Інвестиційний клімат як індикатор тенденцій економічного розвитку туристичного комплексу

Карташевського І.Ф.
Культура народів Причорномор'я. - 2011. - №214. - С.30-33.

Инвестиционный климат как индикатор тенденций экономического развития туристического комплекса

Під інвестиціями розуміють фінансові, майнові та інтелектуальні цінності, що вкладаються у розвиток різних видів діяльності з метою отримання доходу. Інвестиційна політика держави являє собою комплекс цілеспрямованих заходів, проведених державою зі створення сприятливих умов для суб'єктів господарювання з метою піднесення економіки, підвищення ефективності виробництва і вирішення соціальних проблем.

Актуальність обраної теми пов'язана з тим, що кінцевою метою інвестиційної політики є пожвавлення інвестиційної діяльності, спрямованої на піднесення вітчизняної економіки та підвищення ефективності суспільного виробництва Існує пряма залежність між інвестиційною активністю і станом економіки. Аналіз етапів економічного підйому Японії, США, Німеччини та інших країн свідчить про те, що періодами найбільшої інвестиційної активності відповідають найвищі темпи зростання валового національного продукту (ВВП). Наприклад, в Японії, в 1960-1970 рр. при збільшенні інвестицій в основні фонди промислових підприємств в два рази ВВП зріс більш ніж на 70%. Збільшення обсягів виробництва передбачає зростання доходу; чим більше дохід, тим більше можливості інвестування [1, с.368,390].

Мета наукового дослідження полягає у дослідженні ефективності інвестицій, що залучаються для розвитку курортно-рекреаційного, туристичного комплексу.

Завдання:

- провести аналіз наукових публікацій, пов'язаних з темою дослідження;
- вивчити кількісні і якісні статистичні показники інвестиційних вкладень;
- внести пропозиції щодо поліпшення інвестиційної політики в курортно-рекреаційній, туристичній сфері.

Об'єкт дослідження: процеси формування туристичного комплексу і розвиток його матеріально-технічної бази.

Предмет дослідження: стан інвестиційної політики в туристичній сфері.

Аналіз останніх досліджень. Про важливість досліджень у сфері інвестування свідчать численні наукові роботи. Серед публікацій останніх років слід відзначити роботи Є.М Забарной [2], Т.А. Пожуева., Ю.С. Довженка [3], І.В. Политовой [4] та багатьох інших. Інтерес представляють публікації, пов'язані з питаннями інвестування санаторно-курортних комплексів С.Ю Цохла [5], вважає, що інвестиційна спрямованість має зміститися в бік державної підтримки розвитку рекреаційної галузі та формування її має бути пріоритетним у курортних регіонах України. С.А Севастьянова на підставі аналізу регіональних програм доводить протилежне думка. Наприклад, у Російській Федерації проблему галузі зводять переважно до необхідності будівництва нових готелів, що відноситься до найбільш капіталомісткого елементу туристської інфраструктури. При цьому найчастіше від федеральних, регіональних і місцевих властей вимагають особливих пільг, режиму найбільшого сприяння. Такої парадоксальної ситуації, при якій високорентабельна галузь вимагає для себе якихось особливих пільг і дотацій, немає ніде в світі [6,с.125]. При цьому автор наводить цікаві цифри. Для реалізації «Комплексної програми розвитку туризму міста Москви до 2010 року» передбачено з 168,2 млрд. руб. в тому числі з державного бюджету - 3,4 млрд.руб. А на «Державну програму розвитку туризму в Україні на 2002-2010 роки» було виділено 12,4 млн. грн. На реалізацію «Програми розвитку Криму як цілорічного загальнодержавного і міжнародного курортно-рекреаційного і туристичного центру» виділено 2,5 млн. грн. [7]. Для порівняння слід зазначити, що бюджет просування однієї-єдиної програми - «Розвиток в'їзного туризму в Японії» становить 2 млрд. доларів США.

