Лысикова О.В.
Комунальне господарство міст. - 2010. - №92. - С.416-426.

Соціальні практики туристів у Волзькому круїзі

Досліджуються сучасні особливості круїзного туризму на Волзі. Розглядаються контури ідентичності туристів у Волзькому круїзі, аналізується багатогранність сприйняття кордонів в туризмі в якості тимчасових кордонів радянського і сучасного туристського досвіду. На основі емпіричних даних систематизуються мотивації та цінності туристів волзького круїзу, які перебувають між традиційним відпочинком з радянського досвіду і реалізацією своєї заповітної мрії.

Ключові слова: туризм, круїз, Волга, ідентичність туриста, мотивації туристів, радянський туризм.

В даний час круїзний туризм у всьому світі є динамічним напрямком турбізнесу. Якщо в 1997 році на круїзних суднах по морських і річкових маршрутах подорожувало біля 7 млн. чоловік [1], то у 2002 р. тільки в морські подорожі вирушили понад 9,5 млн. чоловік по всьому світу. За експертними оцінками до 2010 р. число відправляються в морські подорожі досягне 17 млн. чоловік [2]. На думку фахівців Ocean Shipping Consultants, настає «золотий вік круїзів»: протягом тривалого періоду зберігається тенденція в перевазі круїзного туризму заможними пенсіонерами, сім'ями та молодими людьми вікової категорії близько тридцяти років [3]. Спеціалізованим веб-сайтом CruiseCritic.co.uk (www.cruisecritic.co.uk) представлений список з 10 річок, які є найбільш цікавими для круїзних туристів в 2009 р. - Дунай, Дуеро, Янцзи, Рейн, Рона, Ніл, Муррей, Волга, Меконг, річка Святого Лаврентія [4].

В даний час по російським річках подорожує близько 1 млн. чоловік на сто теплоходах [5]. Згідно з результатами соціологічного опитування служби «Ромір» навесні 2009 р. на предмет виявлення клієнтської бази російського круїзного ринку, 4 млн. 750 тис. росіян висловили готовність відправитися в круїз [6]. Перевезення туристів водним транспортом у Росії мають невелику питому вагу - близько 5% загального обсягу транспортних подорожей. Внутрішній туризм в Росії за напрямом водний транспорт незмінно скорочується: кількість туристів-пасажирів протягом 1990-2006 рр. зменшилася з 1478,2 до 512,4 тис. осіб (на 65,3%) [7]. Однак у недалекому майбутньому експерти прогнозують якісні зміни в круїзному туризмі: будуються нові комфортабельні лайнери, розширюється вибір туристських маршрутів, берегових екскурсій в портах заходу. Перспективи розвитку круїзного туризму в Росії обговорювалися на Всеросійській конференції «Основні можливості, пріоритети і напрями розвитку круїзної інфраструктури» в Нижньому Новгороді в листопаді 2007 р. Головною перешкодою розвитку круїзного туризму в країні є брак круїзних суден. Урядом РФ поставлено завдання розвитку круїзного туризму на Середній і Нижній Волзі.

Актуальність теми пов'язана з нагальною потребою розвитку внутрішнього туризму в масштабах суміжних російських регіонів. Сьогодні на Волзі зосереджений найбільший російський річковий флот. Близько 30 акціонерних судноплавних компаній - річкових пароплавств експлуатують внутрішні водні шляхи. В межах Саратовської області по Волзі проходить 20 маршрутів річкових круїзних ліній. В останні роки тема подорожей і туризму по воді, проблеми річкового круїзного туризму знаходяться в центрі дослідницького інтересу. У даній статті досліджується круїзний туризм по Волзі в період високого сезону 2007-2009 рр. з використанням якісної соціологічної методології. Об'єктом дослідження є здійснювані туристські практики людей в рамках волзького круїзу, предметом служить мотиваційна структура і ціннісна система реалізованих туристських практик. Увагу сфокусовано на причини вибору людьми цього виду туризму.

