Навчально-методичний напрям діяльності туристської організації

11. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ НАПРЯМ ДІЯЛЬНОСТІ ТУРИСТСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

11.1. Підготовка кадрів з організації та проведення туристських спортивних заходів

Безпосередньо туристської навчально-методичною роботою займається Київська школа спортивного туризму Київської федерації спортивного туризму ФСТУ. Школа діє згідно з «Положенням про систему підготовки кадрів у спортивному туризмі», готує інструкторів дитячо-юнацького туризму та організаторів спортивного туризму, розробляє відповідні навчальні плани і програми, методичні посібники та т.п.

Школа може мати свої філії в організаціях, спортивних і туристських клубах і колективах, які потребують підготовки кадрів спортивного туризму. При це школа є організацією щодо філій. Звернення до Школі туризму про створення філії повинно містити відомості про можливості надання приміщень для проведення занять навчальних груп, спортивних споруд, забезпечення відповідним спортивним інвентарем курсантів, кандидатури начальника.

Загальний рівень підготовки за підсумками навчання в Школі туризму дозволяє здійснювати наступну роботу:

- організатори спортивного туризму: вміти планувати та проводити роботу туристських секцій і клубів в колективах закладів освіти та за місцем проживання, організовувати та проводити масові спортивні некатегорійні туристські походи, вести заняття в туристських та краєзнавчих гуртках;
- інструктори спортивного туризму всіх рівнів підготовки: вміти якісно виконувати функції організатора туристських заходів районного та міського масштабів, готувати кадри на відповідному рівні навчання, виконувати обов'язки штатних інструкторів з туризму туристських установ і педагогів-організаторів закладів освіти та за місцем проживання за туристсько-краєзнавчим напрямком;
- старший інструктор спортивного туризму: вміти організовувати і проводити туристські заходи регіонального масштабу, вести підготовку інструкторів спортивного туризму, розробляти методичні посібники та рекомендації відповідної тематики;
- інструктор спортивного туризму міжнародного класу: вміти проводити навчальні заходи всіх рівнів підготовки, туристські заходи національного та міжнародного масштабів, а також здійснювати іншу діяльність, спрямовану на подальший розвиток спортивного туризму.

На практиці в будь самодіяльної туристської організації доводиться проводити навчально-методичну роботу як з початківцями туристами, оскільки в цілях підвищення кваліфікації всіх членів колективу. Типові навчальні плани і програми, які розроблені ФСТУ для підготовки туристських кадрів усіх категорій, включають наступні теми і підтеми.

І. Загальна підготовка (роль спортивного туризму в формуванні духовності і фізичного розвитку особистості; історія розвитку туризму в Україні; туризм, природа, право, керівні та нормативні матеріали; структура центральних і регіональних туристських організацій; діяльність і структура туристських секцій і клубів; туристські можливості рідного краю; суспільно-корисна, краєзнавча та природоохоронна діяльність; спостереження в поході; науково-спортивна діяльність і організація експедицій; загальна і спеціальна фізична підготовка туриста; види туризму, їх особливості; класифікація туристських маршрутів і характеристика перешкод).

ІІ. Організація і проведення спортивних походів (правила організації та проведення спортивних походів; особливості проведення походів за кордоном; організація, підготовка та проведення спортивного походу; спорядження; харчування; топографія і орієнтування на місцевості; стратегія і тактика походу; техніка пересування і подолання перешкод; привали і ночівлі; причини травматизму і аналіз нещасних випадків; забезпечення безпеки подорожі, страхування самострахування; медичне забезпечення і долікарська допомога, лікарняний контроль і самоконтроль; умови виживання в екстремальних ситуаціях; організація і проведення пошуково-рятувальних робіт, транспортування потерпілого; огляд районів туризму; керівник походу, його відповідальність і обов'язки; звіт про похід).

ІІІ. Методичні основи підготовки кадрів спортивного туризму (нормативні документи по підготовці кадрів; основи педагогіки; організація та проведення навчальних заходів; організація роботи викладацького складу; підготовка і проведення лекцій та бесід; підготовка та проведення практичних занять, методологія тренувального процесу; навчання в тренувальному поході; виховна робота в навчальних заходах; питання психологічної підготовки у туристській групі, психологія малих груп; особливості організації роботи на турбазі, в таборі тощо; організація іспитів, заліків, розбір тренувань і походів).