Результати дослідження. Аналіз інвестицій за джерелами фінансування в АРК в цілому показує, що значну питому вагу становлять кошти держбюджетів, кредити банків та власні кошти підприємств і організацій. За 2010 рік у розвиток економіки республіки за рахунок усіх джерел фінансування вкладено 6780944 тис.грн. капітальних інвестицій [8]. Інвестиції в основний капітал (капітальне будівництво та придбання машин і обладнання) склали 81,9% загального обсягу інвестицій. При цьому, значна частина державних інвестицій (44,5%) освоєна в двох районах - це міста Сімферополь та Ялта.

Основним джерелом фінансування інвестицій в основний капітал, як і раніше, є власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких у 2010році освоєно 47,1% капіталовкладень (у 2009 р. - 53,3%). Частка залучених і позичених грошей, у тому числі кредити банків, кошти іноземних та вітчизняних інвесторів у загальних обсягах капіталовкладень становила 11,8% (у 2009 р. - 26%).

За рахунок державного та місцевого бюджетів освоєно 14,2% інвестицій (у 2009 р. - 8,8%). Практично по всіх галузях народного господарства спостерігається значне скорочення капіталовкладень. Наприклад, переробна промисловість, хімічне виробництво скоротили інвестиції на 86,8%, у рибальстві на 72,7%, на промислових підприємствах на 21,3% порівняно з 2009 роком.

Іноземні інвестиції незначні (5,3%), а вклади вітчизняних інвесторів практично не беруть участь в розвитку економіки (0,4%) (таблиця 1).

Інвестиції в основний капітал за джерелами фінансування в економіку Автономної Республіки Крим за 2010 рік

	Інвестиції в основний капітал (капітальні вкладення)
	тис. грн.	у % до загального обсягу
Всього (без сум податку на додану вартість) у тому числі за рахунок:	6780944	100,0
коштів державного бюджету	623993	9,2
коштів місцевих бюджетів	339730	5,0
власні кошти підприємств і організацій	3192288	47,1
кредити банків та інших позик	409754	6,1
кошти іноземних інвесторів	362147	5,3
кошти вітчизняних інвесторів	26800	0,4
кошти населення на будівництво власних квартир	120117	1,8
індивідуальне житлове будівництво	1358516	20,0
інших джерел фінансування	347599	5,1

Неможливо системно простежити порядок розподілу державних коштів. Наприклад, у 2006 р. на реконструкцію Міжнародного дитячого центру «Артек» з держбюджету України виділено 20 000 грн. На 2011 рік заплановані нові інвестиції. У 2007 р. на реконструкцію парку санаторію Міністерства оборони виділено 15,5 тис. гривень, в 2008 р. на ті ж цілі і цієї оздоровниці виділено 1000 тис. гривень. При цьому необхідно врахувати, що дані об'єкти мають пільги в оподаткуванні та по оплаті за землю, тобто бюджет Криму від експлуатації даних об'єктів фактично нічого отримує [8].

Як випливає з таблиці 2, частка іноземних інвестицій в загальній сумі складає не більше 5,3%.

Таблиця 2.

Прямі іноземні інвестиції (складено на основі даних Держкомстату)

	Кількість підприємств	Обсяги інвестицій (млн. дол. США)
		01.01.2010		01.01.2011
		всього	у % до загального підсумку	всього	у % до загального підсумку
АР Крим	565	622,1	1,7	718,4	1,8
Україна	18958	35616,4	100,0	40026,8	100,0

Згідно думку англійських учених інвестори не хочуть ризикувати, поки не переконаються в популярності курорту, а туристи, в свою чергу, не поїдуть на курорт, поки там не з'явиться якісна інфраструктура. Коли ж успіх стає очевидним, і у приватного бізнесу, і у держави з'являється інтерес до подальшого інвестування тобто успіх породжує ще більший успіх. У економістів це називається ефектом каталізатора. У списку регіонів, сповна скористалися перевагою подібного явища в 1960-х роках, стоять Іспанія і східне узбережжя Мексики, в 1070-х - Гаваї, Туніс, в 1980-х і 1990-х - Туреччина і Греція. Одним з негативних моментом є нерівномірний розвиток туризму та економіки в цілому [9, с.138] .

