<<< назад | зміст | вперед >>>

Кравченко Н.О. Рекреаційне господарство Полісся: сучасний стан та перспективи розвитку

ІІ. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА НА ПОЛІССІ

2.2. Характеристика сучасного стану та тенденцій розвитку рекреаційного господарства Полісся

Поліський регіон у складі Волинської, Житомирської, Рівненської та Чернігівської областей характеризується наявністю потужного рекреаційно-ресурсного потенціалу (21% від загальноукраїнських рекреаційних ресурсів [34, с.113]) і досить сприятливих умов для розвитку на цих територіях рекреаційної діяльності. Проте, рівень використання рекреаційних ресурсів становить лише 9%, при середньому в країні - 14,4% [34, с.113], а рекреаційне господарство регіону характеризується низьким рівнем розвитку, про що свідчать наступні дані (табл. 2.6).

Затяжний період руйнації старого типу економічних відносин та розбудови нових, що співпав із процесами становлення державності, супроводжувався кризовими явищами в економіці країни та регіону, що негативно позначилось на розвиткові рекреаційної сфери.

Таблиця 2.6

Показники розвитку закладів рекреаційного господарства Полісся

Типи рекреаційних закладів		Показник	1995	2000	2002	2003	2004	2005
Санаторно-курортні заклади	Санаторії та пансіонати з лікуванням	Кількість закладів, од.	32	34	35	34	35	35
		Частка регіону у кількості закладів, %	5,8	6,1	6,4	6,3	6,6	6,7
		Кількість місць, од	5436	7315	7924	7896	7891	6495
		Частка регіону у кількості місць, %	3,4	4,8	5,3	5,4	5,4	4,5
		Кількість місць на 10000 осіб	10,6	14,8	16,4	16,5	16,7	13,8
	Будинки та пансіонати відпочинку	Кількість закладів, од.	4	3	2	2	2	2
		Частка регіону у кількості закладів, %	1,4	1,1	0,7	0,7	0,7	0,6
		Кількість місць, од	661	375	184	199	184	184
		Частка регіону у кількості місць, %	0,8	0,6	0,3	0,3	0,3	0,3
		Кількість місць на 10000 осіб	1,3	0,7	0,4	0,4	0,4	0,4
Заклади розміщення та харчування	Готелі та інші місця короткотермінового проживання	Кількість закладів, од.	148	144	136	137	134	130
		Частка регіону у кількості закладів, %	10,6	11	10,8	11,2	11,2	10,6
		Кількість місць, од	10120	8410	7698	8636	8757	8327
		Частка регіону у кількості місць, %	7,7	8,2	7,4	8,3	8,4	7,9
		Кількість місць на 10000 осіб	19,8	17,0	15,9	15,9	18,5	17,7
	Об’єкти ресторанного господарства	Кількість закладів, тис.	4,4	4,1	3,7	3,6	3,5	3,4
		Частка регіону у кількості закладів, %	10,9	12,4	12,1	12,5	12,5	12,4
		Кількість місць, тис	294	236	227	217	215	209
		Частка регіону у кількості місць, %	10,4	12,3	12,8	12,6	12,7	12,3
		Кількість місць на 10000 осіб	576	479	471	454	453	445
Культурно-рекреаційні заклади	Театри	Кількість об’єктів, од	9	11	10	10	10	10
		Частка регіону у кількості об’єктів, %	6,6	8,4	7,6	7,4	7,5	7,4
	Музеї	Кількість об’єктів, од.	35	45	47	53	53	54
		Частка регіону у кількості об’єктів, %	11,1	11,9	12,5	13,5	12,6	12,4
	Бібліотеки	Кількість об’єктів, од	3802	3061	3037	2970	2944	2929
		Частка регіону у кількості об’єктів, %	16,0	14,8	14,9	14,6	14,7	14,8
		Кількість закладів на 10000 осіб	7,4	6,2	6,3	6,3	6,2	6,2
	Кінотеатри та зали з кіноустановками	Кількість об’єктів, од.	2925	1094	547	526	294	228
		Кількість закладів на 10000 осіб	5,7	2,2	1,1	1,1	0,6	0,5
	Заклади культури клубного типу	Кількість об’єктів, од	4108	3552	3438	3376	3330	3309
		Частка регіону у кількості об’єктів, %	17,9	17,4	17,3	17,2	17,2	17,3
		Кількість закладів на 10000 осіб	8,0	7,2	7,1	7,1	7,0	7,0

Примітка. Розраховано за даними джерел [56, с.511-524, 18; 44; 55; 67].

Це було пов'язано, насамперед, із скороченням фінансування галузі, яка традиційно продовжувала забезпечуватись коштами за залишковим принципом; зносом основних фондів та недостатнім матеріально-технічним забезпеченням індустрії відпочинку; різким зниженням попиту на рекреаційні послуги внаслідок обмеження економічних можливостей населення та іншими причинами.