ІV. Організація та проведення масових заходів (походи вихідного дня, екскурсії, правила змагань з техніки туризму, методика суддівства і проведення, організація і проведення чемпіонатів, туристських зльотів, тощо).

V. Питання туристсько-спортивної діяльності (фінансування туристсько-спортивних заходів; організація платних послуг; складання кошторисів і калькуляцій на послуги та заходи; організація туристського сервісу).

VІ. Виконання самостійних (курсових) робіт, написання друкованої роботи, доповідь на науково-практичній конференції, стажування за тематикою навчання, виконання нормативів на суддівські категорії поза програми, навчально-тренувальні походи.

Для проведення туристських змагань будь-якого рівня необхідні судді. Їх підготовка здійснюється на спеціальних семінарах. Зазвичай на них вивчаються наступні теми:

- судді змагань з техніки спортивного туризму;
- організація і проведення змагань;
- Положення про змагання;
- правила змагань з техніки спортивного туризму;
- суддівська колегія змагань;
- робота служби дистанції змагань;
- робота суддівських бригад на етапах дистанцій змагань під час проведення змагань;
- робота бригад старту і фінішу дистанцій;
- робота мандатної комісії, секретаріату та служби інформації і нагородження;
- безпека змагань.

11.2. Організація і планування туристично-краєзнавчої роботи в школах

Туристсько-краєзнавча робота починається зі створення активу штабу або Ради краєзнавців, а також Ради краєзнавчого музею. До складу ради (штабу) входять представники всіх класів школи, організатор, вчителі-предметники, консультанти. Рада в загальних рисах складає план шкільної туристсько-краєзнавчої роботи, який затверджується на педагогічній раді школи і директором.

Планування здійснюється з перспективою на кілька років і спрямована на комплексне вивчення рідного краю та його туристичних можливостей. У план можуть бути внесені теми, спрямовані на вивчення географії, історії формування свого населеного пункту, окремих господарських об'єктів і комплексів району, а також дослідження топонімічні, геологічні, археологічні та інші.

Система планування має кілька етапів:

1. Узгодження плану роботи з перспективними напрямками навчально-виховної роботи школи;
2. Узгодження програми туристсько-краєзнавчої роботи школи з аналогічними програмами шкіл свого району (міста), маючи на увазі створення в майбутньому міжшкільного краєзнавчого музею;
3. Розробка програми вивчення свого краю, вивчення різних планів краєзнавчих та туристичних об'єктів, яке здійснюється шляхом організації експедицій, походів, екскурсій, тощо;
4. Допомога в організації туристсько-краєзнавчої роботи та постійний контроль за цією роботою з боку адміністрації школи та районного методкабінету.

В план обов'язково включаються: тема вивчення, зміст роботи, завдання класів і індивідуальні, терміни виконання роботи, строки проведення експедицій і походів для збору краєзнавчого матеріалу, відповідальні за виконання, терміни підведення підсумків роботи та її оформлення. Також у плані розкриваються форми і методи туристсько-краєзнавчої роботи, зміст суспільно корисної діяльності учнів.

Заняття туристсько-краєзнавчого гуртка планують за півріччям, щомісяця проводиться два заняття. Обов'язково деякі заняття гуртка проводять у формі екскурсій і походів.

Керівним органом гуртка є рада (бюро, президія) на чолі з головою. Рада обирається загальними зборами гуртківців строком на один навчальний рік у складі: голови, його заступника, секретаря, а також керівників секцій, відповідальних редакторів стінної газети і рукописного журналу. Голова ради відповідає за загальну дисципліну, організацію та проведення занять гуртка (його секцій, бригад, ланок); він є першим помічником вчителя. Заступник голови відає господарством гуртка (обладнанням, інвентарем, коштами. Секретар веде щоденник занять гуртка, облік відвідуваності та виконання робіт. Рада збирається гуртка 1-2 рази на чверть для прийняття рішень з організаційних питань та планування роботи.

