<<< тому | зміст | вперед >>>

Маринін М.М. Туристські формальності і безпеку у туризмі

10. ВІЗОВІ ПРАВИЛА

Для в'їзду в іншу державу крім дійсного закордонного паспорта вимагається дотримання встановлений але го порядку отримання відповідного дозволи - візи.

Віза (лат. "visa" - бачене) - відповідна відмітка (штамп, марка, вклейка і т.д.) в паспорті іноземного громадянина. Віза видається офіційними (консульськими) владою тієї держави, куди слід власник паспорта, підтвердження 1 того, що останнім дозволено в'їзд в цю країну.

Віза також може являти собою окремий документ, що видається в'їжджає в країну іноземця. Наприклад, радянська віза, раніше складалася з трьох окремих частин - в'їзний, середньої, і виїзний, на двох з них була фотографія власника. В'їзна частина відривалася на контрольно-прикордонному пункті при прибутті туриста, а виїзна - при його вибутті. Потім вони прямували у відповідний підрозділ спецслужб, де вироблялося звірення фотографій.

Поступово візи стали являти собою чорнильні відбитки печаток, які заносилися дати передбачуваного в'їзду і виїзду, відповідні строкам придбаного туристом туру. Потім більшість країн перейшло на наклейку бланка зі складною захистом на одну зі сторінок паспорта. Характерно, що ступінь захисту такого бланка щорічно вдосконалюється. На проставляемую в паспорті візу США переноситься мультимедійним способом фотографія туриста, ступінь захисту такої візи від підробок надзвичайно висока.

Але віза - це лише частина питання, пов'язаного з в'їздом в іншу країну і існуючими туристськими формальностями. Все більше держав вимагають від в'їжджають до них іноземних туристів, крім паспорта і візи, зворотного квитка та ваучера фірми, мати ще й грошові кошти, достатні для цивілізованій поїздки. Хоча віза і є основним документом для відвідування іншої держави, слід знати, що вона не дає гарантії, що зарубіжна поїздка обов'язково відбудеться. Віза лише підтверджує, що паспорт туриста зареєстровано в консульській установі держави, яке належить відвідати. Остаточне рішення про в'їзд в те або інша держава буде прийнято лише відповідними імміграційними (прикордонними, поліцейськими і іншими компетентними органами) владою на межі даної держави. Якщо яка в'їжджає в країну особа з якихось причин, на думку імміграційних властей, не відповідає положенню туриста, то воно не буде пропущено через кордон, незважаючи на наявну у нього візу, видану посольством. Подібна практика все ширше поширюється на кордонах європейських держав, оскільки це вимога керівництва Євросоюзу. У середньому в Європі на день перебування потрібно від 30 до 70 дол. США. До 1999 р. Чехія, наприклад, вимагала пред'явлення 15 дол. США за день поїздки на людину. Після введення візового порядку в'їзду в зду країну норми були наближені до іншим європейським країнам по 30 дол. США в день на дорослого і на дітей до 12 iiei за !5 дол. США.

При в'їзді в країну турист на вимогу прикордонних влади зобов'язаний повідомити, скільки днів він буде там перебувати, п одночасно пред'явити на необхідну цей термін суму. Платоспроможність іноземця може підтвердити кредитна картка, туристський ваучер з відміткою сторони, яка приймає, гарантує туристу повний пансіон, або дорожні чеки. Вважається, що такі правила дозволяють боротися з побутовою злочинністю іноземців, а також скорочують приплив нелегальних іммігрантів. Характерний приклад: демократична і вільна Швеція, імміграційні влади якої безпосередньо біля трапа літака, ще до проходження паспортного контролю, перевіряють наявність грошових коштів і зворотних квитків у деяких з в'їжджають осіб (як правило, жителів Південно-Східної Азії чи Африки), і повертають окремих з них назад на борт літака, причому без яких-небудь пояснень і незважаючи на наявність віз, якщо вважатимуть, що ті не мають достатньо коштів.

Згідно з Федеральним законом "Про порядок виїзду з Російської Федерації та в'їзду у Російську Федерацію" контроль за наявністю віз або інших дозволів на в'їзд осіб в іноземне держава є обов'язком транспортної компанії (перевізника пасажирів). У зв'язку з цим органи прикордонного контролю ФПС Росії не перевіряють наявність іноземних віз, а також ваучерів, запрошень готелів, як це було раніше.

Федеральний закон "Про внесення змін і доповнень в Закон РФ "ПРО державної кордоні Російської Федерації" від 29 листопада 1996 р. за № 148-ФЗ передбачає стягування збору за прикордонне оформлення. ФПС Росії та її підрозділи отримали право продовження дії прострочених віз іноземним громадянам та особам без громадянства. За продовження дії віз, прострочених до 10 днів, справляється плата - 10 розмірів мінімальної оплати праці (МРОТ), понад 10 днів - 17 МРОТ.