Найбільш катастрофічними наслідки даних процесів стали для культурно-рекреаційних закладів, а саме кінотеатрів та залів з кіноустановками, а також бібліотек та закладів культури клубного типу, кількість яких за період з 1995 по 2005 р. зменшилась відповідно у 12,8, 1,3 та 1,2 рази (табл. 2.6). Особливо загрозливих масштабів дані явища набули у сільській місцевості. Серед факторів, що спричинили дану ситуацію, окрім суто економічних, варто відзначити демографічні (скорочення кількості населення, масова міграція молоді із сільської місцевості), оскільки послугами даних закладів користується здебільшого місцеве населення, та соціально-культурні, пов'язані із зниженням культурного рівня та духовності населення, втратою традицій організованого відпочинку (бібліотеки, клуби, гуртки). Дані процеси на Поліссі відбуваються повільніше, ніж в інших регіонах, чим і пояснюється досить високий рейтинг регіону за забезпеченістю населення бібліотеками (6,2 об'єкти на 10000 населення) та закладами культури клубного типу (7,0 об'єктів на 10000 населення): 2 місце після Подільського району, у якому дані показники становили відповідно 7,0 та 7,8 на 10000 осіб (табл. 2.7). Показник забезпеченості поліського населення кінотеатрами та залами з кіноустановками знаходиться нижче середнього у державі рівня (0,7) і становить 0,5 об'єктів на 10000 осіб. Більш оптимістична ситуація склалась у музейній справі: за вказаний період кількість музеїв збільшилась на 19 і у 2005 році становила 54 об'єкти. За цим показником регіон увійшов до першої четвірки, поступаючись Центральному (75), Східному (63) та Подільському (57) районам.

Наслідки кризових явищ в економіці позначились на роботі закладів розміщення і харчування, а також будинків та пансіонатів відпочинку. Так, за період з 1995 по 2005 роки кількість останніх скоротилась удвічі, готелів та інших закладів розміщення - в 1,1 разів, об'єктів ресторанного господарства - в 1,3 рази. Відповідного скорочення зазнала і кількість місць у даних закладах, а відтак знизились показники забезпеченості населення місцями у рекреаційних закладах: якщо на кожні 10000 осіб населення Полісся у 1995 р. припадало приблизно по 1 місцю у будинках та пансіонатах відпочинку, 20 місць у готелях та 576 місць у закладах громадського харчування, то у 2005 р. ці показники становили відповідно 0,4, 17,7 та 445 місць (табл. 2.6).

В загальноукраїнському рейтингу за забезпеченістю населення місцями в будинках відпочинку Полісся займає сьоме місце, в готелях - п'яте, у закладах ресторанного господарства - перше (табл. 2.7), хоча абсолютні показники невисокі. Лідируючі позиції за першими двома показниками займає Південний регіон: відповідно 66,3 та 34,2 місця.

Невідповідність готельних послуг світовим стандартам, низький рівень платоспроможності вітчизняного споживача, незначні обсяги туристичних потоків, спрямованих в регіон, - ці та інші чинники зумовлюють далеко не повне використання потенціалу готельного господарства у Поліссі. Коефіцієнт використання місткості підприємств готельного господарства в регіоні коливається від 0,23 на Житомирщині до 0,38 на Чернігівщині [56, с.518]. Щодо комфортності умов проживання у готелях, яка оцінювалась за рівнем їх забезпеченості структурними підрозділами сфери сервісу (автостоянками, ресторанами, кафе, барами тощо), Поліський регіон займає шосте місце в Україні, випереджаючи лише Донецький і Подільський регіони [56, с.519].

На Поліссі розташовано 2163 дитячі оздоровчі табори, з яких 50 - заміських. Причому їх кількість постійно збільшується внаслідок відновлення практики відкриття при школах літніх оздоровчих майданчиків, розрахованих на оздоровлення невеликої кількості дітей. Так, за період з 2000 по 2003 р. кількість дитячих оздоровчих таборів зросла у 4,4 рази, а за наступні два роки ще у 1,8 разів. У той же час кількість місць у них за перший період зменшилась на 476 одиниць, а з 2003 по 2005 збільшилась 1,3 рази [18, 44, 55, 56, 67]. За кількістю місць у дитячих оздоровчих таборах Полісся займає сьоме (передостаннє) місце. Загальноукраїнськими лідерами за цими показниками є Південний і Донецький регіони. Вони ж лідирують за кількістю оздоровлених дітей [56, с.512].

Полісся не посідає значних позицій у державі за обсягами міжнародного та внутрішнього туризму. Так, у 2005 році суб'єктами туристичної діяльності регіону було обслуговано 1,9% всіх іноземних туристів, що відвідали Україну. Частка регіону в обслуговуванні громадян України, які здійснили закордонні подорожі, становила 2,1%, громадян, охоплених внутрішнім туризмом - 7,3 %, екскурсантів - 6,8%.

Щоб мати краще уявлення про масштаби туризму в даному та інших регіонах, співставимо кількість обслугованих туристів та екскурсантів з кількістю постійного населення по регіонах (табл. 2.8).

Таблиця 2.7

Рейтинг регіонів України за рівнем розвитку закладів рекреаційного господарства, 2005 р.

Регіони	Санаторно-курортні заклади						Заклади розміщення та харчування						Культурно-рекреаційні заклади
	Санаторії та пансіонати з лікуванням			Будинки та пансіонати відпочинку			Готелі та інші місця коротко-термінового проживання			Об’єкти ресторанного господарства			Театри	Музеї	Бібліотеки		Заклади культури клубного типу
	За кількістю закладів	За кількістю місць	За кількістю місць на 10000 осіб	За кількістю закладів	За кількістю місць	Закількістю місць на 10000 осіб	За кількістю закладів	За кількістю місць	За кількістю місць на 10000 осіб	За кількістю закладів	За кількістю місць	За кількістю місць на 10000 осіб	За кількістю об’єктів	За кількістю об’єктів	За кількістю закладів	За кількістю закладів на 10000 осіб	За кількістю закладів	За кількістю закладів на 10000 осіб
Донецький	7	8	8	2	2	2	7	7	8	5-6	1	6	7	8	8	8	8	8
Карпатський	2	2	2	3	5	5	3	4	4	2	4	4	3	7	1	3	3	3
Південний	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	2	7	2	6	4	5	4	5
Подільський	3	3	3	8	8	8	8	8	7	8	8	8	8	3	2	1	1	1
Поліський	6	5	4	7	7	7	6	5	5	4	6-7	1	5-6	4	3	2	2	2
Придніпровський	4	7	7	4	3	3	2	3	3	5-6	6-7	5	4	5	6	7	6	7
Східний	8	4	5	5-6	4	4	5	6	6	3	5	3	5-6	2	5	4	5	4
Центральний	5	6	6	5-6	6	6	4	2	2	7	3	2	1	1	7	6	7	6

Примітка. Розраховано за даними джерела [56, с. 511-524].

