинку і оздоровлення. Обсяг запасів мінеральної води дає змогу займатись її промисловим виробництвом: неподалік від санаторію-профілакторію розміщене підприємство “Джерело Прикарпаття”.

В оточенні гір і ріки Свіча знаходиться оздоровча база “Бескид”. Тут не заважають відпочинку ані рух транспорту, ані шум міського життя.

На межі Закарпаття і Прикарпаття розташована база відпочинку “Високий перевал”, на якій у зимовий період можна покататися на лижах. Гостей тут посиляють у 2-3- місних кімнатах, окремі кімнати відводяться для керівників груп. До послуг туристів побутові, душові та туалетні кімнати з автономним безперебійним забезпеченням гарячою та холодною водою.

Достатньо розвинений дитячий туризм та оздоровлення. Культурно-виховними програма у санаторіях “Долина”, “Карпати”, “Дружба” та “Бескид” передбачені цікаві екскурсії на легендарні Скелі Довбуша, в Гошівський монастир, урочище Шандра, на гірську річку Свіча. Відпочиваючи в Долинщині, туристи, що приїхали з інших регіонів чи країн, мають можливість відвідати міста Львів, Івано-Франківськ, Галич, Яремче, Трускавець, Моршин, Чернівці, перлину Карпат – озеро Синевир [4, с. 43].

На сьогодні заклади розміщення Долинського району, а це переважно санаторії, бази відпочинку і готелі, можуть прийняти близько однієї тисячі людей. Для району з таким потужним природно-ресурсним потенціалом це вкрай мало. Для прикладу стільки ж місць мають деякі санаторії в м. Яремче, Трускавці. Звичайно, самих закладів розміщення не достатньо для того, щоб запрацював механізм домінування туристичної галузі в економіці району.

Як свідчить статистика в окремих закладах рекреації Долинського району, протягом року винаймаються лише 30% загального номерного фонду (див.таб. 1).

Таблиця 1