Казарницькова Я.Л.
Вісник Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка.
Серія: Педагогічні науки. - 2009. - №10 (173). - С.67-74.
Процес формування професійної компетентності та працездатності майбутнього фахівця туристської індустрії
У статті проаналізовано особливості професійних проблем фахівців сфери туристських послуг щодо адаптації до вимог і потреб ринкового середовища, набуття відповідних професійних цінностей. Акцентовано увагу на ролі особистісних компетенцій у професійному становленні й конкурентоспроможності працівника на сучасному ринку праці.
Головною метою діяльності туризму в XXI столітті є створення сприятливого організаційно-правового та економічного середовища, формування конкурентоспроможного ринку туристських послуг на основі ефективного використання природного та історико-культурного потенціалу України, забезпечення її соціально-економічних інтересів та екологічної безпеки.
У зв’язку з цим змінюється характер професійної діяльності, її структура, зміст, принципи, технічна база та організаційні форми і, як результат, умови й вимоги до підготовки спеціалістів сфери туризму. Ця галузь стрімко розвивається, тому прогнозується потреба у висококомпетентних спеціалістах, які повинні забезпечити відповідне теоретичне та практичне підґрунтя для розвитку цієї сфери діяльності. Дедалі очевиднішим стає той факт, що професійно, отже й ефективно, займатися туризмом без фахової освіти складно, а у сфері обслуговування споживачів туристських послуг просто неможливо.
Для успішного вирішення всього розмаїття завдань з обслуговування гостей персоналові туристських закладів необхідно оволодіти професійними знаннями й постійно їх удосконалювати.
Питання формування професіоналізму фахівців туристської сфери не залишаються поза увагою науковців і є предметом досліджень у працях І. Балабанова, М. Біржакова, І. Зоріна, А. Мазаракі, С. Мельниченко, Т. Ткаченко, Л. Шульгіної та інших авторів. Водночас, теоретичний аналіз досліджень дозволяє констатувати відсутність у науці узагальнених знань щодо формування професійної компетентності фахівців туризму.
Однією із проблем є те, що туристським закладам не вистачає добре підготовлених спеціалістів, які б уміли застосовувати отримані теоретичні знання на практиці. Очевидним є те, що лише спеціаліст з високим рівнем професіоналізму зможе бути конкурентоспроможним на туристському ринку, здатним до активної роботи, глибокого аналізу ринкової ситуації, постійного самовдосконалення. Як джерело професійної підготовки, оновлення знань і перепідготовки кадрів важливо систематично враховувати тенденції, які виникають на ринку праці, а також у сферах економіки, права, готельного господарства, менеджменту тощо.
Мета статті - дослідити (або проаналізувати) процес формування професійної компетентності та працездатності майбутнього фахівця туристської індустрії. Відповідно до мети роботи були встановлені такі завдання дослідження:
- розкрити поняття «професійна компетентність»;
- виявити основні вимоги до професійних якостей, знань і умінь майбутнього фахівця туристської індустріі;
- охарактеризувати процес формування та підготовки майбутнього фахівця туристської індустрії;
- пропонувати рекомендаціі (заходи) щодо процесу формування професійної компетентності та працездатності майбутнього фахівця туристської індустрії в Україні.
У професійній педагогіці під поняттям “формування” розуміють процес становлення людини як соціальної істоти під впливом усіх факторів: природних, економічних, соціальних, культурних, екологічних, політичних, ідеологічних, психологічних тощо.
Людина, яка вирішила працювати у сфері туризму, стати фахівцем і присвятити себе розвитку цієї галузі, проходить низку етапів професійного становлення. Кожен із цих етапів – це певний ступінь підготовки, що вимагає володіння необхідним обсягом знань, умінь, навичок, особистісних професійних якостей. Найважливішою рисою фахівця нової формації є становлення професійної компетентності і, як наслідок, професіоналізму.
Професіоналізм – цілісне особистісне утворення, що включає цілий комплекс особливостей людини. Професіоналізм – ступінь відповідності характеристик особистості й підготовленості до успішного здійснення професійної діяльності, можливості досягати найвищих результатів при її здійсненні [1, с. 141].
