<<< назад | зміст | вперед >>>

Мазур Ф.Ф. Соціально-економічні умови розвитку рекреаційної індустрії (на прикладі Карпатського регіону)

Розділ 2. Розвиток рекреаційної галузі та туризму в Карпатському регіоні

2.1. Освоєння Карпатського регіону

Розкриваючи дану проблему на основі проведених досліджень доступних джерел інформації, дамо насамперед оцінку досягнутого рівня рекреаційного освоєння регіону і тут же зазначимо, що вона не буде об'єктивною, якщо розглядатиметься як самоціль або ізольованою від соціально-економічного контексту. Оперування тими чи іншими показниками, крім констатації фактів, нічого конструктивного в аргументацію висновків та ідей внести не може. Тим більше, коли йдеться про сферу, яка претендує на роль провідної в структурі господарського комплексу регіону.

В окремих районах Карпат насиченість територій рекреаційними об'єктами досить висока, але це не говорить про високий рівень рекреаційного освоєння, оскільки якість нашого сучасного обслуговування та інших сервісних умов є далекою від світових стандартів. Тому тільки комплексний підхід до оцінки рівня рекреаційного освоєння буде найбільш правомірним та об'єктивним. Оцінюючи сучасний стан розвитку рекреаційної сфери в розвитку перспектив соціально-економічної реконструкції регіону, треба керуватися наступними основними напрямками та критеріями, які можуть бути основою у цій діяльності (даються як рекомендаційні.)

1. Екологічна безпека рекреаційного освоєння території. Це означає необхідність дотримання жорстких екологічних регламентів у процесі реалізації практичних дій в сфері рекреаційного господарювання. Природа Карпат дуже вразлива до антропогенних навантажень. А так як побутує думка, що рекреація є досить екологічно чистою галуззю діяльності, то завжди є спокуса масштабності, а це може стати руйнівником природи. Тому дуже важливо, щоб, по-перше, розміщення і місткість рекреаційних об'єктів враховували фізико-географічні умови території; по-друге, фактичне рекреаційне навантаження на ландшафт не перевищувало норм його природної рекреаційної місткості.

2. Соціальна необхідність означає відповідність наявної бази рекреаційної сфери реальним потребам в оздоровлені, її здатність задовольнити попит населення на рекреаційні послуги в регіоні. Сьогодні є досить складна ситуація: в більшості з економічних причин обсяг потреб на оздоровлення і лікування перевищує величину попиту на відповідні послуги. В процесі економічної стабілізації цей розрив поступово зменшуватиметься.

3. Економічна доцільність означає прибутковість діяльності рекреаційних об'єктів і соціально-економічну вигоду для території. Цей критерій треба розглядати і з точки зору національних наслідків розвитку рекреації. Йдеться про розширення зайнятості населення, особливо в гірських районах, залучення приватного сектора до рекреаційного бізнесу, створення ринків збуту продукції, розвиток народних промислів. Підготовка фахівців для народних промислів здійснюється на інженерно-педагогічному факультеті Дрогобицького університету для всього Карпатського регіону, тому свідченням є контингент студентів, які навчаються на тому ж факультеті по цих професіях. Хоча зрозуміло, що це залежатиме від того, який економічний режим буде створено для функціонування суб'єктів рекреаційного господарювання.

4. Порівняння з зарубіжними аналогами. Цей прийом досить часто використовують для аргументації тих чи інших пропозицій, особливо щодо розвитку планових перспектив. Зарубіжні стандарти переносяться на наш реальний процес діяльності і служать певним орієнтиром на майбутнє. Слід взяти до уваги, що досягнутий рівень розвитку рекреації в окремих країнах світу є досягненням відповідної економічної системи господарювання, яка формувалась протягом тривалого часу. Тому зарубіжні приклади можуть бути використані як перспективні щодо розвитку і становлення ринкових відносин у нашій державі.