Дані, отримані від Міністерства курортів і туризму АРК, підтверджують наростаючу диспропорцію в розвитку курортно-рекреаційного, туристичного комплексу. Інвестиційна діяльність активно розвивається в Ялті, Євпаторії, Сакському районі. В даний час в Автономній Республіці Крим реалізується 15 інвестиційних проектів, що належать до курортно-туристичної галузі, загальною кошторисною вартістю 412,4 млн. дол. США.

У Ялті реалізується проект «Будівництво та експлуатація готельного комплексу» (ТОВ «Аеробуд-Перспектива») загальною вартістю 65000,0 тис.дол. США, за яким протягом 2010 р. залучено 26,9 тис. дол. США. Також на стадії реалізації знаходяться проекти будівництва підвісної пасажирської канатної дороги (ТОВ «Стартінвест») загальною вартістю 43000,0 тис. дол. США у 2010 р. залучено 24,8 тис. дол. США, будівництва та експлуатації культурно-розважального комплексу «Готель Театральний» (ПП «Чароїт-плюс»), будівництва торговельно-розважального та офісно-готельного комплексу (ТОВ готель «Брістоль»), будівництва критого оздоровчого комплексу «Аквапарк» (ТОВ «Спектраль-АКВАСТАИЛ»), будівництва торгово-розважального офісно-готельного комплексу (ВАТ «Ялта-грузавто»), реконструкції будівлі колишнього готелю «Лондон» (ТОВ «СПЕЦГАЗПОСТАЧ»), а також і будівництва яхт-клубу «Марина» на базі водної станції Ялтинського клубу юних моряків.

В Євпаторії реалізуються інвестиційні проекти будівництва культурно-розважального комплексу з пансіонатом (ТОВ «Вікторія») загальною вартістю 23800,0 тис. дол. США, залучені кошти у 2010 р. склали 270,6 тис. дол. США, а також будівництві дитячого розважально-оздоровчого комплексу «Дельфінарій» (ТОВ НВП «Аквамарин») загальною кошторисною вартістю 630,0 тис. дол. США, за яким у 2010 р. було залучено 218,4 тис. дол. США. У Сакському районі реалізується проект «Будівництво автомототрека з інфраструктурою» (ТОВ «Степрейсинг ТІМ») на суму 290000,0 тис. дол. США. За період реалізації проекту всього залучено 220000,0 тис. дол. США. На 01.01.2011 р. в базу даних інвестиційних проектів в санаторно-курортної і туристської сфері Автономної Республіки Крим включено 48 проектів і пропозицій на загальну суму 1,3 млрд. доларів США. У загальній вартості інвестиційних проектів і пропозицій частка іноземних інвесторів становить 300,2 млн. дол. США.

Однак, із загальних інвестицій, отриманих АР Крим з усіх джерел фінансування частка коштів, спрямованих на розвиток санаторно-курортного комплексу і туризму незначна і складає 12-14%.

У 2009 році різко знизилася активність інвестиційної діяльності, пов'язаної з розвитком підприємств індустрії туризму, в тому числі готелів, санаторно-курортних підприємств, ресторанів. У 2010 році збільшилася частка загальних інвестицій, спрямованих на розвиток санаторно-курортного комплексу; активізувалася інвестиційна діяльність готелів та ресторанів, санаторно-курортних закладів, але продовжує скорочуватися інвестування послуг по організації подорожей.

Розподіл інвестиційних потоків по містах і регіонах показує наявні диспропорції в розвитку туристичного комплексу АР Крим. Найбільш активні процеси розвитку, збільшення підприємств індустрії туризму спостерігаються в містах та регіонах з обмеженим лімітом земельно-рекреаційних ресурсів, перевантажених рекреаційних зонах: Ялті, Алушті, Євпаторії, Судаку. В той же час відсутні цілеспрямовані програми, пов'язані з розвитком перспективних районів Роздольненського, Ленінського, Чорноморського. Недостатньо інвестується туристський комплекс міста Сімферополя - адміністративного центру АРК.