Невід’ємною частиною професіоналізму є професійна компетентність працівника.
“Компетентна” у своїй справі людина (від лат. competents – відповідний, здатний) означає “обізнана, яка є визнаним знавцем у якому-небудь питанні, авторитетна, повноправна” [2, с. 162].
На основі вищевикладеного можна дати комплексне визначення професійної компетентності, її структури.
Професійна компетентність – якість, властивість або стан фахівця, що забезпечує разом або окремо його фізичну, психічну й духовну відповідність потребам, вимогам певної професії, спеціальності, спеціалізації, стандартам кваліфікації, службової посади, яку він обіймає.
Науковці, які досліджують психологію професіоналізму, виділяють такі види компетентності:
- професійно-кваліфікована компетентність (спеціальна) – підготовленість до самостійного виконання професійних виробничих завдань, уміння оцінювати виконання праці, здатність самостійно здобувати нові знання й уміння;
- соціальна компетентність – здатність до колективної діяльності і співробітництва з іншими працівниками, готовність до прийняття на себе відповідальності за результати своєї праці, навколишнє середовище й інші цінності;
- індивідуальна компетентність – готовність до постійного підвищення компетентності, здатність до самомотивування, рефлексії, саморозвитку особистості в професійній праці [3, с. 10].
Можна відзначити, що кожний з вищеназваних видів компетентності містить загальні міжпрофесійні компоненти та якості, які необхідні для будь-якої професії, але специфіка туризму визначає певні правила при відборі персоналу. Зокрема, для персоналу, зайнятого в індустрії туризму, формування професійних навичок особливо важливо тому, що надає можливість вирішення нестандартних ситуацій, які часто виникають у процесі надання туристських послуг різним категоріям споживачів. На користь наведеного зазначимо, що якщо йдеться про професійну компетентність у сфері туризму, то в першу чергу претендент повинен бути психологічно готовим надавати послуги та мати певні для цього особистісні якості. Наприклад, такі якості як комунікабельність та швидкість реакції. Можна зробити висновок, що вища школа має готувати студентів в обох напрямах: і як суб’єкта психічної активності, і як суб’єкта активної дії, тобто не тільки з позицій технократичних, але й з урахуванням людського чинника.
Особистість професійно компетентного фахівця туризму представляється в його внутрішній цілісності, де професійне й особистісне тісно пов’язані системою цінностей. Будь-які професійні знання, перш ніж втіляться в діяльності, наповнюються ціннісним змістом, стають внутрішнім переконанням фахівця, частиною його оціночних і понятійних категорій, установок, поведінкових стереотипів. Професійно значимі індивідуальні якості виступають як атрибут, у якому зовнішні характеристики й вимоги створюють індивідуальну значимість фахівця. Виходячи з цього, визначають такі складові професійної компетенції фахівця туризму:
Формування професійно компетентного працівника галузі туризму вимагає розвитку всіх компонентів особистісного потенціалу майбутнього фахівця – пізнавального, ціннісного, творчого, комунікативного, соціального, що обумовлює сформованість основного мотиву розвитку потенціалу особистості – потребу в самодіагностиці, саморозвитку та самореалізацїї [5, с. 60].
Реформування вищої школи й ті вимоги, що висуваються до випускників університетів, академій, інститутів, повинні докорінно змінити навчальні методики вищої школи. Сьогодні намітився перехід від авторитарної педагогіки до гуманістичного розвитку особистості, від накопичення знань - до вміння оперувати знаннями, від “одноразової” освіти - до безперервної, від поточної організації навчання - до індивідуальної. Нова парадигма освіти обумовила оновлення фахової освіти. Ефективність реформування системи освіти і професійної підготовки значної мірою буде залежати від того, наскільки вища школа звільниться від шаблонів старих ідей та почне використовувати нові освітні ідеї та концепції [6, с.5].