Непогано було б для гуртківців виготовити членські квитки і вручати кожному вступає на загальних зборах. Для школярів членський квиток з'явиться важливим дисциплінуючим і виховують документом. Учень, що порушує основні положення статуту, може бути виключений з гуртка.

Приблизний перелік практичних робіт у гуртку:

1. Позакласне колективне читання географічної та краєзнавчої літератури, бесіди про прочитане, про те, як заповнювати читацький щоденник, писати реферат або відгук на книгу;
2. Проведення читацьких конференцій;
3. Робота з топоніміки свого краю;
4. Ведення спостережень за природою: геологічних, фенологічних, гідрометеорологічних та ін;
5. Проведення занять разом з сусідніми школами;
6. Виконання доручень наукових і господарських організацій (вивчення мінеральних джерел, родовищ будівельних матеріалів, ступеня забруднення води та земель шкідливими речовинами, врожайності пасовищ та сіножатей і тощо);
7. Збір та оформлення матеріалів, випуск рукописних видань гуртка - стінгазети, журналу, альбомів, комплексних описів;
8. Оформлення тематичних фотомонтажів, фотовитрин, інформаційних бюлетенів, стендів, чергових карт;
9. Виготовлення і ремонт наочних посібників;
10. Суспільно-корисна робота (охорона лісу та його мешканців, боротьба з ерозією і забрудненням водойм, догляд за саджанцями садів, парків, вивчення та охорона історичних і природних пам'яток і ін);
11. Оформлення географічного кабінету, краєзнавчого куточка, музею школи, експозиції виставок;
12. Знайомство з міськими краєзнавчими музеями, зообазами, виставками досягнень народного господарства тощо;
13. Знайомство з діяльністю обласної або районної станції юних туристів, з роботою кабінетів географічного та інших факультетів вузів;
14. Екскурсійні поїздки в сусідні великі міста, організація походів і експедицій під час канікул;
15. Вивчення географії свого краю (історія населеного пункту, населення, типи будівель, планування, мікрорайони);
16. Уявлювані подорожі по карті.
17. Листування з гуртківцями шкіл країни і сусідніх держав, обмін матеріалами для географічних кабінетів, краєзнавчих куточків, музеїв.

Для таких позакласних робіт, як оновлення матеріалів «чергової карти», випуск чергового номера гурткової стінної газети і т.п., де одному учневі з роботою не впоратися, треба призначити по одному ланці з 3-5 хлопців в порядку черговості.

Для підготовки і проведення географічних вечорів, творчих зустрічей з гуртківцями сусідніх шкіл, з вченими, влаштування виставок робіт учнів з членів гуртка створюють разові комісії, до складу яких обов'язково входить вчитель, спрямовує їх діяльність.

11.3. Оформлення шкільних, краєзнавчих музеїв

Шкільний краєзнавчий музей - організаційний центр краєзнавчої роботи школи. Після проведення екскурсій і туристських походів по рідному краю в школі накопичуються багато краєзнавчих матеріалів. Експозиція музею дає можливість з найбільшим ефектом використовувати ілюстративний матеріал для глибокого засвоєння учнями на уроках шкільної програми.

Винятково сприятливі можливості для функціонування шкільного краєзнавчого музею складаються з організацією в школі краєзнавчого суспільства. Кожного гуртка (секції) суспільства відводиться розділ музею, за оформлення якого він відповідає. Старші учні, які мають досвід організаторської та практичної роботи у гуртках суспільства, виступають у ролі інструкторів, керують молодшими товаришами, роблять повідомлення і читають доповіді на тематичних зборах, допомагають керівникам у проведенні екскурсій і походів. Знахідки, відкриття, опису та альбоми хлопців знайдуть собі місце в експозиціях музею.

Шкільні краєзнавчі музеї працюють на громадських засадах, широко використовують актив учителів і учнів. Робота музею тісно пов'язана з виконанням навчально-виховних завдань, з усією позаурочної виховної роботою. В роботу музею, як і в його створенні беруть участь педагогічний колектив школи, дитячі організації, батьківський комітет та шефи.

Найбільш поширені в школах комплексні краєзнавчі музеї широкого профілю, експозиції яких відображають історію, природу, економіку, населення і культуру краю.