Важливою характеристикою сучасного стану розвитку рекреаційної індустрії в регіоні є наявна матеріальна база, з об'єктами різного рекреаційного профілю, яка повинна розвиватися залежно від особливостей того чи іншого району.

Безперечно, що туристичні бази, кемпінги доцільніше розвивати в гірській місцевості, щоб використовувати їх за призначенням круглорічно, щоб зберегти трудові ресурси без скорочення працюючих в будь-який сезон року.

Будинки та пансіонати відпочинку доцільніше розміщати поблизу лікувальних закладів, у місцях з добрим транспортним сполученням та іншими сферами послуг. Розвиток рекреаційних об'єктів повинен покладатися на місцеві органи державної влади.

Розміщення рекреаційних об'єктів у Львівській області показано на рис 1.

Рис. 1. Структура рекреаційного фонду Львівської області

У структурі регіонального фонду ця галузь займає провідне місце по кількості санаторіїв та пансіонатів з лікуванням (67%), баз відпочинку (52,7%), готелів (49%). Із загальної кількості місць у всіх рекреаційних закладах регіону на Закарпатську область припадає 20,5%, Чернівецьку -10,7%. У цілому ж у 1995 р. на заклади санаторно-курортного лікування припадало 38,2% місць, відпочинку - 28,8%, туризму - 33%.

Таблиця 2.1. Рекреаційний фонд Карпатського регіону станом на 1997 рік

РЕКРЕАЦІЙНІ ОБ'ЄКТИ	Кількість		Загальна місткість
	1980	1997	1980	1997
Санаторії, пансіонати	73	97	21600	27728
Санаторії, профілакторії	57	31	4500	3782
Будинки і пансіонати	10	10	2400	1508
Бази відпочинку	62	180	4600	10482
Туристичні бази	20	43	6620	10062
Кемпінги	1	2	360	350
Готелі (в т.ч. туристичні)	127	163	12920	16879
ВСЬОГО:	562	607	87500	82693

Розвиток матеріальної бази рекреації за останні роки показує, як за цей час відбулись певні структурні зрушення в цій сфері, На фоні росту кількості рекреаційних об'єктів зменшилась їх сумарна місткість. Розвиток ринкової економіки вимагає поліпшення якісних характеристик рекреаційного процесу, а не штучного нарощування обсягів нового будівництва.

Нинішні зміни викликані умовами сьогодення ринкової економіки, тобто реконструкції діючих об'єктів, їх перепрофілювання та надання тих послуг, які характеризуються найбільшим попитом серед населення своєї країни та туристів, що приїжджають на відпочинок. Створення сприятливих умов дозволить відповідно збільшити приплив туристів з інших країн.

Необхідно зауважити, що які б добрі не були створені рекреаційні умови, зони відпочинку лікування і тому подібне, не буде мати успіху ця діяльність, якщо в країні не буде мати розвиватися економіка з усіма її складовими, а саме:

- стабілізація фінансової системи;
- розвиток підприємництва - фермерства;
- створення чітких діючих законів, які б мали довготривалу дію;
- залучення іноземних капіталів;
- стабільність політичної ситуації між різними гілками влади;
- проведення дійсної приватизації та створення різних форм власності;
- подолання дефіциту виплат заробітних плат усім працівникам галузей виробництва;
- зменшення податків, зборів та різних стягнень як з фізичних, так і юридичних осіб;
- державна підтримка всіх нововведень і новацій.

Наведені фактори не є вичерпними, але вони відіграють важливу роль в розвитку рекреації у регіоні і тому їх необхідно прийняти за основу виконання державними органами влади.

Розвиток туризму в Карпатах - це повернення капіталів в Україну, зміцнення її суверенітету і державності, для цього є всі умови тільки їх необхідно втілити у реальність. Карпатський регіон за своїми природними даними не поступається ні єдиній країні Європи. Для сьогодення галузь рекреації повинна бути однією з пріоритетних видів діяльності.

<<< назад | зміст | вперед >>>