<<< тому | зміст | вперед >>>

Маринін М.М. Туристські формальності і безпеку у туризмі

8. МІЖНАРОДНІ ВОДІЙСЬКІ ПРАВА І ПОРЯДОК ВЗЯТТЯ АВТОМОБІЛЯ НАПРОКАТ

Міжнародні водійські права застережені Конвенцією ООН з міжнародного дорожньому руху від 29 вересня 1949 р. та від 8 листопада 1968 р.

Розвиток автомобілебудування та розуміння суспільством того, що "автомобіль не розкіш, а засіб пересування" призвело до стану, коли по Європі та іншим континентах стали пересуватися сотні тисяч автотуристів. Але мовні та інші відмінності, в тому числі в дорожніх знаках, створювали труднощі в користуванні автомашиною в інших країнах, отримання її напрокат, спілкування водія з дорожньою поліцією. Міжнародні водійські права призначалися для полегшення поїздок в зарубіжні країни. Спочатку вони мали вигляд невеликої книжечки з десятком сторінок і великим пояснювальним текстом. Потім їх обсяг зменшився до двох сторінок, а обкладинка стала жорсткою. Тепер вони мають вигляд маленької пластикової картки з кольоровою фотографією і короткими установочними даними власника. У багатьох випадках міжнародні водійські права визнаються в якості документа, що посвідчує особу.

Вищезгадану Конвенцію ООН підписали 53 країни. Вступила вона в силу 21 травня 1977 р. Багато країн зробили особливі застереження та уточнення щодо дії Конвенції на своїй території.

В ст. 41 Конвенції зазначено, що "кожен водій автомобіля повинен мати водійське посвідчення, яке повинно видаватися тільки після перевірки компетентними органами наявності у водія необхідних знань і навичок" (...) "договірні сторони визнають будь-водійське посвідчення, складене на їх національною мовою або одному з націо-

нальних мов, або, якщо воно не складено на такому, супроводжується завіреним перекладом, дійсне на своїй території для управління автомобілем, відповідним категорії на керування якими видано посвідчення, за умови, що зазначене посвідчення є дійсним, і що воно видане іншою договірною стороною, або об'єднанням, уповноваженим на те цієї договаривающей стороною".

Водійські права дозволяють брати автомобіль напрокат під час турпоїздки. Слід мати на увазі, що замовлення машини заздалегідь, тобто попередньо при складанні туру обійдеться дешевше, ніж після прибуття в країну. Оптимальний термін замовлення - до 48 год, оплата проводиться вперед і 100%.

При взятті машини напрокат існують певні вимоги: вік - не молодше 21 року, наявність міжнародних водійських прав та стажу - більше двох років. Разом з тим у деяких країнах вікові рамки коливаються, наприклад в Австрії та Німеччині - 19 років, Фінляндії, Ісландії, Норвегії та Швейцарії - 20 років, Швеції - 18 років, США і Канаді - 25 років. Обговорено і граничний вік водія - 65 або 70 років. Бензин завжди оплачується окремо. День прокату коштує від 30 до 50 дол. США в залежності від країни, класу машини і терміну прокату. Послуги з доставки автомобіля в аеропорт також оплачуються окремо.

Практично завжди розрахунок за прокат автомашини проводиться кредитною карткою (Visa/Card, Master/Card). Це зайвий раз дозволяє упевнитися в особистості туриста і перевірити його кредитоспроможність. Прокатна фірма зазвичай блокує на картці суму в 500-1000 дол. США, на випадок пригод з автомобілем. Іноді жінкам дають знижку до 25%. При прокаті на строк більше 20 днів наступні 10 днів можуть бути зі значною знижкою, якщо не безкоштовно.

При взятті автомашини напрокат варто уважно оглянути її зовні і вивчити доглядову відомість. На схемі автомашини повинні бути показані всі раніше отримані пошкодження і вм'ятини.

Вартість одного дня прокату автомобіля становить від 30 до 50 дол. США залежно від країни, класу машини і терміну прокату. В окремих країнах вартість прокату автомобіля невелика, але в неї не включена страховка, тому всі дрібні поломки авто та інші непорозумінь у шляху доводиться опла-

чивата окремо, що в сумі завідомо перевищить загальну середню ціну. І не приведи Господи, наприклад, у мусульманських країнах, де правил дорожнього руху часто не існує, а все залежить від волі Аллаха, потрапити в дорожню аварію, туристу за кермом доведеться віддати останнє. У ряді країн не страхуються випадки крадіжок з автомашини (радіоапаратури, інструменту, коліс), розбиті стекла при проникненні всередину, тому необхідно ставити машину на ніч на охоронювану стоянку.

В Саудівській Аравії жінкам не дозволено керувати автомобілем ні за яких умовах, за порушення передбачене кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі. Ще одна проблема цієї країни - верблюди, вільно разгуливающие за автотрасах, не звертаючи уваги на звукові і світлові сигнали, зіткнення з якими досить часті у іноземних туристів, взяли машину напрокат.

В арабських країнах місцеві водії, серед яких багато старших школярів класів, просто ігнорують сигнали світлофорів, не дотримуються правил обгону, не визнають знаків, що обмежують швидкість руху, кожні два-три години на дорогах трапляються аварії, в яких гинуть люди.

В ряді країн широко використовується практика, коли поліцейські їздять не на спеціальних машинах, що мають знаки дорожньої поліції, а на звичайних машинах, але оснащених апаратурою для теле - і фотозйомки та іншими приладами, за допомогою яких фіксуються порушення.

В Німеччині всі водії строго дотримують закони, включаючи правила дорожнього рухи. Побачивши знак "Населений пункт", вони негайно знижують швидкість до покладених 50 км/год. У ряді випадків незвичні до такого повороту справи іноземці не встигають натиснути на гальмо і "в'їжджають" різко притормозивший автомобіль німця.

В деяких країнах існують і свої особливості. Наприклад, у Великобританії лівосторонній рух, водій повинен бути не молодше 21 року і не старше 70 років, швидкість у місті-до 30-48 км/год, на автострадах - до 70 миль на годину (до 115 км/год), найдешевший бензин - на станціях "Jet"; у Греції при взятті машини напрокат необхідно мати кредитну картку або внести великий завдаток, вік водія також не молодше 21 року, а при оренді дорогою автомашини - старше 25 років. На островах оренда тільки мотоцикла.

<<< тому | зміст | вперед >>>