Таблиця 2.8

Рівень туристичної та екскурсійної активності по економічним районам України у 2005 році (в розрахунку на 1000 осіб постійного населення)

Регіони	Іноземних туристів, осіб	Громадян України, які виїжджали за кордон, осіб	Громадян, охоплених внутрішнім туризмом, осіб	Екскурсантів, осіб
Україна	11	18	33	36
Донецький	0	7	15	9
Карпатський	8	11	44	40
Південний	34	7	63	111
Подільський	1	5	20	16
Поліський	2	4	24	25
Придніпровський	5	7	25	21
Східний	2	10	21	21
Центральний	30	94	47	30

Примітка. Розраховано за даними джерела [59, с.43]

Таким чином, значними обсягами туризму в Україні характеризується Південний, Центральний (за рахунок м. Києва) та Карпатський регіони. За усіма показниками туристичної активності Полісся значно поступається не лише лідируючим регіонам, але й середньоукраїнським показникам: за обсягами в'їзного туризму у 5,6 разів, виїзного - у 4,5, внутрішнього - у 1,4, екскурсійної діяльності - у 1,5 рази. За обсягами виїзного туризму регіон займає восьме місце. Не набагато краща ситуація у галузі в'їзного туризму, за обсягами якого на 1000 осіб постійного населення Полісся займає п'яте місце, випереджаючи лише Донецький, Подільський та Східний регіони, а також внутрішнього туризму (шосте місце).

Серед туристів регіону найбільшою популярністю користувались подорожі з метою розваг і відпочинку (57,8%), на другому місці - службові і ділові поїздки (25,5%). З метою лікування подорожувало 3,5% туристів.

Незначні обсяги туристичної і рекреаційної діяльності в регіоні зумовлюють низький рівень участі Полісся у створенні прибутку в цій галузі. Так, на частку Полісся в обсягу послуг, наданих українськими готелями та іншими місцями короткотермінового розміщення припадає 2,4%, турагентствами - 1,0%. Внесок регіону у галузі відпочинку і розваг становить 2,8% [18, 44, 55, 67].

Наслідком різного рівня розвитку рекреаційної інфраструктури, нерівномірного розподілу туристичних потоків та дії інших об'єктивних причин є різна результативність функціонування суб'єктів туристичної діяльності - туроператорів та турагентів (табл. 2.9). Безумовним лідером за кількістю суб'єктів туристичної діяльності (ліцензіатів) є Центральний регіон (за рахунок м. Київ), який використовує свої переваги столичного регіону у формуванні попиту як з боку іноземних, так і вітчизняних туристів, екскурсантів. Лідирують за даним показником і визнані туристичні регіони України: Південний і Карпатський. Найменша кількість туроператорів та турагентів діє у Подільському та Поліському регіонах.

У 2005 р. 142 суб'єктами туристичної діяльності Полісся було обслуговано майже 143 тис. туристів та надано послуг на 42,5 млн. грн. (менші показники лише в Подільському регіоні), а до бюджету потрапило 3,2 млн. грн. Значно більший інтерес з точки зору аналізу результативності функціонування суб'єктів туристичної діяльності викликають усереднені показники, що характеризують роботу окремого підприємства. Так, у середньому, туристичне підприємство Центрального регіону за рік надає послуги 1194 туристам на суму 1738,1 тис. грн. і сплачує до бюджету 52,4 тис. грн. У Поліському регіоні таке підприємство обслуговує за рік 1004 туриста, надаючи послуг на суму 299,6 тис. грн., а до бюджету відраховує 22,2 тис. грн. Один працівник туристичного підприємства Центрального району за рік обслуговує 165 туристів і виробляє послуг на 239,7 тис. грн., у той час як аналогічні показники діяльності працівника туристичного підприємства Полісся становлять відповідно 152 особи та 45,4 тис. грн. Таким чином, ефективність роботи поліських туроператорів та турагентів є нижчою, ніж в інших регіонах України, окрім Подільського.

Таку ситуацію можна пояснити, з одного боку, меншою кількістю туристичних підприємств, малочисельністю їх персоналу, а з іншого - структурою споживчого попиту (підприємства, що займаються міжнародним туризмом, отримують більші кошти), регіональною специфікою стилю відпочинку тощо. Так, в середньому один турист, якого обслуговували суб'єкти туристичної діяльності Центрального регіону у 2005 р. спожив послуг на 1456 грн., Південного - 962 грн., Карпатського - 323 грн., Поліського - 298 грн.