В основі організаційної структури і керівництва роботою музею лежить принцип самоврядування. Загальне керівництво здійснюють директор школи і організатор позакласної роботи, а безпосередньо завідує музеєм керівник, призначений директором з вчителів-краєзнавців. Спрямовує роботу Рада музею, який обирається на загальних зборах його активу.

Структура музею залежить в першу чергу від його профілю і кількості зібраного краєзнавчого матеріалу. Бажано, щоб кожен шкільний музей представляв матеріал типовий, характерний для свого краю.

Процес створення краєзнавчого музею проходить такі послідовні етапи:

- розробка тематики і структури складання тематичного і тематико-експозиційного планів;
- відбір краєзнавчих матеріалів;
- складання колекцій і ескізів;
- розміщення експонатів;
- оформлення експозиції.

Музей працює згідно з затвердженим його Радою перспективними тематико-експозиційним і річними планами. Основою першого є шкільна програма, окремі питання якій відображені у відповідних темах музейній експозиції. Експонати музею збирають і виготовляють в основному самі учні під керівництвом вчителів.

Експозиційний матеріал групується по відділам: історичний, географічний, етнографічний, літературний, професійно-довідковий, а також «Вивчаємо рідний край», «Наша школа». У тимчасовій експозиції на допоміжних або додаткових стендах даються додаткові теми, присвячені актуальним питань суспільного та економічного життя краю.

Нерідко шкільні музеї є організаційними центрами краєзнавчої та агітаційно-масової роботи серед населення. Вони тісно співпрацюють з громадськими організаціями, науковими установами та державними музеями, відіграють значну культурно-освітню і виховну роль.

11.4. Участь у всеукраїнських масових туристсько-краєзнавчих заходах

Самодіяльні туристи з числа учнівської молоді широко залучаються до участі у Всеукраїнських масових туристсько-краєзнавчих експедиціях та акціях, проводяться Міністерством освіти і науки України, Українським державним центром туризму і краєзнавства учнівської молоді, Всеукраїнською спілкою краєзнавців, Українським географічним товариством з метою активізації туристсько-краєзнавчої та пошуково-дослідницької діяльності в навчальних закладах, підтримки підростаючого покоління та педагогічної громадськості в збиранні, дослідженні, збереження і примноження духовної і матеріальної культури рідного краю.

Загальний напрямок цих заходів визначається темою «Моя земля - земля моїх предків». В її рамках здійснюються Всеукраїнська краєзнавча акція «Колосок пам'яті», присвячена 75-річчю голодомору в Україні, туристично-краєзнавча експедиція «Краса і біль України», історико-географічна експедиція «Сто чудес України», історико-етнографічна експедиція «Україна вишивана», історико-географічна експедиція «Історія міст і сіл України» та інші.

Всеукраїнська історико-етнографічна експедиція «Україна вишивана» проводиться у трьох турах по окремих конкурсів:

- 2007 рік - конкурс науково-практичних робіт з дослідження особливостей орнаменту, символіки та техніки вишивання певної етнографічної території.
- 2008 рік - конкурс науково-практичних робіт з дослідження використання вишивки в житті народу (обрядові речі, побутові предмети та одяг, твори мистецтва).
- 2009 рік - конкурс науково-практичних робіт за темами «Видатний майстер української вишивки» або «Вишивана душа української оселі».
- 2010 рік - конкурс вишитих карт регіонів України.

Завдання цієї експедиції:

- зібрати і дослідити орнамент і символіку вишивки;
- освоїти різні техніки вишивання, властиві певним етнографічним територій;
- простежити історію використання вишивки в житті народу;
- в ході наукових досліджень, пошуків, краєзнавчих експедицій зібрати, зафіксувати і належним чином оформити експедиційні матеріали;
- на заключному етапі експедиції виготовити вишиту карту своєї області заданого масштабу, на якій відобразити особливості вишивки на своїй етнографічної території.
- у 2010 році з найкращих робіт, надісланих з регіонів країни, скласти і виготовити вишиту мапу України під назвою «Карта для Президента України».

Результатом діяльності учасників експедиції можуть бути творчі та наукові роботи, публікації в пресі, виступи по радіо і телебаченню, створення нових музейних експозицій та розділів, поповнення найбільш цінними матеріалами просвітницьких музеїв, навчальних кабінетів, розробка туристично-тематичних маршрутів по рідному краю тощо За підсумками експедиції буде проведено краєзнавча конференція.

