<<< назад | зміст | вперед >>>

Кравченко Н.О. Рекреаційне господарство Полісся: сучасний стан та перспективи розвитку

ІІ. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА НА ПОЛІССІ

2.3. Районування території Полісся за рівнем розвитку рекреаційного господарства

Важливим етапом вивчення територіальної організації рекреаційного господарства, що відображає особливості і специфіку сучасного стану його розвитку, є економічне районування. Завданням його є не стільки виділення сітки районів, скільки пояснення причин такого стану речей, та на основі цього - обґрунтування пріоритетів перспективного розвитку рекреаційного господарства .

Економіко-рекреаційне районування території Полісся, запропоноване в роботі, було здійснене на основі врахування результатів ресурсного, курортологічного, економічного та екологічного аналізу. В його основу покладено наступні показники і критерії: забезпеченість території природними та соціально-культурними рекреаційними ресурсами, їх характер, спеціалізація та рівень розвитку рекреаційного господарства, рівень рекреаційної атрактивності території, локалізація стаціонарних об'єктів відпочинку, територіальні відмінності у попиті на рекреаційні послуги, наявність ядер концентрації рекреаційної діяльності, рівень розвитку інфраструктури загального користування, забезпеченість території об'єктами природно-заповідного фонду, якість довкілля для проведення рекреаційної діяльності тощо.

Територіальна рекреаційна система, що існує в межах Поліського регіону, може бути систематизована в якості рекреаційного регіону, оскільки характеризується територіальним поєднанням різнорідних рекреаційних ресурсів, притаманних даному територіальному утворенню, достатніми транспортними комунікаціями, що пов'язують його з іншими регіонами та забезпечують задовільне транспортне сполучення в його межах. В залежності від специфіки рекреаційних ресурсів, щільності мережі стаціонарних оздоровчих закладів, рівня розвитку рекреаційної інфраструктури та інфраструктури загального користування, рівня економічного розвитку на території Поліського рекреаційного регіону було виділено чотири мезорегіони: Південно-Поліський, Північно-Поліський Східно-Поліський та Центрально-Поліський (рис. 2.10).

Південно-Поліський рекреаційний мезорегіон включає в себе Володимир-Волинський, Іваничівський, Локачинський, Луцький, Горохівський та Ківерцівський райони Волинської області, Радивилівський, Демидівський, Дубенський, Здолбунівський, Острозький, Рівненський, Гощанський, Корецький, Березнівський та Костопільський райони Рівненської області, Любарський, Чуднівський, Бердичівський, Ружинський, Андрушівський, Попільнянський, Брусилівський, Коростишівський, Житомирський, Дзержинський, Баранівський, Н.-Волинський, Червоноармійський, В.-Волинський, Черняхівський, Радомишльський райони Житомирської області.

Рекреаційне господарство даного територіального утворення досягло порівняно високого рівня розвитку, що пояснюється наявністю значного природного та соціально-культурного рекреаційного потенціалу, щільнішою, ніж на півночі мережею поселень, досить розвиненою інфраструктурою загального користування.

Районоутворюючими чинниками на даній території виступають обласні центри (Луцьк, Рівне, Житомир), міста з кількістю населення понад 50 тис.осіб (Нововолинськ, Бердичів, Новоград-Волинський), річки (Стир, Горинь, Случ, Тетерів), а також міжнародну автомобільну магістраль Е-40 - Київ - Житомир - Рівне - Львів - Краків та автомагістралі державного значення (Устилуг - Володимир-Волинський - Луцьк - Рівне; Рівне - Здолбунів - Нетішин - Шепетівка - Старокостянтинів - Любар - Чуднів - Житомир). Ймовірно, що й надалі на цих територіях рекреаційна індустрія розвиватиметься динамічніше, а асортимент рекреаційних послуг, які надаватимуться тут, відрізнятимуться більшим різноманіттям і широтою.

