Коваленко Марія Олександрівна
Известия Сочинського державного університету. - 2012. - №3 (21). - С.36-39.

Модель туристсько-рекреаційної системи міста-курорту Сочі

Анотація. У статті проводиться аналіз діяльності міста туристично-рекреаційної спеціалізації (на прикладі міста Сочі). Центральне місце тут займає туристично-рекреаційна система, головною метою якої виступає якісне обслуговування рекреантів і туристів. Ключовими елементами моделі туристично-рекреаційної системи виступають: країна, регіон, генерує туристично-рекреаційний потік; транзитний регіон, місто, місто-курорт, що приймає туристично-рекреаційні потоки. Особливу увагу приділено факторам формування споживчого попиту і пропозиції туристсько-рекреаційного продукту міста. Так, серед чинників, що визначають попит, можна виділити спеціалізацію регіону, генеруючого туристично-рекреаційний потік, екологічну обстановку, доходи населення.

Ключові слова: туристично-рекреаційна система, туристично-рекреаційний потік, туристично-рекреаційний цикл, туристично-рекреаційний продукт, реальний попит, потенційний попит, пропозиція туристсько-рекреаційного продукту.

Туристично-рекреаційна спеціалізація міста Сочі пояснюється унікальністю його природних ресурсів, що визначають розвиток рекреації та туризму як економічно рентабельного використання потенціалу міста при порівняно невеликих капіталовкладеннях.

Рекреацію і туризм можна охарактеризувати як складні та багатоаспектні явища, головною метою яких виступає задоволення туристсько-рекреаційних потреб людей, що включають в себе безліч взаємопов'язаних елементів, організованих у певні структури, представляючи собою системне утворення. При цьому системність характеризується цілісністю складових його елементів у взаємодії з навколишнім середовищем.

Сформованість туристсько-рекреаційної системи міста-курорту визначається її здатністю виконувати свою функцію - якісне і ефективне обслуговування рекреантів і туристів. А.Ю. Шайдаров виділяє наступні фактори, що впливають на розвиток туристично-рекреаційної системи [1]:

- наявність стійкого попиту на вироблений туристський продукт, обумовлений зростанням реальних доходів населення муніципальних утворень, регіонів, а також країни і населення інших країн;
- висока ступінь освоєння туристських ресурсів, їх технічний, екологічний стан та можливість отримання економічної вигоди від їх використання;
- співвідношення ціни і якості туристського продукту, пропонованого до реалізації;
- повнота і стабільність нормативно-правової бази у сфері рекреації і туризму;
- рекламне, інформаційне та кадрове забезпечення туристичної діяльності;
- високий рівень загальної культури населення регіону та його морально-психологічна готовність до сприйняття масових туристських потоків.

Грунтуючись на працях вітчизняних і зарубіжних вчених, модель рекреаційно-туристичної системи міста-курорту Сочі можна представити наступним чином (рис. 1).

Рис. 1. Модель туристсько-рекреаційної системи міста-курорту Сочі¹

У даній моделі можна виділити:

- Країни, регіони, міста, генеруючі туристично-рекреаційний потік - місця постійного проживання туристів і рекреантів, де починаються і закінчуються рекреаційно-туристські подорожі.
- Транзитні країни, регіони і міста, через які слідують рекреанти і туристи, здійснюючи подорож в місце призначення.
- Міста-курорти, що приймають туристично-рекреаційний потік - міста, що виступають кінцевою метою подорожі рекреантів і туристів.

Формування туристично-рекреаційного потоку відбувається під впливом таких чинників, як спеціалізація міста, генеруючого туристично-рекреаційний потік в поділі праці, екологічна обстановка, проведення великомасштабних подієво-спортивних заходів, а також рівень доходів населення.

У містах, генеруючих туристично-рекреаційний потік, де галузі промисловості займають домінуючу позицію, на здоров'я населення впливають схожі негативні чинники, що призводять до затребуваності окремих видів рекреаційних послуг і видів лікування. У таких містах також відзначаються екологічні проблеми, що призводять до зростання захворюваності і затребуваності санаторно-курортного лікування.

Доходи населення визначають можливості і платоспроможний попит на ті чи інші рекреаційно-туристські послуги, причому тут вже простежується диференціація попиту по комфортабельності і якості затребуваних послуг.

Проведення великомасштабних подієво-спортивних заходів у приймаючому місті обумовлює різке зростання попиту, а, отже, і пропозиції на ринку туристично-рекреаційних послуг. Для міста Сочі даний фактор в даний час виступає в якості домінуючого, оскільки в 2007 році місто було обрано в якості столиці проведення XXII Зимових Олімпійських ігор 2014 року.

Всі вышеобозначенные фактори визначають кількість іногородніх і іноземних туристів (рекреантів), охочих відвідати місто-курорт, а це відображає процес формування споживчого попиту на його туристично-рекреаційний продукт.

