Миронов Ю.Б.
Опубліковано: Звіт про результати дослідження кафедральної наукової теми
"Соціально-економічні умови функціонування
спеціальної економічної зони (СЕЗ) “Курортополіс Трускавець”". -
Дрогобич: Дрогобицький державний педагогічний університет, 2003.

Особливості маркетингової діяльності суб’єктів СЕЗ "Курортополіс Трускавець"

Місто Трускавець – один з найбільших бальнеологічних курортів України, відомий різноманіттям мінеральних вод, найпопулярнішою з яких є “Нафтуся”. На сьогоднішній день у місті налічується 20 санаторіїв, 22 пансіонати, 2 дитячі оздоровчі табори. Функціонує 2 бальнеоозокеритні лікарні, 2 курортні поліклініки, 2 бювети мінеральних вод. Щороку сюди приїжджає близько 160 тисяч туристів зі всієї України, а також понад 15 тис. іноземців [7, С.12].

Така популярність курорту з боку відпочиваючих, туристів і особливо людей, які бажають оздоровитись, вимагає відповідних рішень зі сторони владних структур, керівників санаторіїв, готелів, туристичних агентств, підприємств туристичної інфраструктури (ресторанів, барів, розважальних закладів), інвесторів.

З 1 січня 2000 року вступив у силу Закон України “Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу “Курортополіс Трускавець” [1].

Метою спеціальної економічної зони є:

- покращення якості та об’ємів санаторно-курортного лікування;
- прискорення реформування курорту та розвиток туризму;
- забезпечення росту іноваційної та інвестиційної діяльності;
- концентрація матеріальних та фінансових ресурсів;
- вирішення екологічних проблем.

Привабливість Курортополісу полягає у державній гарантії інвестицій на 20 років та збереження у повному обсязі усіх прав та пільг суб’єктів економічної зони “Курортополіс Трускавець” у випадку її ліквідації. Що стосується самих пільг, то вони дуже вигідні:

- звільнення від сплати земельного податку на період освоєння земельної ділянки, планування території, будівництва об’єктів;
- звільнення від сплати ввізного мита при ввозі на територію економічної зони медичного обладнання, оснащення, програмного забезпечення, об’єктів інтелектуальної власності для потреб, пов’язаних із реалізацією інвестиційних проектів;
- звільнення від сплати податку на додану вартість на ввіз медичного обладнання, оснащення, програмного забезпечення, об’єктів інтелектуальної власності для потреб реалізації інвестиційних проектів;
- звільнення на 3 роки від оподаткування прибутку, отриманого на території курортополісу від реалізації інвестиційних проектів;
- прибуток, отриманий з четвертого по шостий рік реалізації інвестиційних проектів, оподатковується за ставкою 50% від діючої ставки оподаткування [1].

Оцінивши ситуацію на курорті, керівники міста, бізнесмени та інвестори визначилися із конкурентоспроможними напрямками курортного бізнесу:

- будівництво невеликих (на 50-70 місць) комфортабельних пансіонатів та 2-3 поверхових вілл;
- надання послуг (ресторани, бари, магазини, розважальні заклади, телефонний зв’язок, Інтернет);
- реконструкція та покращення планування номерів у великих санаторіях;
- будівництво басейнів, спортзалів;
- надання сучасних медичних послуг;
- організація малого туризму (подорожі в Карпати, відвідання музеїв та театрів Львова та інших міст).

Реалізація перелічених проектів диктує необхідність здійснення високоефективних маркетингових заходів. Важливо, щоб цим займалися не лише підприємства туристичної індустрії, але й владні структури міста.

До 1991 року санаторії Трускавця підпорядковувались відповідним міністерствам і відомствам та належали державі. З початку становлення ринкових відносин в Україні ситуація почала різко змінюватись – конкурентна боротьба та зростання вимог клієнтів щодо якості обслуговування змушували нових власників замислитись над необхідністю проведення маркетингових заходів. Дослідження ринку рекреаційних послуг Трускавця показали, що курортна інфраструктура нерозвинена, якість обслуговування, проживання та харчування жахливі, що негативно вплинуло на попит. На сьогоднішній день ситуація дещо покращилась.