Таблиця 2.9

Основні показники функціонування суб'єктів туристичної діяльності регіонів України у 2005 році

Регіони	Показники роботи підприємств							Показники роботи персоналу
	Кількість підпри-ємств, об’єктів	Обслуговано туристів		Послуги, надані за рік		Платежі до бюджету		Кількість працюю-чих, осіб	Кількість туристів, обслуго-ваних одним працівни-ком, осіб	Обсяг туристич-них послуг, наданих туристам одним працівни-ком, тис. грн..	Середня кількість працюю-чих на туристич-ному підприєм-стві, осіб
		Усього, осіб	Кількість туристів, обслугованих одним підприєм-ством, осіб	Загаль-ний обсяг, тис. грн..	Послуги, надані одним підприєм-ством, тис. грн.	Загальний обсяг, тис. грн..	Кошти, сплачені одним підприєм-ством, тис. грн..
Донецький	237	155432	656	156358	659,7	4161	17,6	847	184	184,6	4
Карпатський	319	386018	1210	124565	390,5	10386	32,6	2823	137	44,1	9
Південний	686	746180	1088	718183	1046,9	38067	55,5	6573	113	109,3	10
Подільський	123	106918	869	30851	250,8	1832	14,9	616	174	50,1	5
Поліський	142	142612	1004	42544	299,6	3154	22,2	937	152	45,4	6
Придніпровський	237	239761	1012	141118	595,4	6490	27,4	1716	140	82,2	7
Східний	255	183882	721	105273	412,8	5441	21,3	1462	126	72,0	6
Центральний	829	989783	1194	1440860	1738,1	43406	52,4	6011	165	239,7	7

Примітка. Розраховано за даними Міністерства культури та туризму України

Отже, для рекреаційного господарства України характерна значна територіальна диференціація. У загальному рейтингу, складеному на основі часткових рейтингів регіонів за показниками, наведеними у таблицях 2.7, 2.8, 2.9, регіони розташовані наступним чином: Південний (1), Карпатський, Центральний, Придніпровський, Східний, Поліський, Подільський, Донецький. Таким чином, маючи потужний рекреаційно-ресурсний потенціал, Полісся займає лише шосте місце за рівнем розвитку рекреаційного господарства. Низькою залишається і його ефективність.

Щодо територіальної концентрації закладів рекреаційного господарства в Поліському регіоні, то у 2005 році найбільша кількість музеїв, театрів, кіноустановок, місць у санаторіях-профілакторіях, будинках, пансіонатах, базах відпочинку та готелів знаходилось на Чернігівщині: відповідно 51,9, 40, 64, 40,9 та 39,2% від регіонального показника (рис. 2.5, 2.6); найбільша кількість дитячих оздоровчих таборів (26,1%) та ресторанів (34,6%) та місць у них (33,8%) зосереджена у Волинській області; бібліотек і клубів, а також місць у санаторіях найбільше на Житомирщині (відповідно 33,2, 34,1 та 27,7%), а у Рівненській області найбільші показники кількості санаторіїв 33,3 [18, 44, 55, 67].

. Рис 2.5. Територіальна концентрація окремих закладів рекреаційного господарства Полісся, 2005 рік

Рис. 2.6. Динаміка кількості ліжко-місць у санаторно-курортних закладах Полісся

Таке розміщення закладів рекреаційного господарства має у тому числі і історичні корені: зв'язки, у тому числі і туристичні, Української РСР (ІІ половина ХХ століття - період найбільш бурхливого розвитку туризму і формування мережі закладів рекреаційного господарства) із західними країнами були набагато слабкішими, ніж із союзними республіками. Тому Чернігівська область, маючи, передусім, зручне географічне положення, а також сприятливі, у порівнянні із північними областями СРСР, кліматичні умови, багаті природні та соціально-економічні рекреаційні ресурси, опинилась у лідерах Поліського регіону за більшістю показників розвитку закладів рекреаційного господарства, а на Волині потужний природно-рекреаційний потенціал використовувався не в повній мірі. З відкриттям західних кордонів і за умови раціонального господарювання в галузі міжнародного туризму ситуація може змінитися на краще.

З метою обґрунтування напрямів активізації рекреаційного господарства, детально розглянемо сучасний стан, динаміку розвитку та територіальну організацію кожного з типів рекреаційних закладів на Поліссі. Історія сучасного розвитку санаторно-курортної справи на території сучасного Поліського регіону розпочалась у 1935р. В с. Качанівка Ічнянського району Чернігівської області було засновано санаторій для хворих туберкульозом легенів. Проте, і до того часу цілющі властивості природи краю використовувались в рекреаційних цілях. За свідченнями місцевих жителів та літературних джерел північні райони Чернігівської області здавна приваблювали "дачників" з Москви та Санкт-Петербургу вдалим поєднанням природно-рекреаційних ресурсів, порівняно м'яким кліматом та мальовничими ландшафтами.

Не зважаючи на це, санаторно-курортна справа на Поліссі в силу різних причин розвивалась незначними темпами, особливо це стосується Волинської та Рівненської областей. У 1950 році в регіоні функціонувало 26 закладів відпочинку та фізичної реабілітації, з них 2 санаторії на 135 ліжко-місць у Волинській області, 3 санаторії на 160 ліжко-місць у Рівненській області, 9 санаторіїв та 3 будинки відпочинку на 1010 ліжко-місць на Житомирщині, а також вищезгаданий курорт союзного значення Качанівка (що згадувався у довідковій літературі поряд із такими відомими українськими курортами того часу як Трускавець, Моршин, Осипенко (Бердянськ) та ін), 6 санаторіїв та 2 будинки відпочинку (усього на 790 ліжко-місць) на Чернігівщині [24, с.293, 299, 316, 327]. Причому 76% із перерахованих вище санаторіїв спеціалізувались на лікуванні туберкульозних захворювань.