Всеукраїнська історико-географічна експедиція «Історія міст і сіл України» проводиться з метою виховання в учнівської та студентської молоді любові до рідного краю, шанобливого ставлення до його історії, духовної спадщини, бажання пізнавати і вивчати історико-культурні надбання нашого народу, природне навколишнє середовище.

Завданнями експедиції є:

- залучення навчальних закладів, наукових установ, підприємств і організацій, широкого кола громадськості, вчених, краєзнавців до участі в дослідженні історії міст і сіл України;
- залучення учнівської та студентської молоді до краєзнавчої та науково дослідній роботі;
- набуття учнями та студентами поглиблених об'єктивних знань з історії рідного села чи міста, про визначні місця, історичні події та видатних людей свого краю;
- збір та систематизація краєзнавчих матеріалів до видання нової редакції енциклопедичного видання багатотомної «Історії міст і сіл України»;
- розкриття туристичних та екскурсійних можливостей свого краю;
- привернення уваги державних установ, громадських організацій, широкого кола громадян до збереження та відродження історико-культурної спадщини українського народу, пам'яті втрачених населених пунктах України;

Підсумки експедиції підводяться щорічно у трьох турах: 1-й - районний; 2-й - обласні; 3-й - Всеукраїнський. Кращі роботи 2-го туру надсилаються в Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді.

Експедиція вважатиметься завершеною після створення видавничого оригіналу нової редакції енциклопедичного видання багатотомної «Історії міст і сіл України».

Всеукраїнська краєзнавча акція «Колосок пам'яті» проводиться щорічно з метою поширення знань про трагедію Голодомору 1932-1933 років в Україні.

Основними завданнями Акції є:

- вивчення історичних подій 20-30-х років, які призвели до Голодомору в Україні;
- дослідження долі своєї родини в кінці 20-х - початку 30-х рр.;
- активізація краєзнавчо-дослідницької роботи;
- поглиблення знань учнів з історії свого краю;
- збереження історичної пам'яті народу;
- увічнення пам'яті про невинно загублених у цій трагедії.

Основні напрямки краєзнавчо-дослідницької роботи:

- соціально-політичні передумови, які призвели до виникнення загрози голоду в Україні;
- соціально-економічні процеси на селі наприкінці 20-х - початку 30-х років та їх наслідки;
- шляхи побудови «економічних основ соціалізму в СРСР і місце і роль сільськогосподарського виробництва в цьому процесі;
- міжнародні чинники впливу на політику більшовиків по винищенню селянина-господаря в українському селі (процеси розкуркулення);
- відображення Голодомору 1932-1933 років та його причин у радянських і зарубіжних ЗМІ, документальних творах, художній літературі.

Учасники Акції зустрічаються з жертвами та свідками Голодомору, і записують документують їх спогади та свідчення; збирають ілюстративний і друкований матеріал, який використовується в навчальному процесі і поповнює експозиції музеїв навчальних закладів, архіви, експонується на виставках.

Спільно з місцевими органами влади, громадськими організаціями учні, студенти, вчителі, викладачі надають допомогу одиноким людям похилого віку, пережили Голодомор, сприяють їх лікування та поліпшення побутових умов.

Витрати на проведення заходів акції «Колосок пам'яті», участь у них шкільної і студентської молоді, виготовлення пам'ятних знаків, оформлення музейних куточків «Колосок пам'яті», видання художньо-публіцистичної продукції відносяться на рахунок бюджетів місцевих органів виконавчої влади, засобів спецфонду бюджету навчальних закладів, залучених коштів.

Контрольні запитання та завдання

1. За яким кваліфікацій готуються здійснюється підготовка кадрів спортивного туризму?
2. Які питання вивчаються при підготовці туристських кадрів?
3. Які питання включає програма підготовки суддів туристських соренований?
4. Організація роботи туристсько-краєзнавчого гуртка
5. Організаційна структура краєзнавчого музею.
6. Завдання експедиції «Історія міст і сіл України».
7. Основні завдання експедиції «Україна вишивана».
8. Основні завдання Акції «Колосок пам'яті».