Ринок рекреаційних послуг Трускавця представлений такими найпотужнішими підприємствами, як ЗАТ “Трускавецькурорт”, санаторій “Карпати”, санаторно-готельний комплекс “Дніпро-Бескид”, санаторій “Женева” та іншими.

Однією з найбільших бізнесових структур, які займаються наданням оздоровчих послуг в місті, є ЗАТ “Трускавецькурорт” (до 1999 року ­– об’єднання санаторно-курортних установ “Трускавецькурорт”). ЗАТ представляє інтереси 8 санаторіїв: “Берізка”, “Весна”, “Каштан”, “Алмаз”, “Кристал”, “Рубін”, “Янтар” та “Юність”. Це в основному великі санаторії, які можуть одночасно прийняти до 5250 людей. Щорічно тут відпочиває близько 70 тис. чол. Колектив ЗАТ налічує понад 300 лікарів і 750 працівників середнього медичного персоналу [10].

ЗАТ “Трускавецькурорт” має добру діагностичну та лікувальну бази для лікування захворювань нирок, сечовивідних шляхів, шлунку, печінки, жовчних шляхів, порушень обміну речовин, а також супутніх захворювань серцево-судинної системи.

ЗАТ “Трускавецькурорт” активно займається маркетингом. Перш за все, це робота з туристичними агентствами, видання рекламних буклетів та брошур, публікація рекламних оголошень у засобах масової інформації. Крім цього, широко практикуються заходи по формуванню громадської думки ­– паблік рілейшнз. У пресі можна зустріти інтерв’ю з головним лікарем “Трускавецькурорту” Богданом Аксентійчуком, статті на тему курортного бізнесу та оздоровлення (наприклад, стаття [6, С.3]).

Керівництво ЗАТ “Трускавецькурорт” звертає значну увагу на цінову політику. Ціни на путівки у порівнянні з іншими санаторіями тут найнижчі. Так, путівка на 24 дні у 2-місному номері санаторіїв “Кристал”, “Алмаз”, “Рубін”, “Янтар” коштує 1128 гривень (станом на 1.06.2002 року). У санаторно-готельному комплексі “Дніпро-Бескид” аналогічна путівка обійдеться принаймні у 1400 грн., в “Карпатах” – 2160 грн., а в “Женеві” – 50-80 у.о. за добу залежності від терміну перебування.

В даний час спостерігається така тенденція, що туристи готові платити більшу ціну за кращі умови проживання та якісне харчування, чого не можуть у повному обсязі запропонувати санаторії “Трускавецькурорту”, а пропонують дорожчі санаторії. Не дивлячись на це, послуги санаторіїв ЗАТ “Трускавецькурорт” знаходять своїх споживачів саме завдяки виваженій ціновій політиці, і в літній сезон в них практично не буває вільних місць.

На жаль, в маркетинговій діяльності належної уваги не приділяється мережі Інтернет, яка зараз визнана одним з найефективніших засобів маркетингу.

Заслуговує на увагу також санаторно-готельний комплекс “Дніпро-Бескид” – він один, крім санаторію “Женева”, пропонує для гостей номери чотирьохзіркового зразку. СГК “Дніпро-Бескид” належать 2 великі будівлі при в’їзді до міста, які можуть одночасно прийняти близько 1200 відпочиваючих.

Комплекс пропонує лише одно- та двомісні номери при цінах на путівки від 1400 до 25000 грн. за 24 дні лікування та відпочинку. Щодо лікувальної бази “Дніпро-Бескид”, то вона унікальна на Західній Україні. СГК має медичне обладнання, яке здатне робити ранню діагностику онкологічних захворювань, проводити лікування багатьох хвороб сучасним безопераційним методом.

Маркетингова діяльність СГК “Дніпро-Бескид” охоплює наступні напрямки:

- використання прийомів паблік рілейшнз (статті про СГК та інтерв’ю з його керівником Олександром Чебаненком у газетах та журналах [2; 3];
- створення сприятливого іміджу підприємству завдяки доброчинній діяльності (колектив СГК допомагає у розбудові 5 церков, опікується сиротинцем “Оранта”, що у м. Дрогобичі);
- участь у всеукраїнських та міжнародних виставках, присвячених туризму та рекреації.

