<<< тому | зміст | вперед >>>

Макаренко С.М., Саак А.Є. Історія туризму

ТЕМА 1. Історія туризму як навчальна дисципліна

§ 3. Роль туризму в економіці різних держав

Туризм на сучасному етапі відіграє все більш помітну роль у світовій економіці. Темпи розвитку туризму неухильно зростають. Так, якщо в 1950 р. число туристів у всьому світі складала 25 млн осіб, а оборот туріндустрії - 2,1 млрд доларів, то в 1987 р. згідно з даними Всесвітньої організації туризму, ці показники склали відповідно 363 млн 150 млрд доларів. За даними на 2002 р. число туристів у світі перевищила 500 млн чоловік з оборотом близько 250 млрд доларів. Незважаючи на це, на міжнародний туризм припадає не більше 10% торгового обороту. Щорічно близько півмільярда людей відвідують закордонні країни в туристичних цілях. До іноземному туристу міжнародна статистика відносить будь-яка особа, яка відвідує іншу країну з будь-якою метою, крім професійної діяльності, оплачуваної у цій країні. Тому іноземними туристами вважаються люди, які приїхали в зарубіжну країну не тільки на екскурсії, але і на відпочинок, лікування, для занять спортом і відвідувань спортивних змагань, до родичам і друзям, з діловими та науковими цілями.

Розрізняють три основні види міжнародного туризму: рекреаційний, науковий та діловий. На частку рекреаційного туризму припадає понад 70% всіх туристських поїздок. На науковий туризм - не більш 15%, і, відповідно, на діловий туризм доводиться стільки ж.

Основу туріндустрії утворюють фірми з організації туристських поїздок. Але на туризм працюють і інші галузі, для яких обслуговування туристів не є основним видом діяльності. Це підприємства культури, торгівлі та інші. Вважається, що крім витрат туриста на проїзд в країну і з країни на харчування припадає 40% його витрат, 8% - на проїзд всередині країни, 30% - на проживання, а решта - на інші витрати.

Основна маса туристських поїздок в світі здійснюється між про-мышленно розвиненими країнами з ринковою економікою. У першу чергу це відноситься до західноєвропейським країнам. У Іспанії та Австрії, наприклад, доходи від експорту туристських послуг становлять близько однієї третини доходів від експорту товарів. Ці країни, а також Італія, Франція, Швейцарія зводять баланс за статтею «туризм» з великим позитивним сальдо. У той же час, низка західних країн з розвиненою туріндустрією зводять баланси за статтею «туризм» з негативним сальдо. В першу чергу це відноситься до Німеччини і Японії.

Зі східноєвропейських країн найбільші доходи від іноземного туризму мали Югославія і Радянський Союз. З розпадом цих країн змінилися ринки туристських послуг. В даний час найбільш перспективними країнами в плані туристських обмінів є Чехія і Болгарія. Значні туристські ресурси зосереджені у колишніх союзних республік, хоча ці ресурси використовуються недостатньо, особливо у Середній Азії, Казахстані, Сибіру, Далекому Сході і на Кавказі. Позначаються відсутність і брак туристських товарів, високі ціни на турпослуги та низьке якість цих послуг.

Питаннями туризму займається тією чи іншою мірою близько 70 міжнародних організацій. Створена потужна дослідницька база та система професійної підготовки в області економіки і туризму. Наприклад, у Швейцарії (р. Санкт-Галлен) питаннями індустрії туризму займається інститут економіки туризму і транспорту при Вищій школі з економіки, права і соціальних наук. При Бернському університеті створено дослідний інститут з проблем вільного часу і туризму. У Німеччині цими проблема займається Європейський інститут туризму, створений при університеті р. Тріра. Інститут з проблем туризму знаходиться також в р. Штарнберге. В Росії на державному рівні проблема туризму займається Держкомітет з фізкультури та туризму.

<<< тому | зміст | вперед >>>