Для підготовки фахівців у сфері туризму пропонують концепцію системи туристської освіти (єдність місця, структури і змісту теоретичної і практичної професіональної підготовки):
1) методологія визначення потреб у фахівцях сфери туризму;
2) методологія визначення якості туристської освіти;
3) структура навчальних закладів туристського профілю;
4) дидактика навчального процесу в профільному ВНЗ;
5) структура навчальних планів і зміст навчальних програм туристської спрямованості;
6) обов’язкове місце практики в навчальному процесі;
7) кредитно-модульно-рейтингова система навчання й контролю;
8) кваліфікаційні рівні і стандарти;
9) сучасна модель структурних компонентів професійної компетентності фахівця сфери туризму;
10) підвищення кваліфікації і перепідготовка.
Важливим складником у встановленні системи туристської освіти є кредитно-модульно-рейтингова система навчання й контролю студентів. Технологія організації навчального процесу підготовки фахівців для сфери туризму містить систему модулів і рейтингових оцінок.
Уже неодноразово наголошувалось суспільством на тому, що навчання з використанням модульної методології дає позитивні результати. Тому з пріоритетних напрямків у навчанні персоналу, що відповідають сучасним вимогам, є модульна методологія, розроблена Міжнародною Організацією Праці (МОП).
Порівняно з традиційною формою організації навчання модульна організація має ряд переваг:
- суттєво скорочуються терміни навчання залежно від індивідуальних характеристик особистості;
- підвищується якість навчання й засвоєння матеріалу;
- реалізується принцип індивідуалізації процесу навчання;
- підвищується мотивація навчання;
- оптимізується вартість навчання.
Для формування професійної компетенції на основі модульної методології необхідно використати такі основні критерії:
- знання і вміння в області сфери послуг і туризму;
- використання знань і умінь на робочому місці на рівні встановлених вимог (стандартів) до певного виду роботи;
- здатність відповідально виконувати обов’язки й забезпечувати очікуваний результат у професійній сфері;
- уміння знаходити вирішення нестандартних ситуацій;
- здатність застосовувати знання і вміння в нових умовах.
Модульна методологія у професійній підготовці фахівця сфери послуг і туризму із застосуванням компетентнісного підходу сприяє:
- поліпшенню взаємозв’язку з ринком праці;
- підвищенню професійних компетенцій персоналу;
- оновленню змісту, методологій і відповідного середовища навчання.
Сучасні технології оцінки ефективності навчального та виховного процесів дозволяють на різних етапах перевірки студентів оцінювати конкретні здібності та готовність до професійної діяльності на вказаному рівні компетентності, який обумовлений стандартами компетентності.
Галузь застосування стандартів компетентності повинна охоплювати всі програми професійної підготовки студентів, навчальні дисципліни, що її забезпечують, іспити, які проводяться у вищому навчальному закладі, а також кваліфікацію й досвід, які вимагаються від екзаменаторів і інструкторів.
Це характерно для всіх національних і регіональних систем підготовки кадрів для туристської галузі. Цю концепцію необхідно визнати базовою й використовувати її на національному рівні в Україні [3, с. 12].
Дуже важливим також при складанні програм професійного навчання є структурування діяльності (роботи), вичленення відносно самостійних, завершених операцій, комплексів дій, технологічних циклів і т. п. Отже, для вичленення складових компетенції можуть бути використані модульні блоки, а саме:
- вивчення фахових предметів з туризмології, туризмознавства, туристичної логістики, технології та організації туристської індустрії;
- вивчення іноземних мов на професійному рівні, підготовка фахівців нової генерації із знанням двох і більше іноземних мов (англійської, німецької, французької, іспанської);
- вивчення блоку економічних дисциплін: економіки ціноутворення в галузі туризму, економічної теорії, бухгалтерського обліку у сфері туризму, маркетингу й менеджменту туризму (та інші).
Для розробки певних компетенцій для навчання майбутніх фахівців необхідно врахувати можливості конкретного навчального закладу, у якому регіоні він знаходиться, які фахівці знадобляться для забезпечення бізнес-системи організації кадрами, як ці фахівці повинні поєднати знання й уміння всієї бізнес-системи (корпорації). Зростання ролі людського фактору в сучасній сфері послуг і туризмі, яка спирається на наукоємні технології, висуває підвищені вимоги до компетентності працівника. Адже, якщо проаналізувати потреби суспільства п’ятирічної давнини, то можна зробити висновок, що вони суттєво відрізняються від потреб, які суспільство висуває на сьогодні (умови зовнішнього середовища).