АР Крим користується все більшою популярністю серед туристів. Однак результати інвестиційної діяльності, за якою можна судити в цілому про економічну діяльність санаторно-курортних, туристських підприємств залишаються невтішними. Найбільша сума, вкладена державою за рахунок коштів бюджету на розвиток туризму в Україні припадає на 2004 р. (20316,9 тис. гр), у 2009 ця сума склала вже 2029,7 тис. гривень тобто, за 6 років не тільки не збільшилася, а зменшилася практично в 10 разів.

В Україні питання, пов'язані з інвестуванням, регулюються численними законами та указами, прийнятими ще в 1991-1994 рр., тобто близько 20 років тому. Наприклад, закон України «Про інвестиційну діяльність» був прийнятий у 1991 році [12]. Декрет Кабінету Міністрів України «Про режим іноземного інвестування» в 1993 р. [13].

Незначні інвестиційні суми, спрямовані на розвиток санаторно-курортного і туристського комплексу АРК (12-14% від загального потоку інвестицій). Найбільші суми в основний капітал інвестують самі підприємства. Однак держава не надає допомогу в цьому процесі, обмежуючи доступ до банківських кредитів, які з року в рік знижуються. Цифрові показники наочно показують склалася диспропорцію у розвитку санаторно-курортного і туристського комплексу і стихійному, некерованому процесі формування індустрії та інфраструктури туризму.

Джерела та література

1. Бревнов А.А. Основи економічної теорії: учеб. посібник / А.А. Бревнов. - 2-е вид. - X.: Одіссей, 2006. - 512 с.
2. Забарна Є.М. Регіональна інноваційно-інвестиційна стратегія / Є.М. Забарина / Культура народів Причорномор'я. - 2007. - №111. - С.28-31.
3. Пожуева ТАКИМ чином Організаційно-економічний механізм активізації інноваційно-інвестиційної діяльності / Т.О. Пожуева, Ю.С. Довженко // Культура народів Причорномор'я. - 2006. - №74. - С.110-115.
4. Політова І.В. Інвестиційна діяльність, інформаційне забезпечення / І.В. Політова // Культура народів Причорномор'я. - 2009. - №162. - С.64-66.
5. Цьохла С.Ю. Трансформація рекреаційної діяльності та розвиток ринку курортно-рекреаційних послуг (методологія, аналіз і шляхи вдосконаленя): монографія / С.Ю. Цехла. - Сімферополь: Таврія, 2008. - 352 с.
6. Севастьянова С.А. Регіональне планування розвитку туризму та готельного господарства: навч. посібник / С.А. Севастьянова. - М: КНОРУС, 2010. - 256 с.
7. Капітальні інвестиції в автономній Республіці Крим за 2010 рік: стат. бюлетень за 2010 рік / відп. за вип. О.Ж. Корнієнко. - Сімферополь: Гол. управління статистики в АР Крим, 2011. - 71 с.
8. Максимюк Н.В. Державна стратегія розвитку індустрії туризму України / Н.В. Максимюк // Наукові праці. - Т.133. - Вип.120. - С.91-99.
9. Холловей Дж.К. Туристичний бізнес / Дж.К., Холловей, Н. Тейлор; [пер. з 7-го англ. изд.]. - К: Знання, 2007. - 798 с.
10. Санаторно-курортне лікування, організований відпочинок в АР Крим у 2009/2010році / за ред. Н.О. Полонської; Держкомстат Укураїни, Гол. управління статистики в Автономної республіці Крим. - Сімферополь: Держкомстат України, 2010. - 150 с. - (Статистичний сбірник).
11. Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» у редакції від 16.12.2009 р. №1766-VI: [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/835-17.
12. Закон України «Про інвестиційну діяльність» № 1560-XII від 18 вересня 1991 р. / / Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №47.
13. Декрет Кабінету Міністрів України «Про режим іноземного інвестування» №55-93 від 20 травня 1993 р.