<<< назад | зміст | вперед >>>

Кравченко Н.О. Рекреаційне господарство Полісся: сучасний стан та перспективи розвитку

ІІІ. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА НА ПОЛІССІ

3.4. Концептуальні засади перспективного розвитку рекреаційного господарства Полісся

Ще наприкінці 80-х років ХХ сторіччя вчені відмічали проблеми, притаманні розвитку рекреаційного господарства як СРСР, так і України: зростання негативних тенденцій у рекреаційному ресурсокористуванні, конкуренція за ресурси між рекреаційною та іншими галузями народного господарства, негативні екологічні та економічні аспекти розвитку і функціонування рекреаційного господарства, конфліктність відносин між різними видами рекреаційної діяльності, недосконалість управлінської структури тощо [57, с.49]. З часом ці проблеми не вирішились, а деякі навіть загострились. Це, насамперед, стосується рекреаційного ресурсокористування, конкуренції з приводу використання ресурсів в середині самої галузі, а також між нею та іншими сферами національної економіки.

Сучасний розвиток рекреаційного господарства регіону ускладнюється також відсутністю чітких і стабільних механізмів економічного регулювання господарських відносин, економічних важелів і стимулів розвитку, низьким рівнем розвитку соціальної інфраструктури загального призначення, дефіцитом інформаційного та рекламного забезпечення; нестачею висококваліфікованих кадрів для рекреаційної сфери, загрозливою радіаційно-екологічною ситуацією, що склалась в деяких районах регіону, відсутністю у місцевого населення навичок підприємницької діяльності в рекреаційній галузі тощо. Все це потребує визначення загальних напрямків розвитку рекреаційної галузі регіону, розробки та реалізації системи заходів, спрямованих на покращення ситуації в ній.

Головною метою розвитку рекреаційного господарства на Поліссі є формування екологічно і соціально орієнтованої збалансованої регіональної рекреаційної системи, здатної задовольняти специфічні потреби рекреантів у коротко- та середньотривалих видах відпочинку на високому рівні, а також приносити регіону економічні, комерційні, соціальні та екологічні вигоди.

Досягнення цієї мети повинно будуватись на наступних принципах:

- екологічності, що полягає у гармонізації відносин між людиною та природою, відповідальності за стан довкілля перед прийдешніми поколіннями з боку сучасного суспільства та кожного його члена зокрема, екологізації рекреаційного господарства;
- невід'ємності рекреаційної діяльності і охорони та захисту тих ресурсів, що використовуються в її процесі;
- наукової обґрунтованості проведення тих чи інших видів рекреаційної діяльності на певних територіях;
- відповідальності, що полягає у повному усвідомленні органами місцевої влади та організаторами рекреаційної діяльності усіх загроз та негативних впливів на економічне, комерційне, соціальне та природне середовище, які супроводжують розвиток рекреаційного господарства, та запобігання небажаним наслідкам шляхом раціональної організації регіональних рекреаційних систем;
- пріоритетності збереження екологічної рівноваги перед отриманням комерційного зиску;
- паритетності та пропорційності фінансування рекреаційної галузі;
- інноваційності, котра полягає у розробці та застосуванні новітніх механізмів урівноваження рекреаційних потреб з оптимальним рівнем рекреаційних навантажень на довкілля, що не порушуватиме природню рівновагу в екологічних системах;
- прозорості, що має забезпечити порозуміння органів влади та суб'єктів рекреаційної діяльності з місцевими громадами з приводу екологічної безпеки та соціально-економічного добробуту останніх, реалізації прав власності на рекреаційні об'єкти, легітимності дій сторін і т.ін.

Втілення вищезазначеної мети передбачає постановку наступних задач та розробку комплексних заходів щодо їх реалізації по таким стратегічним напрямам:

У галузі координації і управління:

- вдосконалення системи управління рекреаційною галуззю на обласному, районному, місцевому рівнях шляхом оптимізації організаційно-управлінської структури;
- стимулювання місцевої ініціативи в управлінні галуззю та прийнятті рішень щодо її функціонування;
- створення сприятливих організаційно-правового та економічного середовища для залучення у сферу малого та середнього бізнесу, забезпечення рівних умов для їх участі в рекреаційній господарській діяльності;
- розробка ефективної системи моніторингу і оцінки наслідків, як позитивних, так і негативних, функціонування рекреаційного господарства.