Таке використання модульних блоків дозволить створити індивідуальний навчальний пакет для освоєння певних професійних компетенцій і як результат – здійснити випуск кваліфікованого спеціаліста.
Отже, головне завдання підготовки фахівця – навчити його ухвалювати рішення й вільно орієнтуватися у своїй професійній галузі.
Мета підготовки професійних кадрів туризму – формування духовності, високих морально-етичних якостей особистості майбутнього фахівця, який повинен мати глибокі теоретичні знання й необхідні навички практичної діяльності для вирішення психологічних, соціальних та економічних конфліктів, породжених науково-технічною революцією.
У результаті наукового дослідження цієї проблеми на підставі ряду джерел, а саме: документів, статей наукового характеру, журнальних публікацій видатних економістів, соціологів, психологів, які працюють у сфері туризму, вдалося виявити найбільш загальні вимоги до моделі майбутнього працездатного фахівця туристської індустрії, а саме: професійна компетентність, високий рівень підготовки у сфері менеджменту, обізнаність у теоретичних питаннях туризму та економіки, уміння самостійно й оперативно приймати вірні рішення з урахуванням інноваційних процесів та новітніх тенденцій розвитку бізнесу; відношення працівника до справи, його особистої відповідальності, уміння працювати в колективі, виконувати додаткові функції за власною ініціативою, гнучкість у розумінні своїх функціональних обов’язків, участь у прийнятті рішення, готовності до перемін і т.п. А це, у свою чергу, вимагає певного комплексу компетенцій, які забезпечать гнучкість універсального працівника, наявність у його професійній підготовці соціальної складової й визначення резерву компетенції.
Туристська освіта повинна бути універсальною, неперервною, з диверсифікованими програмами, комбінованим характером навчання, ступеневістю підготовки. Здійснити оновлення змісту професійно-технічної освіти передбачається шляхом розробки та впровадження державних стандартів нового покоління на основі накопичення компетенцій, національної системи кваліфікацій, інтелектуалізації та наукового забезпечення професійно-технічної освіти, впровадження в навчально-виробничий процес науково-технічних досягнень та новітніх освітніх технологій.
Проведене нами дослідження лише започатковує висвітлення проблеми. Є необхідність у подальшій розробці та вдосконаленні шляхів формування компетентності працівників сфери туризму, бо відсутність науково обґрунтованої проблеми не дає змоги виробити перспективні плани підготовки кваліфікованих робітничих кадрів і ускладнює визначення потреби в підготовці фахівців різного рівня.
Казарницкова Я.Л. Процесс формирования профессиональной компетентности и работоспособности будущего специалиста индустрии туризма
В статье был сделан анализ особенностей профессиональных проблем специалистов сферы туристских услуг касательно адаптационных процессов к требованиям и потребностям рыночной среды. Акцентировано внимание роли личностных компетенций в профессиональном становлении и конкурентоспособности работника на современном рынке труда.
Ключевые слова: профессиональная компетентность; индустрия туризма, специалист.
Kazarnytskova Y.L. The process of forming of professional competence and capacity of the future specialist in tourism industry
The specifics of professional problems of a specialist in service sphere concerning adaptation to requirements and needs of market environment, acquiring appropriate professional values are analyzed in the article. The role of personal competencies in professional development and competitiveness of a specialist in the contemporary labour market is emphasized.
Key words: professional competence, tourist industry, specialist.
Все о туризме - Туристическая библиотека На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.
У статті проаналізовано особливості професійних проблем фахівців сфери туристських послуг щодо адаптації до вимог і потреб ринкового середовища, набуття відповідних професійних цінностей. Акцентовано увагу на ролі особистісних компетенцій у професійному становленні й конкурентоспроможності працівника на сучасному ринку праці.