<<< назад | зміст | вперед >>>

Матвєєв С.О., Лясота Л.І. Економічна соціологія

Тема 2. Основні віхи в розвитку економіко-соціологічної думки

2.3. Карл Маркс

Подібно до представників німецької історичної школи Карл Маркс (1818-1883) виходить з історичної неминучості зміни різних ступенів в економічному розвитку. Однак на відміну від історичної школи, що не змогла відшукати сполучну ланку між окремими ступенями соціального розвитку, К. Маркс відстежує логіку розвитку економічного процесу. Маркс був суспільствознавцем, що зумів створити теорію, у якій поєднані економічна, соціальна й політична сторони суспільного життя, при цьому виділено значення кожної з них та їх взаємозв'язок в історичному процесі. Його метою було відкриття закону саморуху сучасного суспільства.

Відповідно до висновків Маркса, для економічного розвитку вирішальними є два фактори: по-перше, соціальний фактор - класова боротьба, і по-друге, економічний фактор: зміни в органічній будові капіталу. Під впливом обох факторів здійснюється сходження від одного ступеня розвитку до іншого, більш високого ступеня, при цьому воно відбувається внаслідок природної необхідності.

Економічному фактору належить чільне місце, однак і соціальний аспект (суперечність між працею та капіталом) відіграє важливу роль. Маркс виділяв п'ять стадій історичного процесу:

1. Первісне суспільство.
2. Античний (рабовласницький спосіб виробництва).
3. Феодалізм.
4. Соціалізм (у вищій фазі - комунізм),

Розвиток у рамках кожної окремої стадії відбувається не плавно і безконфліктно, а навпаки: лише на руїнах старого суспільного устрою виникає новий лад. Історія всіх попередніх суспільно-економічних формацій (стадій) - це історія класової боротьби. Ми не зупиняємося на економічному вченні Маркса - його основні моменти вивчаються в курсах політичної економії та історії економічних вчень. Ми звернемося до змісту економіко-соціологічних висновків, що випливають з економічної теорії К. Маркса. Суть їх ось у чому:

в основу всіх суспільних і господарських змін покладено складну й суперечливу взаємодію економічних і соціальних факторів. Рушійною силою історичного розвитку є конфлікт між пригнобленим і панівним класами, тобто постійно відтворюється суперечність між класами; - рушійна сила процесу індустріалізації та капіталістичного розвитку у своїй найглибшій основі приховується в соціальному конфлікті - у суперечності між працею та капіталом. Заслугою Маркса перед соціологічною наукою варто вважати й те, що поняття "праця" і "капітал" він застосовує не тільки як суто економічні категорії, а як вираження певних суспільних відносин, покладених в основу капіталізму.

Теорія Маркса динамічна. На відміну від праць теоретиків історичної школи, у марксистській теорії наявна чітка логіка історичного розвитку.

Теорія Маркса має нормативний і одночасно телеологічний характер, оскільки Маркс визначає не тільки напрямок, але й мету історичного розвитку. Мету цю він виявляє за допомогою відкритих ним самим "об'єктивних" законів. Нормативний елемент у марксистській теорії має чітко виражене політичне значення - Маркс проголошує необхідність та історичну неминучість побудови комуністичного, безкласового суспільства.

Прогнози Маркса щодо концентрації та централізації капіталу в економіці справдилися. Знайшли підтвердження й прогнози щодо концентрації влади в руках власників великих капіталів, що відбилося на процесах взаємодії та взаємовпливу економічних і політичних факторів, у житті суспільства.

Не виправдалися Марксові прогнози щодо зубожіння робітничого класу в умовах ринково-капіталістичної економіки. Антимонопольна і соціальна функції держави значно змінилися. Вони проявилися в здатності шляхом численних заходів у галузі соціальної політики значно поліпшити положення трудового населення в індустріально розвинених країнах. Порівняно з епохою, у яку жив Маркс, заробітна плата в середньому зросла в 10-12 разів, тривалість робочого тижня скоротилася з 78 до 40 і менше годин.

Висновок Маркса про неминучість краху ринково-капіталістичної системи господарства й заміни її централізованою, що ґрунтується на суспільній власності, системою спростований самою історією.

<<< назад | зміст | вперед >>>