У 1990 р. на Поліссі діяло вже 2351 санаторіїв та закладів відпочинку (усього на 21478 місць). Тобто, за 40 років відбулось збільшення кількості санаторіїв та закладів відпочинку у 9,0 разів, а ліжкового фонду - у 10,3 рази. Частка Волинської області у загальній кількості санаторно-курортних закладів становила 38,3%, причому 85,5% з них - бази відпочинку, але Чернігівщина посідала лідируючі позиції за кількістю ліжко-місць (39,5% ліжкового фонду регіону) у закладах цього типу. За цим же показником дещо погіршилось становище Житомирської області: 15,3% санаторіїв та закладів відпочинку та 19,1% ліжкового фонду.

За період з 1990 по 2005 ситуація змінилась у бік зменшення як кількості санаторно-курортних закладів, так і кількості ліжко-місць в них в усіх областях Полісся. Причинами такого скорочення можна назвати зменшення реальних доходів населення, а відтак - зниження обсягів платоспроможного попиту населення на даний вид послуг, значне зменшення обсягів додаткового фінансування путівок профспілками, посилення конкуренції із зарубіжними закладами відпочинку, що стали доступними забезпеченим верствам населення із відкриттям кордонів, низька конкурентоспроможність самої санаторно-курортної галузі. Динаміка кількості ліжко-місць у санаторно-курортних закладах Полісся за цей відрізок часу свідчить про неоднозначну поведінку регіонів щодо задоволення рекреаційних потреб населення (рис. 2.6). Так, з 1990 по 1995 рр. спостерігалось повсюдне зменшення загальної кількості місць у санаторно-курортних закладах, яке у Волинській та Рівненській областях продовжувалось до 2000р., а у Чернігівській - до 2001. У цих областях скорочення відбулось, відповідно, у 1,3, 1,7 та 1,6 разів. Із 2000 р. на Рівненщині і з 2001р. на Чернігівщині спостерігалось повільне збільшення кількості місць у санаторно-курортних закладах, яке припинилось на Чернігівщині у 2003, а на Рівненщині - у 2004 році.

На Житомирщині спад даного показника почався із 2000 року, в якому він був найвищим за період з 1990 по 2005 рр, і триває досі. В даному регіоні, як одному з тих, що найбільше постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС, у період з 1985 по 1990 рр. не відбулось значного скорочення кількості санаторно-курортних закладів, навпаки, кількість санаторіїв-профілакторіїв збільшилась на 5 об'єктів (і, відповідно, на 448 додаткових місць збільшився їх ліжковий фонд). За цей же період було закрито 3 бази відпочинку на 543 місця та 1 будинок відпочинку на 479 місць. Кількість ліжко-місць у санаторіях скоротилась на 470 одиниць. Таким чином, у період з 1985 по 1990 рр. відбулось зменшення ліжкового фонду на 1044 одиниці.

У функціональній структурі санаторно-курортних закладів регіонів, що входять до Поліського економічного регіону, переважають бази та будинки відпочинку (рис. 2.7).

Рис. 2.7. Функціональна структура санаторно-курортних закладів адміністративних областей Полісся у 2005 році

Найбільш забезпеченою санаторно-курортними закладами є Волинська область: 69 об'єктів, причому, 81,2% їх кількості складають бази та будинки відпочинку. На другому місці по кількості закладів відпочинку та фізичної реабілітації Чернігівщина: 51 об'єкт, 72,5% яких також складають бази та будинки відпочинку. У Рівненській області знаходиться найбільша кількість санаторіїв - 10 з 30 санаторно-курортних закладів регіону.

На Поліссі у період з 1990 по 2003 існувала тенденція до поступового скорочення чисельності санаторіїв-профілакторіїв, а також будинків і баз відпочинку: у 1990 році їх кількість становила відповідно 41 та 169, у 2003 - 24 та 127. У той же час збільшилось число санаторіїв та пансіонатів з лікуванням: від 23 об'єктів у 1990 році до 34 - у 2003. На 2005 рік кількість баз відпочинку продовжувала скорочуватись (120 об'єктів), скоротилась до 31 і кількість санаторіїв. Натомість число санаторіїв-профілакторіїв зросло (33 об'єкти).

У 2005 р. у Житомирській та Рівненській областях не функціонувало жодного будинку та пансіонату відпочинку, а у Чернігівській та Волинській - по одному на 140 та 44 місця відповідно [56, с.511]. Ці зміни знайшли своє відображення у динаміці функціональної структури санаторно-курортних закладів Полісся (рис. 2.8). Причини ситуації, що склалась, очевидно, пов'язані із комерціалізацією медицини, а також зниженням рівня піклування про стан здоров'я працівників на підприємствах регіону внаслідок економічної кризи та процесів реструктуризації, що там відбуваються.

Рис. 2.8. Динаміка функціональної структури санаторно-курортних закладів Полісся

Нинішній фінансово-економічний стан більшості санаторно-курортних закладів регіону можна розцінювати як критичний. Дане твердження можна проілюструвати відповідними показниками, що характеризують діяльність окремих санаторіїв, які функціонують в Чернігівській області: санаторію "Десна", що знаходиться у 35 км від м. Чернігів поблизу с. Ладинка, та санаторію "Остреч", котрий функціонує в одному з райцентрів області - м.Мена. Вигідне географічне положення (близькість до обласного центру, магістралей Київ - Санкт-Петербург та ділянки Щорс-Бахмач Південно-Західної залізниці), родовища хлоридно-натрієвої мінеральної води, мальовничі ландшафти - ці та інші чинники зробили санаторії одними із кращих в Радянському Союзі, в яких оздоровлювались колгоспники з інших регіонів України, Росії, Молдавії, Білорусії та закавказьких республік. Після 1986 р. заклади працювали як реабілітаційні центри для ліквідаторів аварії на ЧАЕС та населення, потерпілого від її наслідків.

