Ольга Швагуляк-Шостак
Контракти. - вересень 2001. - №39.

"Трускавецькурорт" відкрив сезон акціонування

Найбільша профздравниця України виставила 10% акцій на міжнародні торги

«Загнивання» профспілок бумерангом вдарило по найбільшим здравницям країни. Кілька років тому вони опустилися до статусу найбідніших місць відпочинку. Рятувати за допомогою аукціонного молотка ці «гуртожитку для відпусток», як робилося з виробничими держпідприємствами, забороняв закон: профимущество, нагулянное на народні відрахування у фонд соцстраху, приватизації не підлягає.

Тому в тупиковій ситуації повинні були визріти якісь гібридні схеми розкріплення здравниць, замішані на вітчизняному досвіді денаціоналізації і місцевих ноу-хау. Ознайомтеся із вдалим досвідом таких трансформацій і не беріть приклад з невдалого варіанту, з якої й почнемо.

Одеські санаторії спершу передали місту, а потім - пустили з молотка

Якщо на початку 1992 року в Одесі працювали 37 лікувально-оздоровчих комплексів системи «Укрпрофоздоровниця», то сьогодні фактично залишилося тільки чотири на ладан дихають.

«Передовий» одеський досвід приватизації жарким літом поточного року докладно відстежили працівники Комітету по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією Верховної Ради. А про її характерною колізії «Контрактам» розповів консультант Комітету Павло Барнацький. Отже, керівництво одеського підрозділи «Укрпрофоздоровниці», нарікаючи на брак коштів для утримання того чи іншого санаторію, виходить з клопотанням на Одеську міськраду. Суть чолобитною: взяти бідних профспілкових родичів на баланс міста як комунальну власність. Небагата мерія, яка теж не жирує на бюджетних коштах, бере на свої плечі оздоровчий неліквід і призначає там свого керівника.

Після цього санаторій або пансіонат тихо лягає на дно: «задраивает люки» і дає тривалий відбій відпочиваючим. Через якісь рік-півтора, дочекавшись, коли оздоровчий комплекс помре природною смертю, там з'являється поважна комісія. Вона приймає рішення - надати екстрену допомога базі відпочинку. І тоді починається блискавична розпродаж її території під різні приватні потреби: від будівництва комерційних приміщень до житлових споруд. Сьогодні на багатьох гектарах санаторіїв і пансіонатів вже виросли нові дачні будинки.

Як написала у своїй заяві в Комітет по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією директор оздоровчого комплексу «Фонтан» Жуковська, в 1999 році керівництво одеського підрозділу «Укрпрофоздоровниці» вирішив запустити по накатаній схемі «Фонтан». Було прийнято рішення про передачі його в міську власність. Однак далі відпрацьована процедура забуксувала: бунт підняли працівники підприємства, яким загрожувала втрата роботи. За неофіційними підрахунками, «одеська» схема була дуже рентабельною. Якщо за державними розцінками один ар землі в оздоровчих комплексах коштує $1000-1500, то на чорному ринку тариф зростає до $4000.

Рецепти розвитку - стара маркетингова структура плюс нові виробничі підприємства

Найгірші часи об'єднання «Трускавецькурорт» пережило у середині 90-х, коли впав попит на путівки. А кращий поштовх до відродження отримало в 1999-му, зі зміною організаційно-правової структури. Тоді замість об'єднання було створено перше і дотепер єдине в системі «Укрпрофоздоровниця» закрите акціонерне товариство. А його засновниками стали Рада профспілок Львівщини та ВАТ «Укрпрофоздоровниця».

Генеральний директор ЗАТ «Трускавецькурорт» Богдан Аксентійчук вважає, що завдяки новому статусу ЗАТ стало керованим, а відповідно і більш ефективним. Адже інші підрозділи «Укрпрофоздоровниці» залишилися у тісних штанцях дочірніх або орендних підприємств.

Правонаступник об'єднання поєднував напрацьовані переваги старого і революційні знахідки нового. Наприклад, у регіонах розгалужену систему профспілок ЗАТ використовувало в якості готових маркетингових комірок для реклами послуг і реалізації путівок. А з відкриттям СЕЗ «Курортополіс Трускавець» акціонерне товариство стало співзасновником чотирьох підприємств, що функціонують у статус суб'єктів підприємництва зони.