Такі нововведення викликали несхвалення з боку Європейського Союзу, який висловив намір запровадити адекватні відповідні заходи. Прикордонні збори в РФ поки не стягуються.

Рекомендації ВТО щодо туристських віз наступні:

- безвізовий в'їзд дозволено на термін до 3 днів;
- віза дійсна протягом 12 місяців (для одного або декількох в'їздів у всіх пунктах, по всіх маршрутах, відкритим для пересування туристів, усіма видами транспорту;
- взаємне визнання візи низкою держав;
- у виняткових випадках можливість видачі візи на КПП в'їзду або дозвіл в'їзду на 72 ч.

В даний час розмір консульських зборів в різних країнах коливається від 10 до 150 дол. США, причому змінюється так часто, що необхідну для внесення суму треба з'ясувати перед конкретною поїздкою. Слід зазначити, що консульський збір може становити до 10% і більше вартості закордонної поїздки, що ніяк не відповідає рекомендаціям СОТ.

Необхідно також пам'ятати, що практично у всіх країнах під час поїздки не можна переоформити візу, скажімо з туристської на студентську або продовжити її термін, для цього доведеться повертатися в Москву і знову подавати документи в посольство.

Періодично та чи інша країна або група країн істотно посилюють режим в'їзду і вводять більш суворий порядок отримання туристичних віз. Все частіше посольства стали вимагати при подачі заяви наступні документи:

- оригінал внутрішнього паспорта;
- копії закордонного та внутрішнього паспортів;
- довідку з місця роботи на фірмовому бланку підприємства за підписом посадової особи (із зазначенням посади, розміру окладу, кола обов'язків, характеристики виконуваної роботи), а також пояснення про профіль підприємства (незалежно від того, режимний чи це завод або дитячий сад). Непрацюючі особи повинні також уявити аналогічну довідку на годувальника або довідку з біржі праці.

Такі суворі правила для в'їзду в США введені у відповідності з Законом "Про імміграції" 1990 р., який був прийнятий в цілях скорочення незаконної імміграції. На початок 2001 р. в США проживає в загальній складності понад 5 млн нелегалів, з яких майже 3 млн чол. прибутку по туристських та інших неімміграційним візами і незаконно залишилися після закінчення терміну їх дії.

В Законі "Про імміграцію" зазначено: "повинно передбачатись, що кожен претендент на в'їзд іноземець розглядається як потенційний іммігрант, до тих пір поки він не доведе, що має право на отримання імміграційного статусу", тобто в консульстві США сам заявник повинен довести, що не збирається залишатися в США і по закінчення терміну дії візи залишить територію країни. В як прийнятних доказів можуть служити документи про наявність в країні постійно проживають близьких родичів, високооплачуваної роботи, власного бізнесу, нерухомості та інше.

Більшість іноземних посольств у Москві з 1995 р. ввели нові зразки візових анкет, що заповнюються для поїздки в ці країни. Анкети країн ЄС і Шенгенської групи (Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Франція, Німеччина, Іспанія, Португалія та інших, які увійшли ь ед.шое туристське простір), складаються з 25 пунктів і докладний, пояснень. У тому числі зазначено, що наявність візи є лише однією з передумов для в'їзду на територію держав учасників Шенгенської угоди; у разі відмови у в'їзді заявник не має права на компенсацію за завдану йому шкоду.

Візова анкета США містить 35 деталізованих пунктів і їх докладний текстове опис російською мовою. Пункти, що представляють найбільший інтерес, наступні: віза не дає гарантії на в'їзд в США; фотографія повинна бути підписана заявником; щоб уникнути затримки оформлення необхідно представити як можна більш повну інформацію; при будь-яких питаннях заявник буде запрошений на співбесіду із співробітником консульства для обговорення можливості візиту в США; п. 3: інші імена, прізвища, якими користувався заявник, його псевдонім, прізвисько; п. 10: якщо установа, де працює заявник, є закритим (поштову скриньку), вказати його місцезнаходження, в іншому випадку адресу буде вважатися недійсним; п. 19: заявник заповнює анкету на кожного від'їжджаючого разом з ним особи, незалежно від віку; п. 24: якщо заявник на пенсії, потрібно вказати ким він працював раніше; п. 30: бував заявник коли-небудь у США, як довго; п. 33: перерахувати всі країни, міста (із зазначенням дат), де заявник жив понад 6 місяців за останні 5 років; п. 34: заявник повинен відповісти на всі пункти анкети, що стосуються інфекційних захворювань, кримінальних переслідувань, занять контрабандою, торгівлі наркотиками, участі в терористичних актах і т.д.

Подібна практика ведення деталізованих візових анкет, як і тривалої за часом системи повторного звернення, все більше поширюється, їй мають намір слідувати більшість провідних країн світу.