У галузі ресурсокористування:

- оцінка екологічного потенціалу природних рекреаційних ресурсів, визначення їх екологічної місткості та регуляція на їх основі масштабів відвідуваності;
- створення кадастру рекреаційних ресурсів, надання їм спеціального статусу;
- ефективне та раціональне використання усіх видів рекреаційних ресурсів, забезпечення органами влади контролю за їх використанням;
- використання регіональних переваг у забезпеченості ресурсами, інфраструктурою для ефективного розвитку рекреаційного господарства.

У галузі фінансового забезпечення:

- вдосконалення та раціональне використання фінансово-кредитних важелів управління галуззю;
- розробка адресних інвестиційних програм для перспективних з точки зору стимулювання економічного зростання регіонів видів рекреаційної діяльності;
- забезпечення доступності до кредитних ресурсів;
- стимулювання інвестиційної діяльності в рекреаційній сфері регіону.

У галузі удосконалення матеріально-технічної бази рекреації:

- сприяння розвитку регіональної рекреаційної інфраструктури;
- забезпечення ефективного використання наявної рекреаційної інфраструктури шляхом реконструкції та модернізації діючих об'єктів рекреаційного господарства;
- піднесення на якісно вищий рівень стану регіональної та соціальної інфраструктури, що використовується в рекреаційній діяльності.

У галузі маркетингової діяльності:

- підтримка процесу поширення інформації про рекреаційні можливості регіону;
- забезпечення популяризації регіонального рекреаційного продукту на внутрішньому та зовнішніх ринках рекреаційних послуг;
- сприяння процесу удосконалення традиційних і розробці нових, специфічних для даного регіону, рекреаційних послуг регіонального, загальнодержавного та міжнародного рівнів;
- забезпечення доступності рекреаційних послуг для всіх верств населення;
- сприяння просуванню рекреаційних послуг на внутрішній та зовнішній ринки.

У галузі зв'язків:

- розвиток міжрегіонального і міжгалузевого співробітництва в рекреаційній сфері, оптимально збалансоване регулювання суспільно-економічних відносин у сфері організації і розвитку галузі;
- забезпечення встановлення урівноважених, взаємовигідних зв'язків між рекреаційною та екологічною системами;
- створення механізму постійної взаємодії між рекреаційними підприємствами і науковими установами, що вивчають різні аспекти перебігу рекреаційної діяльності та функціонування рекреаційного господарства, а також навчальними закладами, що спеціалізуються на підготовці кадрів у галузь.

У галузі освіти та науки:

- створення багаторівневої системи підготовки кадрів для рекреаційної сфери, розробка і запровадження перспективних галузевих мінімальних освітніх стандартів;
- підготовка представників приватного сектору, бажаючих займатися наданням послуг у галузі альтернативних видів туризму, з основ бізнесу, соціальної реклами; проведення роз'яснювальної роботи, тренінгів та семінарів з основ організації альтернативних видів туризму, надання інформаційно-консультативних послуг;
- освітня робота серед туристів, котрі відвідують регіон, з приводу способів поведінки в природі та місцевих громадах;
- всебічне вивчення аспектів перебігу рекреаційної діяльності та наукове обґрунтування засад організації та функціонування рекреаційного господарства.

Реалізація цих завдань повинна здійснюватись поетапно: створення програми та плану розвитку рекреаційного господарства у Поліському регіоні; удосконалення нормативно-правової бази розвитку даної галузі в регіоні; безпосередньо розвиток галузі як результат проведення комплексних заходів.

Джерелами фінансування становлення та подальшого функціонування рекреаційного господарства можуть бути: державні кошти, що виділяються з бюджету на розвиток галузі, державні кошти, що виділяються на реалізацію цільових програм, фонди розвитку туризму, прямі іноземні інвестиції, інвестиції приватного сектора, місцеві бюджети, сама галузь.