Визначальними факторами у формуванні туристично-рекреаційного продукту міста-курорту виступають в сукупності і функціональному взаємодії туристично-рекреаційні ресурси та туристично-рекреаційна інфраструктура. Характер взаємодії цих факторів в процесі формування туристсько-рекреаційного продукту забезпечується підприємствами, які працюють у сфері рекреації і туризму (рис. 2).

Рис. 2. Туристично-рекреаційний цикл

Процес задуму на основі аналізу споживчих переваг і ресурсної бази, виробництва, реалізації і споживання туристсько-рекреаційного продукту становить туристично-рекреаційний цикл.

На етапі «аналізу споживчого попиту та ресурсного забезпечення» виявляються переваги і необхідність різного роду послуг як вже прибулим, так і потенційним рекреантам і туристам, а також можливості їх надання в даному місті.

На етапі «задуму змісту туристсько-рекреаційного продукту» відбувається створення ідейної моделі окремих туристсько-рекреаційних послуг і продукту, а також необхідних умов його реалізації.

На етапі «виробництва туристсько-рекреаційного продукту та забезпечення необхідною інфраструктурою» відбувається втілення в життя ідейної моделі туристсько-рекреаційного продукту за допомогою інструментів, інфраструктури й технологій. Важливо відзначити, що вже надані туристсько-рекреаційні послуги не випадають з логіки циклу - вони або модифікуються з урахуванням зміни попиту та технології реалізації, або, залишаючись незмінними, отримують додаткових споживачів, розширюючи асортимент послуг туристу (рекреанту) послуг.

На етапі «поширення інформації про розробленому туристично-рекреаційному продукті» здійснюються комунікації між суб'єктами туристично-рекреаційної сфери приймаючого міста та потенційними споживачами, спрямовані на:

1. Збір інформації з боку споживачів про потенційних місцях подорожі, цікавих об'єктах тощо
2. Інформування споживачів і просування створеного туристсько-рекреаційного продукту.

Етапи «надання» та «споживання» туристсько-рекреаційного продукту здійснюються одночасно. На цих етапах туристу надають розроблені продукти як у вигляді окремих послуг, так і у формі всього комплексу послуг і товарів, закладених у туристський продукт, включаючи перевезення туристів.

Туристично-рекреаційний цикл замикається на зв'язку між етапами «споживання» і «задум» (потенційним пропозицією) через аналіз існуючого і потенційного попиту, що, в першу чергу, характеризує тісний зв'язок між задумом, створенням, репродукцією і удосконаленням туристського продукту і його затребуваність з боку споживача.

Таким чином, потенційний і реально існуючий попит на туристсько-рекреаційні послуги обумовлює і визначає характер, якісні характеристики та напрями вдосконалення спектру послуг, що надаються підприємствами міста-курорту послуг.

Примітки

1. Шайдаров О.Ю. Економічний механізм формування, функціонування та розвитку регіональної туристсько-рекреаційної системи: На прикладі Північно-західного регіону: Автореф. дис. ... канд. екон. наук. - СПб., 2006. - 23 с.
2. Шепелєв І.Г., Маркова Ю.А. Туристично-рекреаційні кластери - механізм інноваційного вдосконалення системи стратегічного управління розвитком регіонів // Сучасні дослідження соціальних проблем (електронний науковий журнал). - 2012. - №3(11). (режим доступу - www.sisp.nkras.ru)
3. Сарана М.А., Шматків А.С. Еволюція підходів до дослідження територіальних туристично-рекреаційних систем // Вісник Удмуртського університету. - 2011. - №3. - С.101-113.
4. Львова Т.В. Вплив якості туристських послуг на економіку дестинації (на прикладі міста-курорту Сочі). Автореф. дис. ... канд. екон. наук. Московський фінансово-промисловий університет «Синергія». - Сочі, 2011.
5. Holden A. Tourism Studies and the Social Sciences. - London: Routledge, 2006. - 228 p.
6. Leiper N. The framework of tourism: towards a definition of tourism, tourist, and the tourist Industry // Annals of Tourism Research. - 1979. - Vol.6 (4). - P.390-407.
7. Leiper N. Tourism systems: an interdisciplinary perspective. - Palmerston North, New Zealand: Department of Management Systems, Business Studies Faculty, Massey University, 1990. - 289 p.
8. Mason P. Tourism Impacts, Planning and Management. - Luton, UK: Head of Tourism and Leisure Department, University of Luton, Баттерворта-Heinemann, 2003. - 208 p.

Mariya А. Kovalenko. Model of Sochi Resort Travel and Recreational System

Abstract. The article analyses the activities of the city with tourism and recreation specialization (Sochi case study). Travel and recreational system, which priority is to serve holidaymakers and tourists, is the chief branch of economy. Key elements of the model of travel and recreational system are country, region, resort, hosting the flow of tourists and holidaymakers. Special attention is attached to the factors of consumer demand shaping and supply of tourist and recreational services of the city.

Keywords: Tourism-розважальний system, tourism-розважальний influx, effective demand, potential demand, offering the tourism-розважальний services.