Це дуже гострий і "хворий" для російського туризму питання, що викликає величезні моральні і матеріальні витрати як для самих туристів, так і турфірм. Американці відмовляють у праві відвідати їхню країну 20-22% російських заявників, Великобританія порядку 3-5%. Коментуючи даний порядок, співробітник візового відділу посольства Великобританії зазначив, що "якщо виникають підозри, в першу чергу, що людина збирається залишитися в Англії назавжди, тоді з'являється привід для більш докладного інтерв'ю в посольстві. Як правило інтерв'ю призначаються через один-два дні після подачі документів. Якщо людина часто їздить за кордон і, отже, знайомий з загальними принципами імміграційних правил і туристських формальностей, то йому віза видається без всякого інтерв'ю. А з людиною із провінції потрібен докладний розмова, хоча дуже багато хто думають, що вони прийдуть в посольство і тут же отримають візу".

Відмовляють у візах в основному з таких причин (зауважимо, що посольство не зобов'язана їх називати):

- неправильно (навмисно чи ненавмисно) оформлені документи (запрошення, паспорти, термін яких спливає менш, ніж через 6 місяців; відсутність згоди одного з батьків на виїзд дитини). У таких випадках слід рекомендація заново оформити або зібрати відсутні документи;
- якщо у посольства виникають сумніви або підозри щодо особистості заявника, наприклад, чи не є ця молода жінка повією, що їде на заробітки, не чи потенційний іммігрант цей чоловік не був судимий або не підозрюється в належності до терористичних, екстремістських або іншим "небезпечним" організаціям той чи інший заявник.

Багато випадків, коли посольства відмовляють у візах туристам, що виїжджають за дуже дорогим турам, на тій підставі, що вони не можуть пояснити походження таких значних коштів на покупку туру. Як правило, посольства вважають, що тут мають місце нелегальні доходи.

Низка посольств намагаються перейти на отримання документів тільки від тих турфірм, яким вони довіряють", але таке свого роду відокремлення ("акредитація при посольстві") має йти на гласною основі без явного переваги перед іншими фірмами.

В здебільшого цей небажаний для туризму процес особистої явки туристів посольство або "виділення" окремих турфірм пов'язана з проблемою негативного поведінки туристів у відвідуваних країнах. В середині 90-х років інформація про перебування туристів з країн СНД за кордоном нагадували зведення кримінальної поліції: "викрали... поліцейський автомобіль... протаранили дві інші автомашини систематично... учиняють п'яні дебоші... тероризують місцеве населення і своїх співвітчизників... займаються рекетом, проституцією та іншими серйозними протиправними діяннями... служба безпеки аеропорту гумовими кийками не змогла втихомирити російських туристів, тому було викликано спеціальне військовий підрозділ по боротьбі з масовими заворушеннями, яке пострілами в повітря і спецзасобами з працею навів порядок".

За даними західноєвропейських посольств у Москві, щорічно понад 10 тис. російських туристів повертаються додому з порушенням строків перебування. Відомості про них передаються в посольство і вони навряд чи отримають повторну візу, принаймні, з ними буде проведено співбесіду з ретельним розбором всіх обставин несвоєчасного виїзду.

Після подібних порушень та іншої протиправної поведінки, тим більш систематичних і все частіших ексцесів, неминуче виникає ситуація, коли персональна відповідальність туриста переростає у колективну і перетворюється у винність всього російського туризму. Тому замість слова "спростити" держави стали все частіше вживати поняття "упорядкувати" туристські формальності, що слід розуміти як посилити, таким чином створюється положення, коли приймаюча сторона перетворюється в державну машину, яка за наполяганням своїх громадян змушена вживати заходів щодо введення жорстких обмежень для іноземних туристів. Кожен турист і кожна турфірма, повинні усвідомлювати, що турпоїздка це не тільки право, але й відповідальність, саме тому СОТ у 1983 р. проводило Всесвітній день туризму саме під таким девізом. І звичайно, відповідно до схваленої в 1985 р. Генеральною асамблеєю СОТ Хартії туризму, все турфірмі! повинні проводити заходи щодо інформування своїх клієнтів з метою створення умов для розуміння звичаїв місцевого населення, яке має право очікувати від туристів поваги до їх звичаїв, релігій, місцевих заборон (табу), священних місць і святинь, інших сторін їхньої культури, дбайливого ставлення до фауни, флори та інших природних ресурсів".

Національна туристична адміністрація спільно з МЗС Росії і іншими зацікавленими відомствами приймає всі заходи, щоб якось послабити напруження, пов'язане з турпоїздки.

Важливо пам'ятати, що у випадках, якщо віза була отримана і проставлена в паспорті, але турпоїздка з якихось причин перенесено на більш пізній час, то необхідно анулювати візу в посольстві і запросити нову.

<<< тому | зміст | вперед >>>