Для ефективної та якісної реалізації основної мети розвитку рекреаційного господарства на Поліссі обов'язковою складовою частиною її втілення повинна бути система моніторингу та оцінки, що регулярно повинна здійснюватись спільними зусиллями органів управління, ділових та наукових кіл. Для цього повинна бути розроблена система кількісних і якісних індикаторів, що відповідали б принципам і задачам реалізації головної мети. Її здійснення сприятиме формуванню ефективної, конкурентоспроможної та екологічно безпечної рекреаційної системи регіону.

Отже, виведення рекреаційного господарства Полісся на якісно новий рівень, підвищення ефективності його функціонування можливе лише спільними зусиллями наукових, ділових, управлінських та громадських кіл. Окрім того, для досягнення найвищого ефекту реалізація вищевказаних напрямів розвитку рекреаційного господарства повинна бути взаємоузгодженою та збалансованою. Найкращою формою територіальної організації такого співробітництва на регіональному рівні є створення на територіях із високим рекреаційним потенціалом кластерів - об'єднань виробників рекреаційних послуг із допоміжними підприємствами, організаціями і установами, що постачають перших сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, інформацією, здійснюють технічне та кадрове забезпечення, надають консалтингові та маркетингові послуги та послуги реалізації.

В Україні існує досвід організації кластерів. Так, на Поділлі функціонує асоціація "Поділля Перший", до якої входять 6 даних територіальних утворень, що об'єднують підприємства легкої та харчової промисловості, будівельної індустрії, туристичні компанії та фірми сфери послуг. У м. Славутич, організовано кластер, що об'єднав місцеве туристичне агентство, агентство з розвитку бізнесу, міський фонд підтримки підприємництва, ресторанно-готельний комплекс, страхову компанію, кредитну спілку, автотранспортне підприємство, фотоательє, управління з розвитку фізкультури, спорту та туризму, основною метою яких є надання повного спектру туристичних послуг. Як бачимо, кластери можуть створюватися у будь-якій сфері економічної діяльності і включати в себе різноманітні підприємства, спроможні зробити свій внесок у загальну справу.

Перевагами організації кластерів в регіоні є те, що дані угруповання допомагають чіткіше зрозуміти проблеми та стан економіки регіону, забезпечують замкнутий цикл виробництва, раціональне використання ресурсів, налагодження господарських зв'язків, розповсюдження міжгалузевих технологій, науково-технічної інформації; роблять можливим ефективніше використання залученого капіталу, дозволяють підвищити якість та результативність маркетингових досліджень, визначити напрями впровадження інновацій; сприяють залученню довготривалих інвестицій; створюють передумови для розвитку бізнесу та науки і т. ін. - відтак, сприяють розв'язанню соціально-економічних проблем регіонів.

Яким чином організовуються кластери? Світовий досвід показує, що це спонтанний процес. Помилковим є штучне об'єднання підприємств і організацій і нав'язування їм певних цілей, копіювання структури і напрямів діяльності вже функціонуючих кластерів. В даному процесі важливими є задачі пошуку можливостей для створення кластерів та їх підтримка, реалізація яких повинна забезпечуватись науковими та управлінськими колами.

Дослідниками вже було розглянуто потенційні для створення кластерів території Чернігівської області: "Качанівка-Ніжин" (Ніжинський, Ічнянський, Бахмацький, Прилуцький, Срібнянський, Борзнянський і Талалаївський райони) та "Чернігів-Славутич" (Чернігівський, Менський, Коропський, Сосницький, Куликівський і Новгород-Сіверський райони), охарактеризовано їх компонентний склад та ресурсну забезпеченість [52, с.159-171]. Поряд з тим, у Поліському рекреаційному регіоні є території, для повного використання рекреаційних можливостей яких доцільно удосконалювати територіальну організацію рекреаційного господарства шляхом сприяння утворенню та підтримки кластерів, в які б об'єднувались підприємства, установи та організації, що працюють у рекреаційній та суміжних сферах, здатні спільними зусиллями підвищити власну продуктивність та з максимальною ефективністю реалізувати мету рекреаційної діяльності. Такими об'єднаннями можуть бути кластери "Шацький", "Ковель-Луцьк", "Берестечко - Рівне" (міжобласниий), "Східно-Волинський" (табл. 3.2).

Таблиця 3.2