На даний момент заклади належать корпорації "Сільгоспздравниця", що функціонує під патронатом Міністерства агропромислової політики України, і спеціалізуються на лікуванні захворювань органів шлунково-кишкового тракту, ендокринної та опорно-рухової системи. Окрім того, санаторій "Остреч" спеціалізується на лікуванні захворювань нервової та серцево-судинної систем. Санаторії мають хорошу діагностично-лікувальну базу: працюють відділення водолікування, озокерито- та грязелікування, фізіотерапії, кабінети ультразвукової діагностики, гастроскопії, електрокардіограми, ректоромантоскопії, клініко-біологічні лабораторії. На 01.01.2005 р. середньорічна вартість основних засобів закладів санаторію "Десна" оцінювалась в 6662,5 тис.грн., а санаторію "Остреч" - в 9783,9 тис.грн..

За 2004 р. у першому санаторії на 410 ліжко-місць, в якому працювало 163 особи обслуговуючого персоналу, було оздоровлено 1987 осіб, у т.ч. 38,9% працівників АПК, 40,5% дітей, 20,4% інших громадян та 0,2% іноземців, та використано 30688 ліжко-днів (максимально можливий показник - 150060). У середньому, кожний відпочиваючий провів у санаторії 15 днів, сплативши за путівку 772 грн. або 43 грн. за ліжко-день. Причому, ціни путівок для працівників АПК та їх дітей були десь у 2 рази нижчі, ніж для інших громадян: в той час як вартість путівки для першої категорії відпочиваючих становила, відповідно 502 та 495 грн., для другої - 1290 грн. для дорослих і 815 грн. - дитяча. Виручка від реалізації послуг санаторієм "Десна" у 2004 р. склала 1546 тис. грн.

У санаторії "Остреч" менша кількість ліжко-місць та обслуговуючого персоналу: відповідно 250 та 112. Проте, ліжко-днів було використано більше: 34096, при максимально можливому показнику 91250. Відповідно коефіцієнт використання ліжкового фонду в санаторії "Остреч" майже у 2 р. перевищив аналогічний показник по санаторію "Десна". З 1878 осіб, оздоровлених у санаторії "Остреч", жодного працівника АПК, а також лише 2 дитини працівників цієї галузі. Кількість оздоровлених дорослих вдвічі перевищувала кількість дітей. Така ситуація, а також те, що в санаторії немає знижок на путівки, що надаються працівникам АПК та їх дітям (путівка для дорослих коштує в середньому 990 грн., а дитяча - 702 грн.), більша середня тривалість перебування відпочиваючих в санаторії (18 днів) та більш ефективне використання факторів виробництва (табл. 2.10) дозволила отримати виручки на 2717,4 тис.грн.

На кінець 2004 р. санаторій "Десна" вийшов із від'ємним фінансовим результатом: чистий збиток від діяльності закладу становив 201 тис. грн. Вирішальну роль у цьому зіграло подальше зниження виручки від реалізації продукції: у порівнянні з попереднім періодом на 24,3%. Чиста виручка від реалізації продукції знизилась за рік на 577 тис. грн. Високою залишається собівартість реалізованих послуг: за 2004 і за попередній роки даний показник перевищував чисту виручку підприємства, що і зумовило вихід на від'ємний показник. Загальна собівартість послуг, наданих закладом за 1 ліжко-день становить 49 грн. 72 коп. Найбільшу частку у структурі собівартості займають витрати на продукти харчування (28,8%), господарські витрати (24,2%), оплату праці (19,2%), амортизаційні відрахування (11,4%). Витрати на проведення лікувальних процедур і закупівлю медикаментів становлять 4,3% собівартості.

Хоча санаторій "Остреч" на кінець 2004 р. і вийшов із чистим прибутком 45,7 тис. грн., але проблеми зниження виручки від реалізації послуг та перевищення собівартості реалізованих послуг над чистою виручкою притаманні і йому. Загальна собівартість послуг, наданих закладом за 1 ліжко-день, становить 61,08 грн. Структура витрат на виробництво послуг по санаторію "Остреч" подібна до показників попереднього закладу: найбільше коштів витрачається на продукти харчування - 24,4%, господарські витрати - 21,3% та оплату праці - 16,8%. Частка амортизаційних відрахувань в даному санаторії більша і становить 24,2%. На проведення лікарських процедур і закупівлю медикаментів витрачається 3% коштів.

Таблиця 2.10

Ефективність роботи санаторіїв "Десна" та "Остреч" у 2004 р.

Показник	Значення показника
	“Десна”	“Остреч”
І. Ефективності використання факторів виробництва
Продуктивність праці, тис.грн./особу∙рік	9,5	24,3
Працемісткість, осіб/ 100 тис.грн. вироблених послуг	10,5	4,1
Матеріалоємність, грн./ 1грн. вироблених послуг	0,48	0,39
Матеріаловіддача, грн./1 грн. матеріальних затрат	2,1	2,6
Фондомісткість, грн./1 грн. вироблених послуг	4,2	3,5
Фондовіддача, грн./1 грн. основних виробничих фондів	0,23	0,29
ІІ. Фінансової ефективності
1. Коефіцієнти ліквідності
Коефіцієнт поточної ліквідності (відношення середньорічних оборотних активів до середньорічних обсягів поточних зобов’язань)	2,9	5,5
Коефіцієнт критичної ліквідності (відношення різниці середньорічних оборотних активів і запасів до середньорічних обсягів поточних зобов’язань)	1,8	4,5
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (відношення суми грошових коштів підприємства та їх еквівалентів до середньорічних обсягів поточних зобов’язань)	0,54	3,65
2. Фінансової стабільності
Коефіцієнт загальної заборгованості (відношення різниці середньорічних активів та власного капіталу до середньорічних активів)	0,015	0,012
Коефіцієнт фінансової незалежності (відношення середньорічного власного капіталу до середньорічних активів)	0,98	0,99
Власний оборотний капітал, тис. грн.	196	579
3. Рентабельності
Рентабельність продажів, відсотків	-15,0	2,0
Рентабельність активів, відсотків	-3	0,4
Рентабельність власного капіталу, відсотків	-2,9	0,4
Рентабельність продукції, відсотків	-13,0	2,0