У статті представлені моделі ідентичності туристів в круїзному річковому подорожі. Використовуються дані, що реєструються прямим включеним спостереженням в рамках взаємин суб'єкт-дослідник, об'єкт, що досліджується протягом високого туристсько-круїзного сезону по Волзі 2007-2009 рр. на теплоходах «Олександр Герцен» (Самара - Астрахань - Самара, літо 2007 року), «Олександр Невський» (Саратов - Астрахань - Саратов, літо 2008 року; Волгоград - Казань - Волгоград, літо 2009 року). Проведене гідом інтерв'ю дослідження дозволяє зосередити увагу на значенні вибору стратегії дій людей в якості акторів туристських практик. Перелік тем інтерв'ю, процес збору даних спрямований на активну участь обстежуваних. Информантами виступили 22 пасажири чотирипалубних теплохода «Олександр Невський», наступного по маршруту Волгоград - Саратов - Самара - Казань - Самара - Саратов - Волгоград. Інтерв'ю проводилося протягом дев'яти днів високого туристичного сезону 2009 р. Організатор подорожі - круїзний туроператор компанія «Круїз», р. Волгоград. До середини липня 2009 р. на борту теплохода «Олександр Невський» подорожувало 135 туристів. Вибірка інформантів відповідає критерію квотности: відбір інтерв'юерів здійснений в залежності від соціально-демографічних характеристик, що відображають кількісно-якісний склад пасажирів теплохода. За допомогою методу опитування - персонального інтерв'ю сфокусованого типу - було досліджено 22 респонденти, серед яких 14 жінок і 8 чоловіків у віці від 13 до 84 років, вперше від подорожуючих в круїзі до багаторазового (3-5 разів), які проживають у Волгограді, Саратові, Єкатеринбурзі, Балаково Саратовської області, Волгодонську Ростовської області, Севастополі (Україна), Ларамі (США, штат Вайомінг). Освіта, професійна діяльність, трудова зайнятість респондентів характеризуються широкою різноманітністю:

- п'ятеро пенсіонерів, з яких один працюючий;
- три викладачі, один з яких працює в університеті, двоє - у коледжах;
- два директори приватних підприємств;
- два лікаря;
- два державних службовців;
- два старшокласника;
- один бухгалтер;
- один приватний підприємець;
- один співробітник підліткового клубу;
- один концертмейстер;
- одна санітарка;
- одна домогосподарка.

Туристи в волзькому круїзі: контури ідентичності. Подорож по Волзі своєї временнуй степенностью і просторовим масштабом дозволяє туристові наблизитися до відчуттів, не властивим людям нашого часу. Зараз спостерігається «...розпадання часу на епізоди, кожен з яких замкнутий у собі і самодостатній. Час більше не річка, а скупчення загат і вирів» [8]. Для подорожуючих по Волзі туристів відрізок часу круїзного подорожі яскравий і насичений враженнями. Контрастуючи попереднього і подальшого біографічним етапами мандрівника, він за формою і змістом асоціюється з повноводною і красивою Волгою. Пошуки своєї ідентичності протікають в соціумі, де спільності «можуть бути лише ефемерними артефактами тривалої гри індивідуальності, а не силами, що визначають ідентичність людини» [9]. Туристи як спільнота - явище непостійне і аморфне. Будь нетурист є потенційним туристом, а турист, який повернувся з поїздки, перестає бути таким. В контексті соціокультурної динаміки сучасного туризму актуально визначення ідентичності туриста, у практиках якого чергуються періоди реального, віртуального і рефлексивного туризму - осмислення і переробки потоків інформації в процесі подорожі та після нього, змінюють світогляд людини і нацеливающих його на нові поїздки. «Планую у вересні на майбутнє. Йде час на переробку інформації. Сьогодні приїхав, завтра на роботу, мало часу на аналіз. У процесі роздумів, переробки досвіду народжуються нові задуми» (чол., 32 роки, Саратов, викладач, третя поїздка в круїзі, И17).