Слід відзначити, що спеціалісти з маркетингу також не приділяють належної уваги мережі Інтернет як потужному інструменту просування на ринок продукту, зокрема рекреаційно-туристичних послуг.

Помітне місце на ринку туристично-оздоровчих послуг Трускавця займає санаторій “Карпати”. Санаторій має найрозвиненішу серед інших санаторіїв інфраструктуру: до послуг відпочиваючих одно- та двомісні номери класу “люкс”, 2 басейни з гідромасажем, спортивний та тренажерний зали, 2 бари і кафе, зимовий сад, кіноконцертний і танцювальний зали, салон краси, перукарня, солярій і навіть каплиця Покрови Пресвятої Богородиці. Лікувальна база санаторію - це власний бювет мінеральних вод, 10 діагностичних та 20 лікувальних кабінетів, обладнаних сучасною апаратурою, косметологічний та стоматологічний кабінети. Пропонуються екскурсії по визначних місцях Львівщини, виїзди на гірськолижні бази, прогулянки на конях – і головне, усе це можна організувати на місці.

З огляду на такий широкий спектр послуг та їх якість ціни на відпочинок та лікування в санаторії є порівняно високими для українського ринку: найдешевша путівка на 24 дні у двомісний номер коштує 2160 грн., а найдорожча – близько 15000 грн. без урахування мережі додаткових послуг!

У маркетинговій діяльності основна увага приділяється рекламі в періодичних виданнях України та за кордоном. Можна зустріти численні брошури, буклети, рекламні листи доброї якості. В одному з рекламних листів було посилання на веб-сайт www.san-karpaty.ua, проте на цьому присутнє лише слово “TEST”. Не дивлячись на це, путівки санаторію продаються добре завдяки постійним клієнтам та усній рекламі.

Одним з найновіших лікувально-відпочинкових закладів Трускавця є санаторій “Женева”. Його офіційне відкриття відбулося 4 березня 2001 року. Інвестори, швейцарська фірма “Central Invest and Beteiligungs AG” та ТзОВ “Трускавецьінвест”, яке представляє вже згадуваний ВАТ “Трускавецькурорт”, вклали у будівництво сучасного санаторію більше 1 млн. доларів США [4].

До нового лікувально-оздоровчого комплексу увійшли реконструйований корпус санаторію “Юність”, деякі приміщення санаторію “Берізка” та корпус бальнеоозокеритолікарні №1. Крім того, була підписана угода із санаторієм “Кришталевий палац” про надання до послуг гостей “Женеви” однієї з найкращих у місці лікувальних баз. У рамках проекту інвестори планують побудувати також власну клініку.

Санаторій “Женева” здатний прийняти одночасно до 120 чоловік. У розпорядженні гостей 50 кімнат класу люкс, обладнаних туалетами, ванними кімнатами або душовими кабінками. Також кожен номер має телефон, телевізор із супутниковим телебаченням, міні-бар. В санаторії функціонує сауна, тренажерний зал, кабінет масажу. Обійдеться усе це, разом з харчуванням (“шведський стіл”) та лікуванням, приблизно у 50 доларів США за добу.

Звичайно, така ціна є порівняно високою для більшості громадян України, тому важливим напрямком в маркетинговій діяльності санаторію є визначення потенційних клієнтів та спрямування саме на них зусиль маркетингу.

Маркетологи санаторію використовують дещо нетрадиційні для українського ринку прийоми просування послуг. Санаторій активно співпрацює з численними туристичними фірмами України та за кордоном, залучає окремих агентів для продажу путівок на умовах оплати комісійними тощо.

Щодо реклами, то вона теж зустрічається в різних періодичних виданнях, по радіо та телебаченню. Хоча маркетологи, визначивши цільовою аудиторією людей із достатком вищим від середнього, намагаються просувати інформацію рекламного характеру у відповідні такій аудиторії видання. Наприклад, у жіночому журналі “Наталі” було опубліковано ряд статей про санаторій “Женева” з описом усіх привабливих послуг, які там надаються [5; 8; 9]. Хоча статті і оплачені на умовах реклами, це є типовий паблік рілейшнз, оскільки інформація представлена від імені ніби-то незалежних журналістів “Наталі”. Крім того, такі статті публікуються і у виданнях з великим тиражем, таких як “Високий Замок”, “Галицькі Контракти” та інших.