Примітка. Розраховано автором за даними фінансово-економічної звітів, наданих підприємствами.

Підприємства здатні сплачувати вчасно і в повному обсягу свої короткотермінові борги (табл. 2.10). Так, коефіцієнт поточної ліквідності санаторіїв "Десна" і "Остреч" становить, відповідно, 2,9 та 5,5, у той час як найменше рекомендоване значення даного показника становить 2-2,5. Коефіцієнти критичної ліквідності обох підприємств, що показують їх платоспроможність без врахування найменш ліквідного активу - запасів, також перевищують рекомендоване значення - 1. Обидва підприємства спроможні негайно погасити свої поточні зобов'язання, про що свідчить коефіцієнт абсолютної ліквідності. Причому по санаторію "Остреч" він у 18,25 р. перевищує рекомендовану нижню межу даного показника - 0,2.

Підприємства спроможні також виконувати й свої довгострокові зобов'язання, про що свідчать непогані показники фінансової стабільності. Так, власний оборотний капітал санаторію "Десна" становить 196 тис.грн., санаторію "Остреч" - 579 тис. грн.. У кожній гривні активу перше підприємство має 1,5 коп. боргу, друге - 1,2, тобто їх загальна заборгованість незначна. Фінансовий стан обох підприємств є стабільним, вони мають резерви для позичання додаткових ресурсів. Тобто за необхідності підприємства можуть безперешкодно брати кредити на поновлення матеріально-технічної бази, введення в дію нових методик лікування тощо. Це дозволить підвищити прибутки даних підприємств та знизити собівартість послуг, що ними надаються, відтак - підвищити рентабельність. Допоки ж цей показник по санаторію "Десна" є від'ємним. Так, з кожної гривні чистого доходу перше підприємство має збитків на 15 коп., з кожної гривні активів - на 3 коп., власного капіталу - майже на 3 коп., на кожну гривню, витрачену на виробництво послуг, - 13 коп. збитків. Показники рентабельності санаторію "Остреч" хоч і не від'ємні, проте й не високі. З 1 грн. чистого доходу підприємство отримує прибутку на 2 коп., з 1 грн. активів та власного капіталу - на 0,4 коп., а на 1 грн., витрачену на виробництво послуг, - 2 коп. прибутку.

Основною проблемою для успішного функціонування як цих, так і інших санаторіїв залишається підвищення попиту на послуги, що пропонуються підприємствами, подолання фактора сезонності. Вирішення даних проблем за допомогою маркетингових інструментів, інформаційних, організаційних та інших заходів дозволить значно покращити фінансово-економічний стан рекреаційних підприємств.

Щодо організації дитячого відпочинку в регіоні слід відмітити, що найбільша кількість дитячих оздоровчих таборів (26,1%) припадає на Волинську область. З 564 даних закладів лише 12 заміських. Ще 24,8% закладів даного типу функціонувало у 2005 р. у Чернігівській області. Чернігівщина лідирує за кількістю місць у дитячих таборах (33,8%). Переважна кількість дитячих оздоровчих таборів області (95,9%) - міські. Заміських таборів лише 22. У 2005 р. в них оздоровилось 19,3% дітей, які відпочивали того літа в обласних закладах подібного типу. Найбільш забезпеченими місцями у оздоровчих таборах є діти Менського, Прилуцького та Чернігівського районів. В них відпочило 26,2% оздоровлених в області дітей.

Кількість дитячих таборів на Житомирщині за період з 1995 по 2001 коливалась на рівні від 26 до 38 об'єктів. У 2002 році їх кількість збільшилась до 124 (у 3,3р. у порівнянні із 2001р.), очевидно, за рахунок організації малих міських таборів із денним перебуванням, оскільки кількість оздоровлених дітей у порівнянні із 2001р. збільшилась лише у 1,3 рази. У 2005 кількість дитячих оздоровчих таборів становила вже 528, а кількість оздоровлених дітей - більше 46 тис. осіб.

На території Рівненської області зосереджено 24,7% дитячих таборів регіону. У 2002 році цей показник становив 7,5%. У 2003 відбулося збільшення кількості закладів на 71 об'єкт, при цьому кількість оздоровлених дітей збільшилась майже на 4,1 тис. осіб. Зрушення за 2003-2004 рр. стали ще більшими: кількість оздоровчих таборів зросла на 398 об'єктів, а кількість оздоровлених дітей - на 44,2 тис. осіб. У 2005 ці показники становили відповідно 535 об'єктів та 61,9 тис. осіб.

Для розміщення стаціонарних оздоровчих закладів Полісся характерні компактна, точкова нерівномірна та лінійна конфігурації (рис. 2.9).