Рис. 2.10. Економіко-рекреаційне районування території Полісся

Північно-Поліський рекреаційний мезорегіон включає Любомльський, Шацький, Ратнівський, Старовижівський, Турійський, Ковельський, К.-Каширський, Любешівський, Рожищенський та Маневицький райони Волинської області, Володимирецький, Сарненський, Рокитнівський, Дубровицький, Зарічненський райони Рівненської області, Ємільчинський, Коростенський, Малинський, Народицький, Овруцький, Олевський, Лугинський райони Житомирської області та Поліський, Іванківський і Вишгородський райони Київської області. Характерною рисою мезорегіону є наявність значних площ, практично вилучених з рекреаційного користування через складну екологічну ситуацію. Незважаючи на це, регіон має умови та потенціал для розвитку альтернативних видів туризму. Цьому сприяє високий рівень заповідності, нещільна мережа поселень, невисокий рівень господарського освоєння території. Проте, при збереженні сучасних тенденцій розвиток рекреаційного господарства даного мезорегіону, за винятком Шацького району, буде відбуватись менш динамічно, оскільки ресурсна, інфраструктурна та споживча база тут слабша, ніж на півдні. "Ядрами конденсації" Північно - Поліського мезорегіону є міста Ковель, Коростень, озеро Світязь, річки Горинь, Случ, Турія, міжнародна магістраль Е-373 - Київ - Коростень - Сарни - Ковель - Люблін.

До складу Центрально-Поліського рекреаційного мезорегіону входять усі, окрім трьох північних, адміністративні райони Київської області. В межах даного територіального утворення складаються виключно сприятливі умови для розвитку рекреаційного господарства, що обумовлюються не лише наявністю достатньої кількості рекреаційних ресурсів як природного, так і антропогенного походження, але, насамперед, розташуванням тут столиці держави, а також похідними від цього факторами: наявністю потужних туристичних потоків, що приймає та відправляє м. Київ, винятковим транспортно-географічним положенням мезорегіону. Київщина на відміну від Волинської, Рівненської, Житомирської та Чернігівської областей не відноситься до депресивних територій і вигідно відрізняється від них рівнем економічного розвитку, якістю життя населення, станом інфраструктури загального користування та рекреаційного господарства. Особливо це стосується Столичного рекреаційного району, до складу якого входять м. Київ, Києво-Святошинський та Броварський райони. Центрами тяжіння Південно-Київського рекреаційного району є Переяслав-Хмельницький, Біла Церква, Обухів.

Східно-Поліський рекреаційний мезорегіон охоплює територію Чернігівської області. Рекреаційне господарство даного територіального утворення має потужний рекреаційно-ресурсний та матеріально-технічний потенціал розвитку. Особливості історичного розвитку, географічне положення, культурні традиції наклали свій відбиток як на формування рекреаційно-ресурсної бази, так і на розвиток мережі закладів рекреаційного господарства, транспортних комунікацій тощо. Багатство рекреаційних ресурсів, близькість до м. Києва, на території якого формується значний рекреаційний попит, за умови раціональної організації рекреаційної діяльності відкриває перед мезорегіоном широкі перспективи подальшого розвитку галузі. Районоутворюючими ядрами Східно-Поліського мезорегіону є р. Десна, міста Чернігів, Ніжин, Прилуки, міжнародні магістралі Е-101 - Київ - Москва та Е-95 - Київ - Санкт-Петербург.

У складі Південно-Поліського мезорегіону можна виділити шість рекреаційних районів, що сформувались на базі однорідних рекреаційних ресурсів.

1. Південно-Волинський (В.-Волинський, Горохівський, Іваничівський, Ківерцівський, Локачинський, Луцький райони). Для району характерна надзвичайна строкатість ландшафтів, зумовлена розташуванням у двох природних зонах: Мішаних лісів (Волинське Полісся) та Лісостепу (Волинська височинна область). Район відноситься до помірно забруднених територій. Деяке екологічне напруження характерне для міст Луцьк та Нововолинськ і їх околиць. Вигідне поєднання природних і соціально-культурних рекреаційних ресурсів дають змогу прогнозувати подальший розвиток рекреаційної діяльності у таких центрах як Луцький, Володимир-Волинський, м. Берестечко, м. Ківерці, смт Цумань, смт Рокині, с. Зимне, Берестяни, Озерце. Успішний розвиток рекреаційної галузі поряд з іншими чинниками зумовлюватиметься порівняно високим рівнем економічного розвитку, досить розвиненою транспортною мережею, зручним географічним положенням району, наявністю попиту на рекреаційні послуги з боку місцевого населення. Район має передумови для розвитку екскурсійної діяльності, культурно-пізнавального та сільського туризму.