Перше з них, створене спільно зі швейцарцями, надає оздоровчо-лікувальні послуги європейського рівня. Друге, українсько-хорватське, спеціалізується на виготовленні металопластикових і алюмінієвих вікон і дверей, якими вже починають замінювати кілометри прогнилої столярки в санаторних «джунглях». Третє підприємство - з фірмою «Філіпс» або з однією австрійською компанією (партнер ще не визначений) - незабаром займеться телефонізацією здравниці. Внеском західного інвестора буде обладнання і роботи по монтажу мережі на 3 тисячі телефонів. З чехами готується відкриття боулінг-клубу та ресторану на базі колишньої їдальні «Берізка», яка обслуговувала курсовочных хворих.

Всі ці підприємства звільнені від сплати ввізного мита і ПДВ на обладнання, податку на прибуток, плати за землю. Але ЗАТ «Трускавецькурорт», за словами Богдана Аксентійчука, розраховують не так на прибуток від нового виду діяльності, як на можливість розширити діапазон послуг, потрібних для якісного курортного відпочинку. Вже сьогодні помітна їх градація. У Трускавецькурорті можна замовити звичайний номер вартістю 986 грн на 24 дні або шикувати в апартаментах «люкс» за 7 200 грн (санаторій «Каштан», вілла «Марія»). А наступним якісним стрибком у розвитку ЗАТ повинна стати грошова ін'єкція від інвестора, який за 8 млн грн купить 10% акцій Трускавецькурорту.

Кожному працівнику виділять по 100 грн - на одну акцію

Акції будуть продавати двом сторонам: і рідним працівникам, і приїжджим інвесторам. Щоб залагодити питання з трудовим колективом, кожен з 4 тисяч працівників ЗАТ отримає по 100 гривень допомоги, якої вистачить якраз на придбання однієї акції. Допуск до більшого «пакету» буде залежати від стажу роботи. До 5 років - одна пільгова акція, до 10 - дві. А регламентований максимум, на який може розраховувати один працівник Трускавецькурорту - три акції.

Але навіть якщо працівники витратять свою матеріальну допомогу не на хліб з маслом, а на цінні папери, особливого впливу на рішення стратегічних і тактичних питань, а головне, на виплату дивідендів, у «своєму» підприємстві, вони не знайдуть. Оскільки з організаційного задумом, щоб не плодити колгосп, всі дрібні акціонери стануть засновниками товариств, які будуть створені в кожному підрозділі Трускавецькурорту.

Для залучення головних інвесторів, які повинні принести Трускавецкурорту решта 7,5 млн гривень, керівництво ЗАТ розробило з українсько-американської консалтинговою групою інвестиційний меморандум. Групу очолює колишній заступник міністра фінансів США Річард Шраєр. Ця пропозиція вже з'явилося на світових біржах. Передбачається, що цінні папери Трускавецькурорту будуть розміщені серед нових акціонерів до кінця цього року.

Весь Трускавецькурорт коштує всього півтора річних обороту

Розголошувати імена ймовірних акціонерів в ЗАТ «Трускавецькурорт» не зважилися. Однак у напівофіційної обстановці промайнула інформація, що керівництво ЗАТ зверталося в Київміськбуд з пропозицією прийняти столичних будівельників у співзасновники акціонерного товариства на бартерних засадах - за виконані роботи. Цікавиться Трускавецкурортом і Перший Український Міжнародний Банк. За прогнозами експертів, у претендентів на руку і серце ЗАТ браку не буде. Оскільки це дуже ласий об'єкт: за 8 млн грн можна купити 10% акцій підприємства з річним оборотом 60 млн грн. Що стосується майбутньої частки профспілкових акціонерів, то їх вплив на ЗАТ зменшуватиметься пропорційно кожної нової емісії. Наступна - не за горами.

Довідка

ЗАТ «Трускавецькурорт» має 8 санаторіїв на 5 250 ліжкомісць, автотранспортне підприємство, будівельне управління. Оздоровча база - найпотужніша у Трускавці - включає, зокрема, центр дроблення каменів, радіологічну, імунологічна лабораторії, 28 реабілітаційних відділень і т.д. ЗАТ - єдина структура, яка монопольно експлуатує всі трускавецькі джерела і має два бювети мінеральних вод. Щорічно тут відпочивають 70 тисяч хворих. 10% приїжджає з-за меж України. Вартість основних фондів - 80 млн грн.

Основні економічні показники ЗАТ «Трускавецькурорт»

- Річний оборот - 50 млн гривень. У цьому році очікується 60 млн грн.
- Приріст реалізації - 17% щорічно.
- Збільшення прибутку - 7%. В наступні три роки очікується подвоєння прибутку. На наступний рік - 12 млн грн, у 2003-му - 23 млн грн.
- Сплачено податків (2000 рік) - 8 млн 300 тис. грн.
- Фонд споживання - 12 млн грн.
- Збільшена зарплата на 20-30%.

Джерело: Галицькі контракти.