Перший тип розміщення даних об'єктів рекреаційного господарства локалізується навколо обласних центрів: Чернігова (11 об'єктів), Житомира (9), Рівного (7) та Луцька (6), - та надзвичайно цінних рекреаційних об'єктів (Шацькі озера - 4). Лінійний тип конфігурації утворюється навколо річок. Досить яскраво такий тип рекреаційних мереж представлений у Чернігівській області. Віссю, навколо якої сформувалась мережа стаціонарних та сезонних оздоровчих закладів, є р. Десна (43 об'єкти). У Житомирській та Рівненській областях такими осями є р. Тетерів (9) та р. Горинь (10). Точкові рекреаційні об'єкти мають прив'язку до окремих міст, які з-поміж інших виділяються кількістю населення (Ковель, Острог, Ніжин, Прилуки, Бердичів та населені пункти поблизу них) або розміщенням великих промислових підприємств (Іршанськ). Об'єкти, що утворюють даний тип конфігурації, знаходяться також біля лісів та водойм (Павлівка, Литовеж, Згорани, Озеро, Грем'яче, Дубечне, Уховецьк - Волинської, Малево, Козин, Опарипси, Смига, Новостав, Н.-Берестовець, Симонов, Гвоздьов - Рівненської, Андрушівка, Любар, Корстишів - Житомирської та Городня, Нові Боровичі, Мена, Сосниця Чернігівської області); а також окремих цікавих природних об'єктів (Курінь, Тростянець, Кам'яний Брід).

Рис. 2.9. Розміщення стаціонарних закладів відпочинку Полісся

Примітки: 1 За даними відділів з питань молоді та відпочинку обласних державних адміністрацій
2 Джерело [24, с.293-327].

На Поліссі до послуг приїжджих рекреантів 130 готелів та інших місць короткотермінового проживання. 39,2% їх загальної кількості зосереджено в межах Чернігівської області, ще 23,8% готелів та подібних закладів знаходиться у Житомирській області. Проте, 30,3% місць у готелях Полісся зосереджено у Рівненській області. Найбільшими за кількістю номерів є готелі Рівненської області, найменшими - Чернігівської. Районами найбільшої концентрації готельних підприємств є обласні центри, середні міста, а на решті території кількість готелів, у більшості випадків, співпадає з кількістю районних центрів.

Особливістю розміщення закладів культури і мистецтва по території Полісся є їх концентрація у обласних центрах. Майже на 100% це стосується розміщення професійних театрів і концертних організацій. У розміщенні музеїв, кінотеатрів та закладів культури клубного типу також простежується ця залежність, оскільки скорочення кількості закладів культури по регіонах відбувається швидшими темпами, ніж у обласних центрах, середніх містах та районах, що розташовані поблизу таких міст.

Так, у 2005 р. найбільшу кількість бібліотек мали Камінь-Каширський та Горохівський райони Волинської області, Новоград-Волинський, Овруцький, Житомирський та Коростенський райони Житомирської області, Володимирецький, Дубенський та Сарненський райони Рівненської області, Козелецький, Чернігівський, Новгород-Сіверський, Прилуцький райони Чернігівської області.

У розміщенні закладів культури клубного типу спостерігається також залежність розміщення від кількості сільського населення у районі. Найбільша кількість закладів клубного типу зосереджувалась у Горохівському, Ковельському, Маневицькому районах Волинської області, Володимир-Волинському, Ємільчинському, Житомирському, Коростенському, Малинському, Новоград-Волинському, Овруцькому районах Житомирської області, Дубенському, Костопільському, Рівненському та Сарненському районах Рівненської області, Козелецькому та Чернігівському районах Чернігівської області. Ті ж самі тенденції спостерігаються і у розміщенні об'єктів ресторанного господарства.

Незважаючи на багаті рекреаційні ресурси та лідируючі позиції по більшості показникам забезпеченості рекреаційними закладами, на сучасному етапі Чернігівщина не приваблює значні туристичні потоки навіть в регіоні. Так, у 2005 р. на Чернігівщині обслуговано 17,2% туристів, що звертались до туристичних підприємств Полісся. Невиправдано низькими є показники в'їзного іноземного туризму - лише 26,1% іноземних громадян, що відвідали Полісся, задовольнили потребу у відпочинку на території Чернігівської області. Низький рівень туристичної активності на Житомирщині (обслуговано 7,1% загальної кількості туристів регіону, 3,3% іноземних туристів, 6,9% туристів, що виїжджали за кордон) можна пояснити складною екологічною ситуацією, що склалась на півночі області, а також меншою порівняно з іншими адміністративними областями Поліського регіону забезпеченістю рекреаційними ресурсами та закладами рекреаційного господарства. Найвищі показники туристичної активності мають Волинська (обслуговано 40,4% загальної кількості туристів регіону, 37,0% іноземних туристів, що відвідали Полісся, 47,1% туристів, що виїжджали з регіону за кордон, а також 39,5% туристів регіону, що відпочивали в державі) та Рівненська області (відповідно, 35,4, 33,7, 18,5 та 36,5%). Проте, і вони повністю не використовують свій наявний рекреаційний потенціал для розвитку сучасного конкурентоспроможного рекреаційного господарства регіону.

Разючі відмінності у масштабах забезпеченості засобами виробництва туристичних послуг і обсягами їх споживання спонукають до перегляду стратегії розвитку рекреаційного господарства регіону, спрямованої, передусім, на удосконалення якості та розширення асортименту надаваних рекреаційних послуг, які могли б задовольнити потреби у відпочинку різних верств населення, популяризацію відпочинку на Поліссі, модернізацію рекреаційної інфраструктури.

<<< назад | зміст | вперед >>>