Купріянов Е.А.

Аналіз розвитку туристичної галузі АР Крим

Туризм є однією з високоприбуткових і динамічних галузей економіки. Туризм надає стимулюючу дію на функціонування ключових секторів економіки: телекомунікації, транспорт, зв'язок, торгівлю, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів масового споживання. Крім того, розвиток туризму забезпечує створення додаткових робочих місць, поліпшення інвестиційного клімату, активізацію підприємницької діяльності.

Автономна Республіка Крим, володіючи значним природно-рекреаційним потенціалом, сукупністю культурно-історичних пам'яток займає поки не провідне місце серед туристських регіонів України за ступенем розвитку туристичної інфраструктури, так і за відвідуваністю туристами, незважаючи на те, що туристична галузь розглядається в якості пріоритетною для економіки республіки, як сфера, що підвищує рівень її фінансової самодостатності. Отже, для ефективного розвитку нашої держави та Автономної Республіки Крим, зокрема, необхідно дослідження проблеми розвитку курортно-рекреаційних територій.

Питань розвитку курортно-рекреаційних територій присвячені статті таких вчених, як Данилишин Б.М., Нагорська М.М. та ін.

Так наприклад Данилишин Б.М., досліджує шляхи вирішення актуальних проблем формування сучасної державної регіональної політики, економіки природокористування та розвитку продуктивних сил України в контексті нових економічних і політичних умов.

Нагорська М.М розробила ряд заходів щодо вдосконалення розвитку підприємницької діяльності промислових підприємств АРК. Були науково обґрунтовані особливості стратегій розвитку, структура та змісту програм розвитку підприємств регіону.

Метою даної статті є аналіз розвитку санаторно-курортного, туристичного та рекреаційного комплексу Автономної Республіки Крим.

Займаючи близько 4,5 % площі, Кримський півострів концентрує 29,6 % всіх рекреаційних ресурсів, 10 % місткості готельного фонду, 40 % ємності здравниць України. У міжрайонному територіальному поділі праці автономія виділяється насамперед виробництвом оздоровчих і лікувальних послуг (70 % і 11 % від усіх цілей відвідування організованих рекреантів) [1].

Основними споживачами (близько 95%) санаторно-курортних і туристичних послуг у Криму є жителі колишнього СРСР, що обумовлено не тільки територіальною близькістю регіонів, але і спільними рисами їх соціально-економічного і культурного розвитку.

З переходом української економіки на ринкові принципи й умови господарювання в її рекреаційному комплексі відбулися корінні зміни.

Неможливість своєчасної заміни застарілого адміністративного механізму на сучасний ринковий, економічну кризу, що супроводжувався падінням виробництва, зниженням рентабельності і банкрутством більшості промислових підприємств, на балансі яких знаходились санаторно - курортні установи, призвів до того, що підприємства виявилися не в змозі надалі фінансувати поточні витрати, розвивати їх матеріальну базу. Для виходи з ситуації, що склалася підприємства підняли ціни на путівки. Однак цей крок не виправдав себе:

1. Доходи основної частини населення різко скоротилися.
2. Для решти відкрилися нові закордонні туристичні ринки, де можливість вибору та якість послуг були на порядок вище.

У поєднанні з різким скороченням підтримки рекреаційної сфери державою і майже повним зникненням соціального туризму призвело до того, що санаторії, будинки і бази відпочинку країни втратили основного контингенту відпочиваючих.

У 2007 р. кількість прибулих на відпочинок на Чорному морі і лікування становить 196,3 тис. чол. В порівнянні з минулим сезоном в 2007 році в Криму збільшилася кількість відпочиваючих на 11,4 %. У структурі обсягу реалізації туристичних послуг найбільший відсоток зайняв внутрішній туризм - 71 %, на другому місці - іноземний - 28,6% і на третьому - зарубіжний - 0,4%. Велика частина відпочиваючих прибула на півострів залізничним транспортом - 2 млн. 998 тис. осіб, що майже на 300 тис. більше, ніж у 2005 р. авіатранспортом - майже 620 тис., майже на 205 тис. збільшилася кількість автотуристів [2, с.58].

В даний час, незважаючи на стійке зростання числа відпочиваючих в останні роки, сучасний стан рекреаційного комплексу Автономної Республіки Крим може бути оцінено як недостатньо стабільний.

Матеріально-технічна база рекреаційних закладів, асортимент і якість послуг, відстають від світового рівня, що знижує конкурентоспроможність Кримського регіону.

Для підтримки, розвитку та приведення туристичної галузі до міжнародних стандартів у Криму реалізується кілька державних і республіканських програм розвитку серед них:

- Постанова від 29 квітня 2002 р. N 583, Київ. Про затвердження Державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки;
- Постанова Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Програма розвитку на 2006-2010 роки від 17 березня 2004 року № 849-3/04;
- Програма розвитку Криму як цілорічного загальнодержавного і міжнародного курортно - рекреаційного і туристичного центру, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 133;
- Першочергові заходи щодо виконання в 2001-2005 роках комплексної програми соціально - економічного розвитку Великої Ялти як курорту загальнодержавного значення, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2001 року № 1206;
- Програма розвитку автотуризму в Автономній Республіці Крим, затверджена Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 16 травня 2001 року № 1810-2/01;
- Програма розвитку сільського та зеленого туризму в Автономній Республіці Крим на 2007 - 2010 роки. Постанова Верховної Ради Автономної Республіки Крим 19 вересня 2007 р. N 572-5/07.

Розглядаючи фінансову сторону даних програм можна говорити про недостатньому фінансуванні так, наприклад, на програму розвитку сільського та зеленого туризму в Автономній Республіці Крим на 2007 - 2010 роки планується виділити табл.1 [4].

Таблиця 1.