Досліджуючи можливі тимчасові і просторові положення в подорожі, Э.Гэйм звертає увагу на наявність особливості і випадковості в життєвому досвіді і формах знання людини. У сучасній культурній теорії рух і зміна розглядаються як умови існування сенсу, знання та індивіда на противагу визначенням ідентичності і цілісності [10]. За останнє десятиліття обсяг «руху» помітно виріс [11]. Рух є основоположним принципом туризму, так само як і повернення людини у вихідну точку - свій будинок. Однак форми руху в подорожі різноманітні: «Просторові форми працюють по-різному, роблять можливими різні відносини і способи буття. Простір множинно: дороги, карти, двері, мости продукують різні простори і практики огляду, дослідження, відкриття. Різні форми і практики продукують простір по-своєму» [12]. Інтерв'юйовані акцентують увагу на особистісному досвіді сприйняття навколишнього світу в процесі подорожі. «Я тут своїми очима бачу рідні простори, як назва цукерок» (дружин., 14 років, Саратов, школярка, перша поїздка в круїзі, І7). «Для мене представляють великий інтерес усі матеріальні інформаційні джерела - карти, путівники, схеми, листівки, фотографії по ходу нашого маршруту» (чол., 42 роки, Ларамі, США, викладач, третя поїздка в круїзі, І19). «По радіо чув: «Перші 30 років треба вчитися, наступні 30 років - подорожувати, останні 30 років - розповідати про це» (И17). Рух у взаємозв'язку руху і спокою може бути різним - від повного відчуття заспокоєння до високого ступеня мобільності, про що повідомляють інформанти при описі свого туристського досвіду і в спробах ідентифікувати насамперед себе, а потім вже і інших туристів. Для багатьох співрозмовників рух в круїзі порівнянно з душевною гармонією. «Їду нерви заспокоїти. Освоїти новий простір» (дружин., 60 років, Волгоград, пенсіонерка, друга поїздка в круїзі, И1). «Круїзної поїздці насолоджуюся спокоєм, в звичайному житті - суєта суєт» (дружин., 66 років, Волгоград, пенсіонерка, друга поїздка в круїзі І2). «Їдемо за спокоєм, відпочинком» (чол., 42 роки, Волгоград, комерсант, четверта поїздка в круїзі, І9). Круїзне подорож сприймається як спосіб отримання позитивних емоцій. «Круїз по Волзі заряджає позитивними емоціями - те, що бачимо, чуємо, в чому беремо участь, як відчуваємо, що відбувається. Ця поїздка - заряд на майбутнє» (дружин., 57 років, Саратов, пенсіонерка, перша поїздка в круїзі, 15). Обстановка в круїзі сприяє зануренню у власні думки і відчуття. «Хочу зосередитися з думками. Ходжу по палубах, ходжу-броджу. Я зарядився круїзом» (И17). «Круїзний відпочинок - можливість спокійно відпочити, без турбот, хвилювань, побутових проблем... Важливо змінювати, чергувати види відпочинку» (дружин., 36 років, Балаково, службовець, друга поїздка в круїзі, І18). «Нам потрібна зміна видів і форм відпочинку. Цей круїз дає заряд на чотири роки» (чол., 45 років, Волгоград, держслужбовець, третя поїздка в круїзі, И14). «Подорожувати потрібно заради нових вражень, знайомств, гарного настрою» (І7). Інформанти підкреслюють своє прагнення набути в круїзному подорожі душевний спокій, який усвідомлюється ними як важлива мета поїздки і умова гарного настрою і самопочуття.

В ході інтерв'ю круїзери задаються питанням про характер відпочинку в круїзі. Відповідь бачиться неоднозначним. Ряд туристів відстоюють позицію активного відпочинку. «Та хіба на теплоході не пасивний туризм? Взагалі як подивитися» (дружин., 45 років, Балаково, лікар, друга поїздка в круїзі, 10). «Круїзи - це активний відпочинок. Все знову-таки щодо: на кораблі переміщаюся в просторі відносно берегів. На 95% - активний туризм, на 5% - пасивний. Тут, на воді, відкривається велич огляду. Як можна більше подорожувати потрібно кожній людині» (И17). Аргументованим видається думка про пасивний характер відпочинку на воді. «На теплоході багато викладачів університету, по багато разів їздять по одному маршруту, для них це пасивний туризм: ні про що не думати, не піклуватися ні про що, спостерігати, споглядати» (чол., 55 років, Севастополь, директор приватного підприємства, друга поїздка в круїзі, І5). «Круїз - це пасивний відпочинок, емоційне розвантаження. В буденності, коли змінюють один одного будинок і робота, накопичується відчуття, що життя проходить повз і хочеться іншого. Туризм пов'язаний з круїзним початком» (И14). І все-таки переважає точка зору про поєднання активної і пасивної форм відпочинку. «У круїзі чергується пасивний та активний відпочинок. Волзький круїз приголомшливо заряджає. Багато чую скепсису від знайомих про теплоходном туризмі. Потрібно самим випробувати і відчути перед тим, як узагальнювати і радити» (дружин., 43 роки, Саратов, лікар, друга поїздка в круїзі, І16).

Протяжний у часі людський досвід включає в себе зупинки, перерви, моменти спокою, де нерозривний взаємозв'язок часу і простору. Один з пасажирів ділиться суб'єктивним відчуттям плину часу в круїзі. «Тут, в круїзі по Волзі забуваєш рахунок часу, який день, який годину, чи це не щастя?» (жін., 42 роки, Волгоград, бухгалтер, п'ята поїздка в круїзі, І6).

Кордону в туризмі: багатогранність сприйняття. Час і простір служать основними критеріями ідентифікації туриста, що реалізує сукупність характерних практик зовні удома і в точно заданий проміжок часу. З травня 2009 р. в м.саратов видається щомісячний журнал «Без кордонів», на титульній сторінці якого позначена мета видання - «сприяння мандрівникам». Саме поняття «межі» - «за кордон» передбачає не тільки кордон відомого і невідомого, свого і чужого, але і двосторонню взаємозалежність поділу та зв'язку. У разі круїзного туризму фіксуємо поділ і зв'язок в трьох полях:

1) тимчасові кордони радянського і сучасного туристського досвіду;
2) просторові кордону в рамках виїзного та внутрішнього туризму, в другому випадку можна візуально зафіксувати кордони між областями і регіонами на фізичних картах і відзначити їх відсутність у ході спостережень і спостережень за ходом руху;
3) соціально-статусні границі між туристами. Детальніше зупинимося на аналізі тимчасових кордонів радянського і сучасного туристського досвіду.

Кожна людина в силу своєї унікальності сприймає світ вибірково, його внутрішній світ організований в індивідуальних формах часу. Індивід може сприймати час як безперервний потік змін, так і контрольоване сталість [13]. Пасажири зі стажем круїзного відпочинку ділилися своїми спогадами і спостереженнями, порівнюючи туризм 1950-1980-х років з сучасними практиками. Багато відзначають широкі можливості подорожі по СРСР, соціальний характер туризму та пільги на поїздки. «У часи СРСР по всій країні можна було їздити, все залежало від бажання, їздили на третіх полицях у поїздах. Внутрішній туризм процвітав» (И17). «У радянський час самостійно літала літаком, відправлялася в поїздки вихідного дня. У дитячі канікули відправлялися куди-небудь, 70% оплачував профспілка, 30% самі. Як почесний донор мала пільгові путівки. Порівняно з радянським відпочинком зараз небо і земля. Доступніше був відпочинок в Радянському Союзі» (И1). «Батьки наші їздили по турпутевкам. В радянські часи турбізнес був розвинений, був доступний» (И14). «У радянський час давали пільгові путівки. Відпочивала у відомчих санаторіях. Пільгові турпоїздки завжди грають роль поблажки» (І2). Турист із великим стажем круїзних подорожей згадує про рідкісною і щасливої можливості подорожі по Волзі: «У радянський час їздили в скромній каюті в трюмі всією родиною по Волзі. У 1952 році відкрили канал Волга - Дон. Ми з чоловіком поїхали на трехпалубном теплоході по маршруту Саратов - Волгоград - Астрахань - Ростов-на-Дону і назад. Путівок було не дістати. Купили путівку по блату. Нам дали окрему каюту, добре обслуговували. Кожен день капітан цікавився, як справи, чи все нам подобається. Околиці були малопривабливими у шлюзів: ніякої зелені, земляні насипи. У місці перетину Волга - Дон височіли з води дві величезні статуї Леніна і Сталіна. Пізніше Сталіна прибрали. А в 1970-е роки з чоловіком подорожувала по Волзі до витоків, в Карелію, на Валаам» (дружин., 84 року, Саратов, пенсіонерка, п'ята поїздка в круїзі, І3). Інформант вважає, періодичності подорожей нічого не змінюється: «Люди подорожують щорічно і в радянський час, і зараз» (І2). Пасажир теплохода «Олександр Невський» вважає, що «порівняно з радянським досвідом подорожей зараз доступніше в організації, вищі за ступенем комфорту» (15). Однак багатьма відзначається спад в розвитку круїзного туризму. «Раніше на рейді у Волгограді стояло по двадцять теплоходів, а що зараз?» (И1).

Сучасна людина стає суб'єктом часу, що реалізується в його прагненні до свободи дії, оперативності, інтенсифікації життя [14]. Потенційний турист прагне оптимально організувати вільний час, він планує подорож, порівнює свої бажання з тимчасовими і фінансовими ресурсами, в повній мірі усвідомлює необхідність управління ними. Сучасний турист бере участь у формуванні нового стилю туристської діяльності та активності.

Мотивації та цінності туристів волзького круїзу. Сьогодні у світі налічується понад 300 видів і підвидів туризму, які постійно поповнюються. Конкретна турпоїздка не може бути строго віднесена до одного певного виду, оскільки поєднує різні туристські цілі, мотивації, інтереси, потреби, які частково присутні до поїздки і коригуються після неї з перспективою на майбутні подорожі. В основі туристської активності лежить туристська мотивація як фактор прийняття рішення про подорож і вибір турпродукту. Комбінація мотивацій до туризму не залишається незмінною протягом часу і залежить від багатьох чинників, провідними з яких є туристський досвід і рівень доходу.

Э.Коэн пропонує класифікацію туристських ролей, основною змінною формування яких є співвідношення «нового» і «знайомого». Причому кожна туристська роль характеризується особливою формою споживчого поведінки, мотивами подорожі і вибором турпродукту. Жорстке розмежування туристських ролей в даний час, на наш погляд, не є об'єктивним відображенням реальних туристських практик, оскільки конкретний турист в окремо взятій турпоїздці поєднує дані ролі, від чого подорож не втрачає своєї цілісності. Представляється проблематичним виявлення ступеня новизни і впізнанності, їх співвідношення в туристських практиках, так як сучасний турист володіє широкими можливостями попередньої інформаційної підготовки до турпоїздці. А.Мачин виділяє чотири спонукають мотиву до подорожі: дослідження, завоювання, бізнес, дозвілля [15]. Керуючись класифікацією туристських ролей Э.Коэна і мотиваціями до подорожі А.Мачина висунемо гіпотезу про те, що сучасний круізер поєднує інституційні туристські форми організованого масового та індивідуального туриста з неинституциональными туристськими формами «дослідника», «бродяги», «підприємця», «гедоніста», «завойовника» [16]. Звернімося до думок інформантів щодо їх мотивацій до круїзного туризму по Волзі.

Багатьма інтерв'юються зазначається потреба в оздоровленні природними факторами. «Вода заспокоює душу і тіло. Для мене це - повноцінний відпочинок. Туризм несе людині благо, натхнення» (дружин., 38 років, Волгоград, санітарка, друга поїздка в круїзі, І22). «Подорож дає мені бадьорість духу, настрій негативний йде, знову-таки чисте повітря» (И1). «Круїзне подорож для мене - відпочинок для розуму, життєва мотивація, нові враження, велика кількість свіжого повітря, радість життя» (І3). «Дихати - надихатися б» (І8). «Мені подобається повітря, сонце і вода» (І6). В ході інтерв'ю наводиться фактор схильності до круїзного виду туризму. «Склалася душевна потреба і схильність саме до цього виду відпочинку і подорожі» (дружин., 31 років, Саратов, концертмейстер, третя поїздка в круїзі, 20). «Волію круїзний вид туризму, чомусь не задумувався. Їжу та їжу, пливу й пливу» (чол., 50 років, Волгоград, директор приватного підприємства, четверта поїздка в круїзі, І4). Особливо наголошується важливість осмисленого подорожі, що пов'язано з віком, з життєвим досвідом. «Багато відпочинок, туризм, подорожі нюансів: час, бажання. Їхати світ пізнавати потрібно після 18 років, до того - рано. Пам'ять і враження прокидаються пізніше» (И17). Багаторазово в якості мотивації круїзного туризму називається естетичне задоволення від споглядання природних ландшафтів і культурних пам'яток. «У круїзі здавалося б пливемо і пливемо, але тут все не просто, все в комплексі: озонотерапія - дихаємо, сприймаємо візуально розкішні ландшафти, просто насолода для очей» (І6). «Позитивні враження від поїздки: отримуємо естетичне візуальне задоволення, в кожному місті щось своє неповторне» (И14). «Подорож - це нові враження...Дуже люблю воду. Гарна Природа» (І16). У міркуваннях туристів домінує рекреаційна та пізнавальна мотивація круїзного подорожі по Волзі, що передбачає поєднання оздоровчих, гносеологических, гедоністичних цілей туризму. Інтерв'юйовані одностайні в тому, що Волга є невичерпним ресурсом фізичного і духовного здоров'я і благополуччя людини.

Отже, в даний час особливе значення для людей серед інших видів туристської активності набуває внутрішній річковий круїзний туризм, що характеризується нерозривністю рекреационности і цікавість. Його обирають люди третього віку, сімейні пари, які подорожують як з дітьми, так і без них, молодята, компанії друзів. Сьогодні можна говорити про межпоколенческом характер даного виду туризму, коли відправляються в подорож сім'ї з двох-трьох поколінь. Серед круїзних туристів велика частка постійних клієнтів.

Туристи в волзькому круїзі знаходять контури своєї ідентичності в конфігурації «рух - спокій». Аналіз емпіричних даних дозволив виділити часові межі радянського і сучасного туристського досвіду. Туризм як сукупність соціальних практик дозволяє подорожуючим по своїй батьківщині людям формувати власну ідентичність через порівняння себе самих зі своїм колишнім досвідом, себе з «іншими» - туристами попередніх поколінь, іншими туристами. Комбінування різних видів туризму становить своєрідність і перевага круїзного туризму, який приймає як активні, так і пасивні форми, що безпосередньо залежить від інтересів і потреб самих туристів-круїзерів. Сучасний турист керується різноманітними туристськими мотивами, що відбивають як його особисті, так і колективні інтереси і потреби. Комбінація мотивацій до туризму не залишається незмінною протягом часу і залежить від багатьох чинників, провідними з яких є туристський досвід і рівень доходу. Круїзний туризм, з одного боку, продовжує практики традиційного радянського відпочинку, а, з іншого боку, є реалізацією мрії і довго виношуваних планів. «Круїз реалізував нашу мрію» (І5). «Давно мріяла про таку поїздку, втілилася заповітна мрія» (15). Представляється вкрай важливим, щоб туризм ніс з собою ціннісно-позитивний компонент і транслювався в часі і просторі, перетворюючи індивідуальний досвід в колективне надбання.

Література

1. Cohen, E. Toward a Sociology of International Tourism // Social Research. - 1972. - Vol. 39.
2. Costa Crociere, соціологічне дослідження. Режим доступу: http://www.tourinfo.ru.
3. Game, A. Travel / A. Game // International sociology. London: Sage. - 1998. - Vol.13. №1.
4. Machin A. The Social Helix: Visitor Interpretation As A Tool For Social Development / A. Machin. London: Belhaven, 1989; Machin, А. The Environment As Data: Building New Theory For Tourism / А.с Machin. 2007. Режим доступу: http://alanmachintopics.net.
5. Бауман З. Від паломника до туристу // Соціологічний журнал. - 1995. - №4.
6. Бауман З. Плинна сучасність: Пров. з англ. / Під ред. Ю.А.Асочакова. - СПб.: Пітер, 2008.
7. Десятка найкращих для круїзів річок в 2009 році. 07.07.2009. Режим доступу: http://www.TURIZM.RU.
8. Квартальнов В.А. Туризм. - М: Фінанси і статистика, 2003.
9. Коваленко В.В. Диференціація населення в Росії і його можливості у споживанні туристичних послуг // Вісник НАТ. -2008. - №2.
10. Віддати швартові // BusinessTravel. - 2008. - №10.
11. Статистичні дані круїзного туризму асоціації морських подорожей Cruise Lines International Association (CLIA). Режим доступу: http://www.mcds.ru.
12. Угрюм-ріка // Туринфо. - 2009. - №28.
13. Уррі Дж. Погляд туриста і глобалізація. Масова культура: сучасні західні дослідження: Пров. з англ. / Отв. ред. В.В.Зверева. - М.: Прагматика культури, 2005.
14. Ярская, В.М. Час в еволюції культури: філософські нариси. - Саратов, 1989.
15. Простір і час соціальних змін / В.Н.Ярская, Л.С.Яковлев, В.В.Печенкин, О.Н.Ежов. - Саратов: Наукова книга, 2004.
16. Cohen, E. Toward a Sociology of International Tourism // Social Research. - 1972. - Vol. 39. - P.72.

Досліджуються сучасні особливості круїзного туризму на Волзі. Розглядаються контури ідентичності туристів у волжському круїзі, аналізується багатогранність сприйняття обмежень в туризмі в якості часових границь радянського і сучасного туристичного досвіду. На основі емпіричних даних систематизуються мотивації і цінності туристів волжського круїзу, які перебувають між традиційним відпочинком виходячи з радянського досвіду і реалізацією своєї заповітної мрії.

In this article some features of modern Volga cruise tourism are analyzed. The contours tourists of identity in the Volga cruise are considered, multifaceted nature borders of perception in tourism as time borders of the Soviet and modern tourist experience. Referring on the empirical the results motivations and values of tourists of the Volga cruise, who are staying between the traditional rest of the Soviet experience and precious dream realization are systematized.