У маркетингу звертається увага і на мережу Інтернет. Санаторій має власний веб-сайт з адресою www.sangeneva.com, який, проте, з невідомих нам причин не відкривається. Маркетологи активно просувають інформацію про санаторій у численні Інтернет-видання. Інформацію по “Женеву” можна знайти і на сайтах різних туристичних фірм. Wе означає, що користувачі Інтернету мають більшу ймовірність познайомитись при роботі в мережі саме із “Женевою”, ніж із будь-яким іншим трускавецьким санаторієм.

Згадані санаторії становлять основу курортного бізнесу міста Трускавця. Вони є найбільшими та найпопулярнішими і заслужено виступають обличчям ринку рекреаційних послуг Трускавця. Функціонують ще й інші санаторії. Наприклад, “Кришталевий палац” МВС України, де відпочиває Президент України, міністри та народні депутати, є санаторієм відносно закритим для основної маси туристів. Є і такі санаторії, які відчувають труднощі в сучасних ринкових умовах. Наприклад, санаторій “Прикарпаття” через фінансову неспроможність не може довести у відповідність сучасним вимогам умови проживання та харчування, а також практикувати сучасні маркетингові заходи. Це призводить до того, що, не дивлячись на відносно низькі ціни на путівки (700-900 грн. за 24 дні), багато місць залишаються вільними навіть у літні місяці.

Таким чином, ринок рекреаційних послуг “Курортополісу Трускавець є дуже перспективним і динамічним. Створений у відповідності до Закону України “Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу “Курортополіс Трускавець” орган управління Курортополісом ЗАТ “Трускавецький валеологічний іноваційний центр” (генеральний директор – к.е.н. Болеслав Петровський) функціонує як своєрідний портал між інвесторами та потенційними об’єктами інвестування, у значній мірі сприяє залученню інвестицій. Так, на протязі 2000-2002 років в курортний бізнес Трускавця було вкладено інвестицій на суму понад 12 млн. доларів США. Швейцарський інвестиційний проект (в рамках якого вже збудований санаторій “Женева”) передбачає вкладення всього 16 млн. доларів США у будівництво чотирьох лікувально-відпочинкових комплексів на більш ніж 700 місць.

Розвиток рекреаційного туризму в регіоні обов’язково має супроводжуватись і розвитком інфраструктури (зв’язку, транспорту, індустрії розваг та ін.). Можна очікувати, що ця умова буде успішно виконана, оскільки пільгові умови ведення бізнесу на території Курортополісу, передбачені Законом України “Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу “Курортополіс Трускавець”, сприяють цьому.

Література

1. Закон України “Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу “Курортополіс Трускавець” // ВВР. – 1999. – №18.
2. Біньо Л. “Дніпро-Бескид” – перлина курортного Трускавця // Діловий діалог. – 2001. – №42. – С.8-10.
3. Воробель І. Олександр Чебаненко: “Мудрий не той, котрий мудрий сьогодні, а той мудрий, котрий буде мудрим завтра” // Український шлях. – 1998. – №45. – С.4.
4. В Трускавце открыли современный санаторий “Женева” // Информационный портал Liga Online. – www.liga.kiev.ua.
5. Демина Е. Из жизни отдыхающих в “Женеве” // Натали. – 2001. – №11. – С.140.
6. Дорофтей О. У курортному Трускавці благодатний інвестиційний клімат // Високий замок. – 2001. – №168. – С.4.
7. Петровський Б.Д., Петровський О.Б. Особливості інноваційної діяльності в умовах функціонування СЕЗ “Курортополіс Трускавець” // Міжнародний конгрес “Проблеми інформатизації рекреаційної та туристичної діяльності в Україні: перспективи культурного та економічного розвитку”. – Трускавець, 2000. – 275 с.
8. Ткаченко Т. Здравствуй, “Женева” // Натали. –2002. – №1. – С.93.
9. Ткаченко Т. Новый год и Рождество – в “Женеве” // Натали. – 2001. – №12. – С.80.
10. Швагуляк-Шостак О. "Трускавецкурорт" открыл сезон акционирования // Контракты. – www.gc.com.ua