2. Дубенський (Демидівський, Дубенський, Млинівський, Радивилівський райони). Районоутворюючим центром є м. Дубно. Район виділяється багатою історико-культурною спадщиною литовської та козацької доби. Подальшому становленню рекреаційної справи сприятимуть досить розвинена рекреаційна інфраструктура, щільна мережа шляхів сполучення. В районі доцільно розвивати екскурсійну справу та культурно-пізнавальний туризм. Своїм рекреаційним потенціалом виділяються м. Радивилів, смт Млинів та Смига, с. Пляшева.

3. Рівненський (Здолбунівський, Костопільський, Острозький, Рівненський райони). Достатньо сформованими є Рівненський та Дубенський центри. Різноманітність ландшафтів обумовлена розміщенням району в межах Малого та Волинського Полісся, а також Волинської височинної області Лісостепової зони. Горбистий рельєф Мізоцького кряжу підвищує рекреаційну атрактивність району. Район виділяють: досить високий рівень економічного розвитку та промислового освоєння, щільна мережа поселень, досить розвинена інфраструктура загального користування, досить напружена екологічна ситуація, високий рівень рекреаційного попиту з боку місцевого населення. Досить потужний рекреаційний потенціал і значний рівень рекреаційного освоєння території (особливо околиць Рівного та берегів р.Горинь) - непогана база для подальшого розвитку рекреаційної господарської діяльності, зокрема, культурного, релігійного, сільського туризму, екскурсійної та санаторно-курортної справи. Ядром району є м. Рівне. Виділяються м. Острог та Гоща. Передумови для розвитку рекреаційної справи мають села Базальтове, Буща, Мізоч, Новостав, Олександрія, Хорів та смт Клевань.

4. Березнівський (Березнівський, Гощанський, Корецький райони). Адміністративні райони, що входять до складу даного територіального утворення мають невисокий рівень соціально-економічного розвитку, тому становлення рекреаційної справи у районі потребує державної підтримки, тим більше, що для цього є непогані передумови: досить чисте довкілля, потужний природно-рекреаційний потенціал, високий рівень заповідності, - сприятливі для розвитку санаторно-курортної діяльності, екологічного та сільського туризму. Перспективи для розвитку мають села Більчаки, Губків, Маринин, Хмелівка, м. Корець.

5. Новоград-Волинський (Баранівський, Дзержинський, Любарський, Новоград-Волинський, Чуднівський райони). "Ядром конденсації" може виступати р. Случ. Район характеризується відносно сприятливою екологічною ситуацією, середнім рівнем рекреаційного потенціалу, невисоким рівнем рекреаційної освоєності території, досить щільною мережею сільських поселень, що робить його придатним для розвитку санаторно-курортної справи, сільського та культурно-пізнавального туризму. Непогані перспективи для розвитку рекреаційного господарства мають м.Баранівка, м. Любар, м.Новоград-Волинський, с. Нова Чартория.

6. Житомирський (Андрушівський, Бердичівський, В.-Волинський, Житомирський, Червоноармійський, Черняхівський райони) з досить розвиненими Житомирським та Бердичівським центрами. Знаходиться у двох природних зонах: Мішаних лісів (Житомирське Полісся) та Лісостепу (Північно-Придніпровська височинна область). Мальовничі ландшафти околиць Житомира, значний рекреаційно-ресурсний потенціал, потреби мешканців області та обласного центру у відпочинку, відносно сприятлива екологічна ситуація, розвинена рекреаційна інфраструктура, наявність транспортних комунікацій стали сприятливими чинниками для динамічного розвитку в районі рекреаційного господарства і зумовили досить високий рівень рекреаційної освоєності південної частини території. Ці особливості регіону роблять перспективним розвиток культурно-пізнавального, спортивного та сільського туризму, екскурсійної діяльності, особливо в містах Андрушівка, Бердичів, Житомир, селах Кодня, Дениші, Тригір'я, Кмитів, Верхівня.

У складі Північно-Поліського мезорегіону виділимо три рекреаційні райони:

1. Шацький (Шацький, Любомльський, Ратнівський райони) із розвиненим Шацьким рекреаційним господарським комплексом, сприятливий для подальшого розвитку санаторно-курортної справи, екологічного, сільського та промисельного туризму через наявність високого природно-рекреаційного потенціалу, сприятливої екологічної ситуації, зручного географічного положення, високого рівня заповідності, досить розвиненої рекреаційної інфраструктури, значного рівня рекреаційної освоєності території. Район має невисокий рівень соціально-економічного розвитку, тому для успішного розвитку рекреаційної справи потребує державної підтримки.

2. Ковельський (Ковельський, К.-Каширський, Любешівський, Маневицький, Рожищенський, Старовижівський, Турійський райони), в якому можливий розвиток культурно-пізнавального, сільського, екологічного та промисельного туризму. Район характеризується невисоким рівнем рекреаційно-ресурсного потенціалу, незначним ступенем рекреаційного освоєння території. Розвиток туризму обмежує значна заболоченість території. Проте можливості для розвитку вищевказаних видів туризму мають м. Ковель та села Колодяжне, Нуйно, Скулин, Підріччя, Оконськ.

Окремо у складі Північно-Поліського мезорегіону виділяється особливий радіоекологічний Поліський район, що охоплює території Народицького, Овруцького, Олевського, Лугинського, Коростенського, Малинського та Ємільчинського районів Житомирської області, Поліського, Іванківського та Вишгородського районів - Київської, Зарічненського, Дубровицького, Сарненського та Рокитнівського районів Рівненської області. Вони характеризуються наявністю потужного природно-рекреаційного потенціалу, який, проте, майже закритий для використання в рекреаційних цілях внаслідок радіаційного забруднення. На цих територіях можливий обмежений розвиток екологічного та наукового туризму, а також екскурсійної справи.

Східно-Поліський рекреаційний мезорегіон включає в себе наступні рекреаційні райони:

1. Деснянський (Козелецький, Коропський, Куликівський, Менський, Новгород-Сіверський, Сосницький, Чернігівський райони) із розвиненим Чернігівським вузлом. Специфічними рисами району є надзвичайно високий рекреаційно-ресурсний потенціал, високий рівень рекреаційного освоєння території, досить розвинена рекреаційна інфраструктура. Усе це у поєднанні з вигідним географічним положенням району, щільною транспортною мережею робить його досить сприятливим для розвитку культурно-пізнавального, релігійного, екологічного, сільського туризму та санаторно-курортної справи. Обмежуючим фактором виступає те, що деякі ареали району належать до помірно забруднених територій. Перспективними для розвитку рекреаційної справи є м.Чернігів, м.Седнів, м.Сосниця, м.Новгород-Сіверський, смт Козелець, смт Остер, с. Лемеші, Сорокошичі, Вертіївка, Дроздівка, Максаки, Вишеньки, Понорниця, Мезин.

2. Остерсько-Удайський (Бахмацький, Бобровицький, Борзнянський, Варвинський, Ічнянський, Ніжинський, Носівський, Прилуцький, Срібнянський, Талалаївський райони). Район характеризується потужним рекреаційним потенціалом, порівняно сприятливою екологічною ситуацією, порівняно високим рівнем економічного розвитку, має розвинену транспортну мережу. Можливий розвиток культурно-пізнавального, сільського, екологічного та релігійного туризму. Виділяються Ніжинський, Батуринський, Качанівсько-Тростянецький центри. Окрім них перспективними є м. Прилуки та села Тиниця, Вороньки, Піски, Іржавець, міста Борзна та Ічня.

3. Задеснянський (Городянський, Корюківський, Ріпкинський, Семенівський, Щорський райони). Середній рекреаційно-ресурсний потенціал у поєднанні із невисоким рівнем економічного розвитку та напруженою екологічною ситуацією обмежують розвиток рекреаційної справи. Тим не менш, в районі можливий розвиток екологічного та сільського туризму. Придатними для цих цілей є м. Щорс, м.Сосниця, смт Любеч, села Сеньківка, Жукля, Єліно, Нові Боровичі.

<<< назад